Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-16710/10/2670 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.01.2012. Забезпечено надання загального доступу: 10.01.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		 
			 Справа: № 2-а-16710/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Головань О.В. 
			Суддя-доповідач: Бєлова Л.В. 
			 
				 У Х В А Л А
				Іменем України
				"08" грудня 2011 р. м. Київ 
				 
				Київський апеляційний адміністративний суд в складі :
				 
				головуючого  Бєлової Л.В., 
				суддів: Безименної Н.В.,  
				Кучми А.Ю.
				при секретарі Салоїд І.М.
				розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Київської міської ради на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради від 29.10.2009р. № 631/2700,- 
				В С Т А Н О В И В :
				У листопаді 2010 року позивач Заступник прокурора м. Києва звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів, в якому просив:
				- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 29.10.2009р. № 631/2700 «Про передачу земельної ділянки громадянину ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м. Києва».
				Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2011 року адміністративний позов задоволено:
				Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради від 29.10.2009р. № 631/2700 «Про передачу земельної ділянки громадянину ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м. Києва».
				Не погоджуючись із вказаною постановою від 15 квітня 2011 року, відповідачем Київською міською радою подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову й прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
				Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. 
				Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
				При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
				З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного. 
				Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Рішенням Київської міської ради від 29.10.2009р. № 631/2700 «Про передачу земельної ділянки громадянину ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м. Києва», ОСОБА_3 надано у правитну власність земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м. Києва.
				З матеріалів справи вбачається, що прокуратура м. Києва, яка діє в інтересах держави в особі Державного комітету України із земельних ресурсів, вважає вищезазначене рішення Київради незаконним, виходячи з того, що у відповідності до Генерального плану розвитку міста Києва та його приміської зони до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.02 р. № 370/1804, зазначена земельна ділянка на АДРЕСА_1 м. Києва за функціональним призначенням належить до території рекреаційної забудови.
				Також, при прийняті рішення не виконано вимоги санітарно-епідеміологічного органу (висновок №981 від 31.07.09 р.) в частині обовязковості отримання позитивного висновку природоохоронного органу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві згідно Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Мінприроди України від 05.11.04 р. №434.
				Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.
				Відповідно до Закону України «Про планування і забудову територій»(в редакції чинній на момент прийняття рішення Київської міської ради) містобудівною документацією визнаються:
				-затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюються планування, забудова та інше використання територій, з урахуванням яких визначається цільове призначення земель;
				- схема планування території визначена як містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення планування, забудови та іншого використання відповідних територій адміністративно-територіальних одиниць, їх окремих частин;
				- генеральний план населеного пункту визначено як містобудівну документацію, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;
				- схему планування території визначено як містобудівну документацію, яка визначає принципові вирішення планування, забудови та іншого використання відповідних територій адміністративно-територіальних одиниць, їх окремих частин. 
				Тому, висновок суду першої інстанції стосовно того, що Генеральний план розвитку міста Києва та його приміської зони до 2020 року, затверджений рішенням Київської міської ради від 28.03.02 р. № 370/1804, та Схема планування частини території південного планування району Голосіївського адміністративного району в м. Києві, затверджена рішенням Київської міської ради від 27.10.05 №271/3732, є містобудівною документацією є вірним. 
				Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка площею 0.1 га на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м. Києва за функціональним призначенням належить до території рекреаційної забудови та території рекреаційного призначення. 
				Так, відповідно до ст. 10 Закону України «Про планування і забудову територій», містобудівна документація затверджується відповідною місцевою радою з визначенням строку її дії та переліку раніше прийнятих рішень, що втрачають чинність, а також тих рішень, до яких необхідно внести відповідні зміни; зміни до містобудівної документації вносяться рішенням ради, яка затвердила містобудівну документацію, після погодження з відповідним спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури. 
				Виходячи з відомостей, наявних в адміністративній справі та фактичних обставин справи, рішення про внесення змін до Генерального плану міста Києва, затвердженого рішенням Київради від 28.03.02 р. №370/1804, необхідно було внести відповідні зміни до містобудівної документації, якою в даному випадку є Генеральний план розвитку міста Києва та його приміської зони до 2020 року та Схема планування частини території південного планування району Голосіївського адміністративного району в м. Києві не було прийнято, що є порушення ст. 10 вищезазначеного Закону.
				Відповідно до п. 2 Порядку надання вихідних даних для проектування обєктів містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 20.05.09 р. №489, містобудівне обґрунтування - вид містобудівної документації, в якому відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації визначаються містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки (обєкта будівництва), обов'язкові для врахування при відведенні земельної ділянки та/або проектуванні обєкта. 
				Також, згідно 2.1.5 Правил забудови м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27.01.11 р. №11/2587, необхідність розроблення містобудівного обґрунтування визначається в кожному конкретному випадку Головкиївархітектурою та/або інвестором під час вибору земельних ділянок для розміщення об'єкта містобудування, підготовки висновку з питань відведення земельної ділянки, уточнення граничних параметрів обєкта. 
				Відповідно до п. 1 оскаржуваного рішення Київради від 29.10.09р. № 631/2700 територію в межах, визначених проектом землеустрою переведено до житлової садибної забудови, п. 2 рішення затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. 
				Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що цільове призначення земельної ділянки, визначене оскаржуваним рішенням - землі житлової і громадської забудови - передбачає наступне зведення обєкту містобудування на відведеній земельній ділянці, що, відповідно, передбачає попереднє отримання містобудівного обґрунтування для вирішення питання про відведення земельної ділянки для вказаних потреб. 
				Таким чином, станом на час до прийняття оскаржуваного рішення 
				Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, цільове призначення спірної земельної ділянки було чітко визначене - землі рекреаційного призначення згідно ст. 19 Земельного кодексу України.
				Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. 
				Отже, на момент прийняття оскаржуваного рішення Київської міської ради від 29.10.2009 р. земельна ділянка на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м. Києва відносилась до земель рекреаційного призначення, проте вищевказаним рішенням цільове призначення земельної ділянки було змінене на землі громадської та житлової забудови. 
				Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком Окружного адміністративного суду м. Києва, відповідно до якого при винесенні оскаржуваного рішення не було проведено експертизу проекту проект землевідведення вказаної земельної ділянки, що відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» є обовязковим.
				Також, згідно з висновком №981 від 31.07.2009 р. щодо вибору (відведення) земельної ділянки від забудову за підписом Головного державного санітарного лікаря м. Києва визначено, що земельна ділянка є придатною для будівництва і обслуговування жилого будинку за дотримання низки умов. Одна з цих умов - отримання позитивного висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища. Також у висновку зазначено, що при невиконанні однієї з вимог даний висновок втрачає силу і проект землеустрою погожденню не підлягає. 
				У висновку санітарно-епідеміологічного органу вказано саме про отримання позитивного висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища, а не будь-якого іншого природоохоронного органу, у звязку з чим відсутність погодження саме вказаного управління свідчить про недотримання вимог висновку і неможливість його врахування при прийнятті оскаржуваного рішення Київради.
				Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що рішення Київської міської ради від 29.10.2009р. № 631/2700 «Про передачу земельної ділянки громадянину ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 у Голосіївському районі м. Києва»- є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
				Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. 
				Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
				 Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд , -
				 У Х В А Л И В :
				 Апеляційну скаргу відповідача Київської міської ради на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2011 року - залишити без задоволення.
				 Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2011 року - залишити без змін. 
				 Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
				Ухвала складена в повному обсязі 12.12.2011 року. 
				 Головуючий суддя: Л.В.Бєлова 
				 
				Судді: Н.В. Безименна,
				А.Ю. Кучма

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...