Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-0870/5136/11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 15.11.2011. Зареєстровано: 01.12.2011. Забезпечено надання загального доступу: 01.12.2011.

Результат оскарження 15.05.2013 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд : скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 20 вересня 2011 року (13 год. 45 хв.) Справа № 2а-0870/5136/11 
		Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Киселя Р.В., 
		при секретарі судового засідання  Лавринці І.П.,
		за участю представників:
		позивача  ОСОБА_1, довіреність від 01.07.2011 б/н,
		відповідача  ОСОБА_2, довіреність від 04.01.2011 №10/8/10,
		третьої особи  ОСОБА_3, довіреність від 01.07.2011 б/н,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс Азов»
		до: Бердянської обєднаної державної податкової інспекції
		третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Утиліта»
		про: визнання дій субєкта владних повноважень неправомірними та зобовязання вчинити певні дії,
		 05.07.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс Азов» (далі  позивач) до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції (далі  відповідач), в якому позивач просить визнати неправомірними дії відповідача в особі її головного державного податкового ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків, інспектора податкової служби 1-го рангу ОСОБА_4 щодо викладення висновку про відсутність обєктів оподаткування з податку на прибуток та податку на додану вартість по операціях з придбання та подальшої передачі ТМЦ позивача від постачальників на користь покупців внаслідок нікчемності укладених правочинів, що міститься в акті №088/23-108/36583625 від 01.06.11 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс Азов», код ЄДРПОУ 36583625, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.07.09р. по 31.03.11р.»; зобовязати відповідача не пізніше наступного дня після набрання чинності постановою по справі виключити з акту №088/23-108/36583625 від 01.06.11 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс Азов», код ЄДРПОУ 36583625, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.07.09р. по 31.03.11р.» висновок про відсутність обєктів оподаткування з податку на прибуток та податку на додану вартість по операціях з придбання та подальшої передачі ТМЦ позивача від постачальників на користь покупців внаслідок нікчемності укладених правочинів, про що повідомити позивача. 
		Крім того, позивач заявив клопотання про забезпечення позову.
		Ухвалою судді від 06.07.2011 року було відкрито провадження в адміністративній справі, попереднє судове засідання призначене на 14.07.2011, клопотання про забезпечення позову вирішено розглянути у попередньому судовому засіданні.
		Станом на 14.07.2011 у суду були відсутні відомості про вручення сторонам судових повісток про виклик до суду на 14.07.2011.
		Ухвалою від 14.07.2011 попереднє судове засідання було відкладене на 26.07.2011. 
		14.07.2011 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Утиліта», в якій це підприємство просило залучити його до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
		Ухвалою суду від 14.07.2011 до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача було залучено ТОВ «Утиліта».
		Ухвалою суду від 26.07.2011 у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову було відмовлено.
		Ухвалою суду від 26.07.2011 за клопотанням представника позивача провадження у справі було зупинено до 23.08.2011.
		Ухвалою від 23.08.2011 було закінчене підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 23.08.2011.
		Ухвалою від 23.08.2011 за клопотанням представника відповідача провадження у справі було зупинено до 12.09.2011.
		Ухвалою від 12.09.2011 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 12.09.2011.
		У судовому засіданні 12.09.2011 оголошувалась перерва до 20.09.2011.
		У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що відповідачем була проведена перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.07.2009 по 31.03.2011. За результатами зазначеної перевірки відповідачем був складений акт №088/23-108/36583625 від 01.06.2011, відповідно до якого відповідач дійшов висновку, що внаслідок нікчемність укладених позивачем правочинів встановлено порушення вимог ст. 3, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість, ст. 85, п.п. 198.1, 198.6 ст. 198 ПК України, в частині відсутності обєктів оподаткування з податку на прибуток та податку на додану вартість по операціях з придбання та подальшої реалізації товарно-матеріальних цінностей позивачем від постачальників на користь покупців. Також перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 49.18 ст. 49 ПК України, внаслідок неподання позивачем декларації з податку на додану вартість за січень та лютий 2011 року. Позивач вважає висновки відповідача щодо відсутності обєктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість внаслідок нікчемності укладених ним правочинів такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на те, що внаслідок викрадення у позивача документів бухгалтерського та податкового обліку (факт якого зафіксовано відповідним зверненням до органів внутрішніх справ), він не мав змоги надати відповідачу для перевірки такі документи. Відповідач дійшов вищезазначених висновків лише на тій підставі, що позивачем не надані відповідні документи на підтвердження дійсності укладених правочинів. Проте, відповідач не вжив всіх передбачених законодавством заходів, для того аби його висновки набули статусу правомірних та обґрунтованих, а саме, відповідачем не були проведені зустрічні перевірки контрагентів позивача. 
		У судовому засіданні представник третьої особи підтримав вимоги позивача в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо викладення в акті перевірки висновку про відсутність обєктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість по операціях з передачі товарно-матеріальних цінностей позивачем від постачальників на користь третьої особи внаслідок нікчемності укладених правочинів. Зазначив, що дійсність укладених між позивачем та третьою особою правочинів підтверджується документами бухгалтерського та податкового обліку, наявними у третьої особи, копії яких додані третьою особою до матеріалів справи. Відповідач вчинив оскаржувані дії без врахування всіх обставин справи, без проведення зустрічної перевірки. Крім того, дійсність зазначених правочинів підтверджена довідкою Новомосковської ОДПІ про результати зустрічної звірки від 25.07.2011 №353/231/31075851 по взаємовідносинах третьої особи із позивачем за період з липня 2009 року по жовтень 2010 року.
		У судовому засіданні представник відповідача проти задоволенні позовних вимог заперечив, з підстав викладених у письмових запереченнях та поясненнях, зокрема зазначивши, що дійсність укладених позивачем правочинів не підтверджена ним документально. У наданий позивачу 90-денний строк для відновлення викрадених документів, він ці документи на відновив. Оскільки реальність укладених позивачем правочинів повинна бути підтверджена документально, за відсутності документів бухгалтерського та податкового обліку, відповідач дійшов правомірного висновку про відсутність обєктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість у позивача в період з 10.07.2009 по 31.03.2011. З наданих третьою особою в ході судового розгляду даної справи документів вбачається, що постачання товарів в адресу третьої особи здійснювалось іншими ніж позивач субєктами господарювання. Крім того, на час судового розгляду відсутня інформація щодо джерел походження товару, який постачався позивачем в адресу третьої особи. На підставі викладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4  головний державний податковий ревізор інспектор відділу перевірок платників податків відповідача пояснив, що ним в період з 19.05.2011 по 25.05.2011 була проведена перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За наслідками перевірки був складений акт від 01.06.2011, яким встановлено, що внаслідок нікчемність укладених позивачем правочинів встановлено порушення вимог ст. 3, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість, ст. 85, п.п. 198.1, 198.6 ст. 198 ПК України, в частині відсутності обєктів оподаткування з податку на прибуток та податку на додану вартість по операціях з придбання та подальшої реалізації товарно-матеріальних цінностей позивачем від постачальників на користь покупців. Позивачем для перевірки не були надані документи бухгалтерського та податкового обліку по операціях з контрагентами у період, що перевірявся. За повідомленням керівника позивача ці документи у нього були викрадені, проте відповідач надавав позивачу строк для відновлення викрадених документів, але позивач не відновив ці документи. Відповідачем, під час проведення перевірки позивача, не вживались заходи щодо проведення зустрічних звірок контрагентів позивача.
		У судовому засіданні 20.09.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
		Суд, заслухавши пояснення представників сторін третьої особи, показання свідка, розглянувши матеріали і зясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,
		 ВСТАНОВИВ:
		В період з 19.05.2011 по 25.05.2011 відповідачем була проведена документальна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.07.2009 по 31.03.2011. За наслідками цієї перевірки відповідачем був складений акт від 01.06.2011 №088/23-108/36583625 (далі  акт перевірки). 
		Згідно із актом перевірки відповідач дійшов висновку, що внаслідок нікчемність укладених позивачем правочинів встановлено порушення вимог ст. 3, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість, ст. 85, п.п. 198.1, 198.6 ст. 198 ПК України, в частині відсутності обєктів оподаткування з податку на прибуток та податку на додану вартість по операціях з придбання та подальшої реалізації товарно-матеріальних цінностей позивачем від постачальників на користь покупців, а також порушення позивачем п. 49.18 ст. 49 ПК України, внаслідок неподання позивачем декларації з податку на додану вартість за січень та лютий 2011 року.
		В обґрунтування зазначених висновків відповідач послався на те, що у позивача відсутня будь-яка документація бухгалтерського та податкового обліку. З наведених підстав відповідач дійшов висновку, що фінансово-господарська діяльність позивача здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності позивачем, фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами, при цьому відповідач послався на ст. 234 ЦК України (стор. 10 акту перевірки).
		Надаючи правову оцінку оскаржуваним діям відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Оцінюючи висновки Акту перевірки, суд виходить з наступного.
		Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		Згідно із пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, крім іншого, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
		Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
		Відповідно до п. 77.8 ст. 78 ПК України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Аналогічне посилання на статті 83 та 85 ПК України міститься й у п. 78.7 ст. 78 ПК України.
		Згідно із п. 78.8 ст. 78 ПК України порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
		Пунктом 83.1 статті 83 ПК України визначено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:
		- документи, визначені цим Кодексом;
		- податкова інформація;
		- експертні висновки;
		- судові рішення;
		- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
		Відповідно до пп. 14.1.171 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковою інформацією є інформація у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».
		В ст. 1 Закону України «Про інформацію» наведене таке визначення поняття інформація  будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		З наведеного визначення випливає, що інформацією є відомості та/або дані зафіксовані на матеріальному носії або відображені в електронному вигляді.
		Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація  це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
		Відтак, податковою інформацією є відповідні дані та відомості, зафіксовані на матеріальному носії або відображені в електронному вигляді.
		Згідно із ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
		Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
		Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.
		Частинами 2, 3 статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
		У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		З наведених норм цивільного законодавства випливає, що фіктивний правочин не є нікчемним, а є оспорюваним правочином.
		Відповідач не надав суду доказів існування судових рішень, якими правочини позивача, укладені в період з 10.07.2009 по 31.03.2011, визнані фіктивними.
		Відтак, висновки відповідача про нікчемність, укладених позивачем в період з 10.07.2009 по 31.03.2011, правочинів є необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами.
		Разом з тим, п. 85.2 ст. 85 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
		Судом встановлено, що позивачем не були надані для перевірки документи бухгалтерського та податкового обліку за період, який перевірявся. Відтак, ним не підтверджене здійснення у цей період будь-якої господарсько-фінансової діяльності.
		За таких обставин, відповідач мав повноваження дійти висновку щодо відсутності у позивача обєктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість.
		Разом з тим, виходячи з вимог вищенаведених норм податкового законодавства, відповідач під час складання акту перевірки повинен був вжити заходів щодо зясування обставин господарсько-фінансової діяльності позивача у період, який перевірявся.
		Судом встановлено, що відповідачем не було вжито всіх можливих заходів для зясування зазначених обставин. Так, відповідачем не було проведено зустрічної звірки із контрагентами позивача, право на вчинення якої відповідачу надано п. 73.5 ст. 73 ПК України.
		Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
		Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
		Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232, було затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.
		Пунктами 2, 3 зазначеного Порядку визначено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.
		З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.
		Судом встановлено, що відповідач, маючи обґрунтовані сумніви щодо здійснення позивачем господарсько-фінансової діяльності в період, який перевірявся, не використав всі наявні можливості для встановлення наявності чи відсутності такої діяльності позивача, не здійснив зустрічної звірки із контрагентами позивача.
		Внаслідок невжиття зазначених заходів, відповідачем не була врахована наявна у третьої особи податкова інформація щодо її правовідносин із позивачем, через що, відповідач неправомірно дійшов висновку про відсутність обєкту оподаткування по операціях між позивачем та третьою особою.
		В ході судового розгляду даної справи третьою особою була документально підтверджена реальність правочинів, вчинених між позивачем та цією особою, для чого суду надані документи первинного бухгалтерського обліку по цих операціях.
		Крім того, реальність зазначених правочинів підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Новомосковської ОДПІ про результати зустрічної звірки від 25.07.2011 №353/231/31075851 по взаємовідносинах третьої особи із позивачем за період з липня 2009 року по жовтень 2010 року.
		З наведених вище підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині визнання протиправними дії відповідача щодо викладення висновку про відсутність обєктів оподаткування з податку на прибуток та податку на додану вартість по операціях з придбання та подальшої передачі товарно-матеріальних цінностей позивача від постачальників на користь третьої особи внаслідок нікчемності укладених правочинів, що міститься в акті перевірки.
		 На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд
		 ПОСТАНОВИВ:
		Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс Азов» до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Утиліта» про визнання дій субєкта владних повноважень неправомірними та зобовязання вчинити певні дії  задовольнити частково.
		Визнати протиправними дії Бердянської обєднаної державної податкової інспекції щодо викладення висновку про відсутність обєктів оподаткування з податку на прибуток та податку на додану вартість по операціях з придбання та подальшої передачі товарно-матеріальних цінностей Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс Азов» від постачальників на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Утиліта» внаслідок нікчемності укладених правочинів, що міститься в акті №088/23-108/36583625 від 01.06.11 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс Азов», код ЄДРПОУ 36583625, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.07.09р. по 31.03.11р.».
		В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
		 Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. 
		Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
		Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
		 
		 Суддя Р.В. Кисіль
		 Постанова складена у повному обсязі 26.09.2011.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...