Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 11-643/11 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.12.2011. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2011.
Дата набрання законної сили: 24.10.2011
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
			Справа № 11-643/11 Головуючий у І інстанції Сова Т.Г.  
			Категорія - ст. 185 ч. 2 КК України Доповідач Шахова О. Г.   
				 
			
			У Х В А Л А
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			 24 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
			 
				 
				Головуючого-суддіШахової О. Г. 
				суддів  Антипець В.М., Оседача М.М.
				при секретарі: Фесюрі Т.І. 
				з участю прокурора  Герасименко Т.М.
				захисника  ОСОБА_2
				засудженої - ОСОБА_3 
				 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями прокурора, який затверджував обвинувальний висновок, засудженої ОСОБА_3 на вирок Менського районного суду Чернігівської області від 01 серпня 2011 року та за апеляцією старшого помічника прокурора Менського району Положій Н.І., яка приймала участь в розгляді справи судом 1 інстанції на Окрему постанову Менського районного суду від 01 серпня 2011 року -
				 В С Т А Н О В И Л А: 
				 Цим вироком:
				ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, українка, громадянка України, з середньою освітою, одружена, не працююча, раніше судима : 18.08.2010 року Менським районним судом Чернігівської області за ст.185 ч.1 КК України до 120 годин громадських робіт; 07.04.2011 року Менським районним судом за ст.190 ч.2 КК до 1 року обмеження волі,
				засуджена за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком 1 рік 6 місяців.
				На підставі ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано не відбуте покарання за вироком Менського районного суду Чернігівської області від 07.04.2011 року і за сукупністю вироків визначено остаточне покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки .
				Вироком суду ОСОБА_3 була визнана винною та засуджена за те, що вона, 25.04.2011 року, повторно, близько 24 години, перебуваючи в стані алкогольного спяніння та знаходячись в будинку потерпілої ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу скоїла крадіжку мобільного телефону марки „Самсунг-Х460”, залишковою вартістю відповідно до висновку товарознавчої експертизи  188 грн. та сімкартки оператора мобільного звязку „Діджус” , вартість якої складає 25 грн., з відсутністю коштів на її рахунку. Загалом потерпілій були завдані збитки в розмірі 213 грн.
				На вирок суду прокурором, який затвердив обвинувальний висновок ОСОБА_5 подано апеляцію, в якій він просить вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю покарання, призначеного судом тяжкості злочину та особі засудженої та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 за ст. 185 ч. 2 КК України - 1 рік позбавлення волі та згідно до ст. 71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за вироком суду від 07.04.10 і призначити покарання у вигляді 1 року 3 місяців позбавлення волі. Міру запобіжного заходу змінити на взяття під варту.
				В свою чергу засуджена ОСОБА_3 подала апеляцію, в якій просить даний вирок скасувати, а кримінальну справу відносно неї провадженням закрити за відсутністю в її діях складу злочину, а у разі, коли колегія прийде до висновку про доведеність її вини у скоєнні злочину - змінити вирок та пом'якшити призначене їй покарання.
				Також суддею Менського районного суду Чернігівської області була винесена Окрема постанова від 01.08.2011 року, якою суд ставить до відома прокурора Менського району та прокурора Чернігівської області для відповідного реагування про недотримання помічником прокурора Менського району Положній Н.І. вимог норм діючого законодавства, що призвело до порушення прав засудженої ОСОБА_3 
				Особою, щодо якої винесена окрема постанова - старшим помічником прокурора Менського району Положій Н.І. подана апеляція, в якій він просить дану постанову Менського районного суду скасувати, так як з боку прокурора порушень кримінально-процесуального законодавства допущено не було. 
				 В апеляції прокурор, який затверджував обвинувальний висновок порушив питання про погіршення становища засудженої ОСОБА_3, тому апеляційним судом було призначено часткове судове слідство, до тієї частини вироку, законність і обґрунтованість якої оскаржувалося в апеляціях. 
				Заслухавши доповідача, пояснення засудженої ОСОБА_3 та її захисника, які підтримали свою апеляцію та заперечували проти задоволення апеляції прокурора, прокурора, який підтримав свою апеляцію та апеляцію старшого помічника прокурора Менського району Положій Н.І., з вказаних в них підстав, заперечуючи проти апеляції засудженої, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи викладені в апеляціях та провівши по справі часткове судове слідство, колегія суддів приходить до висновку, що апеляцію прокурора слід залишити без задоволення, апеляцію засудженої задовольнити частково, апеляцію старшого помічника прокурора Менського району задовольнити з наступних підстав.
				Згідно вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання зобов'язані вжити всіх, передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
				Так, органи досудового слідства не виконали вимог вказаного закону, щодо всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, допустили неповноту досудового слідства, яку неможливо усунути в судовому засіданні.
				Згідно до вимог ст.ст.131, 132 КПК України підставою для притягнення особи в якості обвинуваченого є достатність доказів, які вказують на вчинення злочину саме тією особою.
				Достатність доказів це такий їх об'єм, який дозволяє слідчому вважати установленою подію злочину, винуватість в ньому конкретної особи, відносно якої ведеться кримінальне переслідування, враховувати як обставини, які підлягають доказуванню, так і ступінь їх доказовості. 
				В судовому засіданні 1 інстанції, як і в апеляційному суді підсудна ОСОБА_3 не визнавала своєї вини в викраденні мобільного телефону, стверджуючи, що його викрала її подруга - ОСОБА_6 При затриманні працівники міліції примушували її обмовити себе, кричали на неї, говорили, що в неї по вироку рік вже є, добавлять пару місяців і все, били її по голові, з приводу чого і викликалася медична допомога, обіцяли таким чином відпустити її на похорони бабусі, хоча і не дотрималися потім свого слова. Вона підписувала те, що писав працівник міліції, бо була налякана. Просила, щоб запросили захисника, але слідчий послався на відсутність у неї коштів за оплату адвоката. ОСОБА_6 мала на той час умовну міру покарання за крадіжку, можливо працівники міліції допомагали тій уникнути кримінальної відповідальності за цей злочин.
				З приводу викрадення показала, що дійсно вони з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебували пізно ввечері в будинку потерпілої ОСОБА_4 в смт.Макошино, розпивали там спиртні напої. Коли поверталися додому, в м. Мену, то вона побачила в ОСОБА_6 телефон, якого взагалі в тієї не було. Вона запитала в неї, навіщо їй телефон і щоб вона його повернула, але та відповіла, що ОСОБА_4 була пяна і не памятатиме де подівся телефон. На р.Десна, куди вони ще поїхали відпочивати ОСОБА_6 хотіла викинути телефон в Десну, але вона її зупинила. Хлопці, які відпочивали разом з ними зрозуміли, що телефон ОСОБА_6 не належить. Тільки наступного дня вони приїхали додому до ОСОБА_6 і сидячи на лавочці в її дворі, остання витягла телефон, перевірила рахунок , сказавши, що грошей там не має і викинула сім картку в траву під лавочку. Потім вона працівникам міліції і показала те місце. Після цього вона пішла додому, а ОСОБА_6 до свого брата.
				Свідок ОСОБА_6 показувала, що саме ОСОБА_3 викрала телефон і вона в неї його побачила коли вже вийшли з будинку ОСОБА_4. По дорозі ОСОБА_3 телефонувала якомусь хлопцю, щоб він їх забрав звідти. Телефон остання заховала в неї вдома, в коридорі, під одягом, коли прийшла міліція, то вона показала де він схований.
				 Проаналізувавши показання засудженої, свідків та дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що органом досудового слідства були поверхово та однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а саме : 
				- не виявлені причини суттєвих протиріч у доказах по справі, 
				- не витребувана роздруківка дзвінків з викраденого мобільного телефону в період часу з 23 до 24 години 25.04.2011 року для встановлення даних хто, кому телефонував в цей час, так як з показань ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_3 телефонувала якомусь хлопцю з тим, щоб він відвіз їх з смт.Макошино до м.Мени. В апеляційному суді засуджена стверджувала, що саме ОСОБА_6 телефонувала з викраденого телефону якомусь ОСОБА_2. Необхідно встановити осіб, яким телефонували з даного телефону, допитати їх,
				- не були допитані всі особи, показання яких мали б значення для встановлення винної особи, а саме, з показань як ОСОБА_3, так і ОСОБА_6 вбачається, що біля річки Десна вони гуляли з хлопцями, які їх забрали з смт.Макошино до самого ранку і ОСОБА_3 показувала, що хлопці бачили викрадений мобільний телефон саме в руках ОСОБА_6 і підозрювали, що він їй не належить,
				- не звернута увага органами досудового слідства на ті обставини, що мобільний телефон потерпілої ОСОБА_4 знайдений був в будинку ОСОБА_6 і саме на подвірї її будинку була виявлена і сім картка до цього телефону,
				- не використані всі можливі по справі засоби доказування, які є винятковою компетенцією лише органів досудового слідства,
				- не проведена прокуратурою Менського району ретельна ефективна перевірка застосування недозволених методів проведення досудового розслідування.
				 З матеріалів справи та показань ОСОБА_3 вбачається, що її затримали 06 травня 2011 року в 21-00 год. (а.с.23-25). Відповідно до постанови про звільнення з ІТТ Менського РВУ МВС вона була звільнена 09.05.2011 року о 21-00 год., так як в ході проведеної перевірки причетності до скоєння даного злочину ОСОБА_3 доведено в повному обсязі не було (а.с.33), а вже через півгодини, тобто, о 21-30 год. її знову затримують, як підозрювану у вчиненні того ж самого злочину (а.с.37-38). З її показань в апеляційному суді видно, що вона тільки підписала протокол про звільнення, але з ІТТ не виходила.
				Тобто, в порушення ст.106 ч.6 КПК України, після 72 годин затримання фактично її не звільняли і тримали до 12.05.2011 року, до вирішення судом подання про взяття її під варту. В період незаконного затримання у неї і відбиралися пояснення та показання, в яких вона визнавала свою вину у вчиненні крадіжки.
				Крім того, в цей же період до ОСОБА_3, яка утримувалась в ІТТ викликалась швидка допомога з причин хвороби  кризу судин головного мозку.
				Водночас, доводи ОСОБА_3 про застосування до неї недозволених методів проведення досудового розслідування належним чином прокуратурою Менського району перевірені не були. З постанови слідчого прокуратури (а.с.172-174) про відмову в порушенні кримінальної справи від 29 липня 2011 року вбачається, що ним були розглянуті матеріали перевірки виділені з кримінальної справи і в порушенні кримінальної справи за ст.ст.127,364,365 КК України відносно працівників міліції було відмовлено за відсутністю в їх діях складу злочинів. В постанові слідчий прокуратури послався лише на пояснення осіб, щодо яких ОСОБА_3 заявляла скарги про застосування недозволених методів ведення розслідування, а в порушенні справи стосовно них було відмовлено переважно виходячи з того, що вони заперечували проти тверджень ОСОБА_3.
				Відповідно до довідки головного лікаря Менської ЦРЛ від 28.07.2011 року (а.с.17) 10.05.2011 року швидка допомога виїжджала на виклик з Менського РВУ МВС до затриманої з приводу кризу судин головного мозку, та надавалася медична допомога. З цього приводу прокуратурою Менського району не проводилася перевірка для вияснення, що саме слугувало виникненню у затриманої, якій 20 років віку, кризу судин головного мозку, що пояснювала вона лікарю, з приводу хвороби чи не підтверджує дана обставина твердження ОСОБА_3, що їй наносилися тілесні ушкодження.
				Прокуратурою району не звернута увага на дані обставини, які мають істотне значення для перевірки доводів засудженої щодо незаконності вчинених щодо неї дій з боку працівників міліції та ставлять під сумнів незалежність і безсторонність проведеної перевірки. З приводу заяв про недозволені методи з боку правоохоронних органів має бути проведена ефективна, ретельна, оперативна перевірка.
				Колегія суддів вважає, що тримання ОСОБА_3 під вартою понад строки затримання, передбачені законом, а також надання їй медичної допомоги в цей період свідчать про те, що органи досудового слідства належним чином не виконали доручення суду 1 інстанції та ретельно не перевірили твердження ОСОБА_3, що на неї чинився психічний тиск і застосовувалася фізична сила з метою добитися зізнання у вчиненні злочину, якого, як стверджує ОСОБА_3, вона не вчиняла.
				 Крім того, з показань засудженої вбачається, що вона наполягала на участі захисника, однак їй було відмовлено з причини неспроможності її оплатити послуги адвоката.
				З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_3 була надана реальна можливість мати захисника та побачення з ним до першого допиту, оскільки відсутні будь-які дані про присутність останнього при розясненні їй права на захист, зокрема і не зазначена причина, з якої вона відмовлялася від захисника. 
				Отже, колегія суддів вважає, що під час досудового слідства було допущено порушення права ОСОБА_3 на захист. У рішенні в справі „Шабельник проти України” Європейський суд з прав людини зосередив увагу на тому, що „як правило, вже на початку поліцейських допитів обвинуваченому має надаватися можливість користуватися допомогою захисника. Права захисту буде в принципі непоправно порушено, якщо при засудженні його судом використовуватимуться викривальні показання, отримані під час допиту без присутності захисника”.
				Суд першої інстанції, розглядаючи справу, не звернув уваги на допущені під час досудового слідства істотні порушення норм кримінально - процесуального закону.
				Відповідно до вимог ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.
				Отже, при суттєвій неповноті досудового слідства, істотних протиріччях, можливу причетність до злочину іншої особи, окремий розгляд справи щодо якої неможливий та у зв'язку з необхідністю виконання певного об'єму слідчих дій, колегія суддів вважає, що справу необхідно повернути на додаткове розслідування. 
				Судом 1 інстанції не враховані всі вищезазначені недоліки по справі і це призвело до винесення необґрунтованого, передчасного рішення, яке підлягає скасуванню, як незаконне.
				В ході досудового слідства необхідно усунути вказані недоліки по справі та у відповідності до здобутих доказів суду прийняти законне і обґрунтоване рішення.
				 Підлягає скасуванню і Окрема постанова суду. В даному рішенні судом зазначено, що в судових дебатах прокурор, який брав участь у розгляді справи судом 1 інстанції  старший помічник прокурора Менського району Положій Н.І., в порушення вимог ст.342 КПК України просив при призначенні міри покарання у вигляді обмеження волі залишити відносно засудженої ОСОБА_3 запобіжний захід  взяття під варту до набрання вироком законної сили, тоді як при даній основній мірі покарання, якщо підсудний перебуває під вартою, то він підлягає негайному звільненню з під варти. Недотримання прокурором вимог даної норми призводить до порушення прав підсудної.
				Колегія ж суддів вважає, що дані твердження суду про порушення прав підсудної, виходячи тільки з промови прокурора  безпідставні. Думка прокурора в судових дебатах з даного приводу не є остаточним рішенням щодо міри запобіжного заходу підсудній, а тому відсутні наслідки - порушення її прав. Остаточне ж рішення виносить саме суд.
				Також, відповідно до ст. 57 ч.2 КВК України, з урахуванням особи та інших обставин справи суд може направити засудженого до міри покарання - обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання. 
				Тому, на думку колегії суддів, прокурор, виходячи з підстав даної норми, враховуючи обставини справи та особу засудженої, яка вже неодноразово була засуджена і скоїла даний злочин в період невідбутного строку покарання і просив суд залишити міру запобіжного заходу  взяття під варту. 
				Крім того, дана постанова суду підлягає скасуванню і з приводу скасування самого вироку суду.
				 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів 
				 У Х В А Л И Л А:
				 Апеляцію прокурора, який затверджував обвинувальний висновок залишити без задоволення.
				Апеляцію засудженої ОСОБА_3  задовольнити частково.
				Апеляцію помічника прокурора Менського району Положій Н.І., який брав участь в розгляді справи судом 1 інстанції  задовольнити.
				Вирок та Окрему постанову Менського районного суду від 01.08.2011 року по кримінальній справі щодо ОСОБА_3 - скасувати, 
				а справу повернути прокурору Менського району для організації додаткового розслідування.
				Запобіжний захід засудженій ОСОБА_3 залишити підписку про невиїзд. 
				 СУДДІ:
				 Антипець В.М. Шахова О.Г. Оседач М.М.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...