Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 10-272/11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.01.2012. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2012.
Дата набрання законної сили: 18.10.2011
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 10-272/11 18.10.2011 18.10.2011 29.12.2011 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Справа № 10 - 272/11 Категорія: запобіжний захід 
		Головуючий 1 інстанції суддя Волкова О. І.
		Доповідач апеляційної інстанції суддя Гребенюк В.І.
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 18 жовтня 2011 року Колегія суддів судової палати з кримінальних 
		справ апеляційного суду Миколаївської 
		області в складі:
		 Головуючої - судді Погорєлової Г.М.
		Суддів: Рудяка А.В. 
		Гребенюк В.І.
		За участю: прокурора Волковського Т.О.
		 
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали за апеляцією прокурора, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 05 жовтня 2011 року, якою відносно
		ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженки с. Байрановськ Ташлицького району Іркутської області Російської Федерації, громадянки України, раніше не судимої; - 
		- відмовлено в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту.
		 Згідно подання начальника слідчого відділу Южноукраїнського MB УМВС України у Миколаївській області, погодженого з прокурором м. Южноукраїнська Миколаївської області, ОСОБА_2 обвинувачується у відкритому заволодінні 31.05.2007 року приблизно о 09.30 год. телевізором «Шиваки» вартістю 635 грн. з АДРЕСА_1 у присутності власниці ОСОБА_3, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
		15.02.2008 року прокуратурою м. Южноукраїнська порушено кримінальну справу за фактом відкритого заволодіння майном ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
		23.06.2008 року винесено постанову про притягнення ОСОБА_2 як обвинуваченої за ч. 1 ст. 186 КК України, але обвинувачення ОСОБА_2 не предявлено через відсутність у досудового слідства даних про її місцезнаходження.
		13.08.2008 року винесено постанову про оголошення в розшук обвинуваченої ОСОБА_2
		Слідчий мотивує необхідність обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту тим, що остання на неодноразові виклики до міліції не зявлялася та з місця проживання виїхала, ухиляючись у такій спосіб від слідства, у звязку з чим оголошена в міжнародний розшук.
		 Відмовляючи в задоволенні подання, суддя в постанові зазначив, що посилання слідчого щодо обсягу проведених слідчих дій у певний проміжок часу, не відповідають матеріалам справи і не ґрунтуються на вимогах національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини щодо порушення п. 3 ст. 5 Конвенції, а саме: на рішення Європейського суду «Білий проти України», «Корнев і Карпенко проти України», «Петухов проти України», «Болдирєв проти України», «Прокопенко проти України», «Осипенко проти України», «Молодорич проти України», «Хайредінов проти України», в яких Європейським судом констатувалося про відсутність у рішеннях суду обґрунтування застосовності законодавчо визначених підстав для тримання особи під вартою в контексті обставин конкретної справи. 
		Також суддя вказав, що оскільки ОСОБА_2 перебуває на волі, ухиляється від слідства, але за даними УІТ УМВС України в Миколаївській області знаходиться в регіональному та міждержавному розшуку, а в міжнародний розшук не оголошувалася, тому законних підстав для обрання запобіжного заходу у її відсутність немає.
		 В апеляції прокурор, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати постанову суду і повернути подання на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
		Вважає постанову незаконною, а відмову в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді взяття під варту - безпідставною, посилаючись на дані ВІТ УМВС України в Миколаївській області про оголошення ОСОБА_2 в регіональний та міждержавний розшуки. Твердить, що поняття міждержавний і міжнародний розшуки є тотожними, та мають однакове значення, а тому вважає, що є всі підстави для обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту за відсутності особи за умови оголошення її в міжнародний розшук згідно з ч. 6 ст. 165-2 КПК України.
		Заслухавши доповідача, прокурора Волковського Т.О. на підтримку апеляції, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає її підлягаючою задоволенню з таких підстав.
		 Відповідно до ст. 165 -2 КПК України суд приймає рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту за відсутності особи лише у разі оголошення її міжнародний розшук. 
		 Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, 23.06.2008 року щодо ОСОБА_2 винесено постанову про притягнення в як обвинуваченої за ч. 1 ст. 186 КК України, а 13.08.2008 року ОСОБА_2 постановою слідчого оголошено в розшук. 
		 Висновки суду першої інстанції про неможливість обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту з причин перебування ОСОБА_2 лише в міждержавному розшуку, колегія суддів вважає надуманими і такими, що не ґрунтується на нормах діючого КПК України та міжнародних актів, які регулюють такі правовідносини. 
		 Зокрема, в діючому Кримінально  процесуальному кодексі України не визначено поняття міждержавного розшуку особи та в яких випадках його слід застосувати. Крім того, суд у своїх висновках провів субєктивне трактування понять міжнародного та міждержавного розшуку, не пославшись при цьому на відповідні нормативно  правові акти та не навівши переконливих мотивів на користь прийнятого рішення. 
		 До того ж, суд залишив поза увагою положення ч. 6 ст. 165  2 КПК України щодо того, що у таких випадках після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки до місця провадження у справі суд за її участю розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну та виносить постанову. 
		 З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду винесена без ретельного урахування всіх обставин, і що при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_2 суддя належним чином не виконав вимоги ст. ст. 148, 150, 165 - 2 КПК України, а тому її не можна визнати законною та обґрунтованою, в звязку з чим вона не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.
		 Під час нового судового розгляду суду необхідно розглянути подання слідчого відповідно до вимог діючого кримінально  процесуального закону та норм міжнародного законодавства, перевіривши доводи апеляції прокурора, та прийняти законне і обґрунтоване рішення. 
		 Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, 
		 У Х В А Л И Л А :
		 Апеляцію прокурора, що брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
		 Постанову Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 05 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_2 скасувати, а матеріали направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
		 Головуюча: 
		 
		 
		Судді:

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...