Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № К-5979/09-С : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.01.2012. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 У Х В А Л А
		 І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 "22" грудня 2011 р. м. КиївК-5979/09 
		 Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
		Головуючої:Гончар Л.Я.,
		Суддів:Бим М.Є.,
		Гордійчук М.П.,
		Конюшка К.В.,
		Харченка В.В.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “Надежда” до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання незаконним рішення та зобовязання вчинити дії, 
		в с т а н о в и л а:
		Товариство з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “Надежда” звернулось до суду з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання незаконним та скасування рішення від 09.07.2008 №1245 “Про заяву ТОВ “ТРК”Надежда”, м. Донецьк, щодо видачі ліцензії провайдера програмної послуги” та зобовязання видати ліцензію провайдера програмної послуги та затвердити пакет універсальної послуги міста Донецька.
		Позовні вимоги мотивовано тим, що Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення протиправно, із перевищенням повноважень, наданих Законом України “Про телебачення і радіомовлення”, рішенням від 09.07.2008 №1245 відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “Надежда” у видачі ліцензії провайдера програмної послуги та затвердження пакета програм універсальної програмної послуги у місті Донецьку.
		Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2008 року позов товариства з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “Надежда” задоволено повністю.
		Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2009 року апеляційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2008 року без змін.
		У поданій касаційній скарзі Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення із посиланням на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “Надежда” відмовити повністю. 
		Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та підтверджується матеріалами справи, товариством з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “Надежда” до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 22.04.2008 подано заяву про видачу ліцензії провайдера програмної послуги з додатками, яку 24.04.2008 зареєстровано відповідачем.
		Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 09.07.2008 №1245 “Про заяву ТОВ “ТРК“Надежда”, м. Донецьк, щодо видачі ліцензії провайдера програмної послуги” товариству з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “Надежда” відмовлено у задоволенні заяви про видачу ліцензії провайдера програмної послуги на підставі статей 24, 28, 30, 40, 42 Закону України “Про телебачення і радіомовлення”, заяву про видачу ліцензії провайдера програмної послуги повернуто позивачеві.
		Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “Надежда”, виходили з протиправності рішення Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення від 09.07.2008 №1245 як такого, що прийнято необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, несвоєчасно та з перевищенням наданих законом повноважень. 
		Так, за змістом оскаржуваних рішень, суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “Надежда”, виходили з того, що факт подання субєктом господарювання документів із дотриманням вимог, встановлених статтями 24, 40 Закону України “Про телебачення і радіомовлення”, в силу здійснення ліцензування даного виду господарської діяльності за реєстраційним принципом, є достатнім та єдиним необхідним для прийняття відповідачем рішення про видачу ліцензії провайдера програмної послуги та затвердження пакета програм універсальної програмної послуги в населеному пункті.
		Додатково, судом першої інстанції вказано на необґрунтоване неврахування відповідачем документів, наданих товариством з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “Надежда” на підтвердження адаптації іноземних програм до вимог законодавства України, а саме доповнень до договорів на право ретрансляції телепрограм, укладених з правовласниками іноземних програм, які не підпадають під юрисдикцію країни, що входить до Європейського союзу, або країни, яка ратифікувала Європейську конвенцію, які свідчать, що програми у складі програмної послуги позивача є адаптованими відповідно до статті 42 Закону України “Про телебачення та радіомовлення”.
		Колегія суддів погоджується з вказаними висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на наступне.
		Відповідно до частин другої-третьої статті 40 Закону України “Про телебаченні і радіомовлення” ліцензування діяльності (мовлення) кабельного телебачення і радіомовлення здійснюється за реєстраційним принципом. Ліцензія видається без конкурсу на підставі заяви на термін 10 років.
		Заява про видачу ліцензії провайдера програмної послуги подається відповідно до вимог статті 24 цього Закону. До заяви додаються: загальна концепція пакетування (перелік) програм, придбаних для ретрансляції; документи, які підтверджують придбання та право на розповсюдження (ретрансляцію) програм іншого мовника.
		Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, відповідність поданих товариством з обмеженою відповідальністю “Телерадіокомпанія “Надежда” документів вимогам статей 24, 40 Закону України “Про телебаченні і радіомовлення”.
		Згідно з частиною шостою статті 40 Закону України “Про телебачення і радіомовлення” за результатами розгляду заяви Національна рада приймає рішення: про видачу ліцензії провайдера програмної послуги; про затвердження пакета (пакетів) програм універсальної програмної послуги в населеному пункті (населених пунктах) та/або на території (територіях), де передбачається надання програмної послуги.
		Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в частині безпідставності посилання відповідача в обґрунтування правомірності відмови у видачі ліцензії провайдера програмної послуги на положення статті 30 Закону України “Про телебачення і радіомовлення”.
		Так, положеннями статті 30 названого закону встановлено підстави для відмови у видачі іншого, відмінного від ліцензії провайдера програмної послуги, дозвільного документа - ліцензії на мовлення.
		З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням реєстраційного принципу видачі ліцензії провайдера програмної послуги, колегія суддів вказує на обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій про достатність для прийняття рішення про видачу ліцензії провайдера програмної послуги та затвердження пакета програм універсальної програмної послуги в населеному пункті факту подання субєктом господарювання, документів із дотриманням вимог, встановлених статтями 24, 40 Закону України “Про телебачення і радіомовлення”, а також на безпідставність посилання Національної ради на положення статті 30 Закону як на підставу для відмови у видачі ліцензії.
		Так само, недотримання субєктом господарювання вимог частини другої статті 42 Закону України “Про телебаченні і радіомовлення” в частині адаптації змісту призначених для ретрансляції програм відповідно до вимог законодавства України не є підставою для відмови у видачі ліцензії провайдера програмної послуги. Так, зазначене може бути підставою для застосування Наглядовою радою України з питань телебачення і радіомовлення санкцій за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення в порядку, визначеному статтею 72 Закону України “Про телебачення і радіомовлення”.
		Одночасно з викладеним, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій в частині безпідставності посилання відповідача на положення рішень від 12.12.2007 №1787, від 27.02.2008 №439, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, вказані регуляторні нормативно-правові акти Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення всупереч положенням статті 12 Закону України “Про засади державної регуляторної політки у сфері господарської діяльності” не оприлюднено у встановленому законом порядку. 
		Інші доводи касаційної скарги висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено. 
		Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Керуючись статтями 160, 167, 220, 2201, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
		У Х В А Л И Л А :
		Касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2009 року без змін. 
		Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Судді:
		  
			 
				 Суддя Л.Я. Гончар

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...