Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 3-33/34-10-835 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Орендні правовідносини.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.12.2011. Забезпечено надання загального доступу: 26.12.2011.
Дата набрання законної сили: 27.12.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		__________________________________________________________________________________________________________________________________________
		Підлягає публікації в ЄДРСР 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 
		"16" грудня 2011 р.Справа № 3-33/34-10-835  
			 
				 
			
			За позовом: Одеської міської ради
		
		До відповідачів: 
		1.Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз”
		2. Департаменту міського господарства Одеської міської ради Одеської міської ради 
		про визнання договору недійсним 
		 
			 Колегія суддів у складі:
			головуючий суддя Д'яченко Т.Г.
			суддя Горячук Н.О.
			суддя Фаєр Ю.Г.
			 
				 Представники:
				 Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю
				Від відповідачів: ОСОБА_2, представник Департаменту міського господарства Одеської міської ради Одеської міської ради, за довіреністю, ОСОБА_3, представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз”, за довіреністю
				 СУТЬ СПОРУ: Позивач - Одеська міська рада звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз” та Управління житловокомунального господарства та паливноенергетичного комплексу Одеської міської ради, у якій просить суд визнати недійсним на майбутнє договір оренди майна з інвестиційними зобовязаннями від 11.11.1999р. за № 1С/195, укладений між Управлінням житловокомунального господарства та паливноенергетичного комплексу Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю „Союз”.
				Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю „Союз” проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначає на належному виконанні зобовязань за умовами договору оренди майна з інвестиційними зобовязаннями № 1С/195 від 11 листопада 1999 р. Товариством з обмеженою відповідальністю „Союз”, на внесенні значної кількості інвестицій у розвиток галузі, зазначається на обізнаності Одеської міської ради про факт укладення оспорюваного договору та про визнання позивачем даного договору вже під час його виконання.
				Відповідач Департамент міського господарства Одеської міської ради підтримує заявлені позовні вимоги Одеської міської ради.
				 Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
				 10.09.1999р. розпорядженням Одеського міського голови №1004-01р. було доручено комунальному автотранспортному підприємству передати на баланс Товариству з обмеженою відповідальністю „Союз” звалище „Дальницькі карєри” та передати в безоплатне користування частину автобази по вул. Марії Демченко, 30.
				14.10.1999р. розпорядженням Одеського міського голови №1114-01р. було внесено зміни у попереднє розпорядження №1004-01р. від 10.09.1999р. та доручено Управлінню житловокомунального господарства міськвиконкому передати Товариству з обмеженою відповідальністю „Союз” у довгострокову оренду на 49 років звалище „Дальницькі карєри” та частину автобази, за умов інвестиційних внесків у розвиток галузі у розмірі 2500000 грн.
				11 листопада 1999 р. між Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради (Орендодавець) та ТОВ „Союз” (Орендар) укладено договір оренди майна з інвестиційними зобовязаннями № 1С/195 (далі  Договір), відповідно до умов якого з метою підвищення ефективності використання комунальної власності, а також з метою залучення додаткових грошових коштів, покращення екологічної та санітарно-епідеміологічної ситуації в м. Одесі Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду і користування основні фонди: Одеське міське звалище „Дальницький карєр”, розташоване на території Біляївського та Овідіопольського районів Одеської області та автобазу, розташовану в м. Одесі, вул. Марії Демченко, 30.
				З урахуванням п. 1.2 Договору, строк його дії складає 49 років: з 20 листопада 1999 р. до 20 листопада 2048 р. А відповідно до п. 2.2. Договору передача майна в оренду здійснюється у відповідності з актом приймання-передачі майна, який є невідємною частиною Договору.
				11 листопада 1999 р. сторонами Договору було фактично здійснено передачу обєктів оренди в користування ТОВ „Союз” за Договором від 11.11.1999р. № 1С-195, що підтверджується копією акту приймання-передачі майна (а.с. 54 Т.1).
				В процесі експлуатації орендованого майна, Товариством з обмеженою відповідальністю „Союз” було оформлено землекористування ділянками площею 1600 кв. м та 14600 кв. м на підставі договорів оренди землі від 11.01.2006р. (а.с. 137-150 Т1, а.с. 1-5 Т.2), укладених з Одеською міською радою з метою експлуатації нежилих будівель, набутих у користування на підставі договору № 1С/195 від 11 листопада 1999 р. 
				30.12.2009р. розпорядженням міського голови №2439-01р за результатами розгляду протесту прокурора м. Одеси було скасовано розпорядження міського голови №1004-01р. від 10.09.1999р. та розпорядження міського голови №1114-01р. від 14.10.1999р.
				У лютому 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю „Союз” було ініційовано судове провадження про визнання недійсним розпорядженням міського голови №2439-01р від 30.12.2009р.
				За результатами розгляду позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз”, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2011р. у справі №2-а-798/10/1512 визнано протиправним та скасовано розпорядженням міського голови №2439-01р від 30.12.2009р. 
				У відповідності до положень п.п. 4.1., 4.2., 4.3., 4.4., 4.5., 4.6., 4.7. Договору Орендар зобовязується: в строк до 01.10.01 р. внести інвестиції згідно цього договору на загальну суму 2500000 грн.; до 31.12.1999 р. ввезти на територію України, прийняти на баланс підприємства та зареєструвати в установленому порядку обладнання на суму 500000 грн.; один раз в квартал не пізніше 10 числа наступного за кварталом місяця надавати Орендодавцю звіт про придбані за рахунок інвестицій основні фонди і суми нарахованих амортизацій на ці фонди; погоджувати нову політику по вивезення побутових відходів з міськвиконкомом; використовувати отримане в оренду майно у відповідності з його призначенням, умовами цього договору, та нормами пожежної безпеки; своєчасно оплачувати податок на землю; використовувати амортизаційні відрахування на відновлення орендованого майна. 
				Під час розгляду справи, Товариством з обмеженою відповідальністю „Союз” надано суду докази, що засвідчують належне виконання договірних зобовязань відповідачем, зокрема, розрахунки та балансові довідки про облік придбаної техніки в рахунок інвестицій на виконання зобовязань за договором, платіжні документи (а.с. 61-77Т.1).
				Позовні вимоги у справі обґрунтовані незаконною передачею нерухомого майна основних фондів - Одеського міського звалища „Дальницький карєр”, розташованого на території Біляївського та Овідіопольського районів Одеської області та автобази, розташованої в м. Одесі, вул. Марії Демченко, 30 у оренду без згоди Одеської міської ради, а також укладенням відповідачами договору у невідповідності до положень діючого законодавства.
				Відповідно до Положення Про Департамент міського господарства Одеської міської ради Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради змінено найменування на Департамент міського господарства Одеської міської ради.
				Позовні вимоги Одеської міської ради направлені на визнання недійсним на майбутнє Договору оренди майна з інвестиційними зобовязаннями від 11.11.1999р. за № 1С/195, укладеного між відповідачами.
				 Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
				 Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
				Згідно п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
				Статтею 71 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р., кодексу дія якого поширювалася на правовідносини сторін на момент їх виникнення, встановлювався загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), в три роки.
				Статтею 76 Цивільного кодексу Української РСР передбачалось, що перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. 
				Оскільки, оспорюваний Договір від 11.11.1999р. за № 1С/195 був укладений на підставі розпорядження головної посадової особи Одеської міської ради та був затверджений головою Одеської міської ради (що вбачається з відмітки на першому аркуші договору), з виконавчим органом місцевого самоврядування Одеської міської ради, на думку суду, позивач Одеська міська рада міг і повинен був знати про факт порушення укладенням оспорюваного Договору своїх законних прав та інтересів саме з моменту укладення договору 11.11.1999р.
				З огляду на те, що діючий Цивільний кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004р., а строк, протягом якого позивач міг звернутись за захистом свого порушеного права та інтересу закінчився 11.11.2002р., тобто, до набрання чинності новим ЦК України, суд приходить до висновку щодо необхідності застосування положень Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 р. щодо правовідносин сторін, які є предметом спору. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів тільки 19.02.2010р., тобто після закінчення строку позовної давності.
				Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу Української РСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
				В свою чергу, позивачем не наведено обставин, що засвідчують поважність причин пропуску ним строку позовної давності. 
				Відповідно до ст. 75 Цивільного кодексу Української РСР позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.
				З урахуванням наведеного, пропуск строку позовної давності позивачем Одеською міською радою без поважних причин, у розумінні положень ст. 80 Цивільного кодексу Української РСР є підставою для відмови в позові.
				За результатами розгляду позовних вимог, суд вважає за необхідне також звернути увагу сторін на наступне.
				Згідно положень п. 4 ст. 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до повноважень міського голови віднесено видачу розпоряджень у межах своїх повноважень, а відповідно до п. 5 даної статті на міського голову покладено несення персональної відповідальності за здійснення наданих йому законом повноважень.
				В силу вимог ст. 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
				Як встановлено судом, розпорядженням Одеського міського голови від 14.10.1999р. №1114-01р. було доручено Управлінню житловокомунального господарства міськвиконкому передати Товариству з обмеженою відповідальністю „Союз” у довгострокову оренду на 49 років звалище „Дальницькі карєри” та частину автобази, за умов інвестиційних внесків у розвиток галузі у розмірі 2500000 грн. Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів (копія постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2011р. у справі №2-а-798/10/1512) розпорядження Одеського міського голови від 14.10.1999р. №1114-01р. є чинним, у встановленому порядку недійсним не визнавалось. Укладаючи оспорюваний договір, Управління житловокомунального господарства міськвиконкому та Товариство з обмеженою відповідальністю „Союз” діяли у відповідності до вимог ст. 73 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.
				Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. 
				Відповідно до ч. 1 статті 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
				Як встановлено судом, за умовами оспорюваного Договору у користування Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз” було передано основні фонди: Одеське міське звалище „Дальницький карєр”, розташоване на території Біляївського та Овідіопольського районів Одеської області та автобазу, розташовану в м. Одесі, вул. Марії Демченко, 30, з метою підвищення ефективності використання комунальної власності, а також з метою залучення додаткових грошових коштів, покращення екологічної та санітарно-епідеміологічної ситуації в м. Одесі.
				Так, в силу вимог статті 188 Цивільного кодексу України, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Правочин, вчинений щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо інше не встановлено договором.
				Згідно п. 1 ст. 186 Цивільного кодексу України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.
				На думку суду, в користування Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз” було передано кілька речей, які утворюють єдине ціле, оскільки, метою укладення договору було, зокрема, покращення екологічної та санітарно-епідеміологічної ситуації в м. Одесі, тому передача у користування автобази без Одеського міського звалища „Дальницький карєр”, разом з земельною ділянкою, на якій розташоване звалище, унеможливило б використання за цільовим призначенням переданого у користування майна. Натомість, як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, в процесі експлуатації орендованого майна Товариством з обмеженою відповідальністю „Союз” було оформлено землекористування ділянками площею 1600 кв. м та 14600 кв. м на підставі договорів оренди землі від 11.01.2006р. (а.с. 137-150 Т1, а.с. 1-5 Т.2), укладених з Одеською міською радою. Тобто, на даний момент Товариство з обмеженою відповідальністю „Союз” є правомірним користувачем земельних ділянок, на яких розташоване орендоване майно.
				Приймаючи до уваги усе вищевикладене, позовні вимоги є необґрунтованими і заявлені без достатніх правових підстав, а тому не підлягають задоволенню судом. 
				На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
				 Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, 
				 ВИРІШИВ:
				У позові відмовити.
				Повний текст рішення складено та підписано 16.12.2011р.
				Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
				 
					 Головуючий суддя Д'яченко Т.Г. 
					 
					Суддя Н.О. Горячук
					 Суддя Ю.Г. Фаєр

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...