Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-810/11 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 07.01.2012. Забезпечено надання загального доступу: 10.01.2012.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 Справа № 1-810/11 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 06.01.2012 Печерський районний суд м. Києва у складі :
		головуючого - судді Білоцерківця О.А.,
		при секретарях - Антоненко В.В., Вершняку В.М., Зененко В.Р.,
		з участю прокурорів - Вавренюка О.С., Байдюка Д.А.,
		адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням 
		 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Суми, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, працюючого політичним аналітиком в Інституті проблем регіональної політики і сучасної політології, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
		 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.297 КК України;
		 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця смт. Березнегувате Миколаївської обл., громадянина України, неодруженого, працюючого політичним аналітиком в Інституті проблем регіональної політики і сучасної політології, з незакінченою вищою освітою, студента Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка (факультет філософії, спеціальність політологія, 4 курс), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
		 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.297 КК України,
		 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця м. Одеса, громадянина України, неодруженого, з незакінченою вищою освітою, працюючого політичним аналітиком в Інституті проблем регіональної політики і сучасної політології, студента Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій (факультет телекомунікаційних систем та мереж), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,
		 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.297 КК України,
		 В С Т А Н О В И В:
		 17 червня 2011 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб між собою та двома невстановленими слідством особами, домовились провести акцію на території меморіалу «Вічної Слави»у Парку Вічної Слави, розташованого по вул. Лаврській, 1 в м. Києві, метою якої був протест проти притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за вчинення наруги над могилою, акція якої відбулась 16 грудня 2010 року на території вказаного парку.
		20 червня 2011 року приблизно о 15 годині ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб із двома невстановленими слідством особами, з метою проведення вказаного заходу прибули до Парку Вічної Слави, на території якого знаходиться алея могил (17 з кожного боку), яку завершує 26-метровий обеліск, біля підніжжя якого знаходиться могила Невідомого солдата, а у 32 могилах покояться останки воїнів, що загинули, обороняючи чи визволяючи Київ, землі України, серед яких знайшли спокій генерали, офіцери, старшини різних посад і різних видів військ та 21 Герой Радянського Союзу.
		Перебуваючи у Парку Вічної Слави, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб між собою та двома невстановленими слідством особами, нехтуючи нормами громадської моралі в частині забезпечення честі і гідності померлих, проявляючи нехтування до пам'яті та поваги загиблих у війні, усвідомлюючи свої протиправні та принизливі дії по відношенню до загиблих у боротьбі за визволення України від німецько-фашистських загарбників, використовуючи кладовищенську споруду з метою, не передбаченою чинним законодавством, зімітували смаження їжі на вогні меморіалу «Вічної Слави», який горить на могилі Невідомого солдата як останнє вшанування героїзму воїнів Великої Вітчизняної Війни, продемонструвавши образливе ставлення та зневагу до місця поховання та праху покійного. 
		Продовжуючи зазначену акцію, яка ігнорує норми щодо шанобливого ставлення до померлих та до місць їх поховання, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, перебуваючи у Маріїнському парку в місті Києві, демонстративно з'їли яєчню, нібито підсмажену на вогні меморіалу «Вічної Слави». При цьому ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, усвідомлюючи протиправність свого вчинку, бажаючи бути невпізнаними сторонніми особами, одягнули на обличчя маски, які заздалегідь були ними приготовлені для вказаної акції.
		Під час вказаного заходу невстановлена слідством особа, яка приймала участь у даній акції, відзняла цифровим фотоапаратом дії ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, який заздалегідь був приготовлений для зазначеної мети, а відзнятий матеріал розмістила у мережі Інтернет, чим було викликано громадське обурення вказаною акцією.
		Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у інкримінованому діянні не визнав та пояснив, що наругу над могилою він не вчиняв, оскільки це була політична акція на підтримку ОСОБА_7. Він та інші учасники акції лише зімітували дії, які вчинила ОСОБА_7 в грудні 2010 року, відтак у акції він був лише одним з акторів.
		Так, він за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ще кількома особами, яких він не памятає, 20.06.2011 року приблизно о 15-16 годині вечора приїхали в Маріїнський парк. В них з собою було 3 сковорідки та сирі яйця. Вони зняли відео тривалістю 5 хвилин, хто саме знімав дане відео, він не памятає. Потім присіли на землю, одягли маски та почали їсти раніше приготовлену яєчню, яку принесли з собою.
		Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у інкримінованому діянні не визнав та пояснив, що коли він був в судовому засіданні по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_7, у нього та інших учасників викликало обурення відношення суду та прокурора до підсудної. Після цих подій вони вирішили з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 влаштувати акцію протесту.
		Вони не збиралися насправді смажити яйця на «Вічному вогні», а лише імітувати ці дії. Як були розподілені ролі між учасниками акції, він не пам'ятає. Одну сковорідку для смаження яєць привіз він, а інші - хто, не знає. Яйця купували неподалік. Вони відзняли відео ролик біля вогню, тривалістю приблизно 5 секунд. В тому місці, де це все відбувалось, він не знав, що є поховання. Він шукав інформацію в Інтернеті про те, чи є там поховання чи ні, підтвердження не знайшов. 
		Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у інкримінованому діянні не визнав та пояснив, що вони прийшли в парк в зазначений час, перед цим у нього з підсудними виникла домовленість організувати протест проти незаконного тримання ОСОБА_7 в СІЗО. Він взяв з собою ковдру, одяг та рюкзак. Він знав, що буде зніматись відеоролик. Яєць він не брав, сковорідки теж. В ролику, де розбивали яйця на сковорідки і підносили до вогню, він участі не брав, а знаходився за 20-30 метрів від того місця, де відбувались події. Потім вони пішли в парк, розклали ковдру, їли яєчню, відзняли це все на відео і розійшлися.
		З ОСОБА_7 він був знайомий раніше. Перед цими подіями він приходив в парк, щоб переконатися, чи є на могилі Невідомому солдату якісь написи. Відповідні написи не свідчили про наявність поховань. Жодної шкоди нікому вони не завдавали. В своїх діях не вбачає наруги над могилою. 
		Відповідні показання підсудних були перевірені судом шляхом дослідження наявних у справі доказів під час судового слідства, з урахуванням того, що у справі забезпечено достатньо всебічне та повне, обєктивне дослідження всіх обставин справи.
		Суд, здійснюючи оцінку наявним у справі доказам, бере до уваги лише ті, що власне є доказами, тобто є допустимими фактичними даними в розумінні положень ст.65 КПК України.
		Окрім цього, суд вимушений керуватись вимогами ст.275 КПК України, зокрема, в частині визначення кола предметів злочину згідно обвинувачення, підтриманого прокурором.
		Незважаючи на невизнання вини підсудними по справі, існує сукупність допустимих та обєктивних даних, на підставі яких можна зробити висновок щодо доведеності вини підсудних у вчиненні ними злочинного діяння.
		Так, вина підсудних доводиться їх показаннями, наданими в судовому засіданні, згідно яких вони підтверджують наявність попередньої змови на вчинення імітації приготування їжі на Вічному вогні, вчинення кожним з них певних дій, спрямованих на отримання конкретного результату. Не заперечують підсудні, що до Вічного вогню ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підносили сковорідки з продуктами харчування, а ОСОБА_5 знаходився неподалік, а потім вживав яєшню, начебто посмажену на Вічному вогні.
		Окрім цього, їх вина у вчиненні злочину доводиться:
		-оглядом місця події від 21.06.2011 року, під час якого зафіксовано, що у підніжжя обеліска у Парку Вічної Слави в м. Києві знаходиться вогонь Вічної Слави. На місці подачі вогню, по колу, викладені металеві літери «Невідомому солдату». Обрамляє вказану композицію виконаний з металу у формі кола вінок; 
		-довідкою з КП „Спеціалізований комбінат підприємств комунально- побутового обслуговування", в якій зазначено, що на території меморіального комплексу „Парк Вічної Слави" розташовано алею могил (17 з кожного боку), яку завершує 26-метровий обеліск. Біля його підніжжя знаходиться могила Невідомого солдата. У 32 могилах покояться останки воїнів, що загинули, обороняючи чи визволяючи Київ, землі України;
		- протоколом обшуку, проведеного 01.07.2011 року за місцем мешкання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, під час якого були вилучені предмети одягу, в які ОСОБА_3 був одягнутий під час вчинення акції, а також вилучено сковорідку, яка використовувалась для смаження яєчні, та маски, які використовувались ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5;
		-протоколом обшуку, проведеним 01.07.2011 року за місцем мешкання ОСОБА_5, під час якого була вилучена маска, яка використовувалась останнім під час зйомки відеоматеріалу, розміщеного в мережі Інтернет;
		-протоколом виявлення та вилучення від 01.07.2011 року, під час якого у ОСОБА_4 були вилучені предмети одягу, в які він був одягнутий під час вчинення вказаної акції, а також було вилучено складаний ніж, який використовувався останнім під час зйомки відеоматеріалу, розміщеного в мережі Інтернет.
		Вина підсудних також доводиться наявністю речових доказів у справі, а саме: трьома масками, однією сковорідкою, кофтою білого кольору «Blue Ridge Demin 1963», чоловічою сорочкою у клітинку, джинсовими штанами блакитного кольору, кросівками сірого кольору «ТЕХХ», складаним ножем, з написом «NAVY», а також дисками із відеозаписом проведення акції протесту 20.06.2011 року у Парку Вічної Слави в м. Києві, та із відеозаписом надзвичайних новин від 07.07.2011 року.
		Зазначені докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінально процесуального закону, вони є допустимим джерелом даних, які в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення підсудними діяння, інкримінованого їм стороною обвинувачення. 
		Суд не може взяти до уваги показання підсудних про те, що начебто їм було невідомо про наявність поховання Невідомого солдата на території меморіального комплексу біля підніжжя стели з Вічним вогнем, до якого підносились сковорідки з продуктами харчування, виходячи з наступного.
		Всі підсудні у справі станом на 20 червня 2011 року мали відомості про притягнення іншої особи до кримінальної відповідальності за вчинення наруги над могилою та розгляд судом відповідної кримінальної справи щодо неї за здійснення аналогічних дій над Вічним вогнем в парку Слави, таким чином, достеменно знали про наявність поховання під стелою меморіального комплексу, однак свідомо фактично повторили діяння, яке має ознаки злочину, передбаченого диспозицією статті Кримінального кодексу України. Окрім цього, зовнішній вигляд частини меморіального комплексу біля стели з Вічним вогнем, написом Невідомому солдату свідчать про наявність поховання останнього у вказаному місці.
		Аналіз вказаних доказів свідчить про те, що всі підсудні у справі без винятку вчинили наругу над могилою, тобто місцем меморіального комплексу, призначеного для поховання померлих, де знаходяться людські останки, тобто дії, які свідчать про образливе, зневажливе ставлення до могили. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 при цьому діяли як співвиконавці злочину, ОСОБА_4, ОСОБА_3 підносили сковорідки з продуктами харчування до Вічного вогню на могилі Невідомого солдата, а ОСОБА_5 знаходився безпосередньо біля них, продовжуючи брати участь у вчиненні вказаної акції, а в подальшому, ігноруючи норми щодо шанобливого ставлення до померлих та до місць їх поховання, ОСОБА_5, разом з іншими підсудними, перебуваючи у Маріїнському парку в місті Києві, демонстративно з'їли яєчню, нібито підсмажену на вогні меморіалу «Вічної Слави», маючи за мету розповсюдження відеозйомки своїх дій в мережі Інтернет.
		Суд не бере до уваги посилання підсудних та їх захисників на наявність політичних мотивів у проведенні зазначеної акції як підставу для висновку про відсутність в діях ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.2 ст.297 КК України, оскільки не в залежності від політичних мотивів підсудні умисно вчинили дії, які одночасно свідчать про образливе, зневажливе ставлення до могили, як місця, призначеному для поховання. Підсудні мали можливість обрати іншу, допустиму у суспільстві, форму політичного протесту, однак цим свідомо не скористались.
		Суд не може вважати обєктивними посилання захисників на ту обставину, що підсудні безпосередньо не зачіпали могилу Невідомого солдата та не порушували поховання, а тому не вчиняли дій, що складають обєктивну сторону злочину наруги над могилою. Способи вчинення наруги над могилою законом не визначені. Наруга над могилою як така це демонстрація зневаги, образливе ставлення, яке може полягали не лише у руйнуванні надмогильних споруд, розкопування місця поховання, розчленуванні трупа, а і у інших діяннях, які спрямовані на зневаження памяті про померлих, демонстрацію негативного ставлення до суспільних принципів, які панують у цій сфері.
		Невизнання підсудними своєї вини суд розцінює як спробу акцентувати увагу на моментах, які не мають безпосереднього відношення до предмету судового розгляду наруги над могилою, і стосуються громадської та політичної діяльності підсудних, з метою уникнення суспільного осуду за вчинення конкретного злочинного діяння.
		Таким чином суд приходить до висновку про повну доведеність вини всіх підсудних у вчиненні діяння, інкримінованого їм стороною обвинувачення, докази вини ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.297 КК України, є допустимими, достатніми та такими, що не суперечать один одному.
		Діяння, вчинене підсудним ОСОБА_3 є суспільно небезпечним і підлягає кваліфікації за ч. 2 ст.297 КК України, оскільки підсудний здійснив умисні дії, які виразились у нарузі над могилою, вчинені за попередньою змовою групою осіб щодо могили Невідомого солдата.
		При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує, що вчинений злочин є нетяжким, середньої тяжкості, особу підсудного, який раніше не судимий, вчинив злочин вперше, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, його вік, те, що він виключно позитивно характеризується, суспільну орієнтованість працевлаштованість, має постійне місце проживання.
		Обставин, які помякшують чи обтяжують покарання, немає.
		Діяння, вчинене підсудним ОСОБА_4 є суспільно небезпечним і підлягає кваліфікації за ч. 2 ст.297 КК України, оскільки підсудний здійснив умисні дії, які виразились у нарузі над могилою, вчинені за попередньою змовою групою осіб щодо могили Невідомого солдата.
		При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує, що вчинений злочин є нетяжким, середньої тяжкості, особу підсудного, який раніше не судимий, вчинив злочин вперше, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, його вік, те, що виключно позитивно характеризується, суспільну орієнтованість  є студентом ВНЗ, має постійне місце проживання. 
		Обставин, які помякшують чи обтяжують покарання, немає.
		Діяння, вчинене підсудним ОСОБА_5 є суспільно небезпечним і підлягає кваліфікації за ч. 2 ст.297 КК України, оскільки підсудний здійснив умисні дії, які виразились у нарузі над могилою, вчинені за попередньою змовою групою осіб щодо могили Невідомого солдата.
		При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_5 суд враховує обставини справи, що вчинений злочин є нетяжким, середньої тяжкості, особу підсудного, який раніше не судимий, вчинив злочин вперше, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався, його вік, те, що виключно позитивно характеризується, суспільну орієнтованість працевлаштованого, має постійне місце проживання. 
		Обставини, які помякшують чи обтяжуючих покарання, не встановлено.
		 Враховуючи викладене, зокрема, обставини справи, нетяжкість діяння, особи підсудних, позитивні характеристики, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що одна лише відсутність помякшуючих покарання обставин не може слугувати єдиною та достатньою підставою для висновку про неможливість виправлення цих осіб без ізоляції від суспільства.
		Відтак суд приходить до висновку про необхідність обрання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 міри покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.297 КК України зі звільненням на підставі ст.75 КК України від призначеного покарання з випробовуванням з іспитовим строком.
		Цивільний позов не заявлено.
		Питання речових доказів вирішується у відповідності до ст. 81 КПК України.
		Судові витрати по справі відсутні.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 321, 322, 323, 324 КПК України, суд
		 З А С У Д И В:
		 ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.297 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
		ОСОБА_3 на підставі ст.75 КК України від призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробовуванням з іспитовим строком на 2 роки.
		ОСОБА_3 на підставі ст.76 КК України в період іспитового строку забов'язати періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання.
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити без змін підписку про невиїзд з постійного місця проживання. 
		ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.297 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
		ОСОБА_4 на підставі ст.75 КК України від призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробовуванням з іспитовим строком на 2 роки.
		ОСОБА_4 на підставі ст.76 КК України в період іспитового строку забов'язати періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання.
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити без змін підписку про невиїзд з постійного місця проживання. 
		ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.297 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.
		ОСОБА_5 на підставі ст.75 КК України від призначеного покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробовуванням з іспитовим строком на 2 роки.
		ОСОБА_5 на підставі ст.76 КК України в період іспитового строку забов'язати періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання.
		Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити без змін підписку про невиїзд з постійного місця проживання. 
		Речові докази у справі, що передані на зберігання ОСОБА_4, а саме: три маски, одну сковорідку, кофту білого кольору «Blue Ridge Demin 1963», чоловічу сорочку, джинсові штани блакитного кольору, кросівки сірого кольору «ТЕХХ», складаний ніж, на лезі якого напис «NAVY»залишити останньому.
		Речові докази у справі, що містяться в матеріалах справи, а саме: лазерний диск із відеозаписом проведення акції протесту 20.06.2011 року у Парку Вічної Слави в м. Києві та лазерний диск із відеозаписом надзвичайних новин від 07.07.2011 року з поясненнями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 щодо їх участі у проведенні акції протесту 20.06.2011 року у Парку Вічної Слави в м. Києві залишити в ній.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення через Печерський районний суд м.Києва.
		 Головуючий у справі 
		 СУДДЯ О.А. Білоцерківець

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...