Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/1770/3905/2011 : не визначено.
Надіслано судом: 13.01.2012. Зареєстровано: 23.01.2012. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2012.
Дата набрання законної сили: 29.05.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа № 2а/1770/3905/2011
		 
		02 листопада 2011 року 16год. 40хв. м. Рівне  
			 
		
		Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д. Є. за участю секретаря судового засідання Тимошицької Т.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
		позивача: представник ОСОБА_1 
		відповідача: представник ОСОБА_2 
		третьої особи: представник ОСОБА_3, ОСОБА_4
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
		 
		ОСОБА_5третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа > 
		доУправління Пенсійного фонду України в м. Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділ ДАІ Управління міністерства внутрішніх справ в Рівненській області  
		про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - 
		ВСТАНОВИВ :
		ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України в Рівненській області, Відділ ДАІ Управління міністерства внутрішніх справ в Рівненській області, про визнання неправомірними дій щодо відмови в поверненні безпідставно отриманого збору з операцій з відчуження автомобіля та стягнення помилково сплачених коштів в сумі 6610,00 грн. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 11 серпня 2011 року на підставі Довідки-рахунку КІМ-672518 від 03.08.2011р. ним було набуто право власності на автомобіль марки PEUGEOT 3008, того ж дня, при реєстрації даного транспортного засобу у ВРЕР ДАІ м.Рівне УДАІ УМВС України в Рівненській області, він був змушений сплатити, передбачений Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 03.11.1998р. №1740 (далі  Порядок), збір на обовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 3-х відсотків від вартості придбаного автомобіля, а саме 6 610 (шість тисяч шістсот) гривень, оскільки, без сплати вказаного збору ВРЕР ДАІ м.Рівне УДАІ УМВС України в Рівненській області відмовлялося зареєструвати автомобіль, який йому був потрібний для здійснення професійної діяльності.
		17 серпня 2011 року, відповідно до положень п.5 гл. І Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Державного казначейства України №226 від 10.12.2002р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2002р за N 1000/7288, позивач звернувся в Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне із заявою, в якій просив надати подання до Управління Державного казначейства в м.Рівне стосовно повернення йому сплачених коштів. Зі змісту Відповіді Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне №3022/11 від 19 серпня 2011 року йому стало відомо, що сплачений збір на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів поверненню не підлягає.
		Позивач вважає вищезазначені нормативні документи такими, що суперечить п. 7 ст. 1 Закону України "Про збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, оскільки цим Законом покладений обовязок зі сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів. Крім того, позивач зазначив, що органи ДАІ здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування, а тому позивач вважає, що ці кошти не були сплачені ним добровільно. На підставі вищевикладеного просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в поверненні коштів та стягнути помилково сплачені 6610,00 грн. збору, а також повернути з Державного бюджету України державне мито.
		Відповідач - Управління Пенсійного фонду в м.Рівне не визнало позовних вимог в звязку з їх безпідставністю та недоведенням позивачем порушення своїх прав. Вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Рівне є неналежним відповідачем, оскільки відповідно до п.15 Порядку суми збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачуються платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля, тобто дані суми на рахунки Головного управління не надходять, а зараховуються до Державного бюджету України, а тому не можуть бути стягнуті. 
		Представник третьої особи - Управління ДАІ УМВС України в Рівненській області в судовому засіданні пояснив, що безпосередній порядок сплати збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, субєкти сплати даного збору, визначені Порядком сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із законом, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740. Пунктом 12 Постанови № 1740 визначено, що платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, зокрема, шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій. Вищезазначеною нормою чітко визначено поняття відчуження автомобілів для сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування, та субєкти сплати збору. Відповідно до п. 14 Постанови № 1740 органи ДАІ здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору. Отже, на підставі вказаних нормативних актів позивач сплатив збір на обовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 3 % вартості автомобіля, інакше органами РЕР ДАІ йому було б відмовлено в реєстрації автомобіля.
		Головне управління Державного казначейства України в Рівненській області зазначає, що за своїми функціональними обовязками не є учасником спірних відносин. У випадку прийняття судом рішення на користь позивача Головне управління забезпечить безспірне відшкодування коштів. 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторони, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав. 
		Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини. 
		11 серпня 2011 року (покупець) набув право власності на автомобіль марки PEUGEOT 3008, у зв'язку з чим було сплачено збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 6610 грн., що підтверджується квитанцією від 10.08.2011 року № 9_510375 (а.с. 8). 
		До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства. 
		Пунктом 7 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", якою визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом. 
		Отже, відповідно до Закону обовязок зі сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування покладається на осіб, які відчужують автомобіль. Відчуження - перехід прав власності від однієї особи, до іншої. Відчуження проводиться головним чином по волі первинного власника на основі договору з набувачем майна. 
		Відповідно до п.15 Постанови №1740 суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачується платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкритті в Управліннях державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м.Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля. 
		Натомість, відповідно до пункту 12 Постанови №1740 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством). 
		Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. 
		У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 1 листопада 1996 року № 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини. 
		Зважаючи на зазначену суперечність між законом і підзаконними актами, які по-різному врегульовують одне й те саме питання, суд звернув на це увагу, дав оцінку та зробив висновки, виходячи з вимог частини 4 статті 9 КАС України та вищезгаданого роз'яснення Пленуму Верховного Суду України. 
		Законом України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №400/97) передбачена сплата збору лише при відчуженні автомобіля, а не при його купівлі (придбанні). За таких обставин, пункт 12 Постанови №1740 не відповідає нормативно-правовому акту вищої сили  Закону, а сплачені позивачем кошти на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у сумі 6610 грн. підлягають поверненню. 
		Стосовно визнання дій управління Пенсійного фонду України в м. Рівне неправомірними слід зазначити наступне. 
		Згідно положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		Суд приходить до висновку, що відмова відповідача в поверненні безпідставно отриманого збору з операції з відчуження автомобіля не відповідає вимогам закону, а тому є протиправною.
		Відповідно до вимог ст.67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.
		Та обставина, що позивач вимушений був сплатити цей збір, інакше б не зареєстрували автомобіль, судом приймається до уваги, оскільки згідно п.7 п.8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобовязані зареєструвати транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані у підрозділах Державтоінспекції, забороняється. Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обовязкових платежів ). Як зазначив позивач, він сплатив збір для того, щоб автомобіль зареєстрували. 
		Враховуючи наведене, суд вважає, що в звязку з невідповідністю підзаконних актів нормативно правовим актам вищої сили, позивач вимушений був сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з метою реєстрації автомобіля. 
		Відповідач - управління Пенсійного фонду України в м. Рівне є належним відповідачем у даній адміністративній справі, оскільки, незважаючи на те, що сплачений збір перерахований до Державного бюджету України через Головне Управління держказначейства в Рівненській області, контролюючим органом щодо сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування є Пенсійний фонд України та його регіональні управління. У відповідності до пункту 10 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. № 1261, кошти Пенсійного фонду України, що зараховуються на єдиний рахунок Фонду і зберігаються на окремих рахунках його органів в уповноваженому банку, визначеному Кабінетом Міністрів України, обслуговують органи Державного казначейства. 
		Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. 
		Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю. 
		Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Адміністративний позов ОСОБА_5 до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про визнання неправомірними дій та стягнення сплаченого збору на обовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 6610 грн., - задовольнити повністю.
		Визнати протиправними дії відповідача управління Пенсійного фонду України в м.Рівне щодо відмови позивачу - ОСОБА_5 в поверненні безпідставно отриманого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6610 грн. з операції з відчуження легкового автомобіля.
		Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області на користь ОСОБА_5 суму помилково сплаченого збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, з операції з відчуження легкового автомобіля, у розмірі 6610 (шість тисяч шістсот десять) грн. 
		Присудити на користь позивача ОСОБА_5 із Державного бюджету судовий збір у розмірі 69,50 грн.
		Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду. 
		Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. 
		Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
		 
			 Суддя <Підпис >Махаринець Д. Є.

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...