Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-4493/11/1370 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 16.11.2011. Зареєстровано: 19.01.2012. Забезпечено надання загального доступу: 19.01.2012.
Дата набрання законної сили: 08.11.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		  
			 
		
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
			 
			08 листопада 2011 р. Справа № 73071/11/9104   
				 
			
			 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
			 головуючого-судді: Сапіги В.П., 
			суддів: Онишкевича Т.В., Попка Я.С.
			 
			з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.
			 
			розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Державної митної служби України та Львівської митниці на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2011 року у справіза позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України та Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення втраченого заробітку,-
			 В С Т А Н О В И В :
			ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної митної служби України та Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказу Державної митної служби України № 493-к від 21.03.2011 року про припинення перебування на державній службі в митних органах, поновлення на посаді провідного інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, стягнення втраченого заробітку за час вимушеного прогулу.
			В обґрунтування заявлених вимого позивач покликається на те, що працюючи на посаді провідного інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, наказом Державної митної служби України № 493-к від 21.03.2011 року за порушення Присяги державного службовця, що виявилось у несумлінному виконанні службових обов'язків та порушенні вимог законодавства з питань митної справи припинено перебування його з 22.03.2011 року на державній службі в митних органах відповідно до п.6 ч.1 ст. 30 Закону України «Про державну службу». Приймаючи вказаний наказ відповідач не зазначив, які вчинки позивача є перешкодою для перебування його на службі в митних органах, відсутні посилання на конкретні порушення позивачем вимог Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про Дисциплінарний статут митної служби України» № 2805-ІV від 06.09.2005 року.
			Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2011року позовні вимоги задоволено з тих підстав, що відповідач не довів порушення позивачем своїх посадових обов'язків чи вчинення позивачем дій, пов»язаних з порушенням присяги Державного службовця. 
			Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідачі- Державна митна служба України та Львівська митниця оскаржили в апеляційному порядку постанову суду, покликаючись на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а також неправильно застосував норми матеріального права. 
			Апелянти вказують, що порушення ОСОБА_2 присяги державного службовця полягало у несумлінному виконанні своїх службових обов'язків та недотриманні вимог законодавства України, що проявилось у повернення 18.11.2009 року в Республіку Польща без проведення митного огляду транспортних засобів з р. н. НОМЕР_1, р. н. НОМЕР_2 з товаром "побутова техніка", які у подальшому були затримані співробітниками УСБУ у Львівській області. 
			10.02.2010 року ОСОБА_2 склав протокол про ПМП №0194/20900/10 відносно громадянина України ОСОБА_4 за ознаками правопорушень, передбачених ст.ст. 39, 340 МК України, де вказано відомості про свідка, але підпис останнього відсутній. 
			Також 26.01.2011року ОСОБА_2 склав протокол про ПМП № 0166/20900/11 відносно громадянки України ОСОБА_5 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 340 МК України, де не зазначено документи, що потрібні для розгляду справи.
			Окрім цього за неналежне виконання службових обов'язків, встановлених у ході перевірки, відповідно до наказу Держмитслужби України від 24.11.2010 року № 2189-к ОСОБА_2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді пониження у спеціальному званні на один ступінь та за результатами тестування посадових осіб митниці, проведеного відповідного до наказу Держмитслужби України від 01.02.2011року, ОСОБА_2 отримав незадовільний результат, що вказує на його низький професійний рівень.
			Також останні стверджують, що підстав для застосування Дисциплінарного статуту митної служби України до даних правовідносин в суду не було, оскільки порушення присяги державного службовця не є дисциплінарним правопорушенням. Це самостійна підстава для припинення державної служби, передбачена у Законі України «Про державну службу», який також поширює свою дію на трудові відносини працівників митних органів. В даному випадку позивача звільнено з посади на підставі та в порядку, передбаченими нормами саме цього Закону, який не передбачає обов'язкового службового розслідування. 
			Тому апелянти просять скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог. 
			Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
			Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи, які встановлені судом першої інстанції та норми чинного законодавства.
			ОСОБА_2 поступив на службу в органи Державного митного комітету України 02.10.1990 року, а 01.06.1995 року прийняв Присягу державного службовця.
			19.11.2010 року ОСОБА_2 за наказом № 1034-к від 10.11.2010 року переведено на посаду провідного інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці. 
			Наказом Державної митної служби України № 493-к від 21.03.2011 року за порушення Присяги державного службовця, що виявилось у несумлінному виконанні службових обов'язків та порушенні вимог законодавства з питань митної справи припинено перебування з 22.03.2011 року на державній службі в митних органах відповідно до п.6 ч.1 ст. 30 Закону України «Про державну службу».
			Згідно з вимогами Закону України «Про державну службу», ОСОБА_2., приймаючи присягу державного службовця, зобов'язувався суворо дотримуватися Конституції та Законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки.
			Тому Державна митна служба України прийшла до висновку про порушення ОСОБА_2 присяги державного службовця та прийняла рішення про припинення його перебування на державній службі.
			Відповідно до вимог п. 22 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них. 
			Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється в тому числі у разі порушення державним службовцем присяги. 
			Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті. Конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції (ст. 11 Закону №3723). 
			Згідно ст. 14 Закону № 3723 до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення: 1) за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, 2) порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, 3) а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. 
			Регулювання правового становища державних службовців, що працюють в митних органах, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України (ч. 2 ст. 9 Закону № 3723). 
			Закон України «Про Дисциплінарний статут митної служби України» № 2805-ІV від 06.09.2005 року згідно його Преамбули, визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, у тому числі керівників митних органів щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень. 
			Також регулювання правового становища державних службовців, що працюють у митних органах, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про державну службу".
			Апелянти не заперечують, що єдиним документом, який фіксує діяння, що кваліфікується як порушення ОСОБА_2 присяги, є подання Львівської митниці від 13.03.2011 року, а також, що у ОСОБА_2 не відбиралися пояснення та він в будь-який інший спосіб не залучався до з'ясування фактичних обставин вмінених йому порушень.
			Тому колегія суддів вважає правильним висновок суду, що діям ОСОБА_2 під час заходів з повернення 18.11.2009 в Республіку Польща транспортних засобів р. н. НОМЕР_3 гНОМЕР_4 з товаром "побутова техніка", які у подальшому були затримані співробітниками УСБУ у Львівській області, Львівською митницею вже була дана правова оцінка і позивач поніс відповідальність у вигляді неотримання грошової надбавки.
			Також за результатами розгляду складених ОСОБА_2 протоколів про порушення митних правил №0194/20900/10 від 10.02.2010 року відносно громадянина України ОСОБА_4 за ознаками правопорушень, передбачених ст.ст. 339, 340 МК України та № 0166/20900/11 від 26.01.2011 року відносно громадянки України ОСОБА_5 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 340 МК України, Галицьким районним судом м. Львова відповідно винесено 22.02.2011 року та 16.03.2011 року постанови, за якими осіб, щодо яких позивач склав протоколи про порушення митних правих визнано винними та притягнуто до відповідальності.
			У вказаних постановах Галицького районного суду відсутні будь-які посилання на порушення допущені при складанні протоколів про порушення митних правил, як і будь-які застереження, що допущені позивачем порушення могли унеможливити притягнення винних осіб до відповідальності або призвести до пом'якшення застосованих до порушників митних правил стягнень і цього не заперечує сторона відповідача.
			З подання Львівської митниці, яке стало підставою для видання наказу № 493-к від 21.03.2011 року та матеріалів справи не вбачається вчинення позивачем дій, передбачених ст.ст.3,5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», чи інших дій, що перешкоджали б нормальному функціонуванню державного органу. Порушень встановлених законом обмежень для державних службовців, пов'язаних з проходженням державної служби, позивач не допускав, а також не зафіксовано вчинків, які порочать його як державного службовця або дискредитують державний орган, в якому він працює.
			Також в наказі № 493-к від 21.03.2011 року не зазначено, які вчинки позивача є перешкодою для перебування його на службі в митних органах, відсутні посилання на конкретні порушення позивачем вимог Закону України «Про державну службу».
			Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідачів на проведений аналіз ефективності виконання позивачем службових обов'язків та незадовільні результати тестування, що на їх переконання є порушенням присяги, оскільки за таких обставин відповідач не позбавлений права вирішувати питання про доцільність перебування позивача на займаній посаді в порядку визначеному КЗпП України, а також на попереднє притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності відповідно до наказу Держмитслужби України від 24.11.2010 року за № 2189-к, оскільки наявність у працівника дисциплінарних стягнень при подальшому порушенні трудової дисципліни може слугувати підставою для вирішення питання про звільнення працівника за систематичне невиконання посадових обов'язків в порядку визначеному трудовим законодавством.
			Із змісту ч.1 ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
			Приймаючи оскаржувані рішення відповідачі діяли в порушення вимог ч.3 ст.2 КАС України, оскільки діяли не обгрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; упереджено; недобросовісно; без дотриманням принципу рівності перед законом; не пропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); без дотримання принципу рівності перед законом; без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.
			Суд першої інстанції врахував протиправність дій відповідачів та відсутність в позивача порушення присяги державного службовця при виконанні службових обов»язків, вірно визнав протиправним та скасував наказ Державної митної служби України № 493-к від 21.03.2011 року про припинення перебування на державній митній службі та поновив на посаді провідного інспектора оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці. 
			Вирішуючи питання виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд першої інстанції провів нарахування розміру заробітку у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 про Порядок обчислення середньої заробітної плати.
			Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
			В звязку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та обєктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи та прийшов до вірного висновку.
			З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права. 
			Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
			Зважаючи на те, що Львівський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. 
			 Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
			У Х В А Л И В :
			 Апеляційні скарги Державної митної служби України та Львівської митниці залишити без задоволення. 
			 Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2011 року у справі№2а-4493/11 - без змін. 
			 Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. 
			Головуючий суддя : В.П. Сапіга
			 Судді: Т.В. Онишкевич
			 
			Я.С. Попко
			Повний текст ухвали виготовлено 11.11.2011р.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...