Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1/2506/51/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.01.2012. Забезпечено надання загального доступу: не визначено.
Дата набрання законної сили: 01.02.2012
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 1/2506/51/12 
		 В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
			 
			12.01.2012 рокум. Чернігів  
				 
			
			Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
			головуючого                                        - судді Мурашко І.А.,
			при секретарі                                        - Янович Я.В.,
			з участю прокурора                              - Авраменко А.А.,
			потерпілого                                                  - ОСОБА_1,
			розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Чернігові справу по обвинуваченню:
			ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Німеччина, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не заміжня, не працює, раніше судима: 08.09.2010 року Деснянським районним судом м.Чернігова за ч.4 ст.190, ст.69, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.1 ст.70, ст.ст.75, 76 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на три роки та звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, відповідно до ч.4 ст.72 КК України додаткове покарання виконувати самостійно; 09.02.2011 року Деснянським районним судом м.Чернігова за ч.3 ст.190, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366, ч.1 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на три роки, зареєстрована: ІНФОРМАЦІЯ_4,
			у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України, -
			 В С Т А Н О В И В :
			 ОСОБА_2, працюючи з 05.11.2008 року по 23.03.2010 року на посаді начальника відділення №351 Акціонерного комерційного інноваційного банку “УкрСиббанк”(відділення №351 Банку), юридична адреса: м. Чернігів, вул.Шевченка, 22, маючи, згідно довіреності від 13.11.2008 року, право від імені Банку укладати, змінювати та розривати договори з прийняття вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб, заволоділа чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене повторно та службового підроблення за наступних обставин.
			Так, 31.07.2009 року, ОСОБА_2, перебуваючи у приміщенні свого службового кабінету у м. Чернігові по вул. Шевченко, 22, отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 30000 грн., які останній передав їй для відкриття депозитного рахунку на його ім’я та внесення зазначених коштів через касу відділення №351 Банку на цей рахунок.
			Проте, ОСОБА_2, діючи повторно, шляхом зловживання службовим становищем, документів на складання договору банківського вкладу та відкриття депозитного рахунку на ім’я ОСОБА_1 відповідальній особі відділення №351 Банку не передала, та достовірно знаючи, що депозитний рахунок у гривні у відділенні №351 Банку на ім’я вказаної особи не відкритий, йому про це не повідомила, а отримані шляхом зловживання службовим становищем кошти в сумі 30 000 грн. до каси відділення №351 Банку не внесла, а заволоділа ними.
			Продовжуючи свої злочинні дії, 31.07.2009 року, ОСОБА_2 склала та видала ОСОБА_1 підписаний особисто нею і посвідчений печаткою відділення №351 Банку фіктивний банківський документ, а саме: договір №26202427546000 від 31.07.2009 року банківського вкладу на вимогу “Активні гроші” про відкриття на ім’я ОСОБА_1 вкладного рахунку №26202427546000.
			Після чого, ОСОБА_2 видала ОСОБА_1 фіктивні квитанції №9 та №10 від 31.07.2009 року про нібито зарахування на рахунок №26202427546000 фізичної особи ОСОБА_1 грошей в сумі 29000 грн. та 1000 грн.
			Внаслідок злочинних дій начальника відділення №351 Банку ОСОБА_2, Акціонерному комерційному інноваційному банку “УкрСиббанк” завдані матеріальні збитки на суму 30000 грн.
			У судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину у пред’явленому їй обвинуваченні за ч.3 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України визнала повністю та підтвердила обставини, що викладені у обвинуваченні, вказала, що дата, час, місце та інші обставини вчинення злочинів, все у обвинуваченні вказано правильно, і вона всі ці обставини визнає повністю. У скоєному щиро каялась.
			Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні обставини, що викладені у обвинуваченні, підтвердив, вказав, що підсудна йому частково відшкодувала завдану шкоду. Не настоював на суворій мірі покарання для підсудної.
			З’ясувавши думку учасників судового розгляду про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками процесу не оспорюються доведеність вини підсудної та кваліфікація її дій, з’ясувавши правильне розуміння підсудною та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред’явлене ОСОБА_2, знайшло своє підтвердження у судовому засіданні в повному обсязі, а дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч.3 ст.191 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, та за ч.1 ст.366 КК України, як складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
			За сукупністю злочинів дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України.
			Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, суму отриманих підсудною грошових коштів внаслідок вчинення злочинів, що отримані підсудною грошові кошти повернуті тільки частково, особу винної - її вік, сімейний стан, стан здоров’я підсудної та стан здоров’я її батька відповідно до даних, що є у справі(а.с.147-150), її освіту, формально позитивну характеристику під час відбування покарання в Уманській виправній колонії, що підсудна не притягувалась до адміністративної відповідальності, але притягувалась до кримінальної відповідальності.
			Обставинами, які пом’якшують покарання підсудній, є: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
			Обставин, що обтяжують покарання підсудній, у судовому засіданні не встановлено.
			З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі ближче до мінімальних меж частин статей, якими передбачене покарання за вчинені підсудною злочини, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю, що є необхідним та достатнім для виправлення підсудної та попередження вчинення нею нових злочинів.
			Цивільний позов по справі не заявлений.
			Речові докази: договір №26202427546000 банківського вкладу на вимогу “Активні гроші” від 31.07.2009 року, квитанцію №9 та квитанцію №10 від 31.07.2009 року (а.с.61-63), - необхідно залишити ОСОБА_1
			Судові витрати в сумі 1 013,04 грн., пов’язані з проведенням по справі експертиз, підлягають стягненню з підсудної на користь держави.
			На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
			 З А С У Д И В :
			 ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України і призначити їй покарання:
			- за ч.3 ст.191 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в установах, організаціях та підприємствах незалежно від форми власності, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк два роки шість місяців;
			- за ч. 1 ст.366 КК України у вигляді двох років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в установах, організаціях та підприємствах незалежно від форми власності, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк два роки.
			На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів у вигляді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в установах, організаціях та підприємствах незалежно від форми власності, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк два роки шість місяців.
			Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, враховуючи вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.02.2011 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді чотирьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в установах, організаціях та підприємствах незалежно від форми власності, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк три роки.
			Міру запобіжного заходу ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, залишити без змін - утримання під вартою.
			Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з дня її затримання з 21.07.2011 року.
			Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави - 1 013,04 грн. судових витрат.
			Речові докази: договір №26202427546000 банківського вкладу на вимогу “Активні гроші” від 31.07.2009 року, квитанцію №9 та квитанцію №10 від 31.07.2009 року (а.с.61-63), - залишити ОСОБА_1
			На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженою ОСОБА_2 у той же строк з моменту вручення копії вироку.
			 
				 
					 Головуючий:                                                                      І.А.Мурашко

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...