Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1/0690/4/11 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти правосуддя.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.12.2011. Забезпечено надання загального доступу: 03.01.2012.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		УКРАЇНА
		Апеляційний суд Житомирської області 
		 
		 
		Справа № 1/0690/4/11 
		Стаття 383 ч. 2, 263 ч. 1 КК України 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
			 23 грудня 2011 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
			 
				 
					 головуючого  судді Широкопояса Ю.В.,
					за участю: секретаря судового засідання Панасюк Ю.А.,
					прокурора Стемковського Д.Б.,
					підсудного ОСОБА_1 та його
					захисника - адвоката ОСОБА_2,
					розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу про обвинувачення 
					ОСОБА_1, що народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Біляєвка Одеської області, українця, громадянина України, судді Тульчинського районного суду Вінницької області, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_1, потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії, мешканця АДРЕСА_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, несудимого, -
					за ст. ст. 383 ч. 2, 263 ч. 1 КК України, -
					в с т а н о в и в:
					Підсудний ОСОБА_1 вчинив придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї і бойових припасів без передбаченого законом дозволу, а також завідомо неправдиве повідомлення прокурору про вчинення злочину, кваліфікуючою ознакою якого є штучне створення доказів обвинувачення, - за таких обставин.
					У вересні 2008 року у м. Одесі підсудний ОСОБА_1 придбав без передбаченого законом дозволу у невстановлених слідством осіб вогнепальну зброю  пістолет конструкції Токарева (ТТ) калібру 7,62 мм та магазин з бойовими припасами до нього в кількості трьох патронів калібру 7,62 мм, які в подальшому незаконно зберігав у невстановленому слідством місці. 
					 17 жовтня 2008 року у м. Тульчин Вінницької області ОСОБА_1, з метою уникнення можливої підозри у здійсненні ним підпалу приміщення Тульчинського районного суду Вінницької області, суддею та головою якого він був, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 383 КК України, звернувся до в.о. прокурора Тульчинського району з завідомо неправдивим повідомленням про вчинення щодо нього збройного нападу невідомими особами. 
					Перед цим, 16 жовтня 2008 року, з метою надання вигляду достовірності вищевказаному повідомленню про злочин, ОСОБА_1 штучно створив докази обвинувачення про збройний напад на нього невідомими особами, використавши вищевказаний пістолет та три патрони до нього. 
					При цьому після 20.00 год. 16 жовтня 2008 року підсудний ОСОБА_1 транспортував без передбаченого законом дозволу вищевказаний пістолет та три патрони до нього при собі на автомобілі "Опель Омега" д.н.з. НОМЕР_1 з м. Тульчина по автодорозі сполученням м. Тульчин  м. Немирів Вінницької області до безлюдної ділянки дороги неподалік повороту на село Крищенці Тульчинського району. Там, з метою створення штучних доказів обвинувачення у вчиненні розбійного нападу на нього та надання достовірності подальшому завідомо неправдивому повідомленню про цей злочин, він здійснив 2 постріли по вказаному автомобілю та 1 постріл в область лівої нагрудної кишені своєї сорочки, імітуючи таким чином замах на своє життя. Потім ОСОБА_1, з метою укриття слідів злочину, приховав вказаний пістолет конструкції Токарева (ТТ) калібру 7,62-мм серед листя в лісосмузі приблизно в 50 метрах від місця розташування автомобіля «Опель-Омега». 
					Підсудний не визнав себе винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Показав, що не вчиняв будь-яких злочинів. Ввечері 16 жовтня 2008 року на автодорозі Тульчин  Немирів Вінницької області стався збройний напад на нього невідомою особою, яка стріляла у нього декілька раз з автомобіля ВАЗ 2101, що рухався у попутному напрямку, коли він їхав автомобілем тещі «Опель-Омега» з м. Тульчина до м. Немирова. Його вбивству перешкодила ювілейна медаль Міністерства юстиції «Істина вище за все», яка знаходилася в момент пострілів в лівій нагрудній кишені його сорочки. Цю медаль він загубив під час події нападу. До цього невідомі особи неодноразово надсилали йому та його сину СМС-повідомлення загрозливого характеру.
					Однак, винність ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаних злочинів доведена сукупністю всіх достовірних доказів по даній кримінальній справі.
					Так, за даними рапорту оперативного чергового Тульчинського РВ УМВС України у Вінницькій області від 16 жовтня 2008 року, о 21 год. 20 хв. в цей день надійшло телефонне повідомлення про те, що на автошляху Тульчин - Немирів неподалік населеного пункту Крищенці в кюветі знаходиться автомобіль голови Тульчинського районного суду ОСОБА_1. При доставлянні в приймальне відділення Тульчинської ЦРЛ та проведенні обстеження, у нього було виявлено забій грудної клітини. Інших тілесних ушкоджень не виявлено. Після надання медичної допомоги ОСОБА_1 був відпущений додому. Тілесні ушкодження отримав в результаті нападу на його автомобіль невідомими особами на невідомому автомобілі, зробивши два постріли, після чого він не справився з керуванням та зїхав в кювет, в результаті чого отримав забій грудної клітки (а. с. 4 т. 1).
					За змістом цього документу, останнє твердження про факт нападу ґрунтується на інформації, одержаній автором рапорту від самого ОСОБА_1
					Згідно заяви про вчинений злочин, 17 жовтня 2008 року у АДРЕСА_2 підсудний ОСОБА_1, якому були розяснені вимоги ст. 63 Конституції України та розяснена відповідальність за ст. 383 КК України, звернувся до в.о. прокурора Тульчинського району Вінницької області ОСОБА_4 із заявою про вчинений злочин в порядку ст. 97 КПК України такого змісту: «16 жовтня 2008 року близько 21 години в той час коли я повертався з роботи з м. Тульчина додому в м. Немирів автомобілем «Опель-Омега», який належить ОСОБА_5, на автошляху Тульчин  Немирів, не доїжджаючи до повороту на с. Крищенці Тульчинського району, мене наздогнав автомобіль ВАЗ-2101 темно-коричневого кольору, з якого невідомою особою у мене було вчинено від трьох до пяти пострілів з невідомої зброї. Внаслідок цих дій було розбито два віконних скла передніх дверей та пошкоджено ліві передні двері». У той же день ця заява була зареєстрована у прокуратурі Тульчинського району та прокурор Трачук О.В. написав письмову резолюцію слідчому цієї прокуратури ОСОБА_6 про проведення перевірки цієї заяви про злочин в порядку ст. 97 КПК України (а. с. 5 т. 1).
					Свідок ОСОБА_4 показав, що 16 жовтня 2008 року близько 21 год. 30 хв. він, працюючи заступником прокурора Тульчинського району Вінницької області та виконуючи обовязки прокурора цього району, одержав з чергової частини Тульчинського РВ УМВС телефонне повідомлення про те, що на автошляху м. Тульчин - м. Немирів неподалік населеного пункту Крищенці в кюветі знаходиться автомобіль голови Тульчинського районного суду ОСОБА_1 та при проведенні медичного обстеження ОСОБА_1 у Тульчинській ЦРЛ у нього було виявлено забій грудної клітини. Близько 02.00 год. ночі наступного дня у приміщенні прокуратури Немирівського району підсудний звернувся до нього з заявою про вчинення злочину. При цьому ОСОБА_1 було розяснено ст. 63 Конституції України, а також попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину. В своїй заяві ОСОБА_1 зазначив, що 16.10.2008 року близько 21.00 год., коли він повертався з роботи з м. Тульчина в м. Немирів автомобілем Опель Омега, на автошляху Тульчин-Немирів, не доїжджаючи до повороту на с. Крищенці Тульчинського району, його наздогнав автомобіль ВАЗ 2101 темно-коричневого кольору, з якого невідомою особою у нього було вчинено від трьох до пяти пострілів з невідомої зброї. Внаслідок цих дій було розбито два віконних скла передніх дверей автомобіля, а також пошкоджено ліві передні двері. Під час звернення з заявою підсудний вів себе адекватно, будь-яких скарг на дії працівників правоохоронних органів не висловлював. Після оформлення заяви її підписали ОСОБА_1 та він, як працівник правоохоронного органу, який прийняв це повідомлення про злочин (а. с. 332 т. 6; 58-63 т. 9).
					На допиті в якості свідка від 17 жовтня 2008 року підсудний дав слідчому прокуратури Немирівського району ОСОБА_7 детальні показання про обставини пострілів по ньому під час руху на автомобілі «Опель Омега». Зокрема, стверджував, що 16 жовтня 2008 року приблизно о 19 год. 40 хв. він зачинив приміщення суду та поїхав до свого знайомого ОСОБА_8. Побув у нього приблизно до 20 год. 45 хв. та поїхав додому по обїзній дорозі в напрямку м. Немирів. Бачив в бокові дзеркала автомобіля по світлу фар, що за ним постійно, на відстані до 200-300 метрів рухається якийсь легковий автомобіль. Не доїжджаючи до повороту на с. Крищенці, коли він рухався по своїй полосі руху зі швидкістю близько 90 км/год., побачив через бокове ліве вікно, що його почав обганяти зліва легковий автомобіль ВАЗ 2101, кольору якого не запамятав. Коли цей автомобіль порівнявся з передньою дверцею його автомобіля, побачив через скло вікна як з вікна пасажирської дверці автомобіля ВАЗ висунулася рука. Одразу подумав, що його просять зупинитися, та став знижувати швидкість. В цей час почув хлопок, що нагадував постріл. З невеликим інтервалом після цього почувся другий постріл, після якого посипалося скло в обох передніх дверцятах його автомобіля та він побачив вогняний спалах у салоні свого автомобіля. Одразу став гальмувати і прийняв трохи правіше до узбіччя. В цей час почув ще два постріли, відчув різкий удар, поштовх та сильний терпимий біль з лівого боку нижче серця. Автомобіль, з якого робили постріли, проїхав вперед та зупинився на його смузі руху приблизно в 100 метрах від його автомобіля. З нього ніхто не виходив. Намагаючись втекти, спробував розвернути свій автомобіль в напрямку міста Тульчина, однак при цьому його автомобіль зїхав у кювет. Тоді він вискочив з автомобіля і ,ховаючись, побіг в лісосмугу приблизно за 40 метрів від свого автомобіля. Присів за деревами та спостерігав за дорогою. Приблизно через 7 хвилин після вищевказаних пострілів побачив з лісосмуги як з боку м. Тульчина біля його автомобіля проїхав автомобіль ВАЗ 2110, який розвернувся, підїхав до його автомобіля. Почув запитання, чи не потрібна допомога. Тоді він вийшов з лісосмуги, підійшов до цього автомобіля та розповів двом незнайомим хлопцям, що приїхали на цьому автомобілі, про те, що в нього стріляли. Ці хлопці зателефонували у міліцію та були з ним до приїзду її працівників. По дорозі в лікарню працівники Тульчинського РВ УМВС повідомили йому про те, що в приміщенні суду виникла пожежа, яку до того часу ще не загасили. Також показав, що протягом останніх 5-6 днів йому на мобільний телефон надходили СМС повідомлення загрозливого характеру. З чим були повязані ці СМС повідомлення, пояснити не може. До початку допиту ОСОБА_1 були розяснені вимоги ст. 63 Конституції України (а. с. 54-56 т. 1).
					За змістом цих показань, ввечері 16 жовтня 2008 року у передню частину автомобіля «Опель Омега» під керуванням підсудного було зроблено 4 постріли невідомою особою з автомобіля ВАЗ 2101, що зліва обганяв його автомобіль, - під час руху обох автомобілів. Після цього ОСОБА_1 сховався у місці за деревами у лісопосадці, з якого йому було видно місце нападу. До цього моменту він не знав про пожежу в приміщенні Тульчинського районного суду.
					Вищевказана версія підсудного про збройний напад на нього була детально перевірена на досудовому слідстві та не знайшла свого підтвердження.
					Відповідно до протоколів оглядів місця події, що проводилися з дотриманням вимог ст. ст. 85, 190, 191, 195 КПК України у період часу з 22 год. 30 хв. 16 жовтня 2008 року по 18 год. 15 хв. наступного дня з перервами старшим слідчим прокуратури Тульчинського району Вінницької області ОСОБА_6 за участю головного експерта НДЕКЦ ОСОБА_10, прокурора Тульчинського району Трачука О.В. та двох понятих, а також фототаблиць, доданих до цих протоколів, - на схилі правого узбіччя автошляху Тульчин  Немирів в напрямку руху на м. Немирів неподалік повороту на с. Крищенці Тульчинського району Вінницької області було виявлено та детально обстежено автомобіль «Опель-Омега» без номерних знаків та прилеглу до нього територію. Бокове переднє скло дверцят водія та пасажира було відсутнє. Осипи битого скла були виявлені на узбіччі дороги недалеко від автомобіля (2 осипи овальної форми розмірами 0,5 х 0,8м. та 1,5 х 3,5 м.), а також у салоні автомобіля  тільки на передніх сидіннях водія та пасажира, а також на підлозі біля сидіння водія. Кузов цього автомобіля мав наскрізні вогнепальні пошкодження: в лівій передній дверці, в середній частині якої (після зняття внутрішньої обшивки) було знайдено фрагмент металу з рваними краями та отвором в середині (оболонку кулі), а також у задньому правому крилі автомобіля, днищі багажнику та паливному баку, розташованому під днищем автомобіля, - що відповідали траєкторіям двох кульових пострілів. З метою визначення траєкторії польоту куль було застосовано візування шляхом просування через отвори металевого дроту та натягування мотузки. На підлозі автомобіля під кермом під гумовим килимком було виявлено металевий предмет білого кольору (осердя кулі). Зліва на відстані близько 7 метрів від автомобіля біля роздільної смуги автодороги виявлено стріляну гільзу патрону калібру 7,62 мм. довжиною 24,5 мм. з металу жовто-коричньового кольору з маркуванням на шляпці «38-78». На відстані близько 5 метрів від заднього правого крила автомобіля, в зоні траєкторії пострілу, внаслідок якого могли бути одночасно пошкоджені заднє праве крило, днище багажника та паливний бак автомобіля, за допомогою магнітного підйомника було виявлено аналогічну стріляну гільзу. Після переміщення автомобіля в сторону шляхом штовхання було знято лопатою ґрунт на глибину до 15 см. в місці закінчення можливої траєкторії польоту кулі, внаслідок дії якої могли бути одночасно пошкоджені праве крило, днище багажника та бензобак автомобіля. Після просіювання даного ґрунту через металеве сито у ньому було виявлено частково деформовану кулю. Під час переміщення автомобіля зявився різкий запах пального. При огляді паливного баку знизу на ньому було виявлено пляму, що відповідала протіканню пального через виявлені в бензобаку отвори. Кришка бензобаку була відсутня. На відстані близько 70 см. зліва від автомобіля та близько 2,65 м. від краю проїжджої частини дороги у траві виявлено дві рукавички оранжевого кольору, долонна частина яких була вкрита гумовим покриттям у вигляді крапок та полос, біля яких знайдено частину ліхтарика. При огляді кришки багажника та правого заднього крила автомобіля під кутом до їх поверхні, а також при обробці її спеціальним дактилоскопічним порошком чорно-сірого кольору було виявлено численні сліди, схожі з малюнком гумового покриття вищевказаних рукавичок. Ці сліди були відкопійовані на відрізки прозорих липких стрічок типу «Скотч», які були наклеєні на аркуш білого паперу, що був позначений відповідними поясненнями та підписами учасників слідчої дії. Після 17 год. 25 хв. 17 жовтня 2008 року у лісопосадці на відстані 28 м. від автодороги Тульчин  Брацлав та на відстані 140 м. від дорожнього знаку «Другорядна дорога» на с. Крищенці за участю працівників ГУ МНС з залученням апарату «Міношукач» біля дерева клен було виявлено притрушений листям пістолет «ТТ» з магазином. Всі речові докази, виявлені на місці події та у лісопосадці, були вилучені, упаковані, опечатані та скріплені підписами понятих та слідчого (а. с. 6-9, 10-18, 20-40, 41-43 т. 1).
					Таким чином, були встановлені фактичні обставини, які не узгоджуються з детальними показаннями підсудного про постріли в нього під час руху автомобіля «Опель-Омега», - відсутність слідів осипу скла на проїзній частині дороги та у задній частині салону автомобіля «Опель-Омега», наявність слідів пострілу у бензобак цього автомобіля ззаду-справа зі сторони лісосмуги, у якій, за показаннями підсудного, він ховався зразу після пострілів по ньому; знайдення у цій же лісопосадці пістолета «ТТ».
					Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події від 13 листопада 2008 року, слідчим прокуратури ОСОБА_11 в присутності двох понятих та за участю спеціалістів, експертів та статистів, з дотриманням вимог ст. ст. 85-1, 85-2, 194, 195 КПК України, з використання автомобіля «Опель-Омега» за згодою ОСОБА_1, який відмовився від проведення даної слідчої дії з огляду на стан здоровя, були перевірені на місці пригоди показання підсудного про його дії від моменту вибуху приміщення суду та під час обстрілу автомобіля «Опель-Омега» під його керуванням невідомою особою. Було встановлено, що час руху автомобілем зі швидкістю 50-55 км/год. від приміщення Тульчинського районного суду до місця обстрілу автомобіля «Опель-Омега» на автошляху Тульчин-Немирів становить 12 хвилин. Методом візування за наявними отворами у лівих передніх дверцятах автомобіля «Опель-Омега» було визначено кут та направлення польоту кулі під час пострілу в ці дверцята. При цьому металевий прут, що визначав траєкторію польоту кулі, та був протягнутий через ці отвори, проходив під підколінною ямкою статиста та чіпляв задню поверхню його брюк, а коли сидіння автомобіля відходило назад, - кінець прута впирався в зовнішню поверхню верхньої третини лівої гомілки статиста. Методом візування за показаннями ОСОБА_1 було встановлено направлення польоту кулі та кут пострілу, - близько 180 градусів відносно проекції прута, - в момент пострілу через скло лівої передньої дверці автомобіля у ліву нагрудну кишеню сорочки, в якій знаходилася металева медаль. Методом візування за допомогою металевого прута також було встановлено, що пошкодження на задньому правому крилі автомобіля «Опель-Омега» (ззовні крила  вхідний отвір, а з його внутрішнього боку  вихідний) та отвір на днищі багажника (вхідний отвір) розміщені по одній лінії, при цьому напрямок польоту кулі, якою були спричинені ці ушкодження, був справа-наліво, зверху-вниз та ззаду-наперед від лісосмуги до автомобіля (а. с. 155-173, 153, 154 т. 2). 
					24-25 листопада 2008 року органом досудового слідства за участю працівників ГУ МНС України у Вінницькій області та НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області за допомогою металодетекторів було проведено детальний повторний огляд місця події на площі близько 0,53га від місця, де 16 жовтня 2008 року було виявлено автомобіль «Опель-Омега» зі слідами вогнепальних пошкоджень, - з метою контрольної перевірки місцевості на наявність металевих предметів, які могли мати значення для даної справи. Однак, будь-яких куль, гільз, медальонів та інших предметів, що могли мати значення по справі, знайдено не було (а. с. 103-107 т. 6). Ці дані не відповідають показанням підсудного про те, що металева медаль «Істина вище за все» була загублена ним коли він переховувався у лісосмузі поблизу місця події.
					Згідно протоколу додаткового огляду місця події, пістолет «ТТ» було знайдено у лісопосадці, в якій, за показаннями підсудного, він ховався після пострілів по автомобілю «Опель-Омега», - приблизно в 50 метрах від місця розташування цього автомобіля на час огляду місця події 16-17 жовтня 2008 року (а. с. 168-174 т. 11).
					Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які були відповідно слідчим та понятим під час огляду місця події 17 жовтня 2008 року, підтвердили факт знайдення та вилучення пістолету «ТТ» за вказаних у протоколі огляду місця події обставин. Протокол огляду місця події був дописаний слідчим ОСОБА_12 у районному відділі, оскільки йшов дощ та на місці події він не зміг вийняти магазин з пістолету та зясувати, чи є в ньому набої. (а. с. 259, 278 т. 7, 67-70, 70-72 т. 9).
					За показаннями свідка ОСОБА_12, всі дії з пістолетом «ТТ» під час огляду місця події до моменту його остаточного упакування та опечатування проводилися ним в присутності понятих, ніхто не брав пістолет відкритою рукою, тільки через целофановий пакет та рукавички. Ніхто не мав безпосереднього контакту з пістолетом відкритою ділянкою тіла (а. с. 259 т. 7, 67-70 т. 9). 
					Свідок ОСОБА_13 підтвердив той факт, що під час огляду місця події слідчий брав пістолет лише деревяним патичком та через целофановий пакет.
					Суд відкидає показання свідка ОСОБА_13 про те, що він втрачав візуальний контроль за пістолетом під час огляду місця події за пістолетом «ТТ» та що слідчий залишав місце огляду пістолета, оскільки ці дані спростовуються даними протоколу огляду місця події від 17 жовтня 2008 року та показаннями свідка ОСОБА_12 у судовому засіданні про те, що він та поняті були постійно присутніми під час знайдення, вилучення, огляду, розбирання, упакування пістолета «ТТ», повного складання та підписання протоколу огляду місця події. Тільки після цього він особисто передав цей пістолет в упакованому вигляді слідчому Упорнікову.
					Експерт НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_10 показав, що він допоміг слідчому в присутності понятих розібрати пістолет «ТТ» щоб зясувати, чи є в ньому набої. При цьому він брав, розбирав та поклав пістолет у поліетиленовий пакет в одноразових рукавичках.
					Ці дані узгоджуються з даними висновку первинного криміналістичного дослідження про непорушність упакування розібраного пістолета «ТТ» у поліетиленовому пакеті з пояснювальною биркою з підписами слідчого та понятих, а також фотографії упаковки цього речового доказу, яка, за показаннями експерта ОСОБА_9, була зроблена до її порушення з метою проведення криміналістичних досліджень (а. с. 143, 210-212 т. 1), вказують про належне вилучення та збереження цього речового доказу для проведення його криміналістичних досліджень та експертиз.
					Згідно протоколу виїмки, 17 жовтня 2008 року слідчий прокуратури Немирівського району Вінницької області молодший радник юстиції ОСОБА_7 за участю понятих ОСОБА_14 та ОСОБА_15, з додержанням вимог ст. ст. 180-181, 183, 185, 186, 188, 189 КПК України, провів виїмку особистих речей, в яких підсудний був одягнутий протягом 16 жовтня 2008 року, та мобільного телефону «SAMSUNG SGH-D880 FCCID A3LGHD880» у ОСОБА_1 Зокрема, у підсудного було вилучено чоловічу сорочку блакитного кольору, на якій в лівій частині були наявні ушкодження: біля кишені у вигляді розриву та на кишені у вигляді отвору розміром в діаметрі 0,5 см.; чоловічі штани сірого кольору, майку, плавки, чоловічі туфлі та шкарпетки темного кольору. Вилучені речі були упаковані «в пакет». Заяв та зауважень від понятих та ОСОБА_1 під час проведення даної слідчої дії не надходило (а. с. 59 т. 1).
					Підсудний підтвердив у судовому засіданні, що 17 жовтня 2008 року слідчий прокуратури ОСОБА_7 за участю двох понятих вилучив у нього одяг, взуття та мобільний телефон, які він носив 16 жовтня 2008 року.
					Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 також підтвердили цей факт у даному судовому засіданні. 
					Свідок ОСОБА_7 також показав, що у протоколі виїмки він вказав лише характерні ознаки предметів, що були вилучені у ОСОБА_1 Детально не фіксував пошкодження на вилучених речових доказах. На сорочці підсудного були пошкодження біля кишені та отвір на зовнішній стороні кишені. Якби побачив інші пошкодження, зазначив би про це у протоколі. Детально сорочку та пошкодження на ній не описував, хоча оглядав сорочку зі всіх сторін. Після вилучення одягу та телефону упакував ці речові докази в целофановий пакет, його ручки були завязані ниткою, кінці якої були заклеєні «бумажною біркою» з пояснювальним написом, яка була підписана ним та понятими та опечатана печаткою прокуратури «Для пакетів».
					Огляд місця події, зокрема автомобіля «Опель-Омега», яким підсудний правомірно керував зі згоди власника  ОСОБА_5, вилучення речових доказів на місці події та у ОСОБА_1 були проведені з дотриманням вимог КПК України слідчими прокуратури, що входили в склад слідчо-оперативної групи по даній кримінальній справі, створеної 17 жовтня 2008 року, після одержання працівником прокуратури повідомлення підсудного про вчинення щодо нього злочину. У той же день ОСОБА_1, будучи суддею та головою Тульчинського районного суду Вінницької області, добровільно видав свій одяг, взуття та мобільний телефон слідчому прокуратури ОСОБА_7 під час їх виїмки по кримінальній справі, порушеній 17 жовтня 2008 року за ч. 4 ст. 296 КК України за його повідомленням про злочин. Підсудний також на досудовому слідстві не заперечував щодо використання його сорочки, вилученої 17 жовтня 2008 року, для експертного дослідження пошкоджень на ній (а. с. 1, 2, 5, 57, 58, 115 т. 1; 144 т. 6).
					За таких обставин, відсутність вмотивованого рішення суду про виїмку одягу та інших речей судді ОСОБА_1. не є істотним порушенням вимог КПК України та п. 4 ст. 13 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 2002 року. 
					Відповідно до власноручної заяви ОСОБА_1, 18 жовтня 2008 року він написав та підписав заяву на імя начальника УБОЗ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_16 такого змісту: 
					«Явка з повинною.
					ОСОБА_1 хочу повідомити слідуюче. Я працюю на посаді голови Тульчинського районного суду Вінницької області. Приблизно місяць назад в м. Одеса я придбав пістолет та обойму патронів для самозахисту. 16.10.2008 р. приблизно 20.30 я проїжджав біля приміщення суду і побачив, що в вікнах суду полумя та дим. Я не став зупинятись та поїхав далі так як побоявся, що підозра паде на мене так як я останній виходив з приміщення суду, а також тому, що в мене на роботі були неприємності і могла б настати підозра в підпалі суду. 
					По дорозі в напрямку міста Немирів біля повороту на Крищенці я зупинився достав пістолет та вистрілив по автомобілю декілька раз для того щоб дати зрозуміти, що на мене зроблено збройний напад. Після чого викликали працівників міліції, які доставили мене в лікарню швидкої допомоги». 
					У той же день ця заява була прийнята начальником УБОЗ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_16 та зареєстрована у журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються (а. с. 81 т. 1).
					За показаннями свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17, ввечері 16 жовтня 2008 року стався підпал канцелярії Тульчинського районного суду Вінницької області, в якій зберігалися кримінальні справи, розглянуті суддею цього суду Люльком Володимиром Володимировичем. Виїмка цих справ працівниками служби безпеки України планувалася на ранок 17 жовтня 2008 року з дозволу голови апеляційного суду Вінницької області, про що було заздалегідь відомо підсудному. У той же вечір надійшло повідомлення про збройний напад на суддю ОСОБА_1., який машиною повертався з м. Тульчина до м. Немирова. Вони, будучи працівниками УБОЗ УМВС України у Вінницькій області (ОСОБА_16 - начальником цього управління, а ОСОБА_17  начальником відділу цього управління), як учасники слідчо-оперативної групи, приймали участь у перевірці повідомлень про підпал Тульчинського районного суду Вінницької області та про збройний напад на голову цього суду ОСОБА_1, що сталися ввечері 16 жовтня 2008 року. У ніч з 16 на 17 жовтня 2008 року у кабінеті начальника Немирівського МРВ УМВС України у Вінницькій області, до моменту написання офіційного повідомлення про збройний напад, підсудний детально розказував про обставини цього злочину їм та іншим працівникам правоохоронних органів, що приймали участь в оперативній нараді з приводу підпалу Тульчинського районного суду та нападу на голову цього суду ОСОБА_1 Підсудний стверджував, що у нього стріляли з автомобіля «Жигулі» жовтого кольору, який зліва випереджав його автомобіль під час руху та зразу після пострілів поїхав у напрямку м. Немирова, що куля попала у медальон, що знаходився у нагрудній кишені сорочки та відрекошетила від нього. Підсудний тоді не стверджував, що автомобіль «Жигулі» зупинявся після пострілів. На місці скоєння злочинів під час огляду місць події та за участю спеціалістів вони зясували певні обставини, що не відповідають показанням ОСОБА_1 про механізм пострілів по ньому. Зокрема, дані про різні напрямки пострілів по автомобілю (в тому числі справа знизу в напрямку бензобаку автомобіля); про велику вірогідність пошкодження колін підсудного внаслідок пострілу у ліві дверцята автомобіля; відсутність уламків скла ззаду у салоні автомобіля (які повинні були бути під час пострілів у рухомий автомобіль); відсутність медальона на місці події, який за показаннями ОСОБА_1, спас йому життя; сліди трави на зворотній стороні сорочки підсудного в районі кульового пошкодження. Від дружини ОСОБА_1 їм було відомо, що вранці в день нападу підсудний підзарядив акумулятор на автомобілі «Опель», що належав його тестю та до цього тривалий час не використовувався, поїхав на роботу цим автомобілем, хоча до цього їздив на іншому власному автомобілі. До моменту написання ОСОБА_1 явки з повинною вони знали також про факт знайдення пістолету «ТТ» у лісопосадці у протилежній стороні напрямку на м. Немирів, куди за показаннями підсудного поїхав автомобіль з нападниками зразу після пострілів по ньому, відносно пошкодженого пострілами автомобіля «Опель». Зробили для себе висновки, що ОСОБА_1 не говорить всю правду, був відсутній у салоні автомобіля під час пострілів по ньому, а також, що постріли були зроблені з різних сторін по стоячому автомобілю. З огляду на це хотіли зустрітися та поговорити з ним, як працівники органу дізнання з потерпілим. Однак, зразу після пригоди підсудний уникав зустрічі з ними. 18 жовтня 2008 року з дозволу головного лікаря Немирівської районної лікарні Вінницької області та старшої медсестри реанімаційного відділення вони зустрілися з ОСОБА_1, який перебував на лікуванні у реанімаційному відділенні цього лікувального закладу. Під час цієї зустрічі охоронці пропустили їх у палату до підсудного, який приймав крапельницю. Він поводив себе спокійно та адекватно, не заперечував проти зустрічі та розмови з ними. Безпосередньо перед цією зустріччю з палати ОСОБА_1 вийшли інші відвідувачі. Під час розмови з підсудним вони перебували наодинці з ним у палаті, в яку періодично заходила медична сестра, яка слідкувала за крапельницею. У коридорі за дверима палати знаходилися охоронці ОСОБА_1 Вони представилися підсудному та повідомили йому про «неувязки», встановлені при перевірці його пояснень про обставини збройного нападу на нього, а також про факт знайдення пістолету. Зокрема про те, що він не міг перебувати в автомобілі під час пострілів по цьому автомобілю, оскільки оглядом місця події було встановлено, що постріли були зроблені по стоячому автомобілю його тестя з різних боків; за умови його перебування на місці водія автомобіля під час пострілів, у нього обовязково би було «прострілено» коліно; на його одязі та ззаду у салоні автомобіля обовязково були би дрібні уламки скла, яких не було виявлено при огляді місця події та його верхнього одягу. Повідомили підсудного також про те, що на його сорочці в районі кульового отвору були виявлені сліди трави; що він сам придбав мобільний телефон, з якого йому погрожували, у певному магазині, що було зафіксовано відеокамерою спостереження; що він, маючи дві машини, незадовго до події взяв машину тестя, яка до цього стояла без акумулятора. Ствердили також, що його показання про обставини нападу на нього не відповідають дійсності. Тоді ОСОБА_1 сказав: «Що мені робити, що я накоїв», самостійно висловив намір написати заяви про звільнення з посади судді та про явку з повинною. ОСОБА_16 порадив не писати заяву про звільнення та не втрачати статусу судді, а просто написати все, як було насправді. Тоді підсудний, без будь-якого примусу, самостійно та добровільно написав явку з повинною та детально розповів їм, що ввечері 16 жовтня 2008 року по дорозі на м. Немирів, біля повороту на Крищенці, він зупинився та вистрілив з пістолета, який купив раніше на базарі у м. Одесі, по автомобілю декілька раз для того, щоб дати зрозуміти, що на нього зроблено збройний напад із застосуванням пістолета з метою відведення підозри у його причетності у підпалі суду. Ці обставини були їм невідомі. Під час даної зустрічі з ОСОБА_1 вони не чинили на нього будь-якого насилля, погроз або фізичного тиску, не диктували йому зміст явки з повинною, а тільки порадили йому написати так, як було у дійсності. Від підсудного не надходило будь-яких скарг щодо поганого самопочуття, а так само щодо дії ліків, які він приймає. ОСОБА_16 був раніше знайомий із ОСОБА_1, мав добрі відносини з його батьком, який раніше сумісно працював з ним в ОВС, товаришував з головою суду, в якому ОСОБА_1 працював суддею. Вони розуміли, що спілкуються з суддею та головою суду. Відповідно чемно поводилися з ним. Підсудний впізнав ОСОБА_16, як тільки вони зайшли до нього у палату, та протягом всієї зустрічі не висловлював свого небажання спілкуватися, мав змогу користуватися своїм мобільним телефоном. Бесіда з ОСОБА_1 велася тихо та спокійно. В разі будь-якого конфлікту або підвищення тону розмови, це би почули охоронці у коридорі та працівники реанімаційного відділення, підсудний міг у любий момент припинити спілкування з ними та скористатися своїм мобільним телефоном. Після наведення фактів, що суперечили версії підсудного про вчинений напад, ОСОБА_1 добровільно без будь-якого примусу щиро розказав їм про обставини вчинення ним злочинів та самостійно вирішив написати явку з повинною. Після цього ОСОБА_17 виходив у коридор за аркушем паперу, на якому підсудний писав явку з повинною. При цьому він приймав крапельницю через ліву руку та писав явку з повинною правою рукою у напівсидячому положенні. Він сказав, що щиро розкаявся, однак йому вже немає куди діватись, адже він це все вчинив. Показання ОСОБА_1 про те, що він був у хворобливому та шокованому стані, не бажав спілкуватися з ними, що вони шляхом психічного тиску примусили його написати заяву про явку з повинною та диктували йому зміст цієї заяви, не відповідає дійсності (а. с. 1-3, 4-6 т.2; 3-8, 8-13 т. 9).
					Показання ОСОБА_16 про те, що на час бесіди з підсудним 18 жовтня 2009 року у палаті лікарні, йому від експертів було відомо, що на сорочці ОСОБА_1 не було виявлено уламків скла та в момент пострілу по сорочці вона лежала на землі (а. с. 3зв. т. 9), - відповідають даним висновку спеціалістів №69 від 17 жовтня 2008 року про те, що в цей день двома спеціалістами НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області за дорученням слідчого було оглянуто вилучений у ОСОБА_1 одяг, на якому не було виявлено частинок схожих на скло, в тому числі його сорочку, тканина якої в області пошкодження на лівій накладній кишені була наскрізь просочена речовиною невідомого походження зеленого кольору, якою утворені плями неправильної форми (а. с. 128-136 т.1). Тому суд визнає необґрунтованим твердження захисника про те, що на час зустрічі ОСОБА_16 з підсудним в реанімаційному відділенні лікарні не проводилося будь-яких досліджень з вилученою у підсудного сорочкою та саме ОСОБА_16 було розроблено легенду щодо стрільби по лежачій сорочці та наявності на ній наскрізного пошкодження.
					Свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 показали, що з 17 по 21 жовтня 2008 року у приміщенні реанімаційного відділення Немирівської міської клінічної лікарні та за місцем проживання підсудного вони, будучи командирами взводу 1 та 2 роти СБСМ «Грифон» УМВС України у Вінницькій області, відповідно до розпорядження начальника УМВС України у Вінницькій області № 33/3653 від 17.10.08 року, цілодобово здійснювали охорону голови Тульчинського районного суду Вінницької області ОСОБА_1. Постійно супроводжували його. У палаті реанімаційного відділення лікарні, де лікувався підсудний, інших хворих не було. Невідомі особи допускалися до ОСОБА_1 лише з його дозволу. Підсудний поводив себе нормально, спокійно, нінащо не скаржився. З його дозволу вони допускали до нього родичів, які його постійно відвідували, працівників правоохоронних органів та медичних працівників. За час їх чергування ОСОБА_1 не скаржився на дії співробітників правоохоронних органів або медпрацівників. 18 жовтня 2008 року вони пропустили у палату до ОСОБА_1 ОСОБА_16 - першого заступника начальника УМВС та начальника УБОЗ УМВС України у Вінницькій області, а також двох інших працівників цього управління. Залишили їх наодинці з ОСОБА_1, а самі залишились чекати у коридорі біля дверей палати. Через 5-10 хв. з палати вийшов ОСОБА_17, який запитав, чи не має в них аркуша паперу формату «А-4». Оскільки у них не було паперу, ОСОБА_17 взяв папір у медпрацівників та повернувся у палату до ОСОБА_1. Через 20-25 хвилин ОСОБА_16 з ОСОБА_17 вийшли з палати ОСОБА_1 та пішли. За час перебування ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у палаті з ОСОБА_1 вони не чули будь-яких криків або сварок. Після того, як працівники УБОЗу пішли, вони зайшли в палату до ОСОБА_1. Він вів себе спокійно та адекватно, ні на кого не скаржився (а. с. 78-80, 81-83 т. 6).
					Згідно повідомлення УМВС України у Вінницькій області та розпорядження начальника цієї установи №33/3653 від 17 жовтня 2008 року, охорона голови Тульчинського районного суду ОСОБА_1 здійснювалася на час його лікування в Немирівській міській клінічній лікарні з 17 по 21 жовтня 2008 року цілодобово двома працівниками міліції  старшими лейтенантами ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (а. с. 52, 53 т. 6).
					За показаннями медичних працівників Немирівської ЦРЛ - свідків ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23., ОСОБА_24, ОСОБА_25 та ОСОБА_26, - з 17 по 19 жовтня 2008 року підсудний перебував на лікуванні у реанімаційному відділенні Немирівської ЦРЛ з діагнозом забій серця. Вони надавали йому медичну допомогу та спілкувалися з ним. Весь цей час стан ОСОБА_1, як хворого, був стабільним та задовільним, він був орієнтований в часі, в місці свого перебування та особистості, свідомість була збережена, в оцінці своїх дій був критичним, будь-яких скарг на дії працівників правоохоронних органів або медичних працівників не висловлював. Медикаменти, що призначалися підсудному, не містили у собі властивостей, повязаних з дією на психіку, не могли впливати на його свідомість при їх прийомі (а. с. 177-179, 180-181, 182-183, 184-185, 186-187, 188-189, 190-191 т. 2).
					Сам ОСОБА_1 стверджував, що текст явки з повинною він написав власноручно без диктовки (а. с. 99-105 т. 1).
					Ці обставини, у своїй сукупності, свідчать про добровільність написання підсудним 18 жовтня 2008 року заяви «Явка з повинною». Ця заява написана особисто ОСОБА_1, підписана ним та посадовою особою, що прийняла її, - ОСОБА_16, - відповідно до положень ст. 96 КПК України. 20 жовтня 2008 року ця заява була направлена ОСОБА_16 у прокуратуру Вінницької області та наступного дня вона була приєднана до справи для ретельної перевірки та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України (а. с. 80, 81 т. 1).
					Крім того, заяви ОСОБА_1 про незаконність дій працівників УБОЗ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_16 та ОСОБА_17 під час відібрання у нього явки з повинною ретельно перевірялися прокуратурою Вінницької області під час досудового слідства по даній кримінальній справі, внаслідок чого, 28 січня 2009 року слідчим ОСОБА_11 було відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п. 1 ст. 6 КПК України за відсутністю події злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365, 377 та 379 КК України. Скарги підсудного на цю постанову були перевірені заступником прокурора Вінницької області та судом, внаслідок чого вони були залишені без задоволення (а. с. 87-91 т. 1; 86-92, 166-170, 171, 263-264 т. 7).
					Лист першого заступника начальника УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_16 від 12 листопада 2008 року в адресу першого заступника начальника ГУ МВС України в Одеській області стосовно встановлення особи, в якої ОСОБА_1 придбав пістолет «ТТ» та набої до нього, містить інформацію про те, що внаслідок проведення слідчо-оперативних дій по перевірці інформації, що надійшла 16 жовтня 2008 року в Тульчинський РВ, про постріли на автошляху Тульчин-Немирів по автомобілю, яким керував голова Тульчинського районного суду ОСОБА_1, «було отримано докази, які змусили ОСОБА_1 до написання явки з повинною про імітацію вказаного вище злочину» (а. с. 109 т. 9). Однак, з огляду на вищевказані достовірні докази, ця обставина не спростовує висновку суду про добровільність зізнання ОСОБА_1 та написання ним явки з повинною.
					З врахуванням сукупності вищевказаних обставин суд визнає недостовірними та відкидає показання підсудного про те, що працівники УБОЗ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_16 та ОСОБА_17 незаконно проникли до нього у палату та примусили його написати заяву про явку з повинною. Ті обставини, що працівники УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_16 та ОСОБА_17 не входили в склад слідчо-оперативної групи по даній справі, відвідали підсудного коли він був під охороною та приймав ліки за допомогою крапельниці, - не є істотним порушенням вимог КПК України з врахуванням тих обставин, що у той момент ОСОБА_1 був у задовільному свідомому стані, приймав відвідувачів та не заперечував проти спілкування з працівниками міліції ОСОБА_16 та ОСОБА_17, свідомо спілкувався з ними та власноручно написав текст заяви про явку з повинною, який є розбірливим та логічним.
					Відповідно до положень ст. 83 КПК України, цей документ є джерелом доказів, оскільки в ньому ОСОБА_1 власноручно викладені обставини, які мають значення для справи, та долучений слідчим до матеріалів справи.
					Таким чином, обставини, власноручно зазначені підсудним у заяві про явку з повинною від 18 жовтня 2008 року та добровільно повідомлені їм в цей же день свідкам ОСОБА_16 та ОСОБА_17, є допустимими доказами по цій справі. Вони є також достовірними, оскільки безспірно підтверджуються сукупністю всіх інших достовірних доказів по цій справі.
					За даними відтворення обстановки та обставин події від 30 грудня 2008 року, що було проведено слідчим з дотриманням вимог ст. ст. 194, 195 КПК України за участю статиста та в присутності двох понятих, за умови обєктивно встановлених напрямків пострілів, якими були пошкоджені сорочка ОСОБА_1 та ліва передня дверця автомобіля «Опель-Омега», знаходження людини на місці водія неможливе. Постріли по водієві автомобіля, який знаходиться за кермом в різних положеннях, згідно пошкоджень на сорочці підсудного, могли би здійснюватися тільки з-під керма, на рівні керма та зі сторони водійських дверей в проектуванні знизу-вверх та спереду-назад (а. с. 283-286 т. 6). 
					Факти використання при проведенні даної слідчої дії іншого автомобіля  «Опель-Астра» та участь статиста замість ОСОБА_1, - не є істотними порушеннями вимог КПК України, оскільки можливі конструктивні відмінності цього автомобіля від автомобіля «Опель-Омега» та відмінності тілобудови статиста від тілобудови підсудного не впливають на достовірність даних, одержаних за допомогою даного відтворення обстановки та обставин події. Крім того, ОСОБА_1 неодноразово відмовлявся від проведення слідчих дій за його участю (а. с. 125, 126 т. 1).
					Речі, вилучені при огляді місця події та у ОСОБА_1, у тому числі, пістолет «ТТ», рукавички та одяг, вилучений у ОСОБА_1, були належним чином упаковані та 17 жовтня 2008 року направлені слідчим спеціалістам НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області для проведення криміналістичних досліджень та послідуючого проведення судових експертиз на підставі мотивованих постанов слідчого, що відповідають вимогам ст. 130 КПК України (а. с. 6-9, 10-18, 20-40, 41-43, 60-67 т. 1).
					Згідно висновку №69 від 17 жовтня 2008 року, у цей день предмети одягу та телефон, вилучені у підсудного, були досліджені спеціалістами  експертами відділу спеціальних видів досліджень НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_27 та ОСОБА_28 на підставі відношення слідчого для зясування таких питань: чи є на сорочці ОСОБА_1 в області пошкодження тканини продукти пострілу, якщо так, то які; чи є на предметах одягу мікрочастинки скла? Обєкти надійшли на дослідження упакованими в пакеті, верхня частина якого була завязана ниткою, кінці якої були заклеєні фрагментом аркуша паперу, на якому був рукописний текст: «Вилучені речі у ОСОБА_1 особисті речі та мобільний телефон. Поняті: 1. (підпис) ОСОБА_15 2. (підпис) ОСОБА_14. (підпис) ОСОБА_1. Слідчий пр-ри (підпис) ОСОБА_7». Така упаковка речових доказів перед дослідженням була не порушена, забезпечувала зберігання обєктів дослідження та запобігання несанкціонованому доступу до нього. При розпаковуванні було виявлено, оглянуто та досліджено: чоловічі штани, чоловічу сорочку, майку, труси-плавки, пару чоловічих шкарпеток, чоловічі черевики та мобільний телефон. При огляді чоловічої сорочки виявлено наявний наскрізний отвір «мінус тканина» в нижній частині накладної кишені зліва в грудному відділі та розрив тканини. В області пошкодження тканини сорочки були наявні плями неправильної форми речовини невідомого походження зеленого кольору, якою була просочена тканина сорочки. В результаті зовнішнього огляду та морфологічного дослідження, що проводилися при денному освітленні та в полі зору мікроскопу зі збільшенням 10-96х, на всіх предметах одягу, взутті та мобільному телефоні ОСОБА_1 не виявлено частинок, схожих на скло. Внаслідок якісно-хімічного дослідження ділянки сорочки в області верхньої частини лівої поли, що була просякнута речовиною невідомого походження зеленого кольору, було виявлено продукти пострілу бездимного пороху (а. с. 128-136 т. 1).
					Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_14 підтвердили, що дані про упакування одягу та мобільного телефону ОСОБА_1 перед початком дослідження, що містяться у вищевказаному висновку спеціалістів, відповідають тому упакуванню цих речових доказів, що було здійснено за їх участю під час виїмки цих речей у підсудного.
					З огляду на ті обставини, що під час виїмки одягу та інших речей ОСОБА_1 з дотриманням вимог КПК України, ці речі слідчим детально не оглядалися, їх упаковка до моменту подальшого детального огляду спеціалістами та експертами була не порушена, забезпечувала зберігання обєктів дослідження та запобігання несанкціонованому доступу до них, суд визнає недостовірними та відкидає показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_7 у судовому засіданні про те, що пошкодження на сорочці ОСОБА_1 в області нагрудної кишені зліва не було наскрізним. Твердження сторони захисту про підміну сорочки підсудного та інших речових доказів не відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на припущеннях.
					Відповідно до висновку спеціалістів № 545-Б від 19.10.2008р. та висновку судово-балістичної експертизи № 223-Б від 29 жовтня 2008 року, предмет, вилучений 17 жовтня 2008 року в лісопосадці біля автодороги «Тульчин-Брацлав», являється одноствольною короткоствольною нарізною казнозарядною самозарядною вогнепальною зброєю, пістолетом зразку 1930-33рр. конструкції Токарєва («ТТ»), калібру 7,62 мм. (номерні маркувальні позначення відсутні, магазин № НОМЕР_3; обєкти виявлені та вилучені під час огляду місця події 16 та 17 жовтня 2008 року, є частинами стріляних бойових припасів, двома гільзами, кулею, осердям кулі (на підлозі салону автомобіля біля сидіння водія) та оболонкою кулі (у лівих передніх дверцятах автомобіля «Опель-Омега») калібру 7,62 мм. до пістолетів «ТТ», «CZ-52», пістолетів-кулеметів «ППД», «ППШ», «ППС»; вищевказані дві гільзи, куля та оболонка кулі були стріляні з дослідженого та придатного для стрільби пістолету конструкції Токарева (ТТ) калібру 7,62-мм, що був вилучений при огляді місця події 17 жовтня 2008 року (а. с. 194-208, 221-234 т. 1).
					За даними висновку спеціаліста №78-Д від 18 жовтня 2008 року та висновку експерта № 82-Д від 30 жовтня 2008 року, на поверхнях пістолету «ТТ» та магазину, виявлених та вилучених при огляді місця події, слідів рук не виявлено (а. с. 140-143 т. 1; 33-36 т. 3). 
					Згідно висновків спеціаліста №69 від 22 жовтня 2008 року, № 70 від 23 жовтня 2008 року та одорологічної експертизи № 67 від 29 жовтня 2008 року, наявні порівняльні зразки запаху з двох шкарпеток чорного кольору та двох черевиків чорного кольору, вилучених 17 жовтня 2008 року у підсудного, співпадають із наявними зразками запаху, вилученими з руківя та магазину пістолета «ТТ», а також з двох господарських рукавичок, вилучених 16-17 жовтня 2008 року при огляді місця події та лісопосадки поблизу місця знайдення автомобіля «Опель-Омега» (а. с. 210-212, 215-217 т. 1, 46-50 т. 3).
					Згідно дослідницької частини цих висновків, вищевказані господарські рукавички надійшли для проведення одорологічного дослідження окремо упакованими у скляні банки ємністю 0,5л., герметично закритими металевими кришками з різьбою. До кожної з цих банок кріпилася паперова етикетка з пояснювальним написом та підписами на ньому двох понятих та слідчого. Упаковка цих речових доказів не була порушена та забезпечувала зберігання обєктів дослідження (а. с. 215зв. т. 1).
					Саме в такій упаковці 17 жовтня 2008 року слідчим були направлені дані речові докази для проведення попереднього одорологічного дослідження (а. с. 64 т. 1).
					З врахуванням цих обставин суд визнає доведеним, що вищевказані рукавички були належним чином вилучені та збережені до моменту проведення одорологічного дослідження та подальших криміналістичних досліджень. У протоколі огляду місця події від 16-17 жовтня 2008 року слідчий зазначив факти вилучення, упакування, підписання та опечатування всіх речових доказів. Та обставина, що при цьому у протоколі не було вказано про факт окремого поміщення рукавичок у скляні банки з металевими кришками (а. с. 6, 13 т. 1), - не є істотним порушенням вимог КПК України та не є підставою для визнання недопустимими одержаних по справі даних криміналістичних досліджень цього речового доказу. 
					З огляду на ці обставини, суд визнає недостовірними та відкидає показання підсудного про те, що вищевказані господарські рукавички не його та він ніколи не користувався ними. Ці показання також спростовуються первинними показаннями ОСОБА_1 на досудовому слідстві про те, що ці рукавички належали йому, він одягав та зберігав їх у багажнику автомобіля (а. с. 104 т. 1).
					З матеріалів справи також видно, що пістолет «ТТ» з магазином до нього №НОМЕР_3, знайдений, вилучений та упакований до поліетиленового пакету 17 жовтня 2008 року слідчим в присутності понятих ОСОБА_29 та ОСОБА_13 при огляді місця події, у той же день був направлений слідчим прокуратури ОСОБА_6 начальнику НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області для проведення балістичного, дактилоскопічного та одорологічного дослідження (а. с. 41-42, 63, 65, 66 т. 1).
					Згідно послідовних показань експертів НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_30 та ОСОБА_9 у судовому засіданні, в тому числі, як свідків, 18 жовтня 2008 року до початку проведення дактилоскопічного криміналістичного дослідження цього речового доказу та після фотографування його упаковки, експерт-одоролог ОСОБА_30 у резинових рукавичках дістав з целофанового пакету пістолет з магазином та зняв з них запахові сліди шляхом окремого герметичного обмотування та обжимання руківя пістолета та магазину до нього двома стерильними фланелевими серветками, поверх яких було накладено стерильну алюмінієву фольгу. Це було зроблено з метою попереднього одержання запахових слідів з пістолету для забезпечення можливості подальшого одорологічного дослідження, яке було проведено 23 жовтня 2008 року, оскільки хімічні методи проведення дактилоскопічного дослідження безсумнівно знищують будь-яку запахову інформацію, наявну на обєктах дослідження. У висновку одорологічної експертизи від 29 жовтня 2008 року експертом ОСОБА_30 помилково вказана назва цього документу як «висновок спеціаліста» (а. с. 95-98 т. 9).
					Ці обставини суд визнає достовірними, оскільки вони узгоджуються з даними: 
					-супровідних листів слідчого від 17 жовтня 2008 року про одночасне направлення слідчим пістолету «ТТ» та магазину до нього для проведення одорологічного та дактилоскопічного досліджень, одержання в цей же день даних речових доказів експертом НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області (а. с. 65, 66 т. 1); 
					-журналу обліку вхідної кореспонденції цієї установи про одержання 18 жовтня 2008 року експертом - одорологом ОСОБА_30 речових доказів для одорологічного дослідження (а. с. 108-110 т. 8); 
					-дослідної частини висновку спеціаліста від 23 жовтня 2008 року про непорушність упаковки пістолету «ТТ» та забезпечення його зберігання як обєкту дослідження у прозорому полімерному пакеті, закритому металевими скобами, з етикеткою з написом: «Предмет схожий на пістолет «ТТ», який вилучений 17.10.2008 року в лісопосадці, яка біля автодороги «Тульчин  Брацлав» та підписами слідчого та двох понятих (а. с. 210 т. 1);
					-дослідних частин висновків інших спеціалістів та судово-балістичної експертизи про те, що 18 жовтня спеціалістом ОСОБА_9 було проведено дактилоскопічне дослідження цього ж пістолету з магазином шляхом тривалої термічної обробки цих обєктів парами ціанакрилових зєднань, після чого ці речові докази було передано для подальшого дослідження в сектор балістичного дослідження; 19 жовтня 2008 року було проведено балістичне дослідження цього ж пістолету, після чого він був заново упакований, опечатаний печаткою «Для експертиз та досліджень №1» НДЕКЦ при УМВС у Вінницькій області та залишений у секторі дослідження зброї відділу криміналістичних досліджень до 29 жовтня 2008 року - моменту проведення судово-балістичної експертизи (а. с. 140-143, 194-207, 221-234 т. 1);
					-змісту висновку «спеціаліста» № 67 від 29 жовтня 2008 року, про фактичне проведення одорологічної експертизи (а. с. 46-50 т. 3).
					Тому суд вважає доведеним, що зняття запахових слідів з пістолета та магазину до нього для подальшого одорологічного дослідження було проведено експертом ОСОБА_30 18 жовтня 2008 року до початку інших криміналістичних досліджень цих речових доказів. Орфографічна помилка в назві висновку одорологічної експертизи не є підставою для визнання цього джерела доказів недопустимим.
					Одорологічне дослідження та судово-одорологічна експертиза рукавичок, пістолета «ТТ» та магазину до нього були проведені проведені судовим експертом  головним експертом сектору імунологічних, цитологічних, одорологічних досліджень та досліджень волосся ОСОБА_30, який має вищу юридичну освіту, кінологічну (одорологічну) підготовку, стаж експертної роботи з 2000 року. Висновки експертизи та попередніх досліджень цього експерта є обґрунтованими та повністю відповідають детальній дослідницькій частині, зміст яких не викликає сумнівів у їх достовірності. Зокрема, неодноразові дослідження проводилися поетапно, з використанням трьох собак  детекторів, що були фізично здорові та знаходилися у робочому стані, свідчили про безпомилковість проведених тестових вибірок (а. с. 210-212, 215-217 т. 1, 46-50 т. 3).
					Зняття зразків запаху ОСОБА_1 самим експертом з вилучених у підсудного шкарпеток та черевиків під час одорологічного криміналістичного дослідження не є істотним порушенням нормативних актів щодо проведення такого дослідження, оскільки на досудовому слідстві ОСОБА_1 неодноразово відмовляв слідчому прокуратури надати свої експериментальні зразки запаху для експертного дослідження (а. с. 106 т. 1; 103 т. 2). 
					За таких обставин, відсутність у вступній та дослідницьких частинах висновків дактилоскопічного та одорологічного дослідження пістолета «ТТ» та магазину до нього інформації про зняття експертом ОСОБА_30 запахових слідів з цих речових доказів, про певний час цієї дії, та про обставини попереднього одержання ним зразків запахів сторонніх не причетних до злочину речей та предметів, що використовувалися при дослідженні, - не є істотним порушенням вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок підготовки та проведення судових експертиз та експертних досліджень.
					З огляду на ці обставини є необґрунтованими твердження підсудного та його захисника про недопустимість та недостовірність криміналістичних одорологічних досліджень та судово-одорологічної експертизи, проведення одорологічного дослідження пістолета «ТТ» після двох інших криміналістичних досліджень  трасологічного та балістичного.
					Відповідно до висновків судових експертиз продуктів пострілу, нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів №112 від 27 жовтня 2008 року, №114 та №115 від 28 жовтня 2008 року, № 111 від 29 жовтня, №121 від 3 листопада 2008 року, № 130 від 02 грудня 2008 року та № 150 від 12 січня 2009 року, - в каналі ствола пістолета «ТТ», кал. 7,62-мм з магазином № НОМЕР_3, та в змивах з поверхні лівої передньої дверці та правого заднього крила автомобіля «Опель-Омега», у змивах з поверхні загальної маси частинок скла з лівих та правих передніх дверей автомобіля Опель-Омега, яким керував ОСОБА_1, вилучених під час огляду місця події, а також в області верхньої частини лівої поли сорочки підсудного, - виявлено продукти пострілу бездимного пороху; постріли після останнього чищення пістолета проводились бездимним порохом; продукти пострілу, які виявлені в: області верхньої частини лівої поли сорочки ОСОБА_1, в змивах з поверхні загальної маси частинок скла з лівих та правих передніх дверей автомобіля «Опель-Омега», у змивах з поверхні лівої передньої дверці та правого заднього крила автомобіля підсудного та в каналі ствола пістолета «ТТ» кал. 7,62-мм з магазином № НОМЕР_3, - мають спільну родову належність, відносяться до продуктів пострілу бездимного пороху; на поверхнях чохлів виявлено частинки, схожі на скло; на поверхнях піджака, сорочки та штанів ОСОБА_1 зовнішнім оглядом та морфологічним дослідженням не виявлено частинок, схожих на скло (а. с. 77-100, 104-115, 119-124, 156-164, 168-183 т. 3; 216-231, 323-330 т. 6).
					Висновками судово-балістичних експертиз №225-Б від 04 листопада 2008 року та № 224-Б від 14 листопада 2008 року встановлено, що: на сорочці, вилученій у ОСОБА_1, з лівої сторони наявні два пошкодження, одне є вогнепальним  вхідним з зовнішньої сторони (на кишені), вихідним з внутрішньої сторони та утворене кулею калібру біля 8 мм (7,62, 7,65 мм або 7, 92 мм) Інше, Т-образне пошкодження не є вогнепальним; отвір зовнішньої частини лівих передніх дверцят (водія) автомобіля, отвір зовнішньої частини заднього правого крила автомобіля є вхідними вогнепальними; отвір з внутрішньої частини дверцят, отвір з внутрішньої частини заднього правого крила є вихідними вогнепальними, а отвір в днищі багажника автомобіля зі сторони кришки багажника є вхідним вогнепальним та одночасно вихідним (зі сторони бака); постріл в ліві передні двері автомобіля було здійснено в напрямку зверху-вниз (кут 22°), частково ззаду на перед та справа наліво (кут 98°) по ходу руху автомобіля з відстані біля 2 метрів; постріл в бік правої задньої частини крила автомобіля був здійснений при розташуванні автомобіля на схилі правого узбіччя в напрямку руху с. Крищенці, в напрямку зверху-вниз (кут 17°), ззаду наперед та зліва направо (кут 119°) по ходу руху автомобіля з відстані біля 2 метрів; на кузові автомобіля кульових вогнепальних пошкоджень, окрім, вказаних вище в висновку не виявлено; наскрізне пошкодження в лівих передніх дверях автомобіля та наскрізне пошкодження в задньому правому крилі автомобіля, могли бути утворені кулями в результаті пострілу бойових припасів  7, 62-мм пістолетних патронів до пістолетів конструкції Токарева (ТТ) зразку 1930-33 років, при стрільбі з пістолету «ТТ» калібру 7,62 мм., вилученого у ході проведення огляду місця події (а. с. 197-207 т. 2; 188-194 т. 3).
					Висновками трасологічних експертиз № 227-Т від 28 жовтня 2008 року, № 255-Т від 1 грудня 2008 року встановлено, що: 
					-шість слідів тканини, вилучених при огляді місця пригоди, придатні для встановлення групової належності тканини та могли бути залишені трикотажними рукавицями з вкрапленими ВПХ крапками, що були вилучені при огляді місця пригоди (а. с. 129-141 т. 3); 
					-на сорочці, вилученій у ОСОБА_1, з лівої сторони наявні три пошкодження. При візуальному огляді поверхонь піджака, штанів та майки, вилучених в ОСОБА_1 та за допомогою лупи ЛЗ-П-4,5 х, пошкоджень не виявлено. Враховуючи ступінь розволокнення країв пошкодження тканини та їх напрямку, наявності чотирьох «пелюсток», пошкодження 1 в нижній частині передньої стінки тканини накладної кишені сорочки є вогнепальним. Пошкодження 2 та 3 на сорочці представленій на дослідження з лівої сторони виникли в результаті тичкової дії тупим предметом (а. с. 156-166 т. 6). 
					Висновками комплексної судово-криміналістичної експертизи № 253-Б/138 від 11 грудня 2008 року встановлено, що:
					-пошкодження на кишені наданої на дослідження сорочки могли утворитися в результаті пострілу кулею калібру 7,62 мм до пістолетів конструкції Токарева (ТТ) зразку 1930 року з пістолету конструкції Токарева «ТТ», калібру 7,62 мм., зразку 1930-33 р.р.;
					-пошкодження на кишені наданої на дослідження сорочки утворене в результаті пострілу одним снарядом (кулею) з відстані біля 2 метрів під зустрічним кутом в діапазоні від 20 до 50 градусів в напрямку знизу вверх спереду назад, при умові відсутності будь-яких металевих предметів в середині кишені; Пошкодження 1 (в нижній частині передньої стінки тканини накладної кишені сорочки) є вхідним вогнепальним, а пошкодження 4 (з внутрішньої сторони тканини кишені сорочки) є вихідним вогнепальним;
					-на поверхні ниток тканини внутрішньої частини стінок кишені наданої на дослідження сорочки слідів вдавлення не виявлено;
					-в місці пошкоджень на сорочці ОСОБА_1, наданій на дослідження, в області кишені, як з її зовнішньої так і внутрішньої сторін, виявлено сліди металізації міддю, цинком та свинцем, які входять до складу продуктів пострілу. Присутності інших елементів у межах чутливості методу не виявлено. 
					Відповідно до дослідницької частини цієї комплексної експертизи, при її проведенні вирішувалися питання слідчого про встановлення дійсного механізму утворення всіх ушкоджень на сорочці ОСОБА_1, в тому числі, внаслідок пострілу з вогнепальної зброї з відстані 1,8-2,2 м. за умови знаходження в кишені сорочки металевого медальону округлої форми діаметром біля 5 см. товщиною до 4 мм. Для цього було проведено 8 експериментів за різних умов пострілу, внаслідок яких було достовірно встановлено, що пошкодження на кишені сорочки підсудного було утворене в результаті пострілу одним снарядом (кулею) з відстані біля 2 метрів під зустрічним кутом в діапазоні від 20 до 50 градусів в напрямку знизу вверх спереду назад, за умови відсутності будь-яких металевих предметів в середині кишені. Цей факт підтверджується також даними про відсутність слідів вдавлення на поверхні ниток тканини внутрішньої частини стінок кишені сорочки (а. с. 183-213 т. 6).
					Ці обставини узгоджуються з даними огляду в судовому засіданні за участю експертів пошкоджень сорочки підсудного та розясненнями експертів ОСОБА_28 та ОСОБА_31 у судовому засіданні про те, що пошкодження на сорочці ОСОБА_1 в області кишені є наскрізним. 
					Після ознайомлення з детальними показаннями підсудного про механізм пострілів по ньому та наявність в кишені його сорочки металевої медалі під час пострілу, що перешкодила його вбивству, а також з довідкою ТОВ «Деміург» про склад такої медалі, експерт ОСОБА_28 також доповнила, що відсотковий склад цинкового сплаву такої медалі, зазначений у довідці, явно не відповідає відсотковому складу виявлених в області наскрізного ушкодження на сорочці в області кишені слідів металізації. Внаслідок взаємодії медалі та тканини сорочки під час пострілу за версією підсудного, у тканину сорочки обовязково перейшли би метали відповідно до складу сплаву, з якого була виготовлена ця медаль, а також на ній мав відобразитися вдавлений слід медалі. Однак цього не було виявлено при дослідженні пошкодження кишені сорочки підсудного. Зокрема, за допомогою точного неруйнівного експертного методу дослідження тканини сорочки в області пошкоджень на ній, за допомогою енергодисперсійного рентгенофлуоресцентного спектрометра, взагалі не було виявлено алюмінію, відсотковий склад якого у сплаві медалі є значно більшим за мідь та свинець, залишки яких знайдені у тканині сорочки та входять до складу продуктів пострілу. 
					Ці обставини є достовірними, оскільки підтверджуються даними довідки ТОВ «Деміург» про детальний склад сплаву, з якого була виготовлена медаль Міністерства юстиції України «Істина вище за все», яка за версією підсудного, перебувала в нагрудному кармані кишені його сорочки під час пострілу з вогнепальної зброї в нього під час руху автомобіля «Опель-Омега» (а. с. 162-163 т. 8).
					Розяснення та доповнення, дані на досудовому слідстві та у судовому засіданні експертами НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_27 та ОСОБА_28, а також іншими експертами, що проводили дослідження речових доказів та судові експертизи по даній справі, повністю підтверджують висновки проведених ними експертних досліджень та відповідають змісту цих висновків. Експерти підтвердили той факт, що всі речові докази, при надходженні їх від слідчого та подальшій передачі між експертними дослідженнями, були належним чином упаковані та опечатані, що виключало можливість несанкціонованого проникнення до них (а. с. 315-316 т. 6; 115-116, 117-120, 123-125, 126-128, 129-131, 132-134, 135-138 т. 7; 75-100 т. 9).
					Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №103-к від 28 листопада 2008 року, - на підставі дослідження акту судово-медичного обстеження ОСОБА_1 № 328 від 17-20 жовтня 2008 року, всіх медичних документів щодо лікування його у Немирівській ЦРЛ та Вінницькій обласній клінічній лікарні ім. Пірогова М.І., протоколу відтворення обстановки та обставин події від 13 листопада 2008 року, висновку судово-балістичної експертизи №225-Б від 4 листопада 2008 року, даних особистого огляду ОСОБА_1, - виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді синця по передній поверхні грудної клітки зліва, відносяться до легких тілесних ушкоджень та могли бути утворені в межах однієї доби до огляду, проведеного о 15год 30хв. 17 жовтня 2008 року. Разом з тим, на тілі ОСОБА_1 не було виявлено характерних ознак тілесних ушкоджень, які утворюються безпосередньо при пострілах з вогнепальної зброї (а. с. 123-127 т. 6). 
					Відповідно до висновку комплексної судово-медичної та криміналістичної експертизи №16-к від 9-13 квітня 2008 року, беручи до уваги наявність вогнепальних наскрізних пошкоджень тканини передньої та задньої стінок кишені сорочки, кут пострілу в напрямку знизу догори та спереду назад біля 20-50 градусів; відстань, з якої було здійснено постріл  біля 2 м., - навіть за наявності перешкоди (якою міг бути медальйон в кишені сорочки), на тілі ОСОБА_1, якби на ньому була сорочка під час пострілу, мали бути більш значні ушкодження грудної клітки з ознаками дії вогнепальної зброї. Таким чином, наявне ушкодження в ділянці грудної клітки підсудного у вигляді синця за своїм характером та властивостями не відповідає зазначеним умовам обставин здійснення пострілу за версією ОСОБА_1 Характерних ознак щодо вогнепального тілесного ушкодження у ОСОБА_1 при судово-медичному обстеженні не було виявлено (а. с. 282-286 т. 7). Висновки цієї експертизи є обґрунтованими та достовірними, зроблені з врахуванням всіх фактичних даних, зібраних по даній справі.
					Ці обставини узгоджуються з даними акту судово-медичного обстеження ОСОБА_1 № 328 від 17-20 жовтня 2008 року про виявлення у нього легкого тілесного ушкодження у вигляді синця по передній поверхні грудної клітки зліва, що могло бути утворене в межах однієї доби до огляду, проведеного о 15год 30хв. 17 жовтня 2008 року (а. с. 190-191 т. 1 ).
					Наведені фактичні дані про характер та механізм утворення наскрізного пошкодження на сорочці підсудного в області кишені; про характер та механізм утворення тілесного ушкодження у вигляді синця, виявленого на грудній клітці підсудного, - безспірно спростовують показання ОСОБА_1 про утворення цього ушкодження за його версією збройного нападу, - внаслідок вогнепального пострілу, яким його було поранено в груди через сорочку, в нагрудній кишені якої знаходилася медаль Міністерства юстиції України «Істина вище за все».
					Вищевказані висновки спеціалістів та експертиз є обґрунтованими, узгоджуються між собою та з іншими доказами. Їх зміст відповідає детальній дослідницькій частині, що ґрунтується на точних криміналістичних методах дослідження речових доказів, та не викликає сумніву. Перед початком досліджень експертами детально описувалася та, як правило, фотографувалася упаковка обєктів дослідження. У кожному разі упаковка речових доказів пошкоджень не мала та забезпечувала збереження обєктів дослідження. Порядок вилучення, упакування та дослідження всіх речових доказів по справі відповідає вимогам КПК України. Порядок призначення та проведення криміналістичних досліджень та судових експертиз щодо всіх речових доказів по даній справі відповідає вимогам КПК України, Закону України від 25 лютого 1994 р. № 4038-XII «Про судову експертизу», Інструкції «про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом МЮ України від 08.10.1998р. №53/5. 
					Під час огляду речових доказів у судовому засіданні встановлено, що вони були належним чином упаковані та опечатані після проведення експертних досліджень. Упаковка їх не була порушена та виключала сторонній доступ до них. 
					За таких обставин, твердження сторони захисту про істотні порушення закону під час досудового слідства, фальсифікацію речових доказів, недостовірність висновків експертиз та криміналістичних досліджень, вплив на експертів з боку працівника міліції ОСОБА_16, - є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи.
					Тому суд визнає вищевказані дані експертиз та досліджень спеціалістів допустимими та достовірними доказами по даній справі.
					Разом з тим, суд визнає недостовірним та відкидає висновок комісійної судово-медичної експертизи №103-к від 28 листопада 2008 року в тій частині, що не можна виключити опосередковану дію вогнепальним снарядом (механічна дія кулі), при пострілі в ділянку грудей зліва через так звану «перешкоду», якою могли бути одяг, як це встановлено «Висновком експерта» №225-Б від 04.11.2008р., та інших предметів (а. с. 123-127 т. 6), оскільки таке твердження зроблене без врахування достовірних обєктивних даних про відсутність медалі в кишені сорочки підсудного в момент пострілу по ній, спростовується вищевказаними достовірними висновками комплексної судово-медичної та криміналістичної експертизи №16-к від 9-13 квітня 2008 року. 
					Свідок ОСОБА_32 показав, що 16 жовтня 2008 року у період часу приблизно з 19 год. до 19 год. 30 хв. в м. Тульчині Вінницької області ОСОБА_1 перебував у нього вдома та розмовляв з ним на особисті теми, після чого уїхав на автомобілі. Після 20 год. він бачив пожежу будівлі Тульчинського районного суду Вінницької області. Рівно о 21 год. 20 хв. на його мобільний телефон зателефонував підсудний та сказав лише одну фразу: «Я був в тебе, передзвоню». Після цього ОСОБА_1 припинив телефонну розмову та відключив зєднання з ним. Вночі 17 жовтня 2008 року біля 01 год. 30 хв. до нього на мобільний телефон знову передзвонив підсудний, який сказав, що він в даний момент дає показання та запитав його: «Я ж у тебе був сьогодні?» Він відповів згодою (а. с. 71 т. 1)
					За показаннями свідка ОСОБА_33, що перебував у дружніх відносинах з підсудним, ввечері 16 жовтня 2008 року ОСОБА_1 тримався за грудну клітку, казав, що його пече в грудях та що в нього стріляли. Потім він поїхав з підсудним на ставок, що знаходиться біля Брацлава. Ініціатива цієї поїздки була його, оскільки подумав, що на ОСОБА_1 можливий повторний замах, адже, якщо стріляють по голові суду, а він залишився живим, то можливе повторення замаху. По дорозі на ставок підсудний розповів, що коли він повертався додому, то біля с. Крищенці його обігнав автомобіль з якого було здійснено кілька пострілів по його автомобілю. Коли автомобіль проїхав далі, то він втік в посадку. При цьому він говорив, що його від кулі спасла медаль діда, яку він хотів показати знайомим, щоб дізнатися про її вартість. Куди поділася медаль він не пояснював. Коли приїхали до ставка він запропонував ОСОБА_1, щоб його оглянув лікар. Той погодився. Близько 22 год. 30 хв. він зателефонував головному лікарю Немирівської районної лікарні ОСОБА_20, який через 20 хв. приїхав, оглянув підсудного та сказав, що він потребує медичного огляду в лікарні. Бачив почервоніння на грудях ОСОБА_1, він тримався за нього. На кишені його сорочки був невеликий отвір, навколо якого було потемніння. Біля ставка підсудний говорив йому та ОСОБА_20, що його спас медальйон, який йому вручили. Він відразу зрозумів, що тут, щось не так, оскільки ОСОБА_1 протягом нетривалого часу спочатку розповідав, що його спасла медаль діда, а в послідуючому медальйон, який йому вручили. Потім біля СТО в смт. Брацлаві підсудний спілкувався з працівниками правоохоронних органів та було вирішено їхати в Немирівський РВ УМВС. ОСОБА_1 не захотів сідати з працівниками правоохоронних органів в машину та поїхав з ним. Йому стало підозрілим, чому підсудний не бажає їхати з працівниками правоохоронних органів, адже вони повинні його захищати, а не він. По дорозі у Немирівський райвідділ міліції ОСОБА_1 сказав, що він не довіряє працівникам правоохоронних органів, вже не говорив про біль, вів себе спокійно як ні в чому не бувало, почував себе абсолютно впевнено. Пізніше він припинив спілкування з підсудним, вирішивши для себе, що той говорив неправду про напад (а. с. 90-93 т. 2; 205зв.-207 т. 9).
					Підсудний підтвердив показання ОСОБА_33 про те, що він спочатку стверджував, що його спасла медаль діда (а. с. 206зв. т. 9).
					Свідок ОСОБА_20 (головний лікар Немирівської районної лікарні) показав, що 16 жовтня 2008 року близько 22 год. до нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_33, з яким він перебуває в дружніх відносинах, який сказав, що він з друзями знаходиться на своєму ставку біля смт. Брацлав, хоче з ним зустрітись та направив за ним автомобіль. Він погодився та приїхав до ставка. Там його зустрів ОСОБА_33, який попросив оглянути ОСОБА_1, якого він знає особисто. ОСОБА_1 лежав на ліжку у вагончику та був у збудженому стані. Запитав у нього що з ним трапилось, на що той відповів: «Вже і на суддів нападають». Попросив його уточнити і розповісти йому більш конкретно. ОСОБА_1 розповів, що в нього стріляли коли він їхав в своєму автомобілі. Сказав також про те, що куля попала в жетон судді і відрикошетила. При огляді ОСОБА_1 він виявив тільки відбиток червоного кольору під соском в області лівої половини передньої стінки грудної клітини. На його пропозицію ОСОБА_1 зранку 17 жовтня 2008 року звернувся до лікарні. За час перебування ОСОБА_1 лікарні до 19 жовтня 2008 року його стан був стабільним, він був орієнтованим в часі, в місці свого перебування та особистості, свідомість збережена, в оцінці своїх дій був критичним, скарг не висловлював.( а. с. 177-179 т. 2; 38зв.-44 т. 9).
					Згідно показань свідків ОСОБА_34 та ОСОБА_35, близько 20 год. 40 хв. 16 жовтня 2008 року вони їхали автомобілем НОМЕР_2 по автодорозі з м. Тульчина в напрямку м. Немирова. При цьому їх ніхто не обганяв. Не доїжджаючи біля 150 м. до повороту на с. Крищенці Тульчинського району, помітили що на правому узбіччі дороги під уклоном стоїть автомобіль «Опель Омега» синього кольору. Проїхавши біля 30-40 м. вони зупинились, тому що зрозуміли, що щось трапилося. Розвернувшись та підїхавши до автомобіля «Опель Омега», ОСОБА_34 поставив свій автомобіль таким чином, щоб фари автомобіля освітили автомобіль «Опель-Омега». В салоні цього автомобіля нікого не було, бокове скло передніх водійських дверей та пасажира було розбите. Двері вказаного автомобіля були зачинені, багажник також. На узбіччі дороги неподалік вказаного автомобіля, було видно куски битого скла та сліди шин, що вказували про знесення автомобіля на узбіччя. Коли вони стояли біля передньої частини автомобіля, зі сторони водія, зі сторони лісопосадки до них підійшов раніше незнайомий підсудний, який був у світлій сорочці та представився головою Тульчинського районного суду ОСОБА_1 Він повідомив, що по його автомобілю, на якому він з невеликою швидкістю рухався зі сторони м. Тульчина, стріляли невідомі з автомобіля ВАЗ 2101 жовтого кольору, коли вказаний автомобіль порівнявся з його автомобілем при обгоні. Він також сказав, що кілька машин проїхало, однак ніхто не став. ОСОБА_34 це здивувало, так як поки вони їхали зі швидкістю біля 90 км/год. він не бачив будь-яких автомобілів як в попутному так і зустрічному напрямку. ОСОБА_1 показав їм розірвану сорочку та сказав, що його спас медальйон, який відрикошетив стріляну по ньому кулю. Він шукав цього медальона у кишенях брюк та у салоні свого автомобіля, тримався рукою за серце та постійно повторював, що болить серце. В цей час у руках підсудного світився телефон, однак він по ньому не розмовляв та попросив їх викликати по мобільному телефону міліцію. Їх це здивувало. ОСОБА_34 дав ОСОБА_1 валідол та по своєму мобільному телефону повідомив міліцію про напад на суддю ОСОБА_1. В цей час підсудний відійшов в сторону, присів на траву та зі свого телефону, який постійно тримав в руках, до когось зателефонував та сказав «Підїжджай, в мене стріляли, я біля села Крищенці», після чого відразу вимкнув телефон. Він постійно ходив та сказав їм, що в дверях водія ще є отвір від кулі. Підійшовши до передніх дверей водія, вони у світлі свого ліхтарика побачили отвір. Їх здивувало те звідки підсудний у темряві знав куди потрапили кулі від пострілів по ньому. Потім приїхали працівники міліції. ОСОБА_1 відійшов в сторону та присів на траву на узбіччі дороги та тримався рукою за грудну клітку. Потім ОСОБА_1 повезли у лікарню, працівники міліції оглядали територію місця пригоди та відібрали у них пояснення. По розсипу скла на місці події було видно, що автомобіль стояв під час пострілів, а не рухався, як стверджував ОСОБА_1 (а. с. 44, 45-46 т. 1; 243-246, 280-282 т. 6; 107-144 т. 9).
					Вищевказана нелогічна поведінка підсудного зразу після події, зокрема те, що він тримав у руках робочого мобільного телефона та самостійно не повідомив про напад на нього у міліцію, у темряві підійшов до автомобіля «Опель-Омега» з лісосмуги та звернув увагу свідків ОСОБА_36 і ОСОБА_35 на вогнепальне пошкодження лівих дверцят автомобіля, яке вони побачили лише у світлі свого ліхтарика; небажання його їхати з місця події з працівниками міліції, - відповідає версії обвинувачення та змісту добровільного зізнання підсудного від 18 жовтня 2008 року про самостійну фальсифікацію їм нападу на нього з використанням пістолету «ТТ».
					Вищевказані докази є допустимими, оскільки були зібрані під час досудового слідства без істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону.
					17 жовтня 2008 року старшим слідчим СУ УМВС України у Вінницькій області Козачком О.П. було порушено кримінальну справу за ч. 4 ст. 296 КК України по факту хуліганства із застосуванням вогнепальної зброї, - вчинення невідомою особою 16 жовтня 2008 року близько 21 год. на автошляху Тульчин  Немирів біля повороту на с. Крищенці Тульчинського району безпричинно із хуліганських спонукань близько 5 пострілів з автомобіля ВАЗ-2101 з невідомої зброї в гр-на ОСОБА_1, який керував автомобілем «Опель-Омега» та внаслідок хуліганських дій отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітки (а. с. 1 т. 1). Дана постанова про порушення кримінальної справи відповідає вимогам ст. 98 КПК України та не оскаржувалася стороною захисту. Тому твердження захисника про неправильність порушення кримінальної справи за ч. 4 ст. 296 КК України та наявність достатніх підстав для порушення кримінальної справи про замах на вбивство ОСОБА_1, - є необґрунтованим.
					У той же день постановою в.о. прокурора Вінницької області для розслідування даної кримінальної справи №08210256 було створено слідчо-оперативну групу (а. с. 2 т. 1). Зміст цієї постанови відповідає вимогам ст. ст. 119, 130 КПК України. Тому твердження захисника про незаконність цієї постанови є необгрунтованим.
					21 жовтня 2008 року прокурором Вінницької області було визначено підслідність даної справи за слідчим прокуратури та доручено досудове слідство слідчому слідчого відділу прокуратури області. Наступного дня про це було повідомлено ОСОБА_1 (а. с. 75, 85 т. 1).
					21 жовтня 2008 року заступником прокурора Вінницької області оновлено склад слідчо-оперативної групи, старшим якої призначено слідчого в ОВС СВ прокуратури Вінницької області ОСОБА_11, який у той же день прийняв справу до свого провадження. ОСОБА_1 ознайомився з постановою про оновлення слідчо-оперативної групи 19 лютого 2009 року (а. с. 77, 78-79 т. 1).
					Розслідування даної кримінальної справи проведено достатньо повно, - з дотриманням вимог ст. 22 КПК України та без істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону.
					Процесуальні документи досудового слідства, якими зафіксовані факти одержання та долучення до справи доказів, визнаних судом достовірними, відповідають вимогам КПК України та складені процесуальними особами, що входили до складу слідчо-оперативної групи. 
					Згідно рапортів працівників кримінального розшуку від 16-17.10.2008р., ними, за дорученнями слідчого, було проведений великий обсяг оперативної роботи по пошуку осіб, які вчинили підпал Тульчинського районного суду та здійснили замах на життя голови цього суду ОСОБА_1, однак будь-якої інформації щодо цього встановлено не було (а. с. 49-52 т. 1).
					В ході досудового слідства з метою виконання доручення слідчого, працівниками органу дізнання, вживались оперативно-розшукові заходи по встановленню особи, яка незаконно придбала, зберігала, передала чи збула без передбаченого законом дозволу ОСОБА_1 пістолет системи «ТТ» та набої до нього. В ході проведення оперативних заходів по справі, встановити зазначену особу, не представилось можливим. Матеріали справи щодо цієї особи виділені з даної кримінальної справи в окреме провадження (а. с. 108 т. 6; 153-155, 156 т. 7).
					Органом досудового слідства вживались заходи по перевірці пістолету системи «ТТ», який був виявлений при огляді місця пригоди, за масивом куль та гільз, вилучених з місць нерозкритих злочинів. Застосування цієї зброї при скоєнні злочинів, що перебувають на обліку в ЦКГТ ДНДЕКЦ МВС України, не встановлено (а. с. 145 т. 6).
					Під час досудового слідства була достатньо повно перевірена версія ОСОБА_1 про збройний напад на нього ввечері 16 жовтня 2008 року та про надходження СМС-повідомлення загрозливого характеру незадовго до цього нападу.
					Внаслідок розслідування даної кримінальної справи та встановлення достатніх даних, що спростовували версію підсудного про напад на нього та підтверджували достовірність його заяви про явку з повинною від 18 жовтня 2008 року, - 30 жовтня 2009 року начальником СВ прокуратури Вінницької області ОСОБА_37 щодо ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 383 КК України, яку було направлено для подальшого провадження досудового слідства слідчому в ОВС СВ прокуратури Вінницької області ОСОБА_11; наступного дня слідчий ОСОБА_11. обєднав дані кримінальні справи (за ч. 4 ст. 296 КК України та за ч. 1 ст. 383 КК України) в одне провадження та прийняв їх до свого провадження; 20 січня 2009 року слідчим ОСОБА_11 було закрито дану кримінальну справу в частині порушеної 17 жовтня 2008 року за фактом ч. 4 ст. 296 КК України; 21 січня 2009 року заступником прокурора Вінницької області Шубіним Р.І. було порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за ст. ст. 383 ч. 2, 263 ч. 1 КК України; 16 лютого 2009 року слідчим ОСОБА_11 було відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. ст. 377, 379 КК України на підставі п. 1 ст. 6 КПК України за відсутністю події злочинів за заявами ОСОБА_1 щодо погроз йому та його родині шляхом телефонних розмов та СМС-повідомлення (а. с. 255, 256 т. 6; 1-10; 143-150 т. 7).
					Скарги підсудного на ці постанови були перевірені прокурором та в судовому порядку, внаслідок чого залишені без задоволення (а. с. 267-268 т. 6; 161-163, 165, 191-193, 194-195, 262, 300, 302-304 т. 7). 
					Тому доводи сторони захисту про незаконність цих процесуальних рішень, зокрема, постанови про закриття кримінальної справи, порушеної по факту нападу на нього, та постанови про відмову в порушенні кримінальної справи по факту здійснення погроз йому та його родині шляхом телефонних розмов та СМС-повідомлення, неповноту зясування цих фактів, порушення його права на захист, неправильність оцінки доказів та інші істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, допущені органом досудового слідства при зясуванні цих обставин, - є необґрунтованими. 
					Факт надходження таких СМС-повідомлення на мобільний телефон підсудного «Samsung DUOS» з 12 по 15 жовтня 2008 року підтверджується даними огляду цього телефону у судовому засіданні та на досудовому слідстві (а. с. 110-112 т. 1) та свідчить про достовірність показань підсудного про цей факт. Разом з тим, ця обставина не спростовує версії обвинувачення про вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів по цій справі з врахуванням сукупності всіх достовірних доказів.
					Неусунення органом досудового слідства неузгодженостей в показаннях свідків ОСОБА_38 та ОСОБА_39 щодо телефонної розмови загрозливого характеру, а також протиріч між показаннями свідка ОСОБА_40 про обставини знайдення ним мобільного телефону, з якого надходили СМС-повідомлення загрозливого характеру, та даними про час його роботи та спущення ставка, - з врахуванням всіх вищевказаних обставин не є істотним порушенням вимог КПК України та не впливає на висновки суду про достовірність та достатність доказів по даній кримінальній справі.
					Суд визнає необґрунтованим твердження захисника про те, що працівник міліції ОСОБА_41 примушував свідка ОСОБА_42 давати неправдиві свідчення про купівлю у неї підсудним мобільного телефону, з якого потім надходили йому СМС-повідомлення загрозливого характеру, оскільки цей факт недоведений. На досудовому слідстві перевірялися показання свідка ОСОБА_42 про здійснення щодо неї психологічного тиску під час відібрання у неї пояснення про особу, яка купувала певний мобільний телефон, - внаслідок чого постановою слідчого від 21 листопада 2009 року було обґрунтовано відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_41 на підставі п. 1 ст. 6 КПК України за відсутністю події злочинів, передбачених ст. ст. 366, 364, 365 КК України (а. с. 96-98, 99-100 т. 2). Дана постанова слідчого ніким не оспорювалася та є чинною. Твердження захисника про незаконність цієї постанови є необґрунтованим.
					Той факт, що в постанові від 20 січня 2009 року про закриття справи за ч. 4 ст. 296 КК України слідчий не вирішив долі речових доказів, не є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, оскільки досудове слідство в цій же справі за ч. 1 ст. 383 КК України продовжувалося та певні предмети та речі, що були вилучені під час оглядів місця події та вилучені у ОСОБА_1, були визнані речовими доказами та приєднані до справи 21 січня 2009 року (а. с. 12-15 т. 7).
					Дані відеозапису огляду місця події від 16-17 жовтня 2008 року, що містяться на відеокасеті, первинно упакованій та опечатаній печаткою «Для експертиз та досліджень» НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області в бумажному конверті спеціалістом ОСОБА_43, а 20 березня 2009 року -упакованій та опечатаній печаткою «Для пакетів №1» Прокуратури Вінницької області слідчим ОСОБА_11 в присутності підсудного та трьох адвокатів, - є недопустимим доказом, оскільки цей відеозапис застосовувався з істотними порушеннями ст. 85-2 КПК України, - без відображення його у відповідних протоколах огляду місця події та здійснювався спеціалістом, не зазначеним слідчим учасником огляду місця події, вкрай фрагментально (лише протягом 4 хвилин 16 жовтня та 9 хвилин 17 жовтня 2008 року). Крім того, дані вищевказаного фрагментального відеозапису під час огляду місця події не суперечать даним протоколів огляду місця події. Зафіксований на відео факт покладення учасником огляду на проїзну частину дороги позначки «№1» та масштабної лінійки біля виявленої гільзи відповідає даним фото №8 фототаблиці, доданої до протоколу огляду місця пригоди та не свідчить про внесення будь-яких змін в розташуванні виявлених речових доказів.
					Відсутність номерних знаків та кришки бензобаку автомобіля «Опель-Омега» на момент огляду місця події, незясування органом досудового слідства та судом обставин зняття цих предметів до моменту огляду місця події та зникнення під час досудового слідства внутрішньої обшивки лівої передньої дверці, - не впливають на висновки суду по даній справі в межах її судового розгляду з огляду на сукупність всіх доказів по даній справі. 
					Таким чином, твердження сторони захисту про істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону при провадженні досудового слідства, зокрема, про порушення ст. ст. 22, 112, 119, 121 КПК України та фальсифікацію доказів, - є необґрунтованими. 
					Форма та зміст обвинувачення ОСОБА_1 за ст. ст. 263 ч. 1, 383 ч. 2 КК України відповідає вимогам ст. ст. 132, 223 КПК України (а. с. 62-65, 313-348 т. 7). Зокрема, слідчим вказаний певний мотив вчинення цих злочинів ввечері 16 жовтня 2008 року, - з метою уникнення можливої підозри про здійснення ним підпалу приміщення Тульчинського районного суду Вінницької області та створення штучних доказів обвинувачення та надання достовірності неправдивому повідомленню про вчинення збройного нападу на нього.
					Цей мотив дій підсудного підтверджується сукупністю всіх достовірних доказів по даній справі. Зокрема, згідно показань свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17, ввечері 16 жовтня 2008 року стався підпал канцелярії Тульчинського районного суду Вінницької області, де зберігалися справи, розглянуті суддею ОСОБА_1 які з дозволу голови апеляційного суду Вінницької області були підготовлені для їх передачі вранці наступного дня працівникам служби безпеки України у звязку з перевіркою заяви про підроблення судових рішень. Про це було заздалегідь відомо ОСОБА_1.
					Підсудний не заперечував проти цих обставин.
					Крім того, за даними рапортів оперативних працівників СБУ від 21 жовтня 2008 року, перед подією встановлених цим вироком злочинів підсудному було відомо, що Управлінням СБ України у Вінницькій області проводиться перевірка законності постановлення ним судових рішень по певних цивільних справах. 15 жовтня 2008 року суддя ОСОБА_1. у своєму службовому кабінеті відмовився дати будь-які пояснення щодо підстав, обставин подання позовів та розгляду цих справ. 16 жовтня 2008 року о 20 год. 37 хв. в телефонному режимі суддя ОСОБА_1. погодився надати пояснення з приводу даної перевірки наступного дня о 12 годині. Однак, опитати ОСОБА_1 до 21 жовтня 2008 року не виявилося можливим, оскільки 16 жовтня 2008 року близько 20 год. 37 хв. в приміщенні Тульчинського районного суду Вінницької області виникла пожежа та близько 21 години на автошляху Тульчин-Немирів невстановленими особами було здійснено постріли по автомобілю «Опель-Омега», яким керував голова цього суду ОСОБА_1 В подальшому ОСОБА_1 перебував у лікарні та відповідав на дзвінки по мобільному телефону (а. с. 99, 100 т. 4).
					Зразу після події пострілів по автомобілю «Опель-Омега», яка сталася через короткий час після підпалу приміщення Тульчинського районного суду, підсудний не повідомляв працівникам правоохоронних органів та іншим особам про той факт, що він був очевидцем початку пожежі у суді. У своїх детальних показаннях в якості свідка від 17 жовтня 2008 року він стверджував, що про факт пожежі у суді йому стало відомо від працівників міліції, які везли його з місця обстрілу автомобіля «Опель-Омега» у лікарню. На допиті 31 жовтня 2008 року та у подальших показаннях на досудовому слідстві та у судових засіданнях ОСОБА_1 став стверджувати, що близько 19 год. 30 хв. він повертався до суду, відкривав його приміщення та був безпосереднім очевидцем вибуху у приміщенні суду (а. с. 99-105 т. 1). 
					Останні показання підсудного є достовірними, оскільки узгоджуються з висновком судово-медичної імунологічної експертизи №361-к від 5 листопада 2008 року про те, що при морфологічному дослідженні волосин, вилучених з лобної ділянки голови ОСОБА_1, встановлені зміни (велика кількість вздуттів та пухирців, заповнених повітрям, в корковій речовині і мозковому шарі волосин), що є характерними для дії на волосини високої температури. Це можливе і при дії температури 240 градусів на протязі 3 секунд, або температури 200 градусів на протязі 5 секунд. Крім цього, встановлено колбовидне вздуття периферійних кінців, скрученість деяких волосин по формі, чорний колір коркової речовини (обвуглення її), а в мозковому шарі - пухирці заповнені повітрям, при чому кутикула не пошкоджена. Така морфологічна картина характерна для дії на волосся високої температури, що може спостерігатися і при дії температури 240-260 градусів на протязі 5 секунд, або при дії температури 2000 градусів на протязі 10 секунд, або дії на волосини полумя (а. с. 147-150 т. 6).
					Таким чином, підсудний, будучи безпосереднім очевидцем початку пожежі у приміщенні Тульчинського районного суду Вінницької області, намагався скрити цей факт від працівників правоохоронних органів та безпосередньо після початку пожежі в суді виїхав автомобілем «Опель-Омега» за межі міста Тульчина та умисно штучно створив докази здійснення щодо нього злочину - нападу з використанням вогнепальної зброї в іншому місці, що відбувся одночасно з пожежею у Тульчинському районному суді, після чого умисно завідомо неправдиво повідомив про цей злочин працівників правоохоронних органів та не повідомив їх про факт вибуху у приміщенні суду. 
					Сукупністю цих обставин доведений встановлений органом досудового слідства мотив вчинених ОСОБА_1 ввечері 16 жовтня 2008 року дій, що вміняються йому у вину. 
					Факт невстановлення особи, винної у підпалі приміщення Тульчинського районного суду Вінницької області, не впливає на висновки суду по даній кримінальній справі. Тому твердження сторони захисту про невизначення досудовим слідством мотиву вчинення злочинів є необґрунтованим.
					Суд не бере до уваги інформацію про факт підпалу Тульчинського районного суду Вінницької області та оприлюднені дані попереднього розслідування нападу на голову цього ж суду, що міститься у газетах «33-й канал» від 22 жовтня та 5 листопада 2008 року, долучених до матеріалів справи за клопотанням захисника, оскільки ці дані одержані всупереч вимогам ч. 2 ст. 65 КПК. Крім того, факт оприлюднення даної інформації не спростовує висновків суду по даній справі; оцінка законності дій осіб, що розповсюдили дані досудового слідства, - виходить за межі судового розгляду по даній справі.
					Показання свідків ОСОБА_44 та ОСОБА_45 про те, що ввечері коли сталася пожежа в Тульчинському районному суді, на виїзді з м. Тульчина за автомобілем «Опель-Омега», що рухався в напрямку м. Немирів, на великій швидкості рухався автомобіль «Жигулі», не спростовують висновків суду про доведеність винності підсудного у вчиненні інкримінованих йому злочинів з огляду на сукупність всіх достовірних доказів по справі.
					Таким чином, по справі доведено, що в момент двох вогнепальних пострілів по автомобілю «Опель-Омега», він не рухався по проїзній частині дороги, а стояв на узбіччі дороги; ОСОБА_1 не перебував в салоні цього автомобіля під час пострілів по автомобілю. Постріл у бензобак автомобіля було зроблено з боку лісопосадки, у якій ховався ОСОБА_1 У момент пострілу по нагрудній кишені сорочки підсудного з відстані близько 2 метрів в напрямку знизу догори та спереду назад під кутом біля 20-50 градусів, яким було утворене наскрізне вогнепальне пошкодження її кишені та поли, ця сорочка не перебувала на тілі ОСОБА_1 та в цій кишені не було медалі Міністерства юстиції України «Істина више за все», виготовленої ТОВ «Деміург». Пістолет «ТТ», яким могли бути проведені 2 постріли по автомобілю «Опель-Омега» та 1 постріл по сорочці підсудного, мав запахові сліди підсудного та був знайдений у 50 метрах від цього автомобіля, притрушений листям, у лісосмузі, в якій ОСОБА_1 переховувався після пострілів. Легке тілесне ушкодження у вигляді синця по передній поверхні грудної клітки зліва, виявлене у ОСОБА_1, не могло утворитися внаслідок вогнепального поранення та знаходження на ньому сорочки з медаллю в лівій нагрудній кишені. Біля пошкодженого автомобіля «Опель-Омега» на місці пригоди були знайдені рукавички, на яких були наявні запахові сліди підсудного та сліди долонних поверхонь яких були залишені на кришці багажника та правого заднього крила автомобіля «Опель-Омега».
					Всі ці та інші вищевказані достовірні обставини узгоджуються між собою, та в їх сукупності безспірно виключають можливість утворення пошкоджень на речових доказах та інших слідів події за умови версії підсудного про збройний напад на нього, спростовують цю версію та детально відповідають обставинам, повідомленим самим ОСОБА_1 свідкам ОСОБА_16 та ОСОБА_17, а також власноручно викладеним підсудним у тексті заяви про явку з повинною від 18 жовтня 2008 року про фальсифікацію збройного нападу, - які є достовірними. 
					З огляду на сукупність вищевказаних достовірних доказів, що узгоджуються між собою, є допустимими та достатніми для вирішення питання про винуватість підсудного в межах предявленого йому обвинувачення, суд відкидає як недостовірні показання підсудного про вчинення на нього збройного нападу ввечері 16 жовтня 2008 року та автошляху Тульчин-Немирів, під час якого невідома особа здійснила декілька пострілів по ньому під час руху автомобіля «Опель-Омега» під його керуванням, внаслідок чого куля пробила ліву нагрудну кишеню його сорочки, в якій знаходилася ювілейна медаль МЮ України «Істина вище за все»; що він не вчиняв інкримінованих йому по цій справі злочинів; що текст його заяви про явку з повинною від 18 жовтня 2008 року не відповідає дійсності та написаний ним під примусом внаслідок незаконних дій працівників міліції ОСОБА_16 та ОСОБА_17; про фальсифікацію даної кримінальної справи щодо нього працівниками правоохоронних органів. 
					З огляду на достатність доказів, що є достовірними та підтверджують винність підсудного у вчиненні встановлених цим вироком злочинів, не можна визнати неповнотою досудового та судового слідства невстановлення певних осіб, що надсилали СМС-повідомлення на мобільний телефон ОСОБА_1; незясування дійсних обставин утворення легкого тілесного ушкодження у вигляді синця по передній поверхні грудної клітки зліва, що могло бути спричинено ввечері 16 жовтня 2008 року. 
					На підставі викладеного, відповідно до ст. 324 КПК України, суд прийшов до таких висновків.
					По справі доведено, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується підсудний, - придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї - пістолету «ТТ» з магазином № НОМЕР_3 калібру 7,62мм. та трьох патронів до нього, що є бойовими припасами, без передбаченого законом дозволу; штучне створення доказів нападу на нього з використанням вогнепальної зброї; неправдиве повідомлення прокурору про вчинення збройного нападу на нього.
					Ці діяння мають склад злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України (носіння, зберігання та придбання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу) та ч. 2 ст. 383 КК України (завідомо неправдиве повідомлення прокурору про вчинення злочину, що було поєднано із штучним створенням доказів обвинувачення).
					ОСОБА_1 винен у вчиненні цих злочинів.
					Оскільки підсудний підпадає під дію ст. 6 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 № 3680-VI, у судовому засіданні йому було розяснено його право на звільнення від кримінальної відповідальності за амністією. Однак, він не визнав себе винним та не дав згоди на застосування щодо нього амністії. Тому судовий розгляд даної справи доведено до кінця з постановленням обвинувального вироку та призначенням покарання, якому ОСОБА_1 підлягає за вчинені ним злочини.
					Обираючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу та обставини, що помякшують покарання. 
					Зокрема те, що ОСОБА_1 з прямим умислом вчинив за встановлених даним вироком обставин сукупність двох злочинів середньої тяжкості, передбачених ст. ст. 263 ч. 1, 383 ч. 2 КК України.
					ОСОБА_1 є несудимим та не притягувався до адміністративної відповідальності, є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_46, ІНФОРМАЦІЯ_1, виключно позитивно характеризується за місцем роботи на посаді судді Тульчинського районного суду Вінницької області, а також за місцем проживання у АДРЕСА_2. Його сімя користується повагою серед мешканців цього міста (а. с. 42-43, 47, 55-58 т. 7).
					Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, по даній справі не встановлено.
					Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставинами, які помякшують покарання підсудного, - наявність на його утриманні неповнолітнього сина, виключно позитивні характеристики його як особи, а також те, що 18 жовтня 2008 року він добровільно зізнався у вчиненні встановленим цим вироком злочинів та власноручно написав заяву про явку з повинною що, містила достовірні дані про обставини вчинення злочинів, які сприяли розкриттю злочинів. 
					З врахуванням наведеного суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, призначає покарання підсудному в межах санкцій законів, за якими він визнається винним, у вигляді позбавлення волі, та визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, яке є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
					Разом з тим, враховуючи тяжкість злочинів, особу винного та обставини, які помякшують покарання підсудного, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, та відповідно до положень ст. 75 КК України, приймає рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням. 
					Цивільний позов по справі не заявлявся. 
					Речові докази та додатки до проведених судово-криміналістичних експертиз, відповідно до вимог ст. 81 КПК України та думки сторін, підлягають: 
					-автомобіль НОМЕР_3, що знаходиться на зберіганні в Тульчинському РВ УМВС України у Вінницькій області, - поверненню власниці  ОСОБА_5; 
					-пістолет «ТТ» калібру 7,62, магазин до нього, дві гільзи, одна куля, металеве осердя від кулі та оболонка кулі, що зберігаються в Ленінському РВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області, - передачі в УМВС України у Вінницькій області для знищення (за умови можливості подальшого використання пістолету та магазину до нього, - для вирішення питання про подальше законне використання та розпорядження); 
					-чохли сірого кольору з малюнками чорного кольору (що відображають тигровий окрас) з передніх автомобільних сидінь транспортного засобу «Опель Омега», чоловічі штани та майку; ключі, вилучені при огляді автомобіля «Опель-Омега», що зберігаються при справі, - передачі засудженому для використання та розпорядження;
					-дві відеокасети із записами слідчих дій, що зберігаються при справі, - поверненню у прокуратуру Вінницької області для використання та розпорядження;
					-додатки до висновку експерта №102-К від 28 листопада 2008 року, що зберігаються при справі,  рентген-знімок, електрокардіограму, медичні картки амбулаторного та стаціонарного хворого ОСОБА_1, - поверненню у відповідні медичні заклади для зберігання;
					-решта речових доказів та додатків до експертиз, що зберігаються при справі, - знищенню як такі, що не мають цінності (а. с. 12-15, 115 т. 1; 348 т. 7),
					Судові витрати в сумі: 226 грн. 30 коп., що були виплачені апеляційним судом Житомирської області свідкам у відшкодування витрат, повязаних з викликом для дачі показань до суду; 20176 грн. 02 коп. витрат КНДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області у звязку з проведення криміналістичних досліджень та судових експертиз (а. с. 137, 139, 145, 193, 213, 218, 220 т. 1; 196 т. 2; 2, 17, 30, 32, 39, 60, 74, 101, 116, 125, 128, 153, 165, 184, 187, 197 т. 3; 2, 12, 85, 96, 155, 169, 182, 232, 272, 288, 306, 322 т. 6), - відповідно до вимог ст. 93 КПК України, підлягають стягненню з підсудного.
					Підстав для зміни обраного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання суд не вбачає.
					Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
					з а с у д и в:
					ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 263 ч. 1, 383 ч. 2 КК України і призначити йому покарання: за ч. 1 ст. 263 КК України  2 роки позбавлення волі; за ч. 2 ст. 383 КК України  4 роки позбавлення волі.
					На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, - 4 (чотири) роки позбавлення волі. 
					Відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на три роки та покласти на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. 
					Запобіжний захід щодо засудженого до набрання вироком законної сили залишити попередній підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
					Стягнути з засудженого ОСОБА_1 судові витрати в сумі: 226 грн. 30 коп., що були виплачені апеляційним судом Житомирської області свідкам у відшкодування витрат, повязаних з викликом для дачі показань до суду; 20176 грн. 02 коп. на користь КНДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області у відшкодування витрат на проведення криміналістичних досліджень та судових експертиз.
					Речові докази по справі: автомобіль НОМЕР_3, що знаходиться на зберіганні в Тульчинському РВ УМВС України у Вінницькій області, - повернути власниці  ОСОБА_5; пістолет «ТТ» калібру 7,62, магазин до нього, дві гільзи, одну кулю, металеве осердя від кулі та оболонку кулі, що зберігаються в Ленінському РВ ВМВ УМВС України у Вінницькій області, - передати в УМВС України у Вінницькій області для знищення (за умови можливості подальшого використання пістолету та магазину до нього, - для вирішення питання про подальше законне використання та розпорядження); чохли сірого кольору з малюнками чорного кольору (що відображають тигровий окрас) з передніх автомобільних сидінь транспортного засобу «Опель Омега», чоловічі штани та майку; ключі, вилучені при огляді автомобіля «Опель-Омега», що зберігаються при справі, - передати засудженому для використання та розпорядження; дві відеокасети із записами слідчих дій, що зберігаються при справі, - повернути у прокуратуру Вінницької області для використання та розпорядження; додатки до висновку експерта №102-К від 28 листопада 2008 року, що зберігаються при справі,  рентген-знімок, електрокардіограму, медичні картки амбулаторного та стаціонарного хворого ОСОБА_1, - повернути у відповідні медичні заклади для зберігання; решту речових доказів та додатків до експертиз, що зберігаються при справі, - знищити як такі, що не мають цінності.
					Вирок може бути оскаржений у касаційному порядку засудженим, його захисником  адвокатом ОСОБА_2, прокурором, що брав участь в розгляді справи, - Стемковським Д.Б. та прокурором Вінницької області Шморгуном О.С., який затверджував обвинувальний висновок, - до колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Житомирської області протягом одного місяця з моменту його проголошення.
					Суддя:

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...