Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0907/2-а-7931/2011 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.12.2011. Забезпечено надання загального доступу: 08.12.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 0907/2-а-7931/2011 року
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07 липня 2011 року                                                  м. Івано-Франківськ
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		головуючого - судді Максимчина Ю.Д.
		секретаря                     Когут О.О.
		          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради про визнання протиправними дії щодо відмови у виплаті компенсації за ненадані путівки на оздоровлення за 2007-2010 роки та стягнення компенсації за ненадані путівки на оздоровлення за 2007-2010 роки у розмірі 13845 грн., - 
		В С Т А Н О В И В: 
		ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Івано-Франківської міської ради про визнання протиправними дії щодо відмови у виплаті компенсації за ненадані путівки на оздоровлення за 2007-2010 роки та стягнення компенсації за ненадані путівки на оздоровлення за 2007-2010 роки у розмірі 13845 грн. 
		          Позовні вимоги обгрунтував тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії і йому встановлена II група інвалідності, захворювання якого пов'язане з виконанням службових обов»язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а тому він має право на пільги, що встановлені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в тому числі і на позачергове щорічне безплатне надання санаторно-курортних путівок або одержання за його бажанням грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні відповідно до п. 4 ч.1 ст. 20 наведеного Закону. Однак, відповідачем жодного року не надавалась йому санаторно-курортна путівка. На його письмове звернення про виплату грошової компенсації за ненадані путівки, відповідач відповів відмовою, тому просив такі дії відповідача визнати протиправними і стягнути в його користь грошову компенсацію за ненадані путівки на оздоровлення за 2007-2010 роки у розмірі 13845 грн.
		Представник позивача подав заяву, в якій просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі.
		Представник відповідача подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги позивача не визнає, в задоволенні позову просить відмовити повністю.
		Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, який став інвалідом ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, на позачергове щорічне безплатне надання санаторно-курортної путівки або одержання за його бажанням грошової компенсації.
		Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії та йому встановлено II групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов’язаним з виконанням службових обов»язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою МСЕК від 17.11.2004 року (а. с. 14) та посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (а. с. 12).
		Відповідно до абзацу 4 ч.1 ст.20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в редакції Закону №230/96-ВР від 06.06.96 р., особам, віднесеним до категорії І надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: 4) позачергове щорічне безплатне надання санаторно-курортних путівок або одержання за їх бажанням грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні. Порядок надання путівок та розмір їх середньої вартості визначаються Кабінетом Міністрів України". 
		Положенням підпункту 1 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-V “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” наведену норму Закону викладено в такій редакції: особам, віднесеним до категорії І надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: 4) позачергове безоплатне надання санаторно-курортних путівок або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
		Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 1 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Відповідно до п.6 резолютивної частини вказаного Рішення воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними. Визнані неконституційними положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” втратили чинність з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України відповідно до вимог ч.2 статті 152 Конституції України.
		Отже з 22.05.2008 року абзац 4 ч.1 ст.20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” є чинним в редакції Закону №230/96-ВР від 06.06.96 р. 
		Слід зазначити, що дана норма з 19.12.1991 року покладає обов'язок на Кабінет Міністрів України визначати порядок надання путівок та розмір їх середньої вартості. Однак, Кабміном тільки на 2004 рік було визначено розмір середньої вартості путівки постановою від 31.08.2005 № 848 "Про розмір середньої вартості путівки для виплати компенсації особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за 2004 рік".
		У зв'язку з інфляційними процесами визначений розмір середньої вартості путівки наведеною постановою не може застосовуватись на 2010 рік, так як є заниженим.
		Відсутність постанов Кабінету Міністрів України про розмір середньої вартості путівки за 2010 рік для виплати компенсації особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не може бути підставою для відмови в задоволенні заяви позивача, оскільки надання гарантованої грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні за невикористане санаторно-курортне лікування передбачено вищенаведеною нормою Закону.
		Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначені розміру компенсації, застосуванню підлягає п.4 ч.1 ст. 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
		Судом встановлено, що 14.01.2011 року ОСОБА_1 звертався до відповідача про виплату компенсації за ненадані путівки, однак листом від 27.01.2011 року за №Ч/102 йому відмовлено у виплаті грошової компенсації за невикористану путівку за 2007-2010 р.р.
		Згідно повідомлення виконавчої дирекції Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.03.2011 року за №325-05 (а. с. 11) середня вартість путівки в санаторії та пансіонати для дорослого терміном лікування 21 день в 2010 році — 4328 грн., яка й підлягає виплаті позивачу як грошова компенсація середньої вартості санаторно-курортної путівки в Україні 2010 рік. 
		В силу дії з 30.07.2010 року положення ч. 2 ст. 99 КАС України строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено в шість місяців, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Оскільки позивач отримав відповідь з Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради 27.01.2011 року і до суду звернувся 08.04.2011 року, то вимоги щодо стягнення компенсації за ненадані путівки на оздоровлення за 2007-2009 роки слід залишити без задоволення.
		З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Слід визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у виплаті грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні за 2010 рік та з урахуванням положення п.2 ч.2 ст. 162 КАС України зобов'язати відповідача виплатити позивачу грошову компенсацію в розмірі середньої вартості путівки за 2010 рік в сумі 4328 грн.
		На підставі наведеного, відповідно до ст. 22, 55, 152, 124 Конституції України, п.4 ч.1 ст. 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, ст. ст. 6-11, 17, 18, 94 , п.2.ч.2.ст. 162 КАС України, керуючись ст. ст. 159-163, 167 КАС України, суд, - 
		П О С Т А Н О В И В :
		Позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради задоволити частково.
		Визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні за 2010 рік. 
		Зобов'язати Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради виплатити ОСОБА_1 відповідно до п.4 ч.1 ст. 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” грошову компенсацію в розмірі середньої вартості санаторно-курортної путівки за 2010 рік в сумі 4328 грн.
		В решті вимог позову відмовити.
		Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
		          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		 Суддя                                                                                 Максимчин Ю.Д.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...