Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5015/3888/11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.12.2011. Забезпечено надання загального доступу: 03.01.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
		 ПОСТАНОВА          
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          
		 
			 
			"28" грудня 2011 р. Справа № 5015/3888/11   
				 
			
			Вищий господарський суд України у складі колегії:
			 
			головуючого:
			суддів:Хрипуна О.О.
			Барицької Т.Л.,
			Князькова В.В. 
			за участю представників 
			сторін:позивача –не з`явився;
			відповідача 1 –Мисак О.С.;
			відповідача 2 –не з`явився; 
			розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Флора-С" 
			на постанову Львівського апеляційного господарського суду  
			від18.10.2011 
			у справі № 5015/3888/11 
			за позовом Приватного підприємства "Флора-С" 
			до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська аграрна компанія";
			2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська агропромислова корпорація" 
			про визнання недійсним одностороннього правочину у формі згоди на переведення боргу та договору про переведення боргу  
				 
			
			В С Т А Н О В И В:
			          
			          Приватне підприємство "Флора-С" звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська аграрна компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська агропромислова корпорація"про визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого Приватним підприємством "Флора-С", в особі директора Шевчука І.М., у формі згоди від 10.04.2010 на переведення боргу у розмірі 1 941 531,93 грн. новому боржнику –Товариству з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська агропромислова корпорація" та визнання недійсним договору про переведення боргу №1/04 від 16.04.2010 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська аграрна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська агропромислова корпорація".
			Рішенням господарського суду Львівської області (суддя Довга О.І.) від 05.08.2011 позов задоволено повністю. Визнано недійсним односторонній правочин, вчинений ПП "Флора-С", в особі директора Шевчука І.М., у формі згоди від 10.04.2010 на переведення боргу у розмірі 1 941 531,93 грн. новому боржнику –Товариству з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська агропромислова корпорація". Визнано недійсним договір про переведення боргу №1/04 від 16.04.2010, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська аграрна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська агропромислова корпорація".
			          Постановою Львівського апеляційного господарського суду (судді: Бонк Т.Б., Бойко С.М., Желік М.Б.) від 18.10.2011 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська аграрна компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська агропромислова корпорація" задоволено, рішення господарського суду Львівської області від 05.08.2011 у справі №5015/3888/11 скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
			          Не погоджуючись постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2011, Приватне підприємство "Флора-С" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, скасувати, а рішення господарського суду Львівської області від 05.08.2011 залишити без змін.
			          Касаційну скаргу мотивовано тим, що при прийнятті рішення у справі судом апеляційної інстанції не забезпечено повного, всебічного та об"єктивного судового розгляду справи та порушено ст. ст. 92, 203, 215 та ст. 241 ЦК України.
			          Відповідно до розпорядження Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 03.07-05/783 у зв'язку з зайнятістю судді Мирошниченка С.В. для розгляду справи № 5015/3888/11, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 28.12.2011 колегією суддів у складі: головуючий-суддя Мирошниченко С.В., судді Барицька Т.Л., Князьков В.В., сформовано колегію суддів у такому складі: головуючий-суддя Хрипун О.О., судді: Барицька Т.Л., Князьков В.В.
			Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
			Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі фактичних встановлених обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
			Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
			Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 10.04.2010 приватним підприємством в особі директора Шевчука І.М. укладено односторонній правочин у формі згоди від 10.04.2010 на переведення боргу у розмірі 1 941 531,93 грн. новому боржнику –Товариству з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська агропромислова корпорація". 
			Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська аграрна компанія" (первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська агропромислова корпорація" (новий боржник) 16.04.2010 укладено договір № 1/04 про переведення боргу, за умовами якого Первісний боржник переводить борг за Договорами поставки від 02.01.2008 та від 02.01.2009 року, укладеними між первісним боржником та ПП "Флора-С (кредитор) на суму 1 941 531,93 грн., а новий боржник приймає на себе зобов‘язання названі у цьому пункті договору (основний договір).
			Предметом спору у даній справі є дійсність правочину у формі згоди на переведення боргу та як наслідок недійсність договору про переведення боргу.
			Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 –3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
			Згідно із ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 
			Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі суд першої інстанції виходив із того, що директор позивача не був наділений повноваженнями вирішувати питання про переведення боргу шляхом надання згоди на заміну боржника в зобов'язані на суму, що перевищує еквівалент 50 000,00 грн. і встановлена недійсність одностороннього правочину, вчиненого ПП "Флора-С", в особі директора Шевчука І.М., у формі згоди від 10.04.2010 на переведення боргу у розмірі 1 941 531,93 грн. тягне за собою недійсність похідного від нього договору про переведення боргу №1/04 від 16.04.2010, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська аграрна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська агропромислова корпорація".
			Скасовуючи рішення господарського суду та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська аграрна компанія" при отриманні згоди від ПП "Флора-С" на укладання договору про переведення боргу та відповідно при укладанні №1/04 від 16.04.2010 не було відомо про обмеження зазначені в п.п. 5.2.2 п. 5.2 статуту підприємства в редакції 2009 року щодо обмежень укладання директором правочинів на суму, що перевищує 50 000,00 грн. 
			Разом з тим, колегія суддів вважає висновок суду апеляційної інстанції необґрунтованим з таких підстав.
			Частиною 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. 
			Судами з'ясовано, що односторонній правочин у формі згоди від 10.04.2010 на переведення боргу у розмірі 1 941 531,93 грн. новому боржнику –Товариству з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська агропромислова корпорація" від імені ПП "Флора-С" підписано директором підприємства Шевчуком І.М.
			Статтею 65 ГК України встановлено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. 
			Частиною 5 ст. 65 ГК України передбачено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
			Відповідно до п.п. 5.1. Статуту Приватного підприємства "Флора-С", у редакції від 05.05.2009 (чинній на момент вчинення спірного одностороннього правочину), органами управління Підприємством є Збори власників Підприємства та Директор Підприємства. 
			В абзаці в) п.п. 5.3.1. п. 5.3. Статуту позивача зазначено, що директор наділений повноваженнями щодо укладення від імені Підприємства договорів (контрактів) з урахуванням обмежень, викладених в абзаці і) п.п. 5.2.2. п. 5.2. цього Статуту. В разі необхідності укласти такі правочини, Директор зобов'язаний до їх укладення отримати письмову згоду Власників на укладення відповідних правочинів. Правочин, що передбачений абзацом і) п.п. 5.2.2. п. 5.2. Статуту, укладений Директором без попередньої письмової згоди Власників є недійсним. 
			Відповідно до абзацу і) підпункту 5.2.2. пункту 5.2. Статуту позивача у редакції від 05.05.2009р. (чинній на момент вчинення спірного одностороннього правочину) до повноважень Зборів Власників, зокрема, належить надання попередньої письмової згоди на вчинення Директором від імені Підприємства правочинів, в тому числі укладення договорів, або кількох однорідних правочинів (договорів), які спрямовані на досягнення єдиної мети, на суму, що перевищує еквівалент 50 000,00 грн.
			Відповідачами –Товариством з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська аграрна компанія" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська аграрна компанія" не надано належних доказів того, що Зборами власників Приватного підприємства "Флора-С" приймалось рішення про надання згоди на переведення боргу.
			Згідно ч. 3 ст. 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
			Частиною 3 ст. 92 ЦК України встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. 
			Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (ч. 1 ст.241 ЦК України).
			При цьому, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, відповідачами не надано доказів того, що позивачем вчинено будь-які дії щодо схвалення спірного правочину.
			Щодо висновків суду апеляційної інстанції, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська аграрна компанія" при отриманні згоди від ПП "Флора-С" на укладання договору про переведення боргу не було відомо про обмеження зазначені в п.п. 5.2.2 п. 5.2 статуту підприємства в редакції 2009 року, колегією суддів не враховуються, оскільки представництво директора ПП "Флора-С" Шевчука І.М. виникає на підставі закону, а тому є предметом правового регулювання ст. 241 ЦК України.
			Аналогічна позиція викладена у абз.4 п.9.1. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/111 від 12.03.1999 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними", угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, грунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.
			Виходячи із обставин встановлених судами попередніх інстанцій, колегія суддів вважає, що ухвалюючи постанову, судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки вищенаведеному, а господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про визнання недійсним з моменту вчинення одностороннього правочину, вчиненого ПП "Флора-С", в особі директора Шевчука І.М., у формі згоди від 10.04.2010 на переведення боргу у розмірі 1 941 531,93 грн. новому боржнику –Товариству з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська агропромислова корпорація" та як наслідок недійсність похідного від нього договору про переведення боргу №1/04 від 16.04.2010. 
			Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції є необґрунтованими, а тому постанова Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Львівської області від 05.08.2011 залишенню в силі.
			Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
			 
				 
					 ПОСТАНОВИВ:
					 1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Флора-С" задовольнити, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2011 у справі № 5015/3888/11 скасувати.
					2. Рішення господарського суду Львівської області від 05.08.2011 у справі № 5015/3888/11 залишити без змін.
					 
						           Головуючий - суддя                                                            О.О. Хрипун
						Судді:                                                                                Т.Л. Барицька
						                                                                                                    В.В. Князьков

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...