Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 33-306/11 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); iншi статтi.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.12.2011. Забезпечено надання загального доступу: 08.12.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  Апеляційний суд Кіровоградської області 
		 Справа № 33-306/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Черненко І.В.
		Категорія - ч.1 ст.172-2 КУпАП Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Деревінський С. М. 
		 ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 10.11.2011 Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Деревінський С.М. за участю прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області Гуземи О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кіровограда клопотання ОСОБА_4 про відновлення строку на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.09.2011 року і її апеляційну скаргу на згадану постанову, якою 
		ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українку, громадянку України, уродженку м. Олександрія, Кіровоградської області, одинока мати, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює помічником судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, зареєстрована та проживає АДРЕСА_1
		визнано винною у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2040 грн. з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру в сумі 1794 грн. 20 коп.,-
		 В С Т А Н О В И В :
		 Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.09.2011 року ОСОБА_4 визнано винною у тому, що працюючи помічником судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області та будучи державним службовцем, в порушення вимог ч. 1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»використала своє службове повноваження та повязані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе за таких обставин:
		29.06.2011 року приблизно о 23 год. в м. Олександрія, ОСОБА_5 керував мопедом «Дефіант-Бін»з явними ознаками алкогольного спяніння, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного спяніння, відмовився, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. 
		У звязку із вчиненням вказаного адміністративного правопорушення, відносно ОСОБА_5 працівником міліції складено протокол і зазначено, що розгляд справи відбутися о 10 год. 20.07.2011 року у міськрайонному суді АДРЕСА_2
		На вказаний час і дату, ОСОБА_5 прибув до суду, де йому повідомили, що адміністративна справа знаходиться на розгляді судді Олександрійського міськрайонного суду Савченка С.М. і йому необхідно зявитися до приміщення суду, що розташоване по АДРЕСА_3 
		У цей же день, 20.07.2011 року ОСОБА_5 прибув до приймальні судді Савченка С.М. і зустрівся із його помічником ОСОБА_4, яка відповідно до своїх посадових обовязків: вивчає матеріали судової справи; контролює підготовку судових засідань під головуванням судді; попередньо готує до розгляду судові справи, що знаходяться в проваджені судді; готує процесуальні документи по судовим справам.
		В ході розмови, після зясування обставин вчинення правопорушення, використовуючи свої службові повноваження, з метою незаконного отримання неправомірної вигоди, помічник судді ОСОБА_4. під погрозою призначення покарання у виді штрафу чи позбавлення права керування транспортними засобами, висунула ОСОБА_5 вимогу передачі їй неправомірної вигоди у виді грошових коштів в сумі 1200 грн., написавши вказану суму на аркуші паперу й перепитавши декілька раз чи зрозуміла йому вимога.
		Продовжуючи дії, спрямовані на незаконне отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_5, що залишає у себе його паспорт і потребувала якомога швидше принести вказану суму грошей на, що останній змушений був погодитися.
		У звязку із небажанням на вимогу помічника судді платити грошові кошти за визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_5 в приміщенні Олександрійського міськрайонного суду звернувся ще раз до Остапенко М.Л. 
		Продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел на отримання неправомірної вигоди, помічник судді ОСОБА_4. в ході розмови пояснила ОСОБА_5, що відносно нього можна закрити адміністративну справу, а за сприяння у винесенні такого рішення потребувала неправомірну вигоду в сумі 1800 грн., написавши на аркуші паперу та декілька раз зясувала чи зрозуміло, що від нього вимагається.
		Оскільки ОСОБА_5 не зміг зібрати кошти, які вимагала помічник судді, але побоюючись накладення на нього чималого штрафу, приблизно о 14 год. знову прийшов до ОСОБА_4 і повідомив, що грошей немає. Остапенко М.Л. зайшла в кабінет судді, а по виходу сказала, що ОСОБА_5 має передати їй грошові кошти зранку, 26.07.2011 року, при цьому наголосила, що сума залишається незмінною і щоб він обовязково прийшов та приніс кошти, оскільки суддя буде писати постанову про звільнення його від відповідальності, а тому розрахунок з нею має бути своєчасним, повторивши суму коштів -1800 грн.
		27.07.2011 року приблизно о 9 год. на вимогу помічника судді та з метою передачі неправомірної вигоди у виді грошових коштів в сумі 1800 грн., ОСОБА_5 прибув у приймальну судді Савченка С.М., і повідомив ОСОБА_4, що приніс гроші: 2 купюри до 100 дол. США і 2 купюри по 100 грн., на що від неї отримав вказівку обміняти на ринку долари США на гривні.
		Не знайшовши пункту обміну валют, ОСОБА_5 повернувся до помічника судді ОСОБА_4., яка погодилася та одержала від нього неправомірну вигоду : 200 дол. США ( згідно даних НБУ в Кіровоградській області 100 доларів США складає 791 грн. 10 коп.) та 200 грн., а всього в сумі 1794 грн. 20 коп., після чого сказала прийти через годину, пояснивши, що за цей час вона підготує і підпише у судді постанову про звільнення його від адміністративної відповідальності й визнання невинним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУАП.
		Приблизно через півтори години ОСОБА_5 в приміщенні суду від помічника судді ОСОБА_4. отримав незавірену копію постанови судді Олександрійського міськрайонного суду Савченка С.М. від 19.07.2011 року по справі № 3-1695/11 про закриття щодо нього адміністративної справи у звязку з відсутністю складу правопорушення та перевірив правильність внесених даних, а саме: прізвища, імя та по-батькові, назви мопеду. 
		Цього ж дня, 27.07.2011 року після 14 год. ОСОБА_5 повернув ОСОБА_4 зазначену постанову судді Савченка С.М. від 19.07.2011 року, яку брав показати батькам.
		Приблизно о 9 год. 29.07.2011 року ОСОБА_5 прибув в суд, де від помічника судді ОСОБА_4. отримав і за це розписався дві завірені копії постанови судді від 19.07.2011 року.
		Отже, своїми умисними, протиправними діями помічник судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_4. порушила встановлені ч. 1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»обмеження щодо використання службових повноважень та повязаних з цим можливостей з одержанням за це від ОСОБА_5 неправомірної вигоди матеріального характеру 1792 грн. 20 коп., що не перевищує пяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто вчинила адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-2 КУпАП.
		У клопотанні ОСОБА_4 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови районного суду мотивуючи тим, що справа розглянута без її участі в порушення вимог ст. 268 КУпАП, про місце і час розгляду справи повідомлена не була, чим грубо порушено її права. Оскільки про винесення постанови не знала, не могла вчасно її оскаржити. Крім того, в порушення вимог ст. 285 КУпАП, суд надіслав їй постанову лише на сьомий день після винесення. Проте, апеляційна скарга на згадану постанову з урахуванням дати отримання копії, подана нею вчасно, а тому на думку апелянта строк на апеляційне оскарження постанови суду від 28.09.2011року пропущено з поважних причин і підлягає відновленню.
		У апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову районного суду, мотивуючи тим, що вона винесена з порушенням вимог статей 7, 33, 34, 245, 276, 280 КУпАП, оскільки не зазначені обставини, що помякшують її відповідальність, зокрема: вчинення нею правопорушення будучи вагітною та про наявність у неї двох малолітніх дітей, яких виховує одна, також не ураховано її матеріальний стан, який є незадовільним. Не урахувавши викладене суд наклав на неї штраф ближче до максимальної межі санкції ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, який за розміром 2040 грн. становить майже двохмісячний доход сімї, що позбавить її та дітей достатнього харчування на декілька місяців.
		Крім того, справа в порушення вимог ст. 276 КУпАП розглянута не за місцем вчинення правопорушення, без зазначення підстав, які б давали право розглядати її іншим судом.
		В ході апеляційного розгляду справи, заслухавши прокурора, який просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а стосовно відновлення строку на апеляційне оскарження поклався на суд, дослідивши доводи клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали адміністративної справи, апеляційний суд прийшов до переконливого висновку, що клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_4 частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції в частині розміру накладеного адміністративного стягнення, зміні з таких підстав.
		Відповідно до вимог статей 268, 285 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках коли є данні про своєчасне її оповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 44, статтями 51, 146, 160, 160-2, 172-2, 172-9, 173, ч. 3 ст. 178, 185, 185-1, 185-7, 187 цього Кодексу присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обовязковою. 
		Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі щодо якої її винесено. 
		Як встановлено перевіркою матеріалів справи, наведені вимоги закону про адміністративні правопорушення судом першої інстанції дотримано не в повному обсязі. 
		Так, в матеріалах справи є телефонограма від 22.09.2011 року помічника судді Ленінського районного суду м. Кіровограда, згідно якої ОСОБА_4 завчасно повідомлено, що справа щодо неї буде розглядатися об 11 год. 28.09.2011 року (а.с.73). Крім того, листом № 25432 від 27.09.2011 року в.о. голови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області направив в Ленінський районний суд м. Кіровограда розписку ОСОБА_4 про отримання повістки для явки в суд на розгляд справи і заяву від 22.09.2011 року, згідно якої у звязку із вагітністю, вона просила розглянути справу без її участі, при цьому підтвердила раніше дані їй пояснення по справі (а.с.74-76). 
		За таких обставин, доводи клопотання ОСОБА_4 про те, що суд першої інстанції належно не повідомив її про час, день і місце розгляду справи , безпідставні. 
		Разом з тим, ураховуючи вимоги ст. 268 КУпАП, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-2 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обовязковою, суд першої інстанції не повинен був визнавати за можливе розгляд справи за відсутності ОСОБА_4, навіть незважаючи на її клопотання з цього приводу.
		Таким чином, суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог ст. 268 КУпАП щодо обовязкової участі в розгляді справи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 172-2 КУпАП і задовольнивши клопотання, розглянув справу без участі ОСОБА_4, а також не дотримався вимог ст. 285 КУпАП, направивши їй постанову на сьомий день після винесення. 
		Проте, незважаючи на те, що справа розглянута судом першої інстанції у відсутності ОСОБА_4, це не вплинуло й не могло вплинути на всебічність, повноту і правильність розгляду даної справи, правильного встановлення фактичних обставин. 
		З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що доводи ОСОБА_4 в частині не дотримання судом вимог статей 268, 285 КУпАП при розгляді справи обґрунтовані, а за таких обставин, клопотання апелянта про відновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції від 28.09.2011 року підлягає задоволенню, а строк відновленню. 
		Вивчивши матеріали адміністративної справи і доводи апеляції апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, а постанова районного суду в частині розміру накладеного адміністративного стягнення у виді штрафу зміні з таких підстав.
		Так, при розгляді справи районним судом правильно встановлено фактичні обставини справи і що 27.07.2011 року приблизно о 9 год. помічник судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_4. в порушення встановлених ч. 1 ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» обмежень щодо використання службових повноважень та повязаних з цим можливостей, за сприяння у закритті щодо ОСОБА_5 адміністративної справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, одержала від нього неправомірну вигоду матеріального характеру в сумі 1792 грн. 20 коп., що не перевищує пять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто своїми умисними, протиправними діями вчинила адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.172-2 КУпАП.
		Даний висновок обєктивно підтверджується матеріалами справи, а саме: 
		- протоколом про корупційне адміністративне правопорушення № 7 від 14.09.2011 року, згідно якого встановлено вчинення ОСОБА_4 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-2 КУпАП (а.с.2-6); 
		- матеріалами особової справи, згідно яких ОСОБА_4 працювала помічником судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, склала присягу державного службовця, згідно посадової інструкції, з якою була ознайомлена, як службова особа мала обовязки, права і відповідальність, а тому є субєктом відповідальності за корупційні правопорушення, згідно ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»( а.с.9-17); 
		- заявою ОСОБА_5 про корупційне правопорушення ОСОБА_4 з приводу вимагання і одержання нею неправомірної вигоди за звільнення його від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП і доданими до неї дисками із записами розмов між ОСОБА_5 і ОСОБА_4 (а.с.24-30,43-48); 
		- поясненнями ОСОБА_5 про обставини, за яких помічник судді ОСОБА_4. вимагала і отримала від нього неправомірну вигоду матеріального характеру в сумі 200 дол. США і 200 грн. за звільнення від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.31-33; 39-42); 
		- протоколом огляду коштів, які використовувалися для викриття корупційних дій помічника судді ОСОБА_4. та довідкою НБУ в Кіровоградській області № 13-014/3502 від 14.09.2011 року про курс долара США до гривні станом на 27.07.2011 року (а.с.34-38, 62); 
		- постановою прокуратури Кіровоградської області про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 у звязку з відсутністю в її діях ознак злочинів, передбачених статтями 368, 190 КК України (а.с.49-50); 
		- копією матеріалів адміністративної справи № 3-1695/11 з постановою судді Савченка С.М. від 19.07.2011 року про закриття провадження по справі у звязку із відсутністю в діях ОСОБА_5 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП ( а.с.54-60);
		- поясненнями ОСОБА_4 від 14.09.2011 року, згідно яких вона не заперечувала, що працюючи на посаді помічника судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Савченка С.М., у липні 2011 року одержала від ОСОБА_5 неправомірну вигоду матеріального характеру в сумі 200 дол. США і 200 грн. за сприяння винесення суддею постанови про звільнення його від адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП, яку сама підготувала, підписала у судді й видала (а.с.64-69).
		Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності районний суд прийшов до правильного висновку, що вина ОСОБА_4 доказана повністю і її дії вірно кваліфікував за ч. 1 ст. 172-2 КУпАП. 
		З огляду на викладене доводи апеляції ОСОБА_4, що під час розгляду справи судом порушені вимоги статей 7, 245, 276 КУпАП є безпідставними, оскільки вивченням матеріалів адміністративної справи встановлено, що провадження по справі і застосування заходів адміністративного впливу проведено в межах компетенції осіб, які уповноваженні до проведення провадження у справах про адміністративні корупційні правопорушення і розглянуті уповноваженим на те судом у відповідності до закону. До того ж при розгляді справи районний суд своєчасно, всебічно, повно і обєктивно зясував фактичні обставини справи, вирішив її в точній відповідності з законом, давши правильну юридичну оцінку діям ОСОБА_4
		До того ж судом дотримано вимог ст. 276 КУпАП, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 257 КУпАП у разі вчинення корупційного правопорушення службовою особою, яка працює в апараті суду, протокол разом з іншими матеріалами надсилається до суду вищої інстанції для визначення підсудності. 
		Вивченням матеріалів справи встановлено, що заступник начальника УСБУ в Кіровоградській області листом № 01/К/1019 від 15.07.2011 року звернувся до голови апеляційного суду Кіровоградської області, який на підставі ч. 3 ст. 257 КУпАП визначив підсудність даної справи Ленінському суду м. Кіровограда (а.с.70, 71). 
		Отже, розгляд справи не за місцем вчинення корупційного правопорушення, а за підсудністю, яку визначив голова апеляційного суду Кіровоградської області відповідає вимогам законодавства про адміністративні правопорушення, а тому розгляд справи Ленінським районним судом м. Кіровограда проведено в межах компетенції осіб, які уповноваженні до її розгляду. 
		Разом з цим, правильно встановивши обставини справи, суд першої інстанції при визначенні виду адміністративного стягнення хоча і не вмотивував, але загалом дотримався вимог статей 33, 34, 280 КУпАП урахувавши характер вчиненого правопорушення, ступінь вини. 
		Проте при визначенні розміру адміністративного стягнення, суд не вмотивував і не урахував відношення ОСОБА_4 до скоєного, що вона винність у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення визнала повністю, має на утриманні двох малолітніх дітей 2003 і 2007 років народження, яких виховує одна, стоїть на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення, отримує на дітей допомогу, вагітна, що відповідно до ст. 34 КУпАП слід визнати обставинами, які помякшують її відповідальність. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_4, не встановлено.
		Ураховуючи вище наведене, апеляційний суд визнає розмір призначеного ОСОБА_4 судом першої інстанції адміністративного стягнення таким, що не відповідає її особі є занадто суворим, оскільки призначений ближче до максимальної межі санкції ч. 1 ст. 172-2 КУпАП, а тому не відповідає меті адміністративного стягнення, передбаченій ст. 23 КУпАП.
		З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції в частині розміру адміністративного стягнення підлягає зміні, який у даному випадку є найбільш доцільним та буде відповідати меті адміністративного стягнення, а саме вихованню ОСОБА_4 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як нею самою, так і іншими особами, а ще буде й справедливим.
		Ураховуючи викладене апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції в частині розміру накладення адміністративного стягнення підлягає зміні, а апеляційна скарга ОСОБА_4 в цій частині задоволенню. 
		 Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 
		 П О С Т А Н О В И В: 
		 Клопотання ОСОБА_4 задовольнити, поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28.09.2011 року.
		Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково. 
		Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 вересня 2011 року щодо ОСОБА_4 в частині розміру накладеного адміністративного стягнення змінити, помякшивши його.
		Накласти на ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 171-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення у виді штрафу в розмірі 75 (сімдесяти пяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1275 грн. з конфіскацією незаконно одержаної неправомірної вигоди матеріального характеру в сумі 1794 грн. 20 коп. 
		У решті постанову суду першої інстанції залишити без зміни. 
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
			 Суддя апеляційного суду 
			Кіровоградської області С.М. Деревінський

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...