Справа № 22-599/2007 р головуючий
у 1 інстанції
- Олексюк Г.Є.
доповідач - Григоренко М.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2007 року м.
Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду
Рівненської області в складі:
головуючого
судді - Собіни
І.М.,
суддів : Григоренка
М.П., Демянчук СВ., при
секретареві Колесовій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу ДП "Житлово-експлуатаційне ремонтно-будівельне
управління" ТзОВ "Рівненський МЖК" на рішення Рівненського
міського суду від 28 лютого 2007 року по справі
за позовом ДП "Житлово-експлуатаційне ремонтно-будівельне управління"
ТзОВ "Рівненський МЖК" до ОСОБА_1про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИЛА :
Рішенням Рівненського міського суду від 28 лютого 2007
року в позові ДП "Житлово-експлуатаційне ремонтно-будівельне
управління" ТзОВ "Рівненський МЖК" до ОСОБА_1про стягнення
заборгованості за надані в період з червня по грудень 2006 року комунальні
послуги, на загальну суму 370
грн. 66 коп.,
відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Вважаючи рішення незаконним, відповідач в апеляційній
скарзі вказує, що укладений між сторонами Договір від 25.05.1999 року є дійсним,
оскільки сторони не ставили питання про його припинення чи визнання таким, що
втратив чинність і після 01.01.2006
року сторони продовжували виконувати його до червня 2006 року. Крім того,
підприємство надавало послуги з утримання будинку і після припинення плати за
ці послуги зі сторони відповідача, надання цих послуг стверджується наданими суду
доказами.
Також, суд не врахував, що відповідач не вимагала переукладення договору та
відмовляється від підписання підготовленого позивачем Типового договору.
2
Просить оскаржуване
рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши
матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга
підлягає відхиленню.
Згідно ст. 19 Закону України „ Про
житлово-комунальні послуги" від
24 червня 2004
року відносини у сфері житлово-комунальних послуг
здійснюються виключно на договірних засадах
Статтею 26 даного
Закону передбачено перелік істотних умов які має містить в собі договір між
виконавцем\виробником та споживачем на надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 1 Прикінцевих положень до цього ж Закону договори про
надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом,
мають бути приведені у відповідність із ним до 1 січня 2006
року. Договори, що не приведені у відповідність із цим Законом у зазначений
строк, втрачають чинність.
З долучених до матеріалів справи двох екземплярів договору на надання
житлово-комунальних послуг, який був укладений між позивачем і відповідачем 25 травня 1999 року (а.с.21, 22) видно, що даний
договір не містить в собі ряд істотних умов, передбачених ст. 26 Законом України „ Про
житлово-комунальні послуги", зокрема:
·
вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та
їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг;
·
порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні
послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх
якості;
· порядок
контролю та звіту сторін;
· порядок
вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг;
· перелік
форс-мажорних обставин;
· строк
дії договору;
· умови
зміни, пролонгації, припинення дії договору.
З огляду на вищевикладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку,
що оскільки укладений між позивачем та відповідачем договір від
25 травня 1999
року не був приведений до 1
січня 2006 року у
відповідність
до вимог Закону України „
Про житлово-комунальні послуги", тому цей
договір втратив чинність і, відповідно, відсутні будь-які правові підстави
для
стягнення з відповідача заборгованості за надані комунальні послуги.
Доводи позивача, як на підставу задоволення заявлених позовних вимог, про
те, що відповідач ухилявся від укладення договору, після набранням чинності
Законом України „ Про
житлово-комунальні послуги" від 24
червня 2004 року, не
заслуговують на увагу, так як позивач не надав суду будь-яких доказів того,
відповідач ухилявся від виконання свого обов'язку, передбаченого пунктом 1 частини 3 статті 20 вищезазначеного
Закону, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений
виконавцем на основі типового договору.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої
інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи,
характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми,
які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв'язку із
3
чим
рішення Рівненського міського суду від 28
лютого 2007 року
підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і
процесуального права.
На
підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303,
307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ДП
"Житлово-експлуатаційне
ремонтно-
будівельне
управління" ТзОВ "Рівненський МЖК" відхилити, а рішення
Рівненського міського суду від 28
лютого 2007 року
залишити без змін.
Дана
ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її
проголошення.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити
ухвалу апеляційного суду і рішення суду першої інстанції до Верховного Суду
України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали апеляційного
суду, з подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.