Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 4/296 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.11.2011. Забезпечено надання загального доступу: 30.11.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
			01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 
				 
					 
				
				РІШЕННЯ
			
			ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
			 
			Справа № 4/29608.11.11

За позовом Комунального підприємства «Київпастранс» 
			До Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи» 
			Третя особа-1:Головне управління транспорту та зв'язку України 
			Третя особа-2:Головне фінансове управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 
			Про:розірвання договору по первісному позову та про зобовязання виконати умови Договору №06/62-10 від 07.12.2010р. про закупівлю товару по зустрічному позову
			 
			Суддя Борисенко І.І.
			Представники:
			 
			Від позивача: ОСОБА_1 дов., ОСОБА_2 дов. 
			Від відповідача:ОСОБА_3 дов., ОСОБА_4 дов.,
			ОСОБА_5 дов., ОСОБА_6 дов. 
			Від третьої особи-1:ОСОБА_7 дов., ОСОБА_8 дов.  
			Від третьої особи-2:ОСОБА_9 дов.  
				 
			
			ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
			Комунальне підприємство «Київпастранс»звернулось до суду з позовом про розірвання Договору №06/62-10 від 07.12.2010р. про закупівлю товару за державні кошти.
			До початку розгляду господарським судом справи по суті Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи» подана зустрічна позовна заява, про зобовязання Комунальне підприємство «Київпастранс»виконати умови Договору №06/62-10 від 07.12.2010р. про закупівлю товару за державні кошти шляхом: перерахування попередньої оплати в сумі 9450000 грн., еквівалентної 30% вартості першої партії тролейбусів ЛАЗ Е 301, прийняти за актом приймання-передачі першої партії товару, а саме: 7 (семи) тролейбусів ЛАЗ Е301 та стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс»143691, 78 грн. 3% річних, 561330, 00 грн. інфляційних витрат.
			Відповідно до ст.ст. 22, 60 ГПК України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
			Розглянувши зустрічну позовну заяву від 12.07.2011р. суд відзначив, що зустрічний позов відповідає ст. 60 ГПК України, тому Ухвалою суду від 14.07.2011р. прийняв зустрічну позовну заяву від 12.07.2011р. до спільного розгляду з первісним позовом.
			Також суд, розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви вирішив за доцільне, в порядку ст. 27 ГПК України, залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління транспорту та зв'язку України (вул. Леонтовича, 6, м. Київ, 01030). 
			28.07.2011р. Головне управління транспорту та зв'язку України надало свої письмові пояснення по справі, в яких підтримало первісні позовні вимоги в повному обсязі та просило зустрічний позов залишити без задоволення.
			04.08.2011р. за заявою представника позивача та представника відповідача, судом було продовжено термін розгляду справи №4/296, в порядку передбаченому ст. 69 ГПК України.
			27.09.2011р. представником позивача подане клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне фінансове управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
			Вказане клопотання задоволено судом та Ухвалою суду від 27.09.2011р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне фінансове управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001).
			20.10.2011р. Головне фінансове управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації надало свої письмові пояснення по справі, в яких зазначило про те, що бюджет на 2011 рік не містить такі бюджетні призначення, як придбання Позивачем рухомого складу, а відтак кошти на реалізацію Договору №06/62-10 від 07.12.2010р. про закупівлю товару за державні кошти не заплановане, що унеможливлює Позивачем виконання спірного Договору.
			Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
			 ВСТАНОВИВ:
			07 грудня 2010 року між Комунальним підприємством «Київпастранс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи»був укладений Договір №06/62-10 про закупівлю товару за державні кошти.
			Відповідно до умов Договору, Відповідач зобовязався здійснити поставку і передати у власність Позивачу нові тролейбуси ЛАЗ Е 301 в кількості 77 одиниць, а Позивач зобовязався прийняти товар та оплатити його на умовах наведених у розділі ІV цього Договору. 
			Згідно з п. 3.1. Договору, ціна одиниці товару (одного тролейбуса) на момент укладення Договору складає 4500000, 00 грн., в тому числі ПДВ.
			У відповідності з розділом ІV Договору, розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати, яка здійснюється Позивачем у місячний строк з дати укладення Договору на підставі рішення головного розпорядника бюджетних коштів в розмірі 30% вартості першої партії Товару, яка буде поставлена у строк, що не перевищує три місяці. 
			Згідно з п. 5.1. Договору, поставка Товару здійснюється відповідно до погодженого Сторонами графіку поставки (Додаток № 3), який є невід'ємною частиною цього Договору.
			Партія товару, за яку сплачена передоплата, повинна бути поставлена Відповідачем в строк, що не перевищує три місяці, з дати отримання попередньої оплати.
			Відповідно до Графіку поставки тролейбусів, поставка першої партії товару передбачала поставку його семи одиниць у грудні місяці 2010 року.
			Таким чином, відповідно до Графіку поставки перша партія Товару в кількості сім одиниць мала бути поставлена Відповідачем у строк, що не перевищує три місяці, з дати отримання попередньої оплати, еквівалентної 30% вартості першої партії товару, а саме грошової суми у розмірі 9450000 грн. 
			Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача за первісним позовом щодо розірвання Договору від 07.12.2010р. за №06/62-10 про закупівлю товару за державні кошти необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного:
			В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на ст. 188 ГК України. 
			Однак, дана стаття передбачає порядок зміни та розірвання господарських договорів, але не містить жодних підстав для розірвання укладених договорів. Інших правових норм в обґрунтування своїх вимог позивачем вказано не було.
			Чинним законодавством України передбачені підстави для розірвання договорів.
			Так, відповідно до ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
			Статтею 652 ЦК України встановлено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 
			1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 
			2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 
			3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 
			4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
			Позивачем належним чином не обґрунтовано та не доведено суду одночасної наявності умов визначених ЦК України для розірвання спірного Договору, а також не надано доказів того, що Відповідачем було істотно порушено умови договору.
			Також, главою 54 ЦК України, передбачено, що підставами для розірвання договору купівлі-продажу (поставки) можуть бути: відсутність попередження покупця про всі права третіх осіб на товар, а також покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу (поставки) у випадку порушень зобовязань продавцем, у випадках передбачених Главою 54 ЦК України.
			Крім того, умовами спірного Договору, а саме п. 6.2.1. та п. 6.4.3. передбачено одностороннє розірвання Договору однією з сторін лише у випадку порушення іншою стороною своїх зобовязань за Договором. Інших підстав для розірвання, зокрема, відсутність на рахунках Позивача в ГУ ДКУ в м. Києві бюджетних коштів цільового призначення, що унеможливлює виконання зобовязань передбачених умовами Договору, Договір та чинне законодавство не містять.
			Судом встановлено, що Відповідачем, як продавцем товару за умовами Договору, не було порушено зобов'язань, передбачених договором та законом.
			Відповідно до умов Договору, зобовязання для Відповідача виникають тільки після сплати Позивачем як покупцем товару 30 % вартості першої партії товару. 
			Пунктами 1.3. та 6.2.3. Договору, передбачена можливість зменшення за домовленістю сторін обсягів закупівлі товару та загальної вартості договору в залежності від фактичного фінансування видатків.
			Однак, суду доведено, що жодного звернення від Позивача щодо зменшення обсягів закупівлі товару та загальної вартості договору в залежності від фактичного фінансування видатків Відповідачу не надходило.
			Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. 
			Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
			Позивачем не було надано суду належних доказів, які б свідчили про відсутність на його рахунках в ГУ ДКУ в м. Києві бюджетних коштів цільового призначення.
			Натомість, одним з додатків долучених до нормативно-правового обґрунтування позовних вимог про розірвання договору та заперечення на відзив від 27.09.2011р. за №06-3/772 Позивачем надано Витяг з Програми капітальних вкладень та введення в дію потужностей Київської міської державної адміністрації на 2010 рік.
			Відповідною Програмою на придбання Позивачем трамваїв, тролейбусів та автобусів передбачено 2026805, 20 грн., з яких 432745, 20 грн. кошти спеціального фонду міського бюджету (бюджет розвитку), 98060, 00 грн. кошти стабілізаційного фонду державного бюджету України (Євро-2012), 1496000, 00 грн. кредити (в т.ч. ЄБРР, лізинги та інші).
			Виходячи з зазначеного, суперечать наявним у справі матеріалам викладені в Листі Головного управління транспорту та зв'язку КМДА відомості щодо виконання Програми капітальних вкладень та введення в дію потужностей Київської міської державної адміністрації на 2010 рік в частині придбання Позивачем трамваїв, тролейбусів та автобусів виключно за рахунок запозичень, оскільки, як вбачається із відповідної Програми, її виконання у цій частині забезпечувалось і за рахунок інших джерел, зокрема, за рахунок коштів спеціального фонду міського бюджету (бюджет розвитку).
			Відповідно до Виписки з рахунку з урахуванням КЕКВ (код економічної класифікації видатків) за 07.12.2010р. (станом на укладення спірного Договору) вхідний залишок рахунку Позивача за коштами спеціального фонду місцевого бюджету, за рахунок яких, зокрема, мала виконуватись Програма капітальних вкладень та введення в дію потужностей КМДА на 2010 рік в частині придбання трамваїв, тролейбусів та автобусів складав 48612485, 00 грн. 
			Судом встановлено, що відповідно до Виписок з рахунку з урахуванням КЕКВ грошові кошти у розмірі 48612485, 00 грн. до закінчення бюджетного періоду (до 31.12.2010 р.) були повністю використані їх одержувачем Позивачем, наступним чином: 
			- 06.12.2010р. за КФК150101 (капітальні видатки) та КЕКВ 2410 (капітальні трансферти підприємства) на виконання умов Договору №06/13-08 від 19.09.2008р. ЗАТ «Київський завод електротранспорту»перераховано 3000000, 00 грн.; 
			- 24.12.2010р. за КФК150101 (капітальні видатки) та КЕКВ 2410 (капітальні трансферти підприємства) на виконання умов Договору №06/22-09 від 24.09.2009р. ЗАТ «Київський завод електротранспорту»перераховано 3208300, 00 грн.; 
			- 24.12.2010р. за КФК150101 (капітальні видатки) та КЕКВ 2410 (капітальні трансферти підприємства) на виконання умов Договору №06/63-10 від 22.12.2010р. на користь СП з іноземними інвестиціями «Татра-Юг»було здійснено 7 платежів по 4750000, 00 грн. та один платіж на 9150000, 00 грн., а загалом 42400000, 00 грн. 
			Таким чином, з вище зазначеного вбачається, що попри існування у Позивача з 07.12.2010р. перед Відповідачем грошового зобовязання щодо перерахунку на виконання умов спірного Договору попередньої оплати в сумі 9450000, 00 грн., еквівалентної 30% вартості першої партії тролейбусів ЛАЗ Е301 та не виконання Позивачем цього зобовязання станом на 22.12.2010р., останнім 22.12.2010р. укладено з СП з іноземними інвестиціями «Татра-Юг»договір №06/63-10 на поставку трамваїв. На виконання умов зазначеного договору Позивачем на користь СП з іноземними інвестиціями «Татра-Юг»перерахована сума в розмірі 42400000, 00 грн., що підтверджується відповідними виписками.
			Зазначене свідчить про наявність бюджетних коштів відповідного цільового призначення станом на момент виникнення у Позивача зобов'язань за договором укладеним з Відповідачем.
			Однак, Позивач проігнорував покладені на нього зобов'язання відповідно до умов спірного Договору, що суперечить нормам чинного законодавства України, зокрема ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України.
			Таким чином, Позивачем за первісним позовом не було доведено суду наявність встановлених на законодавчому рівні підстав для розірвання Договору №06/62-10 про закупівлю товару за державні кошти від 07.12.2010р., укладеного з Відповідачем, а відтак вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню.
			Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача за первісним позовом.
			Вимоги зустрічного позову підлягають частковому задоволенню, виходячи з нижче наведеного.
			Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
			Згідно зі ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
			Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
			Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
			Стаття 629 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
			Однак, в порушення вимог Договору №06/62-10 від 07.12.2010р. про закупівлю товару за державні кошти, Відповідач за зустрічним позовом взятих на себе зобов'язань, зокрема, в частині перерахунку в якості попередньої оплати грошової суми в розмірі 9450000 грн., еквівалентної 30% вартості першої партії товару не виконав.
			Відповідач за зустрічним позовом в обґрунтування своєї позиції щодо не можливості проведення належної оплати за спірним Договором, посилався на відсутність відповідного бюджетного фінансування для закупівлі першої партії товару за Договором. 
			Однак таке обґрунтування спростовується наступним:
			Відповідно до ст. 78 Бюджетного Кодексу України, виконання місцевих бюджетів за видатками здійснюється відповідно до ст.ст. 46-51 цього Кодексу.
			Так, згідно зі ст. 46 Бюджетного Кодексу України, стадіями виконання місцевого бюджету за видатками визнаються:
			- встановлення бюджетних асигнувань розпорядником бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису;
			- затвердження кошторисів розпорядником бюджетних коштів;
			- взяття бюджетних зобов'язань (в даному випадку має місце укладення Договору між КП «Київпастранс»та ТОВ «Львівські автобусні заводи»);
			- отримання товарів, робіт та послуг (має місце отримання КП «Київпастранс»транспортних послуг від ТОВ «Львівські автобусні заводи»);
			- здійснення платежів (оплата КП «Київпастранс»транспортних послуг отриманих від ТОВ «Львівські автобусні заводи»);
			- використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.
			Також, згідно ст. 47 Бюджетного Кодексу України, відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.
			Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.
			Згідно зі ст. 48 Бюджетного Кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
			Таким чином, судом встановлено, що Відповідач за зустрічним позовом на час укладення Договору з Позивачем мав достатнє бюджетне асигнування на оплату послуг за спірним Договором.
			Крім того, згідно ст. 49 Бюджетного Кодексу України, після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання, розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятих на підставі і на виконання цього Кодексу та інших законів України.
			Таким чином, Відповідач мав оплатити надані послуги, чого зроблено не було.
			Статтею 617 Цивільного Кодексу України, встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
			Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. 
			Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
			Відповідно до п. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарськими визнаються зобовязання, що виникає між субєктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а іншій субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. 
			Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 1 ст. 74 ГК України).
			Статтею 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
			Оскільки, Відповідач за зустрічним позовом порушив зобов'язання за Договором, що встановлено судом, та не довів суду, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, він зобов'язаний виконати умови спірного Договору, а саме: перерахувати на користь Позивача за зустрічним позовом попередню оплату в сумі 9450000, 00 грн., еквівалентної 30% вартості першої партії тролейбусів ЛАЗ Е 301 та прийняти за актом приймання-передачі першої партії товару, а саме: 7 (семи) тролейбусів ЛАЗ Е301.
			Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання неналежне виконання.
			З огляду на прострочення грошового зобовязання, Позивач також нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми у розмірі 143691,78грн. та боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у сумі 561330,00грн., відповідно до ст. 625 ЦК України.
			Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
			Однак вимога позивача за зустрічним позовом про зобовязання сплатити борг (попередню оплату) з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, не підлягає задоволенню, оскільки як правило вимога повинна полягати у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів, внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
			Судом також враховано той факт, що до Відповідача за зустрічним позовом надходили кошти відповідного бюджетного призначення.
			Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. 
			Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
			Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем за зустрічним позовом належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.
			В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач за зустрічним позовом довів, що його вимоги, окрім стягнення з відповідача 3 % річних та індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання є обґрунтованими та підлягають задоволенню. 
			Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України по зустрічному позову на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
			При розгляді справи, судом встановлено, що Позивачем при подачі зустрічного позову до суду було сплачено державне мито в сумі 25 500,00 грн., але враховуючи, що одна позовна вимога має не майновий характер (85грн.) та майновий характер (1% від суми, але не менше 102грн.), державне мито повинно було бути сплачено у розмірі 7135,21 грн., тому зайво сплачене державне мито підлягає поверненню.
			Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, - 
			 ВИРІШИВ:
			1.У задоволенні первісного позову Комунальному підприємству «Київпастранс»відмовити повністю.
			2.Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи»задовольнити частково.
			Зобов'язати Комунальне підприємство «Київпастранс»(вул. Набережне шосе, 2, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код: 31725604) виконати умови Договору №06/62-10 від 07.12.2010р. про закупівлю за державні кошти, шляхом: 
			- перерахування попередньої оплати в сумі 9450000 (дев'ять мільйонів чотириста пятдесят тисяч) грн., еквівалентної 30% вартості першої партії тролейбусів ЛАЗ Е301 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи»(бульвар І. Лепсе, 6, м. Київ, 03124; ідентифікаційний код: 33894928); 
			- прийняти за актом приймання-передачі першої партії товару, а саме: 7 (семи) тролейбусів ЛАЗ Е301.
			В частині стягнення 3% річних та індексу інфляції відмовити.
			Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(вул. Набережне шосе, 2, м. Київ, 04070; ідентифікаційний код: 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи»(бульвар І. Лепсе, 6, м. Київ, 03124; ідентифікаційний код: 33894928) державне мито в розмірі 85(вісімдесят п'ять) грн. та 236,00 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
			Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи»(бульвар І. Лепсе, 6, м. Київ, 03124; ідентифікаційний код: 33894928) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 18364,79грн. Оригінал квитанції № 1400 від 11.07.2011р. знаходиться в матеріалах справи. 
			Накази видати відповідно до ст.. 116 ГПК України.
			Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
			Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
			 Суддя І.І.Борисенко І.І.Борисенко
			 Повне рішення складено: 18.11.2011р.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...