Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/0270/4079/11 : не визначено.
Надіслано судом: 29.11.2011. Зареєстровано: 05.12.2011. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2011.
Дата набрання законної сили: 15.11.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		____________________________________________________________________________________________________
		 ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 20 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0270/4079/11
		 Вінницький окружний адміністративний суд в складі
		Головуючого судді Томчука Андрія Валерійовича,
		при секретарі судового засідання: Медяній Наталі Анатоліївні 
		за участю представників сторін:
		позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю;
		відповідача 1: ОСОБА_2 - представник за довіреністю;
		відповідача 2: ОСОБА_3 - представник за довіреністю;
		третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився; 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
		за позовом: ОСОБА_4 
		до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Державного казначейства у Вінницькій області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вінницьке міжрайонне реєстраційно-екзаменаційне відділення Державної автомобільної інспекції у Вінницькій області 
		про: визнання дій незаконними та стягнення коштів
		 ВСТАНОВИВ :
		ОСОБА_4 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та стягнення примусово сплаченого збору з операцій відчуження легкового автомобіля.
		Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.09.2011 року залучено до участі у справі: в якості другого відповідача - Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області та в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Вінницьке міжрайонне реєстраційно-екзаменаційне відділення Державної автомобільної інспекції у Вінницькій області.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі довідки-рахунку КІМ770039 від 24.07.2011 року придбав автомобіль «Mercedes Benz E220 CDI», вартістю 226384,00 грн. і при реєстрації даного автомобіля в органах ДАІ його було зобов'язано сплатити збір до пенсійного фонду з операцій відчуження легкового автомобіля в сумі 6791,52 грн.
		Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 25.08.2011 року №4008/06-30/03 було відмовлено в поверненні збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкового автомобіля.
		Відповідно до п.15 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 03.11.1998 року №1740 (далі за текстом Порядок), передбачена сплата збору при відчуженні автомобіля, а не при його купівлі.
		Згідно до ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
		Зазначає, що не являється платником збору з операцій з відчуження автомобіля, тому, сплачені ним кошти підлягають поверненню, а дії органу пенсійного фонду щодо повернення такого збору протиправними.
		В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги із зазначених підстав.
		Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, заперечує проти задоволення позовних вимог.
		В обґрунтуванні своєї позиції зазначає, що відповідно до п.12 Порядку - платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі.
		Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області позовні вимоги не визнала, посилаючись на їх безпідставність.
		Зазначає, що в даному випадку правові підстави для вирішення питання про спірні правовідносини між позивачем та ГУДК України у Вінницькій області відсутні. Позовні вимоги позивача є безпідставними.
		Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Вінницьке міжрайонне реєстраційно-екзаменаційне відділення Державної автомобільної інспекції у Вінницькій області, до суду уповноваженого представника та заперечень на позовні вимоги не направило. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином.
		Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.
		Судом встановлено, що позивачем на підставі довідки-рахунку КІМ770039 від 24.07.2011 року придбано автомобіль «Mercedes Benz E220 CDI», вартістю 226384,00 грн.
		При реєстрації даного автомобіля в органах ДАІ позивач сплатив збір до пенсійного фонду з відчуження автомобіля в сумі 6791,52 грн., що підтверджується меморіальним ордером №2285_195.3 від 26.07.2011 року (а.с.12).
		Пунктом 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. №400/97-ВР визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
		На підставі даного Закону обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадках відчуження, а не при купівлі автомобілів.
		Відповідно до п.15 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740, суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачується платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкритті в Управліннях державного казначейства в Автономній республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.
		Вищезазначеним Законом передбачена сплата збору лише при відчуженні автомобіля, а не при його купівлі (придбанні). За таких обставин позивач не є платником збору з відчуження автомобіля, тому безпідставно примусово сплачені ним кошти в сумі 6791,52 грн.
		Серед іншого, 25.08.2011 року листом Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області №4008/06-36/03 (а.с.13), керуючись п.12, п.13 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740, повідомлено позивача про відмову повернення сплаченого збору з операцій купівлі легкового автомобіля.
		Враховуючи таку відмову органу пенсійного фонду, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у поверненні сплаченого ОСОБА_4 збору з операції купівлі легкового автомобіля.
		Відповідно до п. 12 даного Порядку суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі даних автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно чинним законодавством).
		Частиною 4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі невідповідності нормативно-правових актів Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якою надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
		У роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01.11.1996р. №9 зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягає застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
		Таким чином, з аналізу вищенаведених обставин справи вбачається, що обов'язок сплати збору не може бути покладений на особу, яка набуває право власності у відповідності до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1740 від 03.11.1998 року, оскільки це суперечить акту вищої юридичної сили.
		Крім того, термін «відчуження майна» передбачено нормою Податкового кодексу України.
		Відповідно до п. 14.1.31 ПК України, відчуження майна - будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платникові податків, або право користування, зокрема, природними ресурсами, що у визначеному законодавством порядку надані йому в користування.
		Як вбачається з матеріалів справи, операція відчуження легкового автомобіля закінчилася на підставі довідки-рахунку КІМ770039 від 24.07.2011 року про що свідчить особлива відмітка у тимчасовому реєстраційному талоні ДАР №130947 (а.с.11).
		При сплаті збору до пенсійного фонду з відчуження автомобіля в сумі 6791,52 грн. 26.07.2011 року позивач вже набув права власності на автомобіль, а операція відчуження вже була завершена.
		Оскільки, примусово сплачений збір перерахований до державного бюджету, а контролюючим органом є Пенсійний фонд України, то слід стягнути з управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області через Головне управління Державного казначейства у Вінницькій області на користь ОСОБА_4 примусово сплачений збір з операцій відчуження легкових автомобілів у сумі 6791,52 грн.
		Щодо порядку стягнення такого збору суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на «Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845.
		Відповідно до п.7 вказаного Порядку, у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач надсилає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:
		заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який перераховуватимуться кошти, якщо дані реквізити не зазначені у виконавчому документі, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового звязку, якщо зазначений рахунок відсутній;
		оригінал виконавчого документа;
		судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).
		До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (платіжні доручення, квитанції про перерахування коштів до відповідного бюджету, довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів дізнання, досудового слідства та прокуратури тощо). 
		Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Згідно із ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. 
		Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
		 ПОСТАНОВИВ :
		 Адміністративний позов задовольнити.
		Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у поверненні сплаченого ОСОБА_4 збору з операції купівлі легкового автомобіля.
		Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області через Головне управління Державного казначейства у Вінницькій області на користь ОСОБА_4 примусово сплачений збір з операцій відчуження легкових автомобілів у сумі 6791, 52 грн. (шість тисяч сімсот дев'яносто одна грн. 52 коп.).
		Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 71, 40 грн. (сімдесят одна грн. 40 коп.), сплачений відповідно до квитанцій №101263.661.1 від 31.08.2011р., №101263.616.1 від 14.09.2011р., які містяться в матеріалах адміністративної справи №2а/0270/4079/11. 
		 
		 Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
		Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
		 СуддяТомчук Андрій Валерійович 
		 20.10.2011

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...