Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-18518/11/2670 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2011. Зареєстровано: 29.12.2011. Забезпечено надання загального доступу: 29.12.2011.
Дата набрання законної сили: 03.01.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
			01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 
				 
			
			П О С Т А Н О В А
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			м. Київ
			13 грудня 2011 року                     № 2а-18518/11/2670
			Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Чупринко Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
			 
			за позовомКиївської міської державної адміністрації 
			доПрофспілки працівників незалежної преси 
			прообмеження реалізації права на мирні зібрання,  
				 
			
			ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
			 Київська міська державна адміністрація (далі по тексту –позивач) звернулась з позовом до Профспілки працівників незалежної преси (далі по тексту – відповідач) про обмеження реалізації права на мирні зібрання.
			В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до Київської міської державної адміністрації надійшло повідомлення від Профспілки працівників незалежної преси про проведення мирних зібрань з 05.12.2011р. по вул. Хрещатик та на Майдані Незалежності.
			Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
			Відповідач заперечення проти позову суду не надав. В судове засідання не з’явився, хоча про місце, час та дату розгляду справи повідомлений належним чином. 
			Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. 
			Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
			 ВСТАНОВИВ:
			 До Київської міської державної адміністрації 05.12.2011р. надійшла повторна заява від Профспілки працівників незалежної преси про проведення пікетування на Майдані Незалежності, біля Міськради, Кабінету Міністрів України, адміністрації Президента та Верховної Ради з приводу заборони розповсюдження українських книжок, національної символіки та української музики на Майдані Незалежності. Пікети проводитимуться з 10:00 до 18:00год. з 05.12.2011р. до позитивного вирішення питання безстроково.
			Право громадян збиратися мирно, без зброї, проводити мітинги, збори, походи і демонстрації, про які завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування, гарантується статтею 39 Конституції України. Проведення вказаних акцій не повинно порушувати громадський порядок, права і свободи інших людей, створювати небезпеку заворушень чи злочинів, загрожувати здоров’ю населення.
			Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про масові зібрання) від 19 квітня 2001 року № 4рп/2001 (справа №1-30/2001), організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і, водночас, надавати можливість відповідним органам вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. При здійсненні громадянами права на свободу думки і слова на вільне поширення своїх поглядів і переконань не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей. 
			Згідно з частиною п’ятою статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. 
			В даному випадку суд не вбачає підстав для висновку про те, що реалізація прав відповідача на мирні зібрання становить загрозу національній безпеці. 
			Відповідно до статті 1 Закону України «Про основи національної безпеки України»національна безпека - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності та оборони, міграційної політики, охорони здоров'я, освіти та науки, науково-технічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки, соціальної політики та пенсійного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фінансових послуг, захисту прав власності, фондових ринків і обігу цінних паперів, податково-бюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності, ринку банківських послуг, інвестиційної політики, ревізійної діяльності, монетарної та валютної політики, захисту інформації, ліцензування, промисловості та сільського господарства, транспорту та зв'язку, інформаційних технологій, енергетики та енергозбереження, функціонування природних монополій, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам.
			Відповідно до статті 3 даного Закону об'єктом національної безпеки є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи. Згідно зі статтею 27 Конституції України кожна людина має невід'ємне право на життя, обов'язок держави - захищати життя людини. 
			Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, що проведення відповідачем зазначених зборів може створити небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. 
			В матеріалах справи відсутнє орієнтування органів внутрішніх справ щодо можливості сутичок під час проведення заходів, хоча саме на цей орган покладено охорону громадського порядку. 
			Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. 
			На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог Київській міській державній адміністрації має бути відмовлено повністю. 
			Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
			Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
			Частиною п’ятою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України. Таким чином, судові витрати не підлягають стягненню з Відповідача.
			На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163, 182, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, - 
			ПОСТАНОВИВ: 
			В задоволенні позову Київській міській державній адміністрації відмовити повністю. 
			 
				 Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
				 
					 Суддя                                                                                           В.В. Амельохін

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...