Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-7340/10/0470 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 26.12.2011. Зареєстровано: 30.01.2012. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2012.
Дата набрання законної сили: 25.10.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		30.06.2011 
		 
		<копія > 
		 
		 ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
			 
		
		
		 
			 
			24 червня 2011 р. Справа № 2а-7340/10/0470  
			 
				 
					 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
					 
					головуючого судді Турлакової Н. В. <Текст > 
						 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» до Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради про визнання неправомірними дій, зобовязання вчинити певні дії, - 
					
					ВСТАНОВИВ:
					До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради з позовними вимогами, з урахуванням уточнень про: - визнання дій відповідача щодо відмови зареєструвати за ПАТ «ЕК «Дніпрообленерго» право власності на трансформаторну підстанцію №5196, яка розташована: м. Дніпропетровськ, вул. Філософська, 62 - протиправними; - зобовязання відповідача здійснити державну реєстрацію за ВАТ «ЕК» «Дніпрообленерго» право приватної власності на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: м.Дніпропетровськ, вул. вул. Філософська, 62, а саме: трансформаторна підстанція №5196, літ.Р-1 загальною площею 57,6 кв.м.
					В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішення відповідача від 16.04.2010р. про відмову в реєстрації за ним права власності на обєкт нерухомого майна є неправомірним, оскільки право власності на вказаний обєкт нерухомого майна за позивачем було визнано на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 28.08.2006 № 3423. Вважає відмову в реєстрації права власності такою, що порушує діюче законодавство, права та інтереси власника, а також перешкоджає власнику розпоряджатися належною йому на законних підставах нерухомістю. Посилаючись на Конституцію України, Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна, затверджене наказом Міністерства юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445 просив адміністративний позов задовольнити.
					Відповідач до суду не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. 
					Ухвалою суду від 24.06.2011р. відповідно до ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.
					Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
					За клопотанням позивача вх.№30547 від 30.05.11р., у звязку зі зміною організаційно-правової форми та найменування позивача, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №064319, копією Довідки з ЄДРПОУАА №444341, на підставі ст.55 КАС України, суд допустив заміну позивача Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго», його правонаступником Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго».
					Відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго», зареєстрованого 11.04.2011р., Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго».
					Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено,
					Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» (далі-ПАТ «ЕК «Дніпрообленерго») зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 22.12.1998 р., та утворено шляхом перетворення ряду підприємств.
					Так, відповідно до Указу Президента України «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України» від 04.04.1995 р. за № 282/95, пунктів 2, 5 Наказу Міністерства енергетики та електрифікації України № 160 від 18.08.1995 р. «Про створення Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Дніпрообленерго», Державна акціонерна енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» була заснована на базі Державного енергопостачального підприємства «Дніпрообленерго», та отримала всі права та обовязки останнього як законний правонаступник.
					Згідно Закону України «Про державну програму приватизації» від 12.02.1998 р. № 124/98-ВР, Державну акціонерну енергопостачальну компанію «Дніпрообленерго» перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Енергетична компанія «Дніпрообленерго».
					Рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» від 31.03.2011 р., відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VI, Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго», про що 11.04.2011 р. внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 136).
					П.3 Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 28.08.2006р. Т  5196 № 3423 «Про затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію трансформаторної підстанції мереж енергопостачання обєкта «Будівництво харчоблока міської клінічної лікарні № 7 по вул.. Філософській, 62» вирішено Управлінню капітального будівництва міської ради передати безкоштовно у власність Дніпропетровським міським електричним мережам ВАТ ЕК «Дніпрообленерго» трансформаторну підстанцію. 
					19.03.2010р. позивач подав до відповідача замовлення № 1628/07 від 19.03.2010р. стосовно державної реєстрації права власності на обєкт нерухомого майна  трансформаторна підстанція № 5196, на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 28.08.2006р. № 3423 «Про затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію трансформаторної підстанції, мереж енергопостачання обєкта «Будівництво харчоблока Міської клінічної лікарні № 7 по вул. Філософській, 62». 
					Рішенням реєстратора про відмову в реєстрації від 16.04.2010 року відповідач відмовив позивачу в реєстрації за ним права власності на зазначений обєкт нерухомого майна.
					Свою відмову відповідач обґрунтовує тим, що подані, документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а саме рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 28.08.2006р. № 3423 «Про затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію трансформаторної підстанції, мереж енергопостачання обєкта «Будівництво харчоблока Міської клінічної лікарні № 7 по вул. Філософській, 62» зазначено про передання у власність Дніпропетровським міським електричним мережам ВАТ ЕК «Дніпрообленерго» а замовлення на проведення державної реєстрації права власності подається від Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» з наданням установчих документів. 
					Не надано документу підтверджуючого кількість державних акцій у статутному фонді ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго», в наданому Статуті не зазначено форма власності Товариства. Реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і предявленим правовстановлювальним документам. Забороняється тлумачення прав реєстратором або самостійне внесення ним змін до відомостей про заявлені права власності. Згідно наданого Статуту ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (редакція 2009 року):-п.1.1 "товариство засноване відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 18.08.1995 року № 160, шляхом перетворення державного енергопостачального підприємства у державну акціонерну компанію «Дніпрообленерго» відповідно до Указу Президента України від 04.04.1995р. «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України», та з державної акціонерної енергопостачальної компанії «Дніпрообленерго» у Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»; -п.4.1 «На момент створення Товариства його засновником була держава в особі Міністерства енергетики та електрифікації України». При цьому реєстратор посилається на Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», Закон України «Про господарські товариства», Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445, Лист Міністерства юстиції України «Щодо надання розяснення стосовно реєстрації прав власності на обєкти нерухомого майна залежно від форм власності» №19-50-2200 від 10.07.07р.
					Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
					Відповідно до норм Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 Кодексу); власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 317 Кодексу); власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а також має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ст. 319 Кодексу); право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 Кодексу); право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 Кодексу). 
					Крім цього, ст. 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. 
					Статтею 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
					Згідно ч.4 ст.2 Закону України «Про власність» власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Всі форми власності є рівноправними.
					Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004р. в редакції чинній на час вчинення оскаржуваних дій, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень; Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна. 
					П.5 Прикінцевих положень, вищевказаного закону передбачено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. 
					Згідно з п.1.7. вищевказаного Тимчасового положення державна реєстрація прав проводиться реєстратором БТІ за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, реєстратор якого проводить державну реєстрацію прав на цей об'єкт. 
					П.2.1 Тимчасового положення встановлено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення права власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності продаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням. Додатком №1 до пункту 2.1 Тимчасового положення встановлено перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на обєкти нерухомого майна, п.1 встановлено договір, за яким відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом якого є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно, договір іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, спадковий договір (за наявності свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть чи рішення суду про оголошення особи померлою), договір про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що є у спільній власності, про поділ нерухомого майна, що є у спільній власності
					П.2.9 Тимчасового положення передбачено, що документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення права власності та інших речових прав на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації, та подаються для проведення такої реєстрації, повинні відповідати вимогам, встановленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.
					Відповідно до п. 3.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 07 лютого 2002 року № 7/5, реєстратор БТІ встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації. 
					Згідно з п.3.3 Тимчасового положення у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо: - заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення; - об'єкт нерухомого майна розташований на території, реєстрацію прав власності на якій здійснює інше БТІ; - із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Положення; - подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; - заявлене право вже зареєстроване; - не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно; -право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення арешту на відчуження об'єктів нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; -право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження; - відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; - при укладенні угод між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника. 
					П.3.5 Тимчасового Положення передбачено, що реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим правовстановлювальним документам. 
					Пунктом 3.8 Тимчасового положення встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Реєстратору БТІ забороняється тлумачити права або самостійно вносити зміни до відомостей про заявлені права.
					П.4 ч.1, ч.3 Ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлює, що у державній реєстрації прав може бути відмовлено в разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
					Відповідно до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про господарські товариства» вiд 19.09.1991 № 1576-XII (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), в Україні існує державна, комунальна, приватна та колективна форми власності.
					Отже, при проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно за заявою фізичної або юридичної особи, державний реєстратор має визначити форму права власності майбутнього власника майна, що підлягає реєстрації, та внести відповідні відомості до відповідного реєстру, на підставі поданих заявником документів.
					Як вбачається з матеріалів справи, до поданого до КП «ДМБТІ» замовлення від 19.03.2010 р., ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» не надало документів, у яких зазначено форму власності заявника (державна, приватна, публічна чи комунальна). Зокрема, поданий позивачем до органу реєстрації Статут ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» (затверджений загальними зборами акціонерів 22.09.2009 р.) не містить інформації про організаційно-правову форму власності підприємства. 
					У звязку з цим, державний реєстратор БТІ не мав можливості, враховуючи норми п. 3.8 Тимчасового положення, встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
					У позовній заяві позивачем зазначено, що ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» є субєктом господарювання приватного права, що відповідачем не заперечується. 
					До матеріалів справи позивачем також було надано копію Статуту ПАТ «ЕК «Дніпрообленерго» в новій редакції (затвердженого загальними зборами акціонерів 31.03.2011 р., державна реєстрація змін проведена 11.04.2011 р.), згідно п. 8.1 якого, товариство має приватну форму власності (а.с. 132-135). 
					Проте, станом на 12.03.2010 р., тобто на час звернення ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» до КП «ДМБТІ» із замовленням про реєстрацію права власності на нерухоме майно, зазначені відомості з їх документальним підтвердженням не були надані позивачем до реєструючого органу, через їх відсутність на той час.
					Крім того, згідно матеріалів справи встановлено, що рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 28.08.2006р. № 3423 «Про затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію трансформаторної підстанції, мереж енергопостачання обєкта «Будівництво харчоблока Міської клінічної лікарні № 7 по вул. Філософській, 62» зазначено про передання у власність Дніпропетровським міським електричним мережам ВАТ ЕК «Дніпрообленерго» а замовлення на проведення державної реєстрації права власності подано від Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» з наданням установчих документів. 
					Приймаючи рішення судом також взято до уваги, що на час звернення позивача з заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно, державному реєстратору не надано, документу підтверджуючого кількість державних акцій у статутному фонді ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго», а також в наданому статуті не зазначено форма власності Товариства, вищевказане унеможливлює виконання державним реєстратором своїх посадових обовязків щодо внесення певних відомостей до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень, що не узгоджується з приписами зазначеного вище Положення. 
					Таким чином, відповідач правомірно відмовив позивачу в реєстрації права власності на обєкт нерухомого майна, оскільки подані документи не відповідали вимогам, установленим ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та п.3.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року, не давали змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів, а саме не надано, документу підтверджуючого кількість державних акцій у статутному фонді ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго», а також в наданому статуті не зазначено форма власності Товариства, рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 28.08.2006р. № 3423 зазначено про передання у власність Дніпропетровським міським електричним мережам ВАТ ЕК «Дніпрообленерго» а замовлення на проведення державної реєстрації права власності подано від Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» що не тотожнім, а отже вказане унеможливлює внесення певних відомостей до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень, що не узгоджується з приписами п.2.7 зазначеного вище Положення. 
					Отже, наведені вище обставини дають можливість зробити висновок про те, що відповідач у справі, який у спірних правовідносинах є реєструючим органом і виступає в якості субєкта владних повноважень, під час розгляду замовлення позивача щодо реєстрації права власності на трансформаторну підстанцію № 5196 що розташований по вул. Філософській, 62 у м. Дніпропетровську, під час прийняття 16.04.2010 р. оскаржуваного рішення про відмову у здійсненні державної реєстрації права власності позивача на вказаний обєкт нерухомості, діяв в межах повноважень та у спосіб, які визначені чинним законодавством.
					Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «ЕК «Дніпрообленерго» в повному обсязі. 
					Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
					ПОСТАНОВИВ:
					В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про визнання неправомірними дій, зобовязання вчинити певні дії, - відмовити. 
					Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. 
					Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
					 
						 
							 
							Суддя <(підпис) >
							 < Список >
							< Список >
							< Список >Н.В. Турлакова
							< Текст >

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...