Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 53/302 : Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Інший.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.01.2012. Забезпечено надання загального доступу: 16.01.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
		 ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
			 
			"23" червня 2011 р. Справа № 53/302   
				 
			
			Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
			 
				 
				головуючого суддіДобролюбової Т.В. 
				суддівДроботова Т.Б. 
				Швеця В.О. 
				 розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства з 100% іноземною інвестицією "СоюзКонтрактІнвестмент" 
				 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.11  
				 у справі № 53/302 
				 господарського суду міста Києва 
				 за позовом Дочірнього підприємства з 100% іноземною інвестицією "СоюзКонтрактІнвестмент" 
				 до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 
				 про розірвання інвестиційного договору № 049-13/1/15 від 18.10.04
				 
				 Згідно з Розпорядженням Вищого господарського суду України № 03.08-05/348 від 22 червня 2011 року у зв'язку з відпусткою судді Гоголь Т.Г. для розгляду касаційної скарги у цій справі сформовано колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. (головуючого), Дроботової Т.Б., Швеця В.О.
				 
				 
				за участю представників сторін від:
				 позивача: ОСОБА_1. (дов. від 03.12.10),
				 відповідача: ОСОБА_2.,
				 
				 
				ВСТАНОВИВ:
				Дочірнє підприємство з 100 % іноземною інвестицією "СоюзКонтракт Інвестмент" звернулося з позовом до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розірвання інвестиційного договору № 049-13/1/15 від 18.10.04 про будівництво, стягнення з Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рахунок коштів спеціального фонду місцевого бюджету сум завданих збитків в розмірі 41121668,00 грн, заподіяних неналежним виконанням відповідачем взятих на себе обов"язків.
				Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.06.09, ухваленим суддею Грєховою О.А., позовні вимоги задоволено частково, розірвано інвестиційний договір № 049-13/1/15 від 18.10.04, стягнуто з Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради за рахунок коштів цільового фонду спеціального фонду місцевого бюджету суму завданих збитків в розмірі 38618154,25 грн, 24032,56 грн витрат по сплаті державного мита та 110,82 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За заявою позивача про зміну способу виконання рішення ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.10 змінено номер рахунку фонду. 
				Київський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Отрюха Б.В. головуючого, Тищенко А.І., Михальської Ю.Б., постановою від 10.03.11 перевірене рішення місцевого господарського суду від 26.06.09 і ухвалу від 15.03.10 про зміну способу та порядку виконання даного рішення скасував, у задоволенні позову відмовив з підстав недоведеності та необґрунтованості.
				Не погоджуючись з винесеною у справі постановою апеляційного суду, Дочірнє підприємство з 100% іноземною інвестицією "СоюзКонтракт Інвестмент" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду від 26.06.09 і ухвалу господарського суду м. Києва від 15.03.10 залишити в силі. Касаційна скарга обґрунтована доводами щодо порушення апеляційним судом вимог статей 611, 623, 651 Цивільного кодексу України.
				Від Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відзиву на касаційну скаргу судом не отримано. 
				Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., пояснення учасників процесу, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
				Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 18 жовтня 2004 року між позивачем, як інвестором будівництва, та відповідачем, як організатором конкурсу на фінансування будівництва, укладено інвестиційний договір № 049-13/І/15 про будівництво житлово-готельного, офісно-готельного, офісно-торговельного, розважального центру та перекриття Набережного шосе експлуатованою покрівлею із створенням на ній пішохідної та зеленої зони, згідно предмету якого сторони домовились про співробітництво у будівництві цього об'єкта інвестування орієнтовною загальною площею 402200 кв.м., для чого позивач зобов'язався здійснити фінансування усіх витрат, пов'язаних з будівництвом об'єктів, що будуть розташовані на земельній ділянці від Річкового вокзалу до з'їзду з Дніпровського узвозу, за власні та/або залучені кошти відповідно до умов інвестиційного конкурсу, а відповідач зобов'язався сприяти укладенню між Київською міською радою та позивачем договору оренди земельної ділянки на 49 років, орієнтовною площею 182300 кв.м. від Річкового вокзалу до з'їзду з Дніпровського узвозу, на якій буде збудовано об'єкт інвестування. Згідно із розділом 2 спірного договору встановлено порядок та умови здійснення інвестицій, за яким загальна сума інвестицій склала 1256155739,39 грн, з яких орієнтовна вартість будівництва об'єкта інвестування склала 974049566,00 грн, крім того ПДВ в сумі 194809913,20 грн, компенсація витрат на підготовку інвестиційного проекту, у розмірі 1% від орієнтовної вартості будівництва об'єкта інвестування, що становить 7725332,76 грн, як компенсацію витрат, пов'язаних з підготовкою та проведенням інвестиційного конкурсу, кошти на створення соціальної та інженерно-транспортної структури м. Києва у розмірі 10,3% від орієнтовної вартості будівництва об'єкту інвестування, що становлять суму 79570927,43 грн. Також сторони узгодили, що позивач зобов"язується перерахувати 7725332,76 грн на рахунок відповідача протягом десяти календарних днів з моменту укладення цього договору, поетапно: протягом 10 банківських днів після підписання договору оренди на 49 років земельної ділянки від Річкового вокзалу до з'їзду з Дніпровського узвозу, на якій буде збудовано об'єкт інвестування, 50% від цієї суми, протягом 10 банківських днів після затвердження на Містобудівній раді Концепції забудови об'єкту інвестування - 25% від цієї суми, протягом 10 банківських днів після отримання ордеру на будівництво об'єкту інвестування - 25% від цієї суми, порядок перерахування 974049566,00 грн, крім того ПДВ в сумі 194809913,20 грн, визначається на підставі угод, що будуть укладені позивачем з проектною та підрядними організаціями. При цьому, орієнтовна вартість будівельно-монтажних робіт за 1 кв.м. об'єкта інвестування становить 3120,8 грн, крім того ПДВ 624,2 гри, загальної площі будівель, 1783,33 грн, крім того ПДВ 356,67 грн, підземних паркінгів, інженерного колектора та пішохідної еспланади. Судами обох інстанцій установлено, що розділом 3 оскаржуваного договору сторони передбачили, що відповідач зобов'язався, в тому числі, здійснювати контроль за дотриманням та виконанням умов інвестиційного конкурсу та конкурсних пропозицій під час реалізації договору, під час та після виконання позивачем своїх зобов'язань по цьому договору відповідач у межах своєї компетенції зобов"язався сприяти оформленню права позивача на довгострокову оренду на 49 на земельну ділянку, на якій буде збудовано об'єкт інвестування на умовах та в строки, визначені цим договором; після підписання цього договору відповідач утримується від погодження оформлення земельних ділянок на території об'єкта інвестування іншим землекористувачам та порушує питання щодо повідомлення уповноваженим органом усіх землекористувачів, з якими укладено договори оренди земельних ділянок на території об'єкта інвестування та договори оренди гранітної набережної, про неможливість продовження строку такої оренди шляхом направлення відповідних листів. Судом першої інстанції установлено, що позивач виконав покладений на нього обов'язок із сплати 7725332,76 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 420 від 28.10.04. Водночас, судом установлено, що відповідач своїх обов'язків в частині повідомлення уповноваженим органом усіх землекористувачів, з якими укладено договори оренди земельних ділянок на території об'єкта інвестування та договори оренди гранітної набережної, про неможливість продовження строку такої оренди шляхом направлення відповідних листів (пункт 3.8. оскаржуваного договору), сприяння оформленню права позивача на довгострокову оренду на 49 років на земельну ділянку, на якій заплановано будівництво об'єкта інвестування (пункт 3.2. оскаржуваного договору) не виконав. Такого висновку суд дійшов враховуючи укладений 05.04.06 між Київською міською радою із іншою юридичною особою договір оренди земельної ділянки на п'ятнадцять років загальною площею 5219 кв.м., яка розташована на Набережному шосе, 4-6 у Подільському районі м. Києва, що входить до складу земель під будівництво об'єкта інвестування за оскаржуваним договором відповідно, який посвідчено нотаріально та зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 13.04.06 за № 85-6-00262. Відтак суд дійшов висновку, що передача в оренду земельної ділянки під об'єктом інвестування за оскаржуваним договором на користь третьої особи свідчить про односторонню відмову відповідача від оскаржуваного інвестиційного договору, оскільки виконання договору з будівництва об'єкта інвестування без ділянки для будівництва не видається можливим, як і не видається можливим досягнення позивачем мети інвестиційного договору на умовах, передбачених у ньому. Вирішуючи даний спір, господарським судом також враховано, що відповідач згідно з пунктом 4 Положення про Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29 грудня 2003 року № 2470 уповноважений одержувати в установленому порядку від інших структурних підрозділів КМДА інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань, а також передбачена можливість взаємодії з профільними комісіями Київської міської ради, структурними підрозділами КМДА у процесі виконання покладених на нього завдань. Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди. Частиною 2 статті 651 вказаного Кодексу визначено в якості підстави для розірвання договору за рішенням суду факт істотного порушення договору однією із сторін. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Встановивши наявність правових підстав для розірвання спірного договору з огляду на істотне порушення умов договору відповідачем в контексті статті 651 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд обґрунтовано розірвав спірний інвестиційний договір. Статтею 653 Цивільного кодексу України унормовано, якщо договір розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, спричинених розірванням договору. Під збитками в силу положень статті 224 Господарського кодексу України розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження їїї майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного 
					виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності 
						другою стороною. Встановивши факт понесення позивачем на виконання спірного договору сума витрат в розмірі 38618154,25 грн, суд стягнув вказану суму з відповідача. Залишивши поза увагою вказані норми, суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив в задоволенні позову, посилаючись на відсутність правової підстави для розірвання інвестиційного договору. при цьому, враховуючи те, що підставою для розірвання такого договору слугувало порушення відповідачем покладених на нього зобов"язань згідно з розділом 3 оспорюваного договору щодо сприяння оформленню права позивача на довгострокову оренду та утримання від погодження земельних ділянок на територіях об"єкту інвестування іншим землекористувачам, апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що до повноважень відповідача не входить прийняття рішення про укладення договору оренди землі, а унормованих механізмів впливу Головного управління економіки на Київську міську раду щодо прийняття тих чи інших рішень про відведення землі на даний час не існує. Отже, суд дійшов висновку про недоведеність істотного порушення відповідачем умов спірного договору, при цьому не спростував встановленого судом першої інстанції. 
					
					Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про залишення в силі рішення і ухвали суду першої інстанції і скасування постанови суду апеляційної інстанції.
				
				Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
				 
					 ПОСТАНОВИВ:
					Касаційну скаргу Дочірнього підприємства з 100 % іноземною інвестицією "СоюзКонтрактІнвестмент" задовольнити.
					Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.11 у справі Господарського суду м. Києва № 53/302 скасувати. Рішення Господарського суду м. Києва від 26.06.09 і ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.03.10 залишити в силі.
					 
						 Головуючий суддя Т. Добролюбова
						 Судді Т. Дроботова
						  В. Швець

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...