Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0907/1-113/11 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.12.2011. Забезпечено надання загального доступу: 10.12.2011.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 Справа № 0907/1-113/11 року
			 
			ПОСТАНОВА
			ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
			про повернення кримінальної справи на додаткове розслідування
			 
				 27 вересня 2011 року Івано-Франківський міський суд
				 в складі: головуючого-судді Кишакевича Л.Ю.,
				з участю: секретарів Кантурак Н.П., Бури У.М., 
				прокурора Чепіля Ю.Д., 
				захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,
				представника потерпілого ОСОБА_3, 
				розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Івано-Франківська кримінальну справу про обвинувачення: 
				 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Торговиця Городенківського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого старшим оперуповноваженим Тисменицького РВ УМВС України, несудимого, 
				 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365, ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 371 КК України, -
				 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та жителя АДРЕСА_2, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має двох неповнолітніх дітей, працюючого заступником начальника ВБНОН УМВСУ в Івано-Франківській області, несудимого,
				 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365, ч.1 ст. 371 КК України, - 
				 В С Т А Н О В И В: 
				Підсудний ОСОБА_4 обвинувачується за ч. 2 ст. 365 КК України у перевищенні влади та службових повноважень, тобто умисному вчиненні службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, що супроводжувалося насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність ОСОБА_6; за ч. 1. ст. 366 КК України - у службовому підробленні, тобто умисному складанні завідомо неправдивого документу, що спричинило істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам ОСОБА_6, а також за ч.1 ст. 371 КК України - у завідомо незаконному затриманні ОСОБА_6 Так, ОСОБА_4 досудовим слідством бвинувачується в тому, що він, працюючи оперуповноваженим ВКР Івано-Франківського МУ УМВС, 17.05.2003 року в приміщенні свого службового кабінету при проведенні обшуку ОСОБА_6 явно перевищуючи владу та свої службові повноваження, умисно підкинув ОСОБА_6 в кишеню штанів згорток з наркотичними засобами - марихуаною, а потім нібито виявив та витягнув його з одягу ОСОБА_6 У подальшому ОСОБА_4 продиктував іншому працівнику міліції завідомо неправдиву інформацію про нібито виявлення у ОСОБА_6 наркотичних засобів, внаслідок чого було складено завідомо неправдивий документ - протокол особистого обшуку ОСОБА_6, у який було внесено завідомо неправдиві дані. Крім того, ОСОБА_4 бажаючи, щоб ОСОБА_6 не заперечував факту належності йому підкинутих наркотичних засобів та визнав свою вину у їх зберіганні, умисно наніс ОСОБА_6 удари кулаками та ногами по різних ділянках тіла. Також ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що після підкидання ОСОБА_6 наркотичної сировини та фіксації її виявлення в його кишені, склав завідомо фіктивний протокол про адміністративне затримання ОСОБА_6, внаслідок чого останній незаконно був поміщений в ІТТ Івано-Франківського МУ УМВС України в області, а 19.05.2003 року, відвідавши затриманого ОСОБА_6 в ІТТ МУ УМВСУ в області, ОСОБА_4, з метою заставити ОСОБА_6 зізнатися у вчиненні крадіжок, умисно наніс останньому удари руками та ногами у різні ділянки тіла. Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 23.05.2003 року склав завідомо фіктивний адмінпротокол про вчинення ОСОБА_6 адмінправопорушення, внісши в нього завідомо неправдиві дані, щодо виявлення у останнього наркотичної сировини. 
				Підсудний ОСОБА_5 обвинувачується за ч. 2 ст. 365 КК України у перевищенні влади та службових повноважень, тобто умисному вчиненні службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, що супроводжувалося насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність ОСОБА_6; а також за ч.1 ст. 371 КК України - у завідомо незаконному затриманні ОСОБА_6 Так, ОСОБА_5 досудовим слідством обвинувачується в тому, що він, працюючи начальником відділення ВКР Івано-Франківського МВ УМВС 20.05.2003 року не маючи на те законних підстав, безпідставно утримував ОСОБА_6 в міськвідділі міліції і під час цього з метою зізнання останнього у нібито вчиненні ряду крадіжок наніс ОСОБА_6 удари по всьому тілу. Крім цього, ОСОБА_5 обвинувачується у тому, під час зазначеного незаконного утримання ОСОБА_6 давав вказівки своїм підлеглим працівникам застосовувати насильство до ОСОБА_6, внаслідок чого ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження. 
				Під час судового розгляду справи захисник підсудного ОСОБА_4 заявив клопотання про повернення даної кримінальної справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти досудового слідства. Так, на думку захисника підсудного, досудовим слідством не виконані попередні вказівки суду, зазначені у постанові суду про повернення справи на додаткове розслідування, зокрема, не проведено повторного допиту потерпілого та не проведено з потерпілим інших слідчих дій, також досудовим слідством не допитані всі інші працівники міліції, а саме працівники Вовчинецького МВМ та ІТТ, які могли бути безпосередніми очевидцями даних подій. Підсудний ОСОБА_4 підтримав таке клопотання свого захисника. 
				Захисник підсудного ОСОБА_5 також заявила клопотання про повернення даної кримінальної справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства, зокрема досудовим слідством не виконані попередні вказівки суду, який вже повертав дану справу на додаткове розслідування, про повторний допит потерпілого та про проведення з потерпілим інших слідчих дій, також досудовим слідством не перевірено алібі ОСОБА_5, який стверджує, що на час інкримінованих йому дій він не був у відділі міліції, а був у іншому місці. На думку захисту, досудовим слідством безпідставно не встановлені та не допитані по суті справи всі працівники міліції, які причетні до затримання ОСОБА_6, і крім того, обвинувачення пред'явлене ОСОБА_5 є неконкретним. Підсудний ОСОБА_5 підтримав таке клопотання свого захисника. 
				Прокурор заперечив щодо повернення даної кримінальної справи на додаткове розслідування, вважає, що судовий розгляд справи слід продовжити. Представник потерпілого також заперечила щодо повернення даної кримінальної справи на додаткове розслідування.
				Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, вважає, що дану кримінальну справу слід повернути на додаткове розслідування з наступних підстав. 
				Так, відповідно до ст. 281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні. 
				Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.
				Судом встановлено, що дана кримінальна справа, в порушення ст. 22 КПК України, розслідувана неповно та поверхово, не вжито необхідних заходів для всебічного, повного і обєктивного дослідження всіх обставин справи. 
				Так, у постанові Івано-Франківського міського суду від 18.07.2007 року про повернення даної справи на додаткове розслідування (т.5 а.с. 208-210), а також у ухвалі апеляційного суду Івано-Франківської області від 24.09.2007 року (т.5 а.с.229), якою залишено без змін дану постанову суду, зазначено, що під час додаткового розслідування необхідно було з метою усунення протиріч у свідченнях потерпілого ОСОБА_6 провести з потерпілим ряд слідчих дій, зокрема повторне відтворення обстановки та обставин подій, повторний допит потерпілого, а також пред'явлення осіб для впізнання за участю потерпілого, на предмет встановлення всіх осіб, причетних до вчинення злочинів відносно нього, а також встановлення очевидців даних подій. Однією із причин повторного повернення даної справи на додаткове розслідування, відповідно до постанови Івано-Франківського міського суду від 25.03.2009 року (т.6 а.с. 177-184) та ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 15.09.2009 року (т.7 а.с. 136-142), стало невиконання досудовим слідством наведених вказівок суду про необхідність проведення ряду слідчих дій безпосередньо з потерпілим ОСОБА_6, без проведення яких, справа не може бути розглянута у суді.
				Під час обох додаткових розслідувань потерпілий ОСОБА_6 так і не був додатково допитаний, з ним не було проведено жодних слідчих дій, про необхідність яких зазначав суд. Отже, досудовим слідством під час додаткового розслідування так і не було усунуто суттєві протиріччя у свідченнях потерпілого ОСОБА_6, на які неодноразово вказував суд у своїх постановах. Крім того, потерпілий ОСОБА_6 під час судового розгляду справи не з'являвся і до суду, не дивлячись на те, що судом була винесена постанова про примусовий привід потерпілого, яка працівниками міліції виконана не була. Таким чином вказівки суду першої та апеляційної інстанції в частині проведення слідчих дій з потерпілим ОСОБА_6 - досудовим слідством виконані не були, при тому, що ОСОБА_6 декілька разів був в Україні і досудове слідство мало фактичну можливість провести такі слідчі дії з потерпілим. 
				Відповідно до ч.7 ст. 374 КПК України вказівки суду, є обов'язковими для органів дізнання і досудового слідства при додатковому розслідуванні і суду першої інстанції при повторному розгляді справи. Якщо досудове слідство не дослідило обставин, зазначених у постанові чи ухвалі суду про повернення справи на додаткове розслідування, проведене досудове слідство, згідно п.2 ч.2 ст.368 КПК України, визнається однобічним і неповним, що, відповідно до п.1 ч.1 ст. 367 КПК України, є підставою для скасування вироку та повернення справи на додаткове розслідування. 
				Таким чином, оскільки досудове слідство при додатковому розслідуванні по даній справі не виконало вказівок суду, не дослідило обставин, зазначених у постановах суду про повернення справи на додаткове розслідування від 18.07.2007р., від 25.03.2009р. та ухвалах суду від 24.09.2007р., від 15.09.2009р., то суд вважає, що проведене досудове слідство, згідно вимог закону, є неповним і однобічним, а тому дану кримінальну справу слід повернути на додаткове розслідування для виконання вищевказаних вказівок суду щодо проведення з потерпілим ОСОБА_6 ряду слідчих дій з метою усунення протиріч у його свідченнях, зокрема повторного відтворення обстановки і обставин подій, повторного допиту потерпілого, а також пред'явлення осіб для впізнання за участю потерпілого, без проведення яких, справа не може бути правильно розглянута у суді.
				Більше того, те, що саме невиконання слідчими органами вказівок суду по даній справі стало причиною неодноразових направлень судом справи на додаткове розслідування, встановив у своєму рішенні і Європейський суд з прав людини у справі “Захаркін проти України” від 24.06.2010 року. 
				Крім того, з оголошених у судовому засіданні: протокол-заяви потерпілого ОСОБА_6 (т.1 а.с.6), його показань (т.3 а.с. 51-56, т.3 а.с 57-58), протоколів очної ставки (т.3 а.с 82, т.3 а.с 87-91, т.3 а.с. 94), слідує, що ОСОБА_6 прямо вказував на працівників міліції ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, як на осіб які безпосередньо застосовували до нього насильство, наносили йому удари, вішали на лом. З наведених письмових матеріалів справи також слідує, що ОСОБА_6 прямо вказував на начальника Вовчинецького МВМ ОСОБА_11, як на особу яка незаконно затримувала його, застосовувала до нього насильство, стискала наручники на його руках, також ОСОБА_6 зазначав, що начальник УВС м. Івано-Франківська ОСОБА_12 керував такими незаконними діями працівників міліції, давав вказівки щодо застосування до нього насильства, був присутнім при застосуванні до нього насильства, незаконно утримував його в наручниках і на своєму автомобілі разом з ОСОБА_11 незаконно доставив його у Калуський МВМ УМВС і давав незаконні вказівки щодо його утримування у цьому відділі міліції, де в подальшому ОСОБА_6 і перекусив собі вену. 
				Під час досудового слідства ОСОБА_6 вказував на те, що по відношенню до нього неправомірні дії, зокрема застосування насильства, вчиняли ряд інших працівників міліції, і ще ряд працівників міліції були безпосередніми очевидцями вчинення відносно нього неправомірних дій як ОСОБА_4 та ОСОБА_5, так і іншими працівниками міліції, при цьому, вказаних осіб потерпілий може чітко впізнати та навів їх детальний опис. Одними із вказівок суду при поверненні справи на додаткове розслідування було встановлення та допит вказаних осіб, а також очевидців даних подій. 
				Однак досудовим слідством, при додатковому розслідуванні не виконано вищевказаних вказівок суду та в порушення ст. 22 КПК України, взагалі не були розслідувані такі свідчення потерпілого щодо причетності наведених ним працівників міліції до вчиненого відносно нього злочину, не дана їм належна правова оцінка, не вжито необхідних заходів для встановлення та притягнення до відповідальності всіх працівників міліції, які застосовували насильство щодо потерпілого, не вжито заходів для встановлення та допиту працівників міліції, які були безпосередніми очевидцями подій з участю як потерпілого ОСОБА_6 так і підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5 Натомість досудове слідство обмежилося лише допитом деяких з наведених працівників міліції. Зазначена неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні і без усунення такої неповноти справа не може бути розглянута в суді. 
				Судом встановлено, що обвинувачення, яке предявлене ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ґрунтується в основному на суперечливих та непослідовних первинних свідченнях під час досудового слідства потерпілого ОСОБА_6 Проте, такий же обсяг доказів можливої причетності до вчиненя даного злочину, який міститься у матеріалах даної справи на ОСОБА_4 і ОСОБА_5, а саме наведені показання потерпілого, мається у матеріалах справи і на решту вищевказаних працівників міліції. Незважаючи на наявність однакового обсягу доказів можливої причетності до вчинення злочину більше десятьох працівників міліції, обвинувачення у вчиненні злочинів по даному факту досудовим слідством пред'явлено вибірково тільки двом з них, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а відносно решта працівників міліції органами досудового слідства без проведення належної, повної і всебічної перевірки прийнято передчасне рішення про відмову в порушенні справи. 
				За таких обставин винесені досудовим слідством з цього приводу постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно наведених працівників міліції, які містяться в матеріалах справи, є передчасними, в них не дана належна правова оцінка їхнім діям. Зазначена неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні. 
				Під час проведення додаткового розслідування необхідно детально повторно допитати потерпілого ОСОБА_6, провести з ним детальні повторні відтворення обстановки та обставин подій та таким чином усунути протиріччя у його первинних свідченнях, даних ним при проведенні слідчих дій під час попереднього слідства. Під час нового розслідування, необхідно встановити всіх працівників Івано-Франківського МВ УМВС, працівників ІТТ Івано-Франківського МВ УМВС, працівників Калуського МВМ УМВС, які працювали там станом на травень 2003 року, та пред'явити їх для впізнання потерпілому, з метою встановлення всіх осіб, які застосовували до потерпілого недозволені методи дізнання, а також всіх осіб, які були безпосередніми очевидцями подій з участю як потерпілого ОСОБА_6 так і підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5, встановити їх роль та ступінь участі кожного з них у вчиненні неправомірних дій відносно потерпілого. Також слід ретельно перевірити всі обставини і докази, на які посилається потерпілий та розслідувати його свідчення, а також провести інші слідчі дії, у яких виникне необхідність. За результатами проведених слідчих дій, необхідно встановити та розслідувати можливу причетність вказаних працівників міліції до вчинення злочину відносно потерпілого ОСОБА_6 та прийняти законне рішення відносно них. Суд також вважає, що без усунення такої неповноти дана справа не може бути розглянута у суді.
				Крім того, судом встановлено, що органи досудового слідства формально та неповно перевірили показання ОСОБА_5 щодо його алібі, поверхово дослідили інші докази щодо цього. Так, підсудний ОСОБА_5 у своїх показаннях стверджує, що не був у відділі міліції з 19.00 год. 20.05.2003 року по 23.05.2003 року, тобто на час вчинення інкримінованих йому злочинів, а 20.05.2003 року був на Дні Народження у свого співпрацівника, де перебував до 01.00 год і його бачили всі присутні там, а наступного дня ОСОБА_5 поїхав у відрядження у м.Львів і у підтвердження своїх свідчень ОСОБА_5 представив відрядне посвідчення, яке приєднано до матеріалів справи. Як вбачається з матеріалів справи, досудове слідство належним чином не перевірило доводи ОСОБА_5 про його алібі і зазначена неповнота та неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні. 
				Таким чином, під час додаткового розслідування необхідно перевірити чи дійсно ОСОБА_5 у зазначений ним час був на святкуванні Дня Народження у кафе і з цією метою слід встановити всіх осіб, які були присутні на вказаному святкуванні, встановити всіх працівників кафе, які працювали на той час, а також детально допитати їх всіх з приводу того, чи був присутній ОСОБА_5 у цьому кафе, і якщо так, то коли прийщов туди, коли пішов і чи відлучався з кафе. Також під час додаткового розслідування необхідно всебічно, повно та обєктивно дослідити чи дійсно з 20.05.2003 року по 23.05.2003 року ОСОБА_5 перебував у службовому відрядженні у м. Львові та встановити коло осіб, з якими він міг працювати та спілкуватися у зазначений час як у відрядженні, зокрема у відділах міліції, готелях м.Львова, так і за місцем свої праці у м.Івано-Франківську, допитати цих осіб та ретельно перевірити і розслідувати їхні свідчення. У разі виникнення необхідності провести виїмку документів щодо цього та провести інші необхідні слідчі дії. Зазначена неповнота та неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні. Суд також вважає, що без усунення такої неповноти та неправильності дана справа не може бути розглянута у суді.
				Крім того, досудовим слідством ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення у вчиненні службового підроблення, зокрема у диктуванні іншому працівнику міліції, який складав протокол обшуку ОСОБА_6, неправдивої інформації про виявлення у ОСОБА_6 згортку з наркотичними засобами, що, на думку досудового слідства, фактично не відповідало дійсності. Проте, такий висновок досудового слідства про відсутність у ОСОБА_6 наркотичних засобів суперечить постанові Івано-Франківського міського суду від 27.05.2003 року, яка мається у матеріалах справи (т.3 а.с. 193) і яка набрала законної сили та перебуває на сьогоднішній день у стадії примусового виконання (т.8 а.с.46). Згідно даної постанови суду ОСОБА_6 визнано винним за ст. 44 КупАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді 306 гривень штрафу за те, що він 17.05.2003 року зберігав при собі наркотичні засоби - канабіс.
				Дана постанова суду, ніким незаконною не визнавалася і висновок досудового слідства про неправдивість факту виявлення у ОСОБА_6 наркотичних засобів є виходом слідчого за межі наданих йому повноважень і незаконною підміною функцій апеляційної та касаційної інстанції судової гілки влади. Таким чином, досудовим слідством не усунуті наведені протиріччя, а тому під час проведення додаткового розслідування, при необхідності, слід вжити заходів щодо можливого оскарження зазначеної постанови суду від 27.05.2003 року у визначений законом спосіб. 
				Наведена неправильність досудового слідства та допущена досудовим слідством неповнота у зясуванні істотних обставин даної справи не може бути усунута при розгляді справи судом, так як для її усунення потрібно провести значний обсяг слідчих та оперативно-розшукових дій, направлених на встановлення вищевказаних обставин справи, та оскільки дані, здобуті під час цих дій, можуть істотно вплинути на можливу кваліфікацію дій підсудних. 
				Крім того, без усунення такої неповноти та неправильності досудового слідства дана справа не може бути розглянута в суді. 
				Судом також встановлено, що досудовим слідством не вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів, які б підтверджували чи спростовували обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні даних злочинів. 
				За таких обставин, суд вважає, що дану кримінальну справу слід повернути на додаткове розслідування.
				 На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 22, 273, 281, 374, 367, 368 КПК України, - 
				П О С Т А Н О В И В :
				Повернути кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365, ч.1 ст. 366, ч.1 ст. 371 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 365, ч.1 ст. 371 КК України, прокурору Івано-Франківської області для організації додаткового розслідування з метою усунення неповноти та неправильності досудового слідства, вказаної в мотивувальній частині постанови.
				 Запобіжний захід ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити раніше обраний  підписку про невиїзд.
				 На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом семи діб з дня її винесення. 
				 
					 
						 Суддя Л.Ю. Кишакевич

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...