ОКРУЖНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025,
м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
|
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К
Р А Ї Н И
м. Київ
24.06.2008 р.
14:50
№ 2/181
За
позовом ОСОБА_1
До Управління ДАІ ГУ МВС України у м.
Києві
Про визнання протиправною бездіяльність
Суддя
Келеберда В.І.
Секретар
Мельникова Л.В.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1
Від відповідача не
з'явились
Обставини справи:
Позов
заявлено про визнання протиправною бездіяльність ДАІ ГУ МВС України в м. Києві
щодо вирішення питання про здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього
руху по вулиці Андріївський узвіз у місті Києві.
В
обгрунтування своїх вимог позивач посилається на Конституцію України, Закони
України «Про дорожній рух» та «Про міліцію», постанову КМУ від 14.04.97р. «Про
затвердження Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства
внутрішніх справ України»та зазначає, що перед в'їздом на вулицю Андріївський
узвіз встановлено автодорожній знак, яким заборонено рух усіх транспортних
засобів на даному відрізку шляху, проте рух автотранспорту на вказаній ділянці
не припиняється, а органи ДАІ не забезпечили належний контроль за виконанням
учасниками дорожнього руху встановлених Правил, що є протиправною бездіяльністю
відповідача.
Відповідач
проти задоволення позову заперечує, посилаючись на Указ Президента України №
1121/2007 від 20.11.07р. «Про невідкладні заходи із забезпечення безпеки
дорожнього руху»та вказує на ті обставини, що позивачем не доведено порушення
його права бездіяльністю відповідача.
Розглянувши
подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини,
на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для
розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Перед
в'їздом на Андріївський узвіз у м. Києві встановлено автодорожній знак, який
згідно п.п.3.1 п.33 Постанови Кабінету Міністрів України «Про Правила
дорожнього руху»забороняє рух усіх транспортних засобів на даному відрізку
шляху, тобто по вул. Андріївський узвіз.
Позивач
зазначає, що значна кількість водіїв постійно не реагує на знак і продовжує рух
на транспортних засобах вздовж вулиці Андріївський узвіз, а їм, в свою чергу,
не чиниться жодних перешкод при вчиненні правопорушення, проте відповідачем не
вчиняються будь-які дії щодо запобіганню таких правопорушень.
Згідно
з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом
України від 30.06.93р. № 3353-ХІІ «Про дорожній рух»(далі -Закон № 3353-ХІІ)
визначено правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та
здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та
охорони навколишнього природного середовища.
Закон
№ 3353-ХІІ регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки,
визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів -учасників дорожнього
руху, міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади,
об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм гласності та
господарювання ( ст. 1).
Державне
управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом
Міністрів України, органами виконавчої влади, місцевими органами державної
виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та спеціально
уповноваженими на це державними органами (ст. 3).
Так,
на органи державної влади покладено функції щодо забезпечення безпеки
дорожнього руху, а також покладено відповідальність за виконання державних і
галузевих програм у сфері дорожнього руху тощо.
Відповідно
до статті 14 Закону № 3353-ХІІ учасниками дорожнього руху визнаються особи, які
використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця,
призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою
транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири
транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники
дорожнього руху мають право на безпечні умови дорожнього руху.
Пішохід,
тобто особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не
виконує на дорозі будь-яку роботу має право вимагати від державних та місцевих
органів влади, власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів
створення необхідних умов для забезпечення безпеки руху ( ст. 17).
Позивач
вказує на ті обставини, що він є пішоходом, а отже його права та охоронювані
законом інтереси порушуються іншими учасниками дорожнього руху шляхом проїзду
по вулиці Андріївський узвіз, проте будь-яких конкретних прикладів суду не
наводить.
В
Україні встановлено правосторонній рух транспортних засобів. Порядок початку
руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів,
вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть,
пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів
загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила
пересування пішоходів, проїзд
велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються
Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України (
ст.41).
Згідно
Правил дорожнього руху, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України
від 10.10.2001р. дорожній знак "Рух заборонено" ( п.3.1) означає, що
забороняється рух усіх транспортних засобів.
Контроль
у сфері дорожнього руху здійснюється Державтоінспекцією Міністерства внутрішніх
справ України, іншими спеціально уповноваженими на це державними органами тощо
(державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами
державної виконавчої влади та об'єднаннями (відомчий контроль) (ст. 52 Закону №
3353-ХІІ).
Аналогична
норма щодо забезпечення в межах своєї компетенції дорожнього руху, додержання
законів, правил і нормативів у цій сфері закріплено у Законі України «Про
міліцію»від 20.12.90р. № 565-ХІІ (ст.10).
Положення
про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ затверджене
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.97р. № 341 (далі -Положення).
Положення
визначає основними завданнями Державтоінспекції реалізацію в межах своєї
компетенції державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
організацію контролю за додержанням інших нормативних актів з питань безпеки
дорожнього руху; удосконалення регулювання дорожнього руху з метою забезпечення
його безпеки та підвищення ефективності використання транспортних засобів;
виявлення та припинення фактів порушення безпеки дорожнього руху, а також
виявлення причин і умов, що сприяють їх вчиненню ( п. 3).
Державтоінспекція
відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює контроль за
дотриманням власниками (володільцями) транспортних засобів, а також
громадянами, посадовими і службовими особами вимог Закону України «Про дорожній
рух», правил, норм та стандартів з питань забезпечення безпеки дорожнього руху,
які регламентують вимоги щодо прав і обов'язків учасників дорожнього руху;
забезпечує безпеку учасників дорожнього руху, захист їх прав та законних
інтересів; виявляє та вживає заходів до попередження і припинення
адміністративних правопорушень Правил дорожнього руху ( п.4).
Працівники
Державтоінспекції під час виконання службових обов'язків мають право перевіряти
виконання власниками (володільцями) транспортних засобів вимог законодавства, в
тому числі правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки
дорожнього руху; давати посадовим і службовим особам та громадянам обов'язкові
для виконання приписи про припинення порушень законодавства, в тому числі
правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху,
а у разі невиконання таких приписів - притягувати винних осіб до передбаченої
законодавством відповідальності; зупиняти транспортні засоби у разі порушення
вимог правил, норм та стандартів забезпечення безпеки дорожнього руху;
забороняти подальший рух та відстороняти від керування транспортними засобами
водіїв у випадках, передбачених Правилами дорожнього руху та іншими актами
законодавства ( п.5).
Як
зазначено позивачем, рух транспортних засобів з ігноруванням знаку 3.1 Правил
дорожнього руху по вул. Андріївський узвіз має систематичний характер, що
полягає у визначенні інтервалу між порушеннями.
Згідно
з ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені
певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими
засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Позивач
не надав суду доказів, які б підтверджували порушення його прав та охоронюваних
законом інтересів учасниками дорожнього руху на вулиці Андріївський узвіз, а
також систематичності таких порушень.
Твердження
позивача щодо підвищеної концентрації водіїв-порушників саме на цьому відрізку
дороги, що в свою чергу підлягає особливій пильності зі сторони правоохоронних
органів, є також не обґрунтованим з огляду на наступне.
Ускладнення
дорожнього руху полягає у підвищеному рівні аварійності, масових заторових
явищах, постійним зростанням учасників дорожнього руху тощо, що в свою чергу
сприяє підвищенню порушень вимог Правил дорожнього руху.
Указом
Президента України від 20.11.2007 року № 1121/2007 «Про невідкладні заходи із
забезпечення безпеки дорожнього руху»було постановлено визнати за необхідне
невідкладно здійснити заходи, спрямовані на зниження рівня аварійності на
автомобільних дорогах України, забезпечення безпеки дорожнього руху,
вдосконалення законодавчого регулювання питань дорожнього руху та його безпеки,
відповідальності за порушення Правил дорожнього руху. Даним Указом Президент
України зобов'язав Кабінет Міністрів України, Міністерство внутрішніх справ
України та інші структурні підрозділи виконати певний перелік зазначених
зобов'язань, в результаті чого посилено контроль за дотриманням безпеки на
дорогах країни.
Кількість
особового складу в підрозділах дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції не
відповідає штатній кількості спроможної здійснювати максимальний контроль за
дотриманням дорожнього руху зі зведенням до мінімуму кількість невиявлених
порушень. Крім того, відсутні засоби технічної фіксації порушників Правил
дорожнього руху, а тому відповідач вказує на ті обставини, що графік несення
служби (час та місце) розставлені з урахуванням найбільш ускладнених ділянок
руху транспортних засобів, з подальшим, в залежності від часу доби і характеру
дислокації, контролем дотримання встановлених правил на решті ділянок, що
входять до території обслуговування окремого автопатруля.
Відповідно
до Правил дорожнього руху на учасників дорожнього руху покладено обов'язок щодо
дотримання встановлених Правил, а тому недотримання знаку 3.1 по вул.
Андріївський узвіз зумовлене, насамперед, внутрішнім переконанням водіїв
транспортних засобів, а також рівнем дисципліни учасників дорожнього руху.
Будь-яких
доказів щодо вчинення дорожньо-транспортної пригоди за участю позивача по
вулиці Андріївський узвіз у місті Києві суду не пред'явлено, із заявами до
відповідача або іншого суб'єкта владних повноважень щодо стану дорожнього руху
на вказаній ділянці позивач не звертався, а тому відсутні підстави для
встановлення факту бездіяльності відповідача по відношенню до позивача.
Частиною
1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується
принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи
місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише
на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та
законами України.
Відповідно
до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких
ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72
цього Кодексу.
Враховуючи,
що позивачем не доведено порушення відповідачем безпосередньо його прав та
охоронюваних законом інтересів шляхом бездіяльності, то суд не вбачає підстав
для задоволення позову.
За
таких обставин, позов визнається судом необґрунтованим та таким, що не підлягає
задоволенню.
Керуючись
ч. 3 ст. 160, ст.ст. 161-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста
Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити
у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
На
постанову може бути подана апеляційна скарга в порядку ст.186 КАС України
шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови протягом 10 днів з дня
її проголошення або складення повного тексту та наступного подання апеляційної
скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова
набирає законної сили у порядку встановленому 254 КАС України.
Суддя
В.І. Келеберда