Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 12463/11/2070 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 19.12.2011. Зареєстровано: 28.12.2011. Забезпечено надання загального доступу: 29.12.2011.
Дата набрання законної сили: 21.02.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
				 
				Харківський окружний адміністративний суд 
				61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3  
					 
				
				П О С Т А Н О В А
				І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
				Харків 
				28 листопада 2011 р. № 2-а- 12463/11/2070 
				Харківський окружний адміністративний суд у складі 
				 головуючого судді Лук'яненко М.О.,
				при секретарі судового засідання Гайворонського В.С,
				 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ-ФОР" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення 
				В С Т А Н О В И В:
				< Текст >
				Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000061602 від 07 вересня 2011 року Дергачівської міжрайонної податкової інспекції Харківської області. 
				В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Ком-фор»орендує виробничі та складські приміщення на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу №35, укладеного 01 квітня 2009 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ Ком-Фор». П.4.2.1 зазначеного договору передбачає право орендаря з письмового дозволу орендодавця здійснювати реконструкцію та поліпшення об'єкту оренди. 6.04.2011 року між ТОВ «Ком-Фор»та ПП «НВФ Будметалпроект», що зареєстровано як платник податку на додану вартість було укладено договір, згідно якого підрядник зобов'язувався виготовити проектно-кошторисну документацію на реконструкцію виробничого приміщення цеху ТОВ «Ком-Фор»та виконати відповідно до неї монтажно-будівельні роботи. Суми податку на додану вартість, що були сплачені ТОВ «Ком-Фор»за період квітень-травень 2011 року у складі вартості виконаних робіт за податковими накладними, отриманими від ПП «НВФ Будметалпроект»були включені підприємством до податкового кредиту. Відповідач здійснивши перевірку позивача прийшов до висновку про порушення останнім норм діючого податкового законодавства, а саме п.20.16 п.20.1.7 ст. 20 , п.198.1 (б., п.198, 3 ст.198, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки перевіряючим не було надано дозвіл на проведення будівельних робіт, у зв'язку з чим податківці вважали проведення означених робіт самочинним будівництвом. Позивач вважав такі висновки безпідставними та необґрунтованими, просив скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.
				В судовому засіданні представники позивача підтримали свої позовні вимоги та просили позов задовольнити в повному обсязі.
				Представники відповідача в судовому засідання заперечували проти позову, надали суду пояснення, позиція яких повністю збігається з викладеною у письмових запереченнях, де зазначили, що фахівцями Дергачівської МДПІ при перевірці підприємства ТОВ «Ком-Форм було встановлено відсутність відповідного дозволу на проведення реконструкції орендованого ним приміщення. Нерухомість, власники (власник) якої , з тієї чи іншої причини, не оформили документально процес будівництва, на сьогоднішній день має статус самочинного будівництва. Від так згідно ч.2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права на нього, тобто не може ним володіти, користуватися та розпоряджатися. У зв'язку з чим відповідач прийшов до висновку про порушення підприємством п.20.16 п.20.1.7 ст. 20 , п.198.1 (б., п.198, 3 ст.198, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу, а саме підприємством завищено податковий кредит за квітень 2011 року на 26333,33 грн., за травень на 46365,44 грн. в результаті чого зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за квітень 2011 року на суму 26333, 00 грн. та за травень 2011 року на суму 46365,00 грн., а також занижено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 42423 грн. за березень 2011 року, на суму 5752 грн. за квітень 2011 року на уму 141985 грн. за травень 2011 року.
				Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
				ТОВ «Ком-Фор»зареєстроване рішенням Дергачівської райдержадміністрації в Харківській області від 04.04.2005 року за № 1456102000000016.
				23.08.2011 року фахівцями Дергачівської МДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ком-Фор»з питань достовірності визначення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за травень 2011 року.
				Під час перевірки податківцями були встановлені наступні порушення:
				-п.20.16, п.20.1.7 ст.20, п.198.1 «б», п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України підприємством завищено податковий кредит за квітень 2011 року на 26333,33 грн. за травень на 46365,44 грн. в результаті чого зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за квітень 2011 на суму 26333,00 грн. та за травень 2011 на суму 46363,0 грн
				- П.200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України підприємством занижено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 422423 грн. за березень 2011 року, на суму 5752 грн. за квітень 2011 року, на суму 141985 грн. за травень 2011 року.
				За наслідками перевірки складено акт №724/07-018/33337750 від 23.08.2011 року.
				Позивач скористався правом надання заперечень на акт перевірки (а.с. 47 - 50), за розглядом яких листом №4901/10/07-027 від 05.09.2011 року Дергачівською МДПІ висновки акту перевірки залишені без змін ( а.с. 51-52)
				В акті перевірки №724/07-018/33337750 від 23.08.2011 року, перевіряючими зазначено, що оскільки підприємство не надало документів, які підтверджують правомірність віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених за проведення будівельно-монтажних робіт, а саме дозволу на проведення будівельно-монтажних робіт у квітні та травні 2011 року на орендованому об'єкті, тобто реконструкція орендованого приміщення здійснюється ТОВ «Ком-Фор»самовільно, то в порушення п.20.16, п.20.1.7 ст. 20, п.198.1 б, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України підприємством завищено податковий кредит за квітень 2011 року на 26333,33 грн. та за травень 2011 року зменшено податковий кредит на суму 46365,44 грн. за рахунок порушень описаних у п.3.2.3 акта перевірки. В результаті чого в порушення п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України підприємством занижено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 42423 грн. за березень 2011 року, на суму 5752 грн. за квітень 2011 року, на суму 141985 грн. за травень 2011 року.
				Суд не може погодитись із наведеними висновками податкових перевіряючих із наступних підстав:
				Виробничі та складські приміщення використовуються ТОВ «Ком-Фор»на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу №35, укладеного 01 квітня 2009 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Ком-Фор»(орендар).
				Відповідно до п.4.2.1 зазначеного Договору передбачено право орендаря з письмового дозволу та за додатковою угодою з орендодавцем, за рахунок власних коштів орендаря, здійснювати реконструкцію та поліпшення об'єкту оренди (а.с.53 57).
				З матеріалів справи вбачається, що 01 квітня 2011 року ОСОБА_1 (орендодавець) відповідно до п.4.2.1 Договору оренди №35 від 01.04.2009 року, надав згоду на проведення реконструкції будівлі цеху з виробництва м'яких меблів та побутового текстилю за рахунок власних коштів ТОВ «Ком-Фор»(а.с. 58).
				Згідно із п. 1 Додаткової угоди до договору оренди №35 від 01.04.2011 року складеної 01.04.2011 року, передбачено, що сторони досягли згоди про те, що в зв'язку з виникненням у Орендаря необхідності реконструкції виробничих приміщень цеху з виробництва м'яких меблів та побутового текстилю (літ.В), що використовується в господарській діяльності Орендаря роботи будуть здійснюватися за рахунок Орендаря. Орендар на власний розсуд обирає проектні та підрядні організації, та узгоджує вартість та об'єм робіт ( а.с. 178).
				Відповідно до норм діючого законодавства України, обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства покладено на органи державної податкової служби. 
				Згідно статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», до компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків. 
				Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, визначаються Податковим кодексом України від 02.12.2010, № 2755-VI. 
				Згідно пп.14.1.181. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. 
				Відповідно до п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: 
				придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; 
				придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. 
				Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. 
				Відповідно до 198.6. цієї ж норми Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
				Таким чином, обовязковою умовою, з якою Закон повязує право платника на включення сплачених у складі вартості придбаних товарів (основних фондів), робіт, послуг сум ПДВ до податкового кредиту, є використання цих товарів (основних фондів), робіт, послуг у господарській діяльності такого платника. 
				Так, під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3 ГК України) розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. 
				Обовязковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті 3 Господарського кодексу України є здійснення її субєктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер і цінове вираження. 
				Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої. 
				Отже, вирішення спорів, повязаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, а також сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту або бюджетного відшкодування. 
				В свою чергу, відповідно до ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України. 
				Відповідно до абз.3 п. 144.1 ст.144 ПК України амортизації підлягають витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації на початок звітного року.
				З довідки №466 від 23.11.2011 року ТОВ "Ком-Фор" вбачається, що станом на 30.03.2011 року вартість основних фондів ТОВ "Ком-Фор" складає менше 10% від вартості основних фондів (а.с.172).
				Пунктом 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій під час здійснення підприємством господарської діяльності. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. 
				При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що позивач уклав із ПП НПП "Стройметалпроект" договір підряду на виготовлення проектно-кошторисної документації на виробниче приміщення ТОВ "Ком-Фор", за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт Солоницівка, вул.Бєлгородська, 5 та отримання необхідних погоджень на неї; виконання будівельно-монтажних робіт у відповідності з проектно-кошторисною документацією, також роботи по отриманню акту (сертифікату) готовності об'єкта до експлуатації, а замовник зобов'язується прийняту цю роботу та сплатити її (а.с.59 - 62).
				Проаналізувавши норми чинного законодавства та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що ТОВ "Ком-Фор" мало достатні і передбачені ПК України підстави для віднесення Позивачем сум ПДВ сплачених на користь ПП НПП "Стройметалпроект" до складу податкового кредиту за період квітень - травень 2011 року, оскільки послуги фактично були отримані Позивачем від Виконавців, що підтверджується первинними документами, копія яких долучена до матеріалів справи ( а.с.59 - 69, 85 - 121) . 
				За твердженням відповідача, ТОВ «Ком-Фор»не мало права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, отриманих і сплачених у зв`язку з придбанням послуг по будівництву об`єкта, як таких, що не відносяться до господарської діяльності платника податку. При цьому, відповідач виходив з того, що позивач фактично здійснював будівельні роботи без отримання дозвільних документів, як того вимагає Закон України «Про планування і забудову територій», у зв`язку з чим прийняте ним податкове повідомлення-рішення від 07 вересня 2011 року №0000061602 вважає правомірним та таким, що не порушує вимог діючого законодавства. 
				Однак суд не приймає до уваги дане твердження відповідача, зважаючи на наступне. 
				Так, правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України, від 17.02.2011, № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності», який набув чинності 12.03.2011 року. 
				Відповідно до статті 37 вказаного Закону, дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників). 
				Дозвіл на виконання будівельних робіт видається відповідними інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. 
				Форма дозволу на виконання будівельних робіт, форма заяви, що подається для його отримання, перелік документів, що додаються до заяви, форма відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт, порядок видачі, переоформлення та анулювання дозволу на виконання будівельних робіт визначаються Кабінетом Міністрів України. 
				Виконання будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, без дозволу на виконання будівельних робіт або його переоформлення, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. 
				Згідно зі ст. 32 вищезазначеного Закону, усі об'єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. 
				Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. 
				Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва. 
				Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України. 
				Проаналізувавши вищенаведені норми діючого законодавства, суд приходить до висновку, що право на виконання підготовчих чи будівельних робіт на підставі отриманого дозволу, як окремого документу, визначається лише на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорії складності.
				З матеріалів справи, а саме: Проекту реконструкції приміщення з виготовлення м'яких меблів та побутового текстилю по вул.Бєлгордська, 5 в смт Солоницівка Дергачівського району (а.с.136 - 147) вбачається, що відповідно до п.1.2 розділу "Загальні вказівки" підприємством проводить реконструкцію будівель категорії складності 1.
				А отже, ТОВ "Ком-Фор" міг проводити будівельні роботи 1 категорії складності на підставі складеної та узгодженої проектно-кошторисної документації без отримання дозволу, як окремого документу. 
				Крім того, представник відповідача в судовому засідання, яка безпосередньо проводила перевірку позивача, пояснила, що питання щодо категорії реконструкції, що проводиться позивачем та необхідності отримання на неї дозволу, як окремого документу, нею не досліджувалось.
				Відповідно до розяснення, викладеного в рішенні Конституційного Суду України від 3 лютого 2009 року № 4-рп/2009 ( справа № 1-7/2009 за конституційним поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 4, 8, 10, підпункту "б" підпункту 2 пункту 13, пунктів 14, 17 розділу I Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та сприяння інвестиційній діяльності у будівництві"), нормативне регулювання є формою впорядкування суспільних відносин і має здійснюватися його суб'єктами у визначених законом межах. 
				Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України від 05.04.2007, № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", виключно законами встановлюються види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю), і органи, уповноважені його здійснювати. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний контроль у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує його на це та не визначає повноважень такого органу. 
				Згідно зі ст. 41 Законом України, від 17.02.2011, № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності»державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. 
				Аналізуючи вищевказані норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що органи державної податкової служби, як контролюючі органи, не наділені компетенцією здійснювати державний контроль у сфері містобудування, зокрема в архітектурно-будівельній частині. 
				Крім цього, чинним податковим законодавством не передбачено вимагати у субєкта господарської діяльності дозвільної та технічної документації на проведення будівництва. 
				В даному випадку повноваженнями на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю наділена лише Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи, які відповідно мають право здійснювати перевірку наявності у відповідного субєкта господарювання спеціального дозволу на будівництво. 
				Отже, дії відповідача по здійсненню перевірки щодо встановлення наявності у позивача дозволу на будівництво - реконструкцію виробничих та складських приміщень слід визнати протиправними та такими, що вчинені в порушення вимог діючого законодавства. 
				Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність дозволу на будівництво чи дозволу на проведення будівельних робіт не є підставою для позбавлення позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, отриманих і сплачених ним у зв`язку з придбанням послуг по будівництву об`єкта, та як наслідок анулювання його податкового кредиту. 
				Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
				Отже, вищевикладені обставини свідчать про правомірність заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що підлягають задоволенню.
				Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, 
				 П О С Т А Н О В И В:
				 Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "КОМ-ФОР" до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.
				Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000061602 від 07.09.2011 року Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області. <Текст ><Сума задоволення ><Текст >
				Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
				Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
				 Суддя (підпис)< Список >М.О. Лук'яненко 
				Повний текст постанови виготовлено 2 грудня 2011 року.
				З оригіналом згідно. Оригінал знаходиться в матеріалах справи. Постанова не набрала законної сили.< Список >
				Суддя М.О. Лук'яненко секретар Ю.М. Тарасюк< Список >

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...