Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 19/044-11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.12.2011. Забезпечено надання загального доступу: 03.01.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
		 ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
			 
			"27" грудня 2011 р. Справа № 19/044-11   
				 
			
			Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
			 
			головуючого суддіОвечкіна В.Е., 
			суддівЧернова Є.В., 
			Цвігун В.Л., 
			розглянув касаційну скаргу  
			Садівницького товариства "Вишеньки-3" 
			на постанову від 16.11.2011 року Київського апеляційного господарського суду  
			у справі№19/044-11 господарського суду Київської області 
			за позовомБориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі: 
			1.Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель;
			2.Київської обласної державної адміністрації 
			до1.Бориспільської РДА;
			2.Садівницького товариства "Вишеньки-3" 
			провизнання недійсним розпоряджень Бориспільської РДА та укладеного на підставі договору оренди земельної ділянки
			за участю представників:
			позивача 1: не з'явився;
			позивача 2: не з'явився;
			відповідача 1: не з'явився;
			відповідача 2: голови СТ "Вишеньки-3" Чупахіна В.І.; 
			ОСОБА_1., що діє на підставі довіреності від 17.06.2011 №91;
			ОСОБА_2., що діє на підставі довіреності 17.06.2011 №91; 
			ОСОБА_3., що діє на підставі довіреності від 02.05.2011 №76;
			Генеральної прокуратури України: прокурора відділу Ходаківського М.П., посвідчення від 27.10.2008 №147;
			 
				 ВСТАНОВИВ:
				 Рішенням господарського суду Київської області від 01.09.2011 (суддя Т. Карпечкін), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2011 (судді Н. Коршун, П. Авдеєв, В. Куксов), позовні вимоги про визнання недійсними розпоряджень Бориспільської РДА та укладеного на їх підставі договору оренди земельної ділянки задоволені. Судові рішення мотивовані перевищенням повноважень РДА, невідповідністю оскаржуваного акту нормам діючого законодавства та порушенням інтересів держави.
				Садівницьке товариство "Вишеньки-3" в касаційній скарзі просить скасувати прийняті у справі судові рішення, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. 
				Вважає, що суди попередніх інстанцій в порушення вимог ст.43 ГПК України не в повному обсязі з'ясували обставини справи, їх висновки не відповідають дійсним обставинам, наданим доказам не надана належна правова оцінка. Судами порушені вимоги ст. 257 та ч.3 та ч. 4 ст.267 ЦК України щодо не застосування строку позовної давності. Неправомірно застосована ч.1 ст.268 ЦК України. Неправильно застосовані ст.ст.19, 50, 59 ЗК України. Не застосована ст.122 ЗК України. Суди не звернули увагу на докази, що підтверджують належність спірної земельної ділянки фізичним особам.
				 Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
				Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
				 Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
				Розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації №828 від 26 грудня 2002 року “Про погодження місця розташування земельної ділянки для організованої зони відпочинку в адмінмежах Вишеньківської сільської ради”, було погоджено місце розташування земельної ділянки, загальною площею 3,202 га на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) Садівницькому товариству “Вишеньки-3” для організації зони відпочинку територіальної громади в адміністративних межах Вишеньківської сільської ради, надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки для організації зони відпочинку територіальної громади без права будівництва. 
				Розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації №858 від 17 грудня 2003 року “Про затвердження проекту відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) Садівницькому товариству “Вишеньки-3” для організації зони відпочинку територіальної громади в адміністративних межах Вишеньківської сільської ради”, було затверджено проект відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) Садівницькому товариству “Вишеньки-3” для організації зони відпочинку територіальної громади в адміністративних межах Вишеньківської сільської ради. Вирішено надати Садівницькому товариству “Вишеньки-3”земельну ділянку загальною площею 3,202 га чагарників на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) для організації зони відпочинку територіальної громади. Зобовязано Садівницьке товариство “Вишеньки-3”надану в довгострокову оренду (строком на 49 років) земельну ділянку використовувати тільки за цільовим призначенням. 
				Розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації №461 від 7 червня 2004 року “Про внесення змін до розпорядження голови адміністрації від 17.12.2003 року № 858 “Про затвердження проекту відведення земельної ділянки на умовах довгострокової оренди (строком на 49 років) Садівницькому товариству “Вишеньки-3” для організації зони відпочинку територіальної громади в адміністративних межах Вишеньківської сільської ради” було внесено зміни до пунктів 4, 7 розпорядження №858 від 17 грудня 2003 року та викладено зазначені пункти в такій редакції “4. Заступнику голови адміністрації Пензаю М.Я. укласти від імені адміністрації договір оренди земельної ділянки, а також оформити інші необхідні для вчинення цієї угоди документи. 7. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника голови адміністрації Пензая М.Я.”.
				20 липня 2004 року між Бориспільською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Садівницьким товариством “Вишеньки-3” (орендар) укладено договір оренди, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться в адміністративних межах Вишеньківської сільської Ради, Бориспільського району, Київської області за межами села Вишеньки. 
				Згідно з п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,202 га, в тому числі чагарників 3,202 га. 
				Пунктом 14 договору встановлено, що земельна ділянка передається в оренду для організації зони відпочинку територіальної громади. 
				Як передбачено п. 15 договору, земельна ділянка, яка передається в оренду за цільовим призначенням, є землею рекреаційного призначення. 
				В силу ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення лісового і водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо). 
				За таких обставин, судова колегія апеляційного суду погодилася з висновком місцевого господарського суду про те, що з вищевказаних норм законодавства, яке діяло на час прийняття спірних розпоряджень, вбачається, що передача у користування (оренду) земельних ділянок для рекреаційних цілей не відносилась до компетенції Бориспільської районної державної адміністрації.
				Договір оренди від 20 липня 2004 року, укладений на підставі розпоряджень, які визнані судом недійсними, та за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування також є недійсним.
				Судова колегія апеляційного суду відхилила посилання апелянта на те, що листи №1950 від 30.05.2011р., №1561 від 02.03.2011р. підтверджують те, що спірна земельна ділянка на даний час перебуває у приватній власності. Листи не є правовстановлюючими документами.
				Оскільки, перевірка Бориспільської міжрайонної прокуратури щодо законності передачі в оренду Садівницькому товариству “Вишеньки-3” земельної ділянки, загальною площею 3,202 га, яка знаходиться в адміністративних межах Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області за межами с. Вишеньки, якою встановлено порушення норм законодавства України, була проведена у січні 2011 року, тому й перебіг позовної давності розпочався у січні 2011 року. На підставі п.4 ч.1 ст.268 ЦК України до спірних відносин не може бути застосовано строк позовної давності
				 З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів зазначає наступне.
				Згідно із п.3 ст.122 ЗК (в редакції, що діяла на момент видання оскаржуваних розпоряджень) районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:
				а) сільськогосподарського використання;
				б) ведення лісового і водного господарства, крім випадків передбачених частиною сьомою цієї статті;
				в)будівництва об'єктів, повязаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).
				Згідно із п.4 ст.122 цього Кодексу обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною третьою, сьомою цієї статті. 
				Судами встановлено, що Бориспільська РДА надала товариству 3,202 га чагарників для організації зони відпочинку територіальної громади в адміністративних межах Вишенківської сільради.
				Позивач вважає, що вказана земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення. Суди попередніх інстанцій погодились з твердженням прокуратури і дійшли висновку, що РДА не мала права розпоряджатися цією землею, тобто перевищила свої повноваження.
				Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень. Докази надаються сторонами.
				В порушення вимог ст.34 ГПК України суди попередніх інстанцій не вказали на підставі яких допустимих доказів вони дійшли висновку, що спірна земельна ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення. В порушення вимог ст.84 ГПК України з посиланням на належні та допустимі докази ними не спростовані твердження товариства що передані йому 3,202 га чагарників відносяться до земель водного фонду про що свідчить проект відведення земельної ділянки де відповідно земельно-кадастрової інформації визначено цільове використання землі та код УКЦВЗ4.1?землі природоохоронного значення. Землі рекреаційного призначення класифікуються за п.4.3.(т.1, арк.16, 20, 22, 29, 31, 36, 37, 38, 45). Суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили зміст висновку Державного управління екології та природних ресурсів в Київській області де повідомляється що спірна земельна ділянка є прибережною захисною смугою що передається в оренду під культурно-оздоровчі цілі (т.1, арк.38).
				Відповідно ст.19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на 9 категорій та землі запасу, серед яких є землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення, землі рекреаційного призначення, землі водного фонду. Вичерпний склад земель рекреаційного призначення встановлено ст.51 Земельного кодексу України.
				Разом з тим в ст.59 ЗК України зазначено що органи виконавчої влади або місцевого самоврядування можуть передавати на умовах оренди земельної ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів із земель водного фонду.
				Апеляційний суд також не дослідив повно та обєктивно всі обставини справи в порушення вимог ст.43 ГПК України. Ним не надана правова оцінка повідомленню прокуратури (т.2, арк.37) про те, що у садівничого товариства відчужені земельні ділянки розташовані в межах 100 метрової прибережної захисної смуги водного об'єкту?Київського водосховища в басейні річки Дніпро і відносяться вони до земель водного фонду. Суд не витребував у прокуратури доказів на підтвердження цього факту.
				Не з'ясувавши остаточно до якої категорії землі відноситься спірна земельна ділянка, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку, що райдержадміністрація перевищила свої повноваження. Відповідно до п.12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель переданих у приватну власність, та земель зазначених в абзаці 2 цього пункту) в межах населених пунктів здійснюються відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу 3 цього пункту, а за межами населених пунктів?відповідні органи виконавчої влади. У даному випадку Бориспільська районна державна адміністрація (т.1, арк.58).
				Суд апеляційної інстанції не уточнив у прокурора так яке розпорядження РДА порушує інтереси держави: №1968 від 26.03.2008 р. про передачу землі у власність громадянам з земель садівничого кооперативу, або зазначене в позові №828 від 26.12.2002 р. про відведення землі садівничому кооперативу для організації зони відпочинку для територіальної громади (т.2, арк.37).
				Колегія суддів не погоджується з доводами скаржника про недодержання судами норм права, що стосується строку позовної давності.
				Судами попередніх інстанцій встановлено, що прокуратурі стало відомо про порушення при відведенні спірних земельних ділянок у січні 2011 р. Касаційна інстанція не має право додатково досліджувати докази на підтвердження цього факту. Відповідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Загальна позовна давність ст.257 ЦК України встановлена тривалістю у три роки. З наведеного вбачається, що судами не порушені норми що регулюють строк позовної давності.
				Слід звернути увагу суддів, що відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до Положення Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель (пункт 7) вносить в установленому порядку до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин. Звертається до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва; повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився, а також щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання їх не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу (тобто, перелік підстав вичерпний). Державні інспектори мають право складати акти перевірок, протоколи про адмінправопорушення у сфері охорони земель і дотримання вимог земельного законодавства, а також передавати матеріали перевірок до відповідних органів щодо притягнення винних осіб до відповідальності (прокуратурі, органам дізнання та досудового слідства),?п.5 Положення. З наведеного слідує що саме в такий спосіб повинна діяти інспекція з додержанням вимог щодо її повноважень. Крім цього, суди не звернули уваги що постановою Кабінету Міністрів України №1068 від 22.11.2010 р. Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель ліквідована.
				 На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку що справа розглянута судами з порушенням вимог ст.43 ГПК України без повного дослідження всіх обставин справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. Ними не застосована ст.51 Земельного кодексу України. Зокрема, оскільки всі обставини справи не досліджені, то і не можливо перевірити правильність застосування норм матеріального права.
				Пунктом 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що відповідно до частини першої статті 47 ГПК судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і обєктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, також є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини першої статті 1119 ГПК), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
				Порушення норм матеріально та процесуального права відповідно до ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування прийнятих судових рішень і направлення справи на новий розгляд.
				При повторному розгляді справи необхідно усунути зазначені порушення: повно і об'єктивно дослідити обставини справи, скориставшись правами наданими ст.65 ГПК України, застосувати норми права що регулюють спірні правовідносини та винести обґрунтоване, законне рішення суду.
				 Керуючись ст.ст.1115?11112 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, - 
				 ПОСТАНОВИВ:
				Касаційну скаргу Садівницького товариства "Вишеньки-3"?задовольнити частково.
				Рішення господарського суду Київської області від 01.09.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2011 у справі №19/044-11 скасувати.
				Справу направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.
				 
					 
					Головуючий, суддяВ. Овечкін 
					 
						 
							 
								Судді:Є. Чернов 
								 
									 
										 
											В. Цвігун

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...