Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-4671/2011 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.12.2011. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 Справа №2-4671/2011 року
		 
			 
				 
					 
						 Р І Ш Е Н Н Я
						І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
						 23 листопада 2011 року Оболонський районний суд міста Києва в складі: 
						головуючого судді - Андрейчука Т.В.
						при секретарі - Каракаю О.В., 
						розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства “Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору комунальне підприємство “Головний інформаційно-обчислювальний центр”, про зобовязання вчинити дії, 
						в с т а н о в и в:
						 У липні 2011 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача комунального підприємства “Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району у м. Києві (надалі КП “Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району у м. Києві), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору комунальне підприємство “Головний інформаційно-обчислювальний центр” (надалі КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр”), про зобовязання вчинити дії.
						Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2011 року у справі №2-а-1888/10 визнано, що розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.11.2009 року №1132 “Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення”, від 30.11.2009 року №1133 “Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення”, від 30.11.2009 року №1135 “Про подовження дії розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 31.08.2009 року №978, №979”, від 30.03.2010 року №191 “Про подовження дії розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 31.08.2009 року №978, №979”, від 31.05.2010 року №392 “Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення” не зареєстровані в органах юстиції, отже вважаються таким, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
						На думку позивача, у звязку з застосуванням нечинних (недіючих) тарифів на житлово-комунальні послуги з холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення, та гарячого водопостачання, а також на послуги з утримання будинків і прибудинкових територій, позивачем за період з січня по грудень 2010 року були сплачені надлишкові кошти за вказані послуги. 
						Позивач стверджувала, що розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31.08.2009 року №879, №979, №980, №981 діяли до 01.01.2010 року, дія розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 29.04.2009 року №516, №518, №520 була зупинена ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.08.2009 року №2-а-9705/09/2670, а розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.01.2009 року №95, №96, №97 втратили чинність на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.02.2009 року №229. Втім, поновлені ним в дії розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007 року №641, №643 також не були чинними протягом січня грудня 2010 року, оскільки розпорядження №641 було невидано незаконним та скасоване постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.07.2007 року у справі №2-а166/07, а розпорядження №643 було скасоване постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2009 року у справі №22-а-5301/08.
						Таким чином, при нарахуванні позивачеві житлово-комунальних послуг були чинними розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.08.2007 року №1127, від 15.10.2009 року №1192 та від 12.02.2007 року №141.
						З цих підстав позивач просила суд зобовязати відповідача здійснити позивачу перерахунок за сплачені нею протягом січня по грудень 2010 року житлово-комунальні послуги, у тому числі шляхом зарахування надмірно сплачених коштів у наступні періоди: за послуги з постачання холодної води, водовідведення холодної та гарячої води відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 28.08.2007 року №1127; за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15.10.2009 року №1192; за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.02.2007 року №141, а також стягнути з відповідача судові витрати.
						Позивач у судовому засіданні позов підтримала, просила суд позов задовольнити.
						У судовому засіданні представник відповідача та третьої особи проти позову заперечували у звязку з його безпідставністю, просили суд у його задоволенні відмовити.
						Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
						Як встановлено в судовому засіданні позивач мешкає у квартирі АДРЕСА_1. Згаданий будинок перебуває на обслуговуванні КП “Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району у м. Києві.
						Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилалась на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2011 року у справі №2-а-1888/10 визнано, що розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.11.2009 року №1132 “Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення”, від 30.11.2009 року №1133 “Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення”, від 30.11.2009 року №1135 “Про подовження дії розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 31.08.2009 року №978, №979”, від 30.03.2010 року №191 “Про подовження дії розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 31.08.2009 року №978, №979”, від 31.05.2010 року №392 “Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення” не зареєстровані в органах юстиції, отже вважаються таким, що не набрали чинності, і могли застосуватись при нарахуванні їй оплати за житлово-комунальні послуги.
						Проте, як убачається з постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2011 року у справі за №2-а-1888/10, постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 10.12.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київського міського голови Черновецького Л.М. про визнання дій неправомірними, розпоряджень нечинними та зобовязання вчинити певні дії, якою було задоволено цей адміністративний позов і визнано нечинними розпорядження Київської міської державної адміністрації Київської міської державної адміністрації від 30.11.2009 року №1132 від 30.11.2009 року №1133, від 30.11.2009 року №1135, від 30.03.2010 року №191, від 31.05.2010 року №392, була скасована та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позову.
						Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.03.2011 року у справі №2-а-2292/09 було скасовано постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 19.10.2009 року, якою було визнано протиправними дії Київської міської державної адміністрації щодо прийняття розпорядження від 29.04.2009 року №516 “Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення”, розпорядження від 29.04.2009 року №518 “Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій”, розпорядження від 29.04.2009 року №520 “Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та затвердження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення”, та визнано незаконними і нечинними з моменту прийняття розпорядження від 29.04.2009 року №516 “Про встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води для населення”, розпорядження від 29.04.2009 року №518 “Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій”, розпорядження від 29.04.2009 року №520 “Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та затвердження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення”, а задоволенні позовних вимог відмовлено.
						Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
						А згідно з пп.2 п.“а” ст.28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (в чинній на момент прийняття Київською міською державною адміністрацією розпоряджень від 30.11.2009 року №1132 від 30.11.2009 року №1133, від 30.11.2009 року №1135, від 30.03.2010 року №191, від 31.05.2010 року №392 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які видаються підприємствами та організаціями комунальними власності відповідної територіальної громади.
						Отож Київською міською державною адміністрацією вищезазначені розпорядження про зміну тарифів прийняті у відповідності до її повноважень та у спосіб, встановлений законом.
						З наведеного вбачається, що за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року КП “Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району у м. Києві здійснювало нарахування квартплати та плати за комунальні послуги, якими користувалася позивач в квартирі АДРЕСА_1, на підставі розпоряджень, прийнятих Київською міською державною адміністрацією органом, правомочним встановлювати тарифи на житлово-комунальні послуги у м. Києві, тобто у відповідності до нормативно-правових актів, що діяли у зазначений період. У свою чергу, у відповідності до норми ст.60 ЦПК України позивач не довела, що нарахування квартплати та комунальних платежів за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року здійснювалося відповідачем на підставі нечинних нормативно-правових актів. 
						Стосовно відсутності реєстрації оскаржуваних розпоряджень в органах юстиції, слід зазначити наступне.
						З метою впорядкування видання міністерствами, іншими органами виконавчої влади нормативно-правових актів, забезпечення охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, підприємств, установ та організацій видано Указ Президента України від 03.10.1992 року №493/92 “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”. 
						Ст.1 Указу встановлено, що з 01.01.1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. 
						Ст.3 вищевказаного Указу передбачено, що нормативно-правові акти, зазначені в ст.1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності. 
						Відповідно до п.15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року №731, органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані. 
						Однак, відповідно до преамбули та п.1 Указу Президента України “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” та п.1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, до предмета регулювання цих актів не віднесено акти органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів. 
						Таким чином, нормативно-правові акти Київської міської державної адміністрації (виконавчого органу Київради) щодо встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги не підлягають державній реєстрації.
						Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
						З огляду на вищевикладене, відповідно до ст.7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, ст.ст.1, 24, 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.10 Закону України “Про столицю України  місто-герой Київ” Указ Президента України від 03.10.1992 року №493/92 “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”, керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, 
						в и р і ш и в:
						 У задоволенні позову ОСОБА_1 до комунального підприємства “Служба замовника житлово-комунальних послуг” Оболонського району у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору комунальне підприємство “Головний інформаційно-обчислювальний центр”, про зобовязання вчинити дії відмовити.
						Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги. 
						Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
						 
							 Суддя Т.В. Андрейчук
							 05.12.2011 Справа № 2-4671/11

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...