Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6/102 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.12.2011. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2011.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
		 ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
			 
			"30" листопада 2011 р. Справа № 6/102   
				 
			
			Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
			 
			головуючого суддіПрокопанич Г.К. 
			суддівНовікової Р.Г.,
			Попікової О.В. 
			розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Охотспортпром"  
			на рішення 
			та постановугосподарського суду міста Києва від 23.05.2011р.
			Київського апеляційного господарського суду 
			від 16.09.2011  
			у справі№ 6/102 господарського суду м. Києва 
			за позовомзаступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області та Державного підприємства "Димерське лісове господарство"  
			дотовариства з обмеженою відповідальністю "Охотспортпром" 
			простягнення 160 338, 91 грн. 
			за участю представників: 
			від прокуратури: Ходаківський М.П. посв. № 147 
			від позивачів:1. не зявились(про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
			2. ОСОБА_5 дов. від 30.11.2011р. 
			від відповідача:ОСОБА_6 дов. №1 від 18.04.2011р.
			ВСТАНОВИВ:
			Заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області та Державного підприємства "Димерське лісове господарство" звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення збитків у сумі 160 338, 91 грн. за незаконну вирубку дерев.
			Рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2011р. (суддя: Ковтун С.А.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Охотспортпром" на користь Глібівської сільської ради на спеціальний рахунок місцевого бюджету 160338,91 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. 
			Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2011 (судді: Нєсвєтова Н.М. - головуючий, Кондес Л.О., Корсакова Г.В.) рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2011р. залишено без змін.
			Місцевий та апеляційний суд встановивши наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми завданої шкоди, враховуючи вимоги статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" з огляду на встановлений факт вчинення правопорушення лісового господарства, дійшли висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 160 338, 91 грн. за незаконну вирубку дерев.
			Не погоджуючись з судовими рішеннями ТОВ "Охотспортпром" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Скаржник в касаційній скарзі наголошує на порушення судами попередніх інстанцій вимог статті 1166 Цивільного кодексу України, та посилаючись на ті обставини, що шкоду завдано саме відповідачем, оскільки договір оренди земельної ділянки укладений з Вишгородською районною державною адміністрацією лише з 16.08.2005р., а до цього часу вона перебувала перебувала у користуванні інших осіб. Крім того, судами не зясовано та не надано належну оцінку тому факту які саме дерева та у який час були вирубані, що призвело до неправильного застосування методик розрахунку заподіяної шкоди.
			Учасники судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
			Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
			Господарськими судами встановлено, що 16.08.2005 р. на підставі розпорядження голови Вишгородської районної державної адміністрації № 450 від 15.08.2005 р. Вишгородською районною державною адміністрацією та ТОВ "Охотспортпром" укладено договір оренди земельної ділянки, яка має цільове призначення землі рекреаційного призначення, площею 4,9350 га строком на 25 років під розміщення існуючої бази відпочинку на території Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області, який зареєстрований 11.10.2005 р. у Вишгородському районному відділі Київської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру".
			Відповідно до проектів організації та розвитку лісового господарства Димерського лісового господарства (Камянське лісництво), розроблених Українською лісовпорядною експедицією УДПЛВО в 2004 та 2007 роках, ведення лісового господарства на земельній ділянці площею 4,935 га, яка перебуває у користуванні ТОВ "Охотспортпром" (квартал 86 виділ 10 та 21 Камянського лісництва ДП "Димерське лісове господарство"), належить до компетенції ДП "Димерське лісове господарство".
			15.11.2010 р. провідним інженером ДП "Димерське лісове господарство" було виявлено незаконну рубку дерев у кварталі 86 виділ 10 та 21 Камянське лісництво ДП "Димерське лісове господарство", за результатами чого складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового господарства.
			Розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу в Димерсьокму лісництві порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконного вирубання дерев, здійснений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", становить 160 338,91 грн., що і обумовило звернення Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Глібівської сільської ради Вишгородського району Київської області та Державного підприємства "Димерське лісове господарство" до господарського суду з даним позовом.
			У вирішенні спору щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, місцевий господарський суд правомірно виходив з того, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, дотримання правил і норм використання лісових ресурсів, ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України покладено на відповідача як на постійного лісокористувача.
			За приписами статей 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
			В порушення зазначених нормативних приписів відповідач не забезпечив охорону і збереження лісу від незаконної рубки.
			Відповідач цих обставин не заперечив, а суд апеляційної та першої інстанції їх не спростував.
			Згідно з нормою ч. 1 статті 105 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, несуть встановлену законом відповідальність. 
			Відповідно до статті 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
			Факт незаконної порубки дерев на підвідомчій відповідачеві території Димерського лісництва, внаслідок чого лісу завдано шкоду в загальній сумі 160 338,91 грн., підтверджено складеним за наслідками перевірки актом від 15.11.2010р. та доданими до нього розрахунками розміру шкоди, заподіяної лісу в Димерському лісництві порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконного вирубання дерев, здійсненими ДП "Димерське лісове господарство" відповідно до його повноважень, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.08 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу". 
			Даний акт є чинним на час вирішення спору, відповідачем відомості, зазначені в акті, за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані, контррозрахунок шкоди не подано, відтак, суди першої та апеляційної інстанції правомірно дійшли висновку, що він є належним і допустимим доказом в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України.
			Відповідно статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.
			Статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обовязкових екологічних вимог.
			Порушення лісового законодавств, відповідно до статті 105 Лісового кодексу України, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно - правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев та чагарників.
			Статтею 107 Лісового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
			Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 
			Відповідно до ч. 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
			Частиною 1 статті 69 вказаного Закону передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
			З огляду на зазначене, колегія суддів вважає обгрутованим висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідач за шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев на підвідомчій лісовому господарству території, повинен нести деліктну відповідальність в повному обсязі без застосування зниження її розміру, згідно зі статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
			З загальним правилом застосування як договірної, так і деліктної відповідальності, що передбачено нормами ч. 2 статті 614, ч. 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, встановлюється презумпція вини правопорушника, втім, відповідач під час розгляду справи в порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не довів, що він на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства забезпечив охорону і збереження лісу на підвідомчій території від незаконної рубки.
			Таким чином, доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій про підставність і ґрунтовність позовних вимог та фактично зводяться до необхідності переоцінити докази, досліджені судами, що відповідно до приписів ч. 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України при здійсненні у касаційному порядку перегляду судових рішень не допускається.
			Зважаючи на викладене, під час прийняття рішення та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустилися порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.
			Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, 
			 ПОСТАНОВИВ :
			 Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Охотспортпром" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2011 р. у справі №6/102 без змін. 
			 
				 
					 
						 Головуючий суддя Г.К.Прокопанич 
						 
						Судді: Р.Г. Новікова 
						О.В. Попікова

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...