справа 1 - 42 / 08
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 червня 2008 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі головуючої судді Кушнір Н.В.
при
секретарі
Данчук Л.А.
з
участю прокурора
Ідрісова Р.М.
потерпілої ОСОБА_1
її
представника адвоката ОСОБА_2
захисників ОСОБА_3
адвоката ОСОБА_4
розглянувши у
відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рівному кримінальну справу про
обвинувачення
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Здолбунова Рівненської області, українця, громадянина
України, з базовою середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого
по АДРЕСА_1, раніше судимого
14.06.2006 року
Рівненським районним судом Рівненської області за ч.2 ст.186 КК України до
чотирьох років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим
строком на три роки
- у скоєнні
злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
в с т а н о в и
в:
02 жовтня 2006
року близько 13-ї год. 30 хв. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного
сп'яніння, в квартирі АДРЕСА_1, під час сварки умисно наніс своїй співмешканці
ОСОБА_6, яка сиділа на підлозі, обпершись на кухонну тумбу, три удари долонями
по обличчю і один удар кулаком в область нижньої частини обличчя, від чого вона
впала на поверхню підлоги на лівий бік, а він наніс їй декілька ударів ногами в
область лобно-тім”яної ділянки голови, декілька ударів в область живота, грудної клітки та в інші
ділянки тіла.
В
результаті нанесених ударів ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження по
критерію небезпеки для життя в момент їх заподіяння у виді крововиливу під
тверду мозкову оболонку в правій лобно-тім”яній ділянці, точкових крововиливів
в речовину мозку справа в лобно-тім”яній ділянці, множинних синців та саден на
тілі, з якими була доставлена в Рівненську ЦМЛ, де 03 жовтня 2006 року померла.
Підсудний свою
вину у скоєному визнав повністю і відмовився давати показання згідно ст.63
Конституції України, оскільки не бажає повторюватися, але повністю підтверджує
свої показання, які він давав під час досудового слідства.
Так, під час
досудового слідства по суті справи він показав, що протягом
останніх 2-х років проживав по АДРЕСА_1 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_6.
Вони з ОСОБА_6 постійно вживали спиртне. Інколи після того, як він вживав
спиртне, то в нього з ОСОБА_6 виникали сварки, мотивами яких були ревнощі з
його сторони. Приблизно 20 чи 21 вересня 2006 року до них поселилась жити
подруга ОСОБА_6 - ОСОБА_7, яка посварилась зі своїм співмешканцем ОСОБА_8 і не
хотіла разом з ним проживати.
02 жовтня 2006
року близько 8-ї год. він з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 розпили пляшку горілки. Після
цього він з ОСОБА_7 вирішили продати кому-небудь рибацьку вудку, а на виручені
гроші знову придбати спиртне. Він та ОСОБА_7 вийшли з квартири, а ОСОБА_6
залишилась дома. Він продав рибацьку вудку за 15 грн. жителю будинку на
прізвисько „ІНФОРМАЦІЯ_2”, після чого вони пішли в квартиру „ІНФОРМАЦІЯ_2”, де
він, ОСОБА_7 та „ІНФОРМАЦІЯ_2” стали розпивати спиртне. Вони разом випили
пляшку горілки. В той час, коли вони розпивали спиртне, то ОСОБА_7 йому
розповіла, що його співмешканка ОСОБА_6 мала інтимні відносини з її кумом на
ім”я ОСОБА_9 на прізвисько „ІНФОРМАЦІЯ_3” та з її співмешканцем ОСОБА_10. Він
знав, що ОСОБА_6 мала інтимні стосунки з „ІНФОРМАЦІЯ_3”, а про те, що вона мала
інтимні стосунки з співмешканцем ОСОБА_15, він почув вперше і розізлився з
цього приводу.
Приблизно о 13
год. він з ОСОБА_7 пішли в його квартиру, де знаходилася лише ОСОБА_6. Вони всі
троє зайшли в приміщення кухні, де приготували їсти і він дістав пляшку
горілки, куплену за виручені від продажу вудки гроші, яку вони стали розпивати.
ОСОБА_6 сиділа спочатку на дерев”яному стільці біля холодильника, а він та
ОСОБА_7 на дерев”яних стільцях біля столу. Коли вони випили по дві стопки
горілки, то він згадав про розмову з ОСОБА_7, і вирішив вияснити з ОСОБА_6
відносини. Він запитав в ОСОБА_6, чи правда те, що вона підтримувала інтимні
відносини із співмешканцем ОСОБА_7 ОСОБА_10. ОСОБА_6 сказала, що це неправда, і
тоді він наніс їй удар правою долонею по лівій щоці в той час, коли вона сиділа
на стільці біля холодильника. ОСОБА_6 піднялась із стільця і стала говорити
ОСОБА_7, що та розповсюджує неправдиві слухи. Він подумав, що ОСОБА_7 дійсно
розповіла йому неправду, тому повернувся до неї і наніс їй один удар долонею
правої руки в область лівої щоки. ОСОБА_7 прикрила руками обличчя і залишилась
сидіти на стільці. ОСОБА_6 піднялась із стільця і тоді ОСОБА_7 почала в деталях
розповідати ОСОБА_6 про те, як вона підтримувала інтимні стосунки з її
співмешканцем. Він розізлився на ОСОБА_6, і в той час, коли вона стояла
посередині кухні, наніс їй ще два удари долонею правої руки в область обличчя.
ОСОБА_6 стала підходити до нього ближче і він наніс їй удар кулаком правої руки
в верхню частину грудної клітки, від чого ОСОБА_6 подалась назад і впала на
підлогу на спину. Коли ОСОБА_6 падала, то вдарилася правою частиною голови об
металеву трубу опалення, яка проходить біля вікна перпендикулярно до підлоги.
Він підійшов до ОСОБА_6 і наніс їй удар босою правою ногою в область лівого
плеча, після чого наніс удар ногою в область литки лівої ноги. Коли він ще раз
хотів нанести удар ОСОБА_6 по нозі, то побачив, що вона знаходиться в
непритомному стані, тому даний удар не наніс, і нахилився до ОСОБА_6 та став до
неї говорити, але ОСОБА_6 на його слова не реагувала.
Він та ОСОБА_7
вирішили віднести ОСОБА_6 в кімнату на диван. Він став намагатись розщепити
щелепу ОСОБА_6, але не міг цього зробити, тому взяв металеву ложку і із
зусиллям розщепив щелепу. Він вирішив викликати «Швидку медичну допомогу», тому
пішов до сусідів в квартиру № 61, звідки по телефону викликав «Швидку медичну
допомогу». Також він зателефонував бабусі ОСОБА_6, яку попросив прийти.
Приблизно через 10 хв. приїхала «Швидка медичну допомога» і лікар став оглядати
ОСОБА_6. Він сказав лікарю, що в ОСОБА_6 на голові є гематома і запропонував
надати їй медичну допомогу. Оглянувши ОСОБА_6, лікар сказав, що в неї
алкогольна епілепсія, щоб вони повернули її на бік, і вона з часом прийде до
свідомості. Після цього лікар залишив квартиру. Через декілька хвилин прийшли
бабуся ОСОБА_6 на ім”я ОСОБА_11 та її мати ОСОБА_12. Побачивши, що ОСОБА_6 не
приходить до свідомості, він знову викликав «Швидку допомогу».Через декілька
хвилин приїхала «Швидка медична допомога» і забрали ОСОБА_6 в лікарню.
На момент
спричинення ним тілесних ушкоджень на ОСОБА_6 вже були тілесні ушкодження у
виді гематоми в правій лобно-тім”яній ділянці. Вона виникла при таких
обставинах. 29 вересня 2006 року він, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 знаходились в
співмешканця ОСОБА_7 ОСОБА_10. Між ОСОБА_6 та першою дружиною ОСОБА_10 виникла
сутичка, при якій перша дружина ОСОБА_10 потягнула ОСОБА_6 за волосся та в
ударила її головою об підлогу, від чого утворилась вказана гематома.
Коли він наносив
удари ОСОБА_6, то мав на меті спричинити їй тілесні ушкодження, щоб вона його
боялась і розповідала в подальшому правду.
Оцінюючи зібрані
по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного у скоєному
повністю доведена.
Крім
повного визнання підсудним своєї вини, його вина у скоєному підтверджується
зібраними по справі доказами, дослідженими судом.
Відповідними
протоколами місця події / а.с.5, 7-9 / зафіксоване розміщення приміщень в
квартирі АДРЕСА_1 та предметів в них.
Під час
відтворення обстановки та обставин події / а.с.43-47 / підсудний показав
механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 та механізм її падіння на
металеву трубу опалення.
Потерпіла
ОСОБА_1 показала, що вона проживає зі своєю донькою та онуком ОСОБА_13
ІНФОРМАЦІЯ_4, який є сином її померлої доньки ОСОБА_6. Протягом приблизно
останніх 2-х років її донька ОСОБА_6 проживала разом з ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 в
його квартирі. Так, як вона знала, що її донька та ОСОБА_5 постійно зловживали
спиртними напоями, то не дозволяла ОСОБА_6 забирати сина з собою і він протягом
цих двох років постійно проживав з нею. Вона приходила до ОСОБА_5 та доньки
ОСОБА_6 рідко, так як між ними постійно відбувались сварки та бійки і вона, як
мати, не могла спокійно на це дивитись. Коли вона починала говорити з ОСОБА_6
про те, щоб вона припинила проживати з ОСОБА_5 і поверталась жити додому, то
ОСОБА_6 не хотіла з нею говорити на дані теми, так як боялась ОСОБА_5. Останній
раз вона бачила свою доньку приблизно на початку вересня 2006 року. 01 жовтня
2006 року ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 та ще з якоюсь жінкою на ім”я ОСОБА_7
приходили до її свекрухи ОСОБА_11 і просили в неї продукти харчування.
02 жовтня 2006
року близько 14-ї год. до неї в квартиру прийшла її свекруха ОСОБА_11, яка
сказала, що телефонував ОСОБА_5 і сказав, що ОСОБА_6 почуває себе погано і що
він викликав «Швидку медичну допомогу». Близько 14 год. 30 хв. вона зайшла в
квартиру ОСОБА_5 і побачила, що її донька ОСОБА_6 лежала в спальній кімнаті на
дивані, біля неї сиділа її свекруха, ОСОБА_5 та ОСОБА_7. На нижній частині обличчя
ОСОБА_6 були синці, інших ран вона не бачила, так як ОСОБА_6 була вкрита
покривалом. Так як вона подумала, що ОСОБА_6 спить, то вийшла з квартири
ОСОБА_5 і пішла до стоматолога. Коли приблизно через годину вона прийшла знову
до квартири ОСОБА_5, то дізналась, що її доньку ОСОБА_6 забрала «Швидка медичну
допомога». Вночі в приміщенні лікарні ОСОБА_6 померла.
Свідок ОСОБА_11
- бабуся загиблої по батьку показала / а.с.35 / , що більше року до своєї
смерті її онука ОСОБА_6 проживала разом з ОСОБА_5 в його квартирі в АДРЕСА_1.
За весь час, коли ОСОБА_6 проживала разом з ОСОБА_5, то вона постійно
розповідала їй, що ОСОБА_5 її б”є. Коли ОСОБА_6 знаходилась разом з ОСОБА_5, то
вона бачила, що ОСОБА_6 його боялась, так як при ньому вона говорила, що синці
та подряпини вона отримала при падінні. 01.10.2006 року до неї прийшла ОСОБА_6
і попросила продукти харчування. В цей час вона бачила на правій стороні
підборіддя ОСОБА_6 синці, але не звернула на це особливої уваги, так як та
постійно ходила з синцями. Більше ніяких ушкоджень на голові ОСОБА_6 вона не
бачила і про будь-які проблеми зі здоров»ям онука їй не розповідала.
02.10.2006 року близько 14-ї год. до неї зателефонував ОСОБА_5 і сказав,
що ОСОБА_6 себе погано почуває і щоб вона прийшла до нього. Вона повідомила про
даний дзвінок матері ОСОБА_6, після чого пішла в квартиру ОСОБА_5 Коли вона
зайшла в квартиру, то там знаходилась ОСОБА_7 - подруга ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а
ОСОБА_6 лежала на дивані і вона почула, що в неї було дуже тяжке дихання. Вона запитала
в ОСОБА_5, чи це він її побив, на що він їй сказав, щоб вона мовчала. Коли вона
відгорнула волосся ОСОБА_6, то побачила, що в неї на правій стороні лобної
частини голови була гематома великих розмірів. Вона не хотіла ОСОБА_5 більше
нічого говорити, так як його боялась. В цей час приїхала «Швидка медична
допомога» і забрали ОСОБА_6 в лікарню, де близько 5-ї год. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6
померла.
Також вина підсудного у вчиненому
підтверджується показами свідка ОСОБА_14, яка показала, що приблизно з 20 чи 21
вересня 2006 року вона стала тимчасово проживати у своєї подруги ОСОБА_6 у
квартирі її співмешканця ОСОБА_5 в АДРЕСА_1, бо посварилася зі своїїм
співмешканцем ОСОБА_8. За весь час, коли вона проживала з ОСОБА_6 та ОСОБА_5,
то між ними постійно були сварки, так як ОСОБА_5 постійно ревнував ОСОБА_6 до
різних чоловіків. Інколи під час сварки ОСОБА_5 міг вдарити ОСОБА_6 долонею в
обличчя, але в цей час вона не бачила, щоб загиблу в цей час хтось бив, крім
підсудного, коли вона прийшла жити до них, то ОСОБА_6 вже була побита ОСОБА_5.
В їх сварки вона намагалась не втручатися. За весь час, коли вона проживала в
ОСОБА_6 та ОСОБА_5, вони щодня вживали спиртне.
02 жовтня
2006 року зранку вона спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в квартирі ОСОБА_5 розпивали
спиртне. Після того, як вони розпили спиртне в квартирі, то вона та ОСОБА_1
розпивали спиртне в приміщенні квартири сусіда на прізвисько „ІНФОРМАЦІЯ_2”, а
ОСОБА_6 в цей час знаходилась в квартирі підсудного. Вона розповіла ОСОБА_5, що
ОСОБА_6 підтримувала інтимні стосунки з її кумом на ім”я ОСОБА_9 на прізвисько
„ІНФОРМАЦІЯ_3”, вважаючи, що ОСОБА_5 знає про даний факт, але з його реакції
зрозуміла, що він про це почув вперше.
Близько 13-ї
год. вона разом з ОСОБА_5 повернулись в квартиру ОСОБА_5, де знаходилась
ОСОБА_6. Вони всі троє сіли в приміщенні кухні і стали розпивати пляшку
горілки, яку ОСОБА_5 придбав за виручені від продажу вудки гроші. ОСОБА_6
сиділа на підлозі, так як в кухні було лише два стільці, обпершись при цьому
спиною об кухонну шафу. Горизонтально до кухонної шафи знаходилась раковина,
перпендикулярно за якою знаходилась стіна з виходом з кухні. Вона та ОСОБА_5
сиділи на дерев”яних стільцях. Вони випили приблизно по дві стопки горілки,
після чого між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розпочалась сварка. ОСОБА_5 почав говорити
про те, що між ОСОБА_6 та „ІНФОРМАЦІЯ_3” були інтимні стосунки. ОСОБА_6
говорила, що дійсно такі відносини між нею та „ІНФОРМАЦІЯ_3” були, але це було
до того, як вона знала підсудного і що зараз вона з ним ніяких відносин не підтримує.
ОСОБА_5, знаходячись в стані алкогольного сп”яніння, не став слухати пояснень
ОСОБА_6, а став наносити ОСОБА_6 удари долонями по обличчю в той час, коли вона
сиділа на підлозі. Всього долонями він наніс приблизно 3 удари. Після цього
ОСОБА_5 наніс ОСОБА_6 удар кулаком правої руки в область нижньої частини
обличчя, від чого ОСОБА_6 впала на поверхню підлоги на лівий бік. Біля ніг
ОСОБА_6 знаходилась раковина. Коли ОСОБА_6 падала, вона не бачила, щоб вона об
щось ударилась. ОСОБА_6 просила ОСОБА_5 її не чіпати і вона також стала просити
ОСОБА_5 не бити ОСОБА_6, на що ОСОБА_5 розвернувся до неї і наніс два удари
долонею правої руки в область лівої щоки і при цьому сказав, щоб вона не була
такою правильною. Після цього ОСОБА_5 розвернувся до ОСОБА_6, яка в цей час
лежала на поверхні підлоги на лівому боці, піджавши ноги під себе, і став
наносити їй удари босими ногами в різні ділянки тіла. Вона бачила, що ОСОБА_5
наносив ОСОБА_6 удари носковою частиною ноги в область живота, грудної клітки,
по ногах, в область голови. Всього носковою частиною ноги ОСОБА_5 було нанесено
ОСОБА_6 близько 10-ти ударів в різні ділянки тіла. Після нанесення ударів
носковою частиною ноги, ОСОБА_5 став наносити ОСОБА_6 удари п”ятою в область
лобної частини голови. Після того, як ОСОБА_5 наніс ОСОБА_6 один удар в область
лобної частини голови п”ятою, вона не змогла більше спостерігати за його діями
і вийшла з приміщення кухні, зайшла в кімнату і згодом знову повернулась в
кухню. Коли вона зайшла в кухню, то побачила, що ОСОБА_5 стояв над ОСОБА_6, а в
ОСОБА_6 з рота виступала якась біла речовина. ОСОБА_5 в цей час удари ОСОБА_6
не наносив, а нахилившись до неї, став намагатись відкрити її рот. Коли ОСОБА_5
побачив, що не може розщепити ОСОБА_6 щелепу, то взяв ложку і сказав їй, що ОСОБА_6
потрібно перенести на диван. Вона взяла ОСОБА_6 за ноги, а ОСОБА_5 за руки, і
вони перенесли її в спальну кімнату на диван. ОСОБА_5 став намагатись розщепити
щелепу ОСОБА_6 і впихнути їй ложку. Коли він розщепив щелепу і впихнув ложку,
то в ОСОБА_6 на губах виступила кров. Після цього ОСОБА_1 викликав «Швидку
медичну допомогу», яка приблизно через 10 хв. приїхала і лікар, оглянувши
ОСОБА_6, сказав, що в неї алкогольна епілепсія, щоб вони повернули ОСОБА_6 на
бік, і вона з часом прийде до свідомості, а цього лікар залишив квартиру. Після
цього ОСОБА_1 викликав по телефону родичів ОСОБА_6. Так як ОСОБА_6 не приходила
до свідомості, то ОСОБА_1 знову викликав «Швидку медичну допомогу» і ОСОБА_6
було госпіталізовано.
Під час очної
ставки між підсудним та свідком ОСОБА_15 / а.с.51-53 / кожен з них настоює на
своїх показаннях.
Свідок ОСОБА_16
показала, що в останніх числах вересня місяця 2006 року вона спільно зі своєю
співмешканцем ОСОБА_8 знаходилась в його квартирі, куди приблизно о 20-й год.
прийшли ОСОБА_17 зі своїм співмешканцем ОСОБА_18, які були в стані алкогольного
сп”яніння. Приблизно через годину в квартиру до ОСОБА_10 зайшли ОСОБА_5,
ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які також були в стані алкогольного сп”яніння. Вона
знаходилась в кухні з ОСОБА_10 та ОСОБА_19. В приміщенні кухні ОСОБА_6 та
ОСОБА_17 стали між собою про щось сваритись, після чого вони перейшли в
кімнату, де продовжували сваритись. Після цього в коридорі з кухні вона
побачила, що ОСОБА_5 штовхав ОСОБА_17 і щось говорив про ОСОБА_6. Коли вона
зайшла в кімнату, то ОСОБА_6 сиділа на підлозі біля дивана, підперши руками
голову, і щось сама до себе незрозуміле говорила. ОСОБА_5 та ОСОБА_7 намагались підняти ОСОБА_6 з підлоги, але
вона була дуже п”яна і не могла піднятись. Вона та ОСОБА_10 стали виганяти ОСОБА_5,
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з квартири. ОСОБА_7 та ОСОБА_19 все ж підняли ОСОБА_6 і всі
разом вийшли з квартири. Ніяких тілесних ушкоджень на голові ОСОБА_6 вона не
бачила і коли вона виходила з квартири, то на лобній частині голови в неї не
було ніяких ран чи припухлості. Вона не бачила, щоб в кімнаті відбувалась якась
бійка і щоб хтось бив ОСОБА_6. ОСОБА_17 їй також не говорила, що в неї з
ОСОБА_6 була якась бійка. Приблизно через два тижні після події вона дізналась,
що ОСОБА_5 побив ОСОБА_6 і вона померла в лікарні.
Свідок
ОСОБА_20 / а.с.41 / підтвердив факт сварки між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які були в
стані алкогольного сп”яніння в його квартирі за два тижні до смерті ОСОБА_6,
але ніякої бійки між ОСОБА_6 та його колишньою дружиною ОСОБА_17 не було. Даний
факт підтвердили під час свого допиту в якості свідків в суді ОСОБА_20 - його колишня дружина та ОСОБА_21 -
її співмешканець на даний час.
Свідок ОСОБА_22
- фельдшер відділення «Швидкої медичної допомоги» Дядьковицької районної
лікарні показав, що 02 жовтня 2006 року, коли він знаходився на чергуванні,
близько 14-ї год. диспетчер повідомила, що є виклик на АДРЕСА_1, де жінка себе
погано почувала. Він виїхали за вказаною адресою. Коли він зайшов у вказану
квартиру, то там знаходився ОСОБА_5, до якого він вже неодноразово виїзжав з
приводу бійок. Також у квартирі ОСОБА_5 знаходилась якась жінка, а на дивані
кімнати лежала співмешканка ОСОБА_5 ОСОБА_6. Він став обстежувати ОСОБА_6. При
обстеженні її тиск становив 120/80, коли він підносив до її носа ватний тампон
з нашатирним спиртом, то на даний запах вона реагувала. Коли він обдивився тіло
ОСОБА_6, то на правій лобно-тім”яній ділянці голови він побачив незначну
припухлість. Він запитав у ОСОБА_5, що за припухлість на голові ОСОБА_6, на що
він йому відповів, що дана припухлість виникла приблизно за два тижні перед цим
при якійсь бійці. Він вважав, що дана припухлість давнішня, тому не звернув на
неї особливої уваги. Зовнішніх проявів посиніння чи почервоніння даної
припухлості не було. Також він помітив, що на нижній губі ОСОБА_11 виступала
кров. Зі слів ОСОБА_5, дана кров проявилась після того, як він намагався
вставити в рот загиблій ложку, так як в неї була алкогольна епілепсія.
Підсудний сказав, що в ОСОБА_6 почались судоми і з рота в неї виступала піна,
тому він надавав їй допомогу. Він вирішив, що ОСОБА_6 п”яна, так як від неї
відходив характерний запах алкоголю. Він вирішив госпіталізувати ОСОБА_6, про
що сказав ОСОБА_5, але підсудний сказав, що ОСОБА_6 госпіталізувати не потрібно
і що такий стан у неї вже не вперше. Так як ОСОБА_1 відмовився від
госпіталізації ОСОБА_6, то він вийшов з його квартири і поїхав на станцію
«Швидкої медичної допомоги». Ніяких ліків чи допомоги ОСОБА_6 він не надавав.
ОСОБА_15 сказала, щоб зателефонували рідним ОСОБА_11, але ОСОБА_5 цього у його
присутності не робив і не дозволяв робити це ОСОБА_15
Близько 16-ї
год. в цей же день поступив повторний виклик в квартиру ОСОБА_5 Коли він знову
приїхав за вказаною адресою, то при повторному обстеженні тиск ОСОБА_6 становив
140 / 90, на нашатир вона не реагувала, тобто знаходилась в коматозному стані.
ОСОБА_6 відразу було госпіталізовану в міську лікарню м.Рівного. По дорозі до
лікарні він бачив на правій лобно-тім”яній ділянці голови ОСОБА_6 припухлість,
яка була і при першому виклику. Ніяких її змін він не помітив.
ОСОБА_6 не була
госпіталізована при першому виклику, бо на це не погоджувався ОСОБА_1 і
оскільки він знав, що ОСОБА_1 схильний до бійок, то вирішив з ним з даного
приводу не конфліктувати, хоча була нагальна потреба у госпіталізації, оскільки
її такий стан погрожував її здоров»ю.
Згідно висновків
первісної та повторної судово-медичної експертизи / а.с.56, 60 / на трупі
ОСОБА_6 виявлені тяжкі тілесні ушкодження по критерію небезпеки для
життя в момент їх заподіяння у виді крововиливу під тверду мозкову оболонку в
правій лобно-тім”яній ділянці, точкових крововиливів в речовину мозку справа в
лобно-тім”яній ділянці, множинних синців та саден на тілі, які виникли від не
менше як трьохразової дії твердих тупих предметів по голові, яким може бути
рука чи нога людини на протязі трьох діб з моменту настання смерті, при цьому
її смерть настала від забою-компресії головного мозку внаслідок закритої
черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася субдуральною гематомою. При наданні
своєчасної висококваліфікованої медичної допомоги хвора могла б залишитися
живою.
Експерт Крамар
В.І. під час допиту в суді підтвердив свій висновок повністю і показав, що
загибла могла б залишитися живою при умові надання своєчасної лікарської допомоги
і цей термін вимірюється не з часу доставлення в лікарню, а з часу саме надання
допомоги, тому те, що «Швидка медична допомога « перший раз не забрала ОСОБА_6
в лікарню, не має принципового значення.
Отже,
згідно показань свідка ОСОБА_11, 01.10.2006 року вона не бачила у ОСОБА_6
гематоми в правій лобно-тім”яній ділянці голови, а лише з правої сторони
підборіддя були синці. Згідно показань свідків ОСОБА_15, ОСОБА_11 та потерпілої
ОСОБА_1, між ОСОБА_5 та ОСОБА_6
неодноразово виникали сварки і при даних сварках він наносив їй тілесні
ушкодження.
Показання
свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_16 заперечують доводи ОСОБА_5
на свою користь про бійку між ОСОБА_20 та ОСОБА_6 в кінці вересня 2006 року,
при якій в ОСОБА_6 утворилась гематома.
Як на час
скоєння злочину, так і в даний час, підсудний будь-яким душевним захворюванням
не страждав, в тимчасово хворобливому стані, в стані фізіологічного афекту чи
сильного душевного хвилювання досліджуваний не перебував. Рівень інтелекту та
індивідуальної особливості не перешкоджали йому правильно оцінювати ситуацію та
відтворювати інформацію про неї. На даний час ОСОБА_1 ознак будь-якого
психічного захворювання не виявляє, в застосуванні примусових заходів медичного
характеру не потребує. Ці обставини підтверджуються висновком комплексної
судової психолого-психіатричної експертизи / а.с.65-71 /,
Під час судового слідства встановлено достатньо належних
і допустимих доказів, які свідчать про заподіяння ОСОБА_5 умисного тяжкого тілесного
ушкодження ОСОБА_1. Характер і механізм спричинених їй тілесних ушкоджень
вказують, що ОСОБА_1 діяв цілеспрямовано, з умислом, направленим на протиправне
заподіяння загиблій тілесного ушкодження з неприязних відносин, що виникли під
час сварки.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_5 умисно наніс
ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілої, тому його
дії суд кваліфікує за ч.2 ст.121 КК України.
При визначенні міри покарання
підсудному суд враховує, що злочин, в якому він обвинувачується, згідно ст.12
КК України є тяжким, підсудний негативно характеризується за місцем проживання,
раніше неодноразово судимий, злочин скоєно під час іспитового строку при
звільненні від покарання за попереднім вироком, по попередніх засудженнях
судимості погашені, але належних висновків для себе не зробив і знову скоїв
умисні злочини.
До обставин, що обтяжують покарання
підсудного, суд відносить вчинення злочину особою, яка перебуває у стані
алкогольного сп”яніння, рецидив злочинів.
Обставин, що пом”якшують його
покарання, суд не вбачає.
У зв”язку з тим, що підсудний вчинив злочин до повного
відбуття покарання за попереднім вироком, йому необхідно призначити покарання з
врахуванням вимог ст.71 КК України.
Відносно судових витрат, то заяви
експертів з проханням виплатити їм винагороду не є доказами судових витрат і їх
належним розрахунком, вони не дають можливість суду вирішити у законному
порядку питання про відшкодування державі судових втрат. Стягнення з
засудженого безпосередньо на користь експертів витрат, пов'язаних з їх явкою за
викликом, є неприпустимим.
Щодо цивільного позову про відшкодування матеріальної та
моральної шкоди потерпілим, то суд вважає, що
врахуванням того, що донька позивача була травмована саме з вини
відповідача, завдані їй травми потягнули за собою її смерть та завдали її
матері моральних та фізичних страждань, суд відповідно до ст.1166, 1167 ЦК
України приходить до висновку про те, що такими діями відповідача позивачу були
завдані моральні збитки, відшкодовувати які позивач має за рахунок відповідача.
У разі заподіяння шкоди внаслідок дій, що мають ознаки
злочину, має місце кумуляція санкцій: одночасне притягнення особи як до
кримінальної, так і до цивільно-правової відповідальності. Це є можливим тому,
що кримінальне покарання, як правило, впливає на особистість злочинця, а
зобов”язання із відшкодування шкоди - на майнову сферу правопорушника.
Заподіяння шкоди підтверджується доказами, добутими в
судовому засіданні і полягає у спричинення останьому фізичних страждань та
моральних переживань внаслідок смерті доньки, погіршення стану фізичного
здоров”я та звернення у зв”язку з цим за медичною допомогою, матеріальних
витратах на поховання. На ці підстави посилається позивач при доказуванні
цивільного позову і суд бере їх до уваги. Протиправні дії підсудного і
заподіяна шкода перебувають у прямому причинному зв”язку між собою.
Ст.1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана
фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за
наявності її вини.
Ст.3 Конституції України проголошує, що людина, її життя
і здоров”я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні
найвищою соціальною цінністю.
Під власне моральною шкодою маються на увазі
душевні страждання, пов”язанні із заподіянням як фізичної, так і майнової
шкоди, а також душевні страждання, не пов”язанні ні з тією, ні з іншою.
Моральну шкоду, на відміну від майнової, не можна вимірювати у грошах, але це
не означає, що вона не може бути компенсованою в будь-якій формі. Нічого
дивного в тому немає, що людина, в котрої через чужу провину відібрали життєві
радощі, задоволення, духовні блага, бажає компенсації грошима, які відкривають
джерела людських задоволень. Можливою є, зокрема грошова компенсація, розмір
якої визначений не за принципом еквівалентності, а виходячи з обставин
конкретної справи, ступеня й характеру моральної шкоди, майнового стану
потерпілих. Компенсацію за заподіяну моральну шкоду призначають для пом”якшення
якоюсь мірою тяжких для потерпілих наслідків.
Згідно з роз”ясненнями, що містяться у п.9 постанови
Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 “Про судову практику
в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, у випадках, передбачених
ст. 440-1 ЦК, так і іншими законодавчими актами, розмір відшкодування моральної
(немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру
та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у
кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров”я
потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність
вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд
визначає в межах заявлених вимог залежно від: характеру моральних страждань,
виду психічних страждань у вигляді занепокоєння, страху та відчаю; глибини
моральних страждань як нестерпний, душевний біль руйнівної для здоров”я сили;
істотності вимушених змін у житті потерпілої, які можуть бути частково
відновлені; довічні негативні наслідки для неї.
При визначенні розм ОСОБА_7 моральної шкоди суд враховує
тяжкість та сукупність нанесених ушкоджень, тяжкість злочину,
Також суд враховує майновий стан відповідача, вимоги
розумності та справедливості, часткове відшкодування збитків в розмірі 1 000
грн. 00 коп., тому таке відшкодування моральної шкоди суд визначає у розмірі 19
000 грн.
У зв”язку із задоволенням позову суд вважає за необхідне
стягнути з відповідача 190 грн. 00 коп. в частині моральних збитків.
На
підставі наведеного та керуючись ст.323, 324, 335 КПК України, суд
з а с у д и в:
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого
ч.2 ст.121 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на
вісім років.
Згідно ч.1 ст.71 КК України частково приєднати покарання,
невідбуте ним за попереднім вироком Рівненського районного суду Рівненської
області від 14 червня 2006 року про його засудження за ч.2 ст.186 КК України у
виді позбавлення волі строком на шість місяців і визначити остаточне
покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років шість місяців.
Запобіжний захід підсудному до вступу вироку в законну силу
залишити попередній - тримання під вартою.
Строк відбування покарання засудженому рахувати з 04
жовтня 2006 року.
Речовий доказ по справі: відеокасета із записом слідчої
дії - відтворення обстановки та обставин події, яка зберігається при матеріалах
справи, залишити зберігати при справі.
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про
стягнення моральної шкоди задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 19
000 грн. 00 коп. у відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_5 в прибуток держави 190 грн.
судового збору.
Вирок
може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський
районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же
строк з моменту отримання його копії.
Суддя: