Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-2032/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.01.2012. Забезпечено надання загального доступу: 01.02.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 Дата документу 25.01.2012 Справа № 2-2032/11 
			Номер провадження 2/814/174/2012
			 РІШЕННЯ 
			ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
			19 січня 2012 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя в складі:
			 головуючого-судді Лихосенко М.О.,
			при секретарі Череп М.О.
			 розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА "Лакталіс- України" м.Києва про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
			 в с т а н о в и в:
			 Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП "Лакталіс - Україна" м.Києва про визнання незаконним наказу № 126-к від 23.02.11р. про звільнення з роботи за результатами випробування та поновлення на роботі, в якому вказав, що наказом № 787-к від 1.11.10р. був прийнятий на роботу до відповідача на посаду торгівельного агента, з випробувальним терміном 3 місяці.
			В період випробувального терміну роботи він належним чином виконував свої трудові обов"язки торгівельного агенту відповідно до вимог посадової інструкції, про що свідчать показники в роботі за грудень, т.я. йому нараховувалась премія та комерційні бонуси, доплати за надурочний час.
			Наприкінці грудня 2010р. керівник групи у м.Запоріжжі ОСОБА_2 почав вимагати від нього сплати штрафів у невизначених розмірах, письмових пояснень з приводу виконання планових показників, звільнення з роботи за власним бажанням, у зв"язку з чим він вимушений був звертатися до територіальної інспекції праці у Запорізькій обл. та прокуратуру.
			23.02.11р. наказом № 126-к його звільнено з роботи за ст.28 КЗпП України за результатами випробування.
			Вказане звільнення з роботи за незадовільними результатами випробування вважає незаконним, оскільки при прийомі на роботу було встановлено випробувальний строк 3 місяці, тобто до 1.02.11р.
			Якщо строк випробування минув, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що пройшов випробування, та наступне розірвання трудового договору допускається тільки на загальних підставах.
			Він продовжував працювати у відповідача до 23.02.11р.
			Подальше продовження строку випробування здійснено безпідставно, без узгодження сторін та йому про це не повідомлялося.
			Крім того, зазначив, що саме звільнення відбулося передчасно, оскільки згідно наказу 122-к від 22.02.11р. термін випробування продовжено до 26.02.11р., а звільнення з роботи відбулося 23.02.11р., тобто за 3 дня до його закінчення, без відповідного обґрунтування.
			Вважає, що наказ про його звільнення з роботи видано особою, яка не приймала його на роботу, без підтвердження відповідних повноважень на здійснення звільнення.
			Також вважає, що були відсутні підстави для його звільнення з роботи за незадовільними результатами випробування, оскільки такі результати нічим не підтверджені. Висновок за результатами випробування від 31.01.11р. складено без його участі.
			Посилання відповідача на те, що в період роботи він допускав неодноразово нестачу товарно-матеріальних цінностей, вважає безпідставними, оскільки вони одразу після виявлення відшкодовувалися ним за власний рахунок, що було обумовлено договором про повну матеріальну відповідальність. Крім того вважає, що в цьому випадку відповідач повинен був розірвати з ним трудовий договір за п.1 ст. 41 КЗп П України , у зв"язку з втратою довіри до нього. Його звільнення з роботи проведено за ініціативи відповідача та в той час, коли він знаходився на лікарняному, що суперечить ст. 40 КЗпП України.
			В день звільнення, йому в порушення вимог ст.. 116 КЗпП України не була видана належним чином оформлена трудова книжка та не виданий повний розрахунок.
			Просить визнати незаконним наказ відповідача № 126-к від 23.02.11р. про його звільнення з роботи за результатами випробування та поновити його на роботі на посаді торгівельного агента.
			Крім того, просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 45326 грн. 18 коп., виходячи із середньоденної заробітної плати 231 грн. 36 коп., згідно наданого розрахунку.
			 Представник відповідача заперечує проти позову, суду пояснив, що при прийнятті позивача на роботу, з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, було встановлено випробувальний термін 3 місяці, тобто до 31.01.11р. включно, про що було вказано в наказі № 787-к від 1.11.10р. та з чим він погодився.
			В період випробування, ОСОБА_1 хворів з 14.01.11р. по 21.01.11р., тобто 8 календарних днів, що підтверджено його лікарняним листком, який він здав для оплати 28.01.11р., що підтверджено актом.
			Якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв"язку з тимчасовою непрацездатністю, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній.
			Таким чином, у зв"язку з тимчасовою непрацездатністю, наказом № 68/1-к від 31.01.11р. випробувальний термін позивачу було продовжено на 8 календарних днів, тобто до 8.02.11р. включно, про що його було ознайомлено, однак підписати вказаний наказ він відмовився, про що складено відповідний акт від 31.01.11р.
			В той же день, 31.01.11р. комісія підприємства за результатами випробування ОСОБА_1 прийшла до висновку про його невідповідність займаній посаді торгівельного агента, про що свідчили неодноразові нестачі товарно-матеріальних цінностей. За висновками комісії позивача в той же день було попереджено про звільнення з роботи 4.02.11р. за ст.. 28 КЗпП України за результатами випробування. З цією метою, 4.02.11р. у відрядження в м.Запоріжжя була направлена начальник відділу кадрів ОСОБА_3, однак позивач в цей день захворів та знаходився на лікуванні до 21.02.11р., про що свідчить його лікарняний листок.
			Наказом № 122-к від 22.02.11р. позивачу , у зв"язку з тимчасовою непрацездатністю, знов продовжено випробувальний термін на 5 календарних днів, тобто до 26.02.11р. ОСОБА_1 був ознайомлений з вказаним наказом, однак поставити свій підпис відмовився, про що складено акт від 22.01.11р.
			Наказом 126-к від 23.02.11р. позивача звільнено з роботи за ст.. 28 КЗпП України за результатами випробування, у зв"язку з невідповідністю працівника роботі, на яку його прийнято.
			Вважає, що звільнення позивача проведено в період випробування, оскільки його було подовжено до 26.02.11р.
			Крім того, пояснив, що 23.02.11р. ОСОБА_1 був присутній на роботі та не заявляв про наявність у нього лікарняного листка з 23.02.11р. Відповідно до вимог ст. 40 КЗпП України правила про недопустимість звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці стосується випадків звільнення за ініціативи адміністрації за ст. 40 та 41 КЗпП України. Розірвання трудового договору за ст. 28 КЗпП України з працівником під час терміну випробування не можна визнати таким, що провадиться з ініціативи підприємства, оскільки працівник при прийомі на роботу, даючи згоду на випробування, фактично дає свою згоду на можливість розірвання з ним трудового договору, якщо протягом строку випробування встановлена невідповідність його роботі.
			В день звільнення позивача, з ним проведено розрахунок та платіжним дорученням № 209 від 23.02.11р. на його картковий рахунок була перерахована сума коштів, належних від підприємства, що підтверджено розрахунковим листком за лютий 2011р. Що стосується оплати лікарняного, то оскільки суми матеріального забезпечення страхувальник отримує від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, то і виплата матеріального забезпечення застрахованим особам здійснюється після надходження коштів від Фонду. Вказані виплати позивачу проведені в березні 2011р., що підтверджено розрахунковим листком.
			Крім того, в цей же день 23.02.11р. в м.Запоріжжя було відряджено інспектора відділу кадрів ОСОБА_4 для вручення позивачу належно оформленої трудової книжки, однак він відмовився від її отримання, про що складено відповідний акт. Після цього, йому неодноразово направлялися листи про отримання трудової книжки та 4.04.11р. вона була видана позивачу.
			Оскільки звільнення позивача проведено відповідно до вимог трудового законодавства, просить в позові відмовити.
			 Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши всі надані докази у сукупності, суд вважає,що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
			Відповідно до ст.. 26 КЗпП України, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.
			Згідно ст.. 27 КЗпП України строк випробування при прийнятті на роботу не може перевищувати 3 місяців.
			Якщо працівник в період випробування був відсутній на роботі у зв»язку з тимчасовою непрацездатністю, строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній.
			Судом встановлено, що наказом № 787-к від 1.11.10р. позивач був прийнятий на роботу до відповідача на посаду торгівельного агента, з випробувальним терміном 3 місяці та був з ним ознайомлений.
			Таким чином, термін випробування позивачу було встановлено до 31.01.11р.
			В період випробування, ОСОБА_1 хворів з 14.01.11р. по 21.01.11р., тобто 8 календарних днів, що підтверджено його лікарняним листком, який він здав для оплати 28.01.11р., що підтверджено актом.
			У зв"язку з його тимчасовою непрацездатністю, відповідно до вимог ст. 27 КЗпП України, наказом 68/1-к від 31.01.11р. випробувальний термін позивачу було продовжено на 8 календарних днів, тобто до 8.02.11р. включно. З вказаним наказом позивача було ознайомлено, однак він від підпису відмовився, про що складено відповідний акт від 31.01.11р.
			В той же день, 31.01.11р. комісія підприємства за результатами випробування ОСОБА_1 прийшла до висновку про його невідповідність займаній посаді торгівельного агента, про що свідчили неодноразові нестачі товарно-матеріальних цінностей.
			Вказані обставини підтверджені висновком комісії за результатами випробування від 31.01.11р. , що він з вказаною роботою не справляється, рівень його знань не відповідає вимогам посади та випробування він не витримав.
			За висновками комісії позивача в той же день було попереджено про звільнення з роботи 4.02.11р. за ст. 28 КЗпП України за результатами випробування, що підтверджено відповідним листом та актом від 31.01.11р.
			З цією метою, 4.02.11р. у відрядження в м.Запоріжжя була направлена начальник відділу кадрів ОСОБА_3, однак позивач в цей день захворів та знаходився на лікуванні до 21.02.11р., про що свідчить його лікарняний листок та з цих підстав його звільнення проведено не було.
			Наказом 122-к від 22.02.11р. позивачу , у зв"язку з тимчасовою непрацездатністю, знов продовжено випробувальний термін на 5 календарних днів, тобто до 26.92.11р. 
			ОСОБА_1 був ознайомлений з вказаним наказом, однак відмовився його підписати, про що складено акт від 22.01.11р.
			Відповідно до ст.. 28 КЗпП України, якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір. 
			Наказом № 126-к від 23.02.11р. позивача звільнено з роботи за ст.. 28 КЗпП України за результатами випробування, у зв"язку з невідповідністю працівника роботі, на яку його прийнято.
			Доводи позивача про те, що у відповідача були відсутні підстави для його звільнення за результатами випробування, оскільки він виконував свої трудові обов»язки в повному , суд вважає безпідставними, оскільки результати випробування та відповідність займаній посаді оцінюються підприємством.
			З пояснень представника позивача вбачається, що в період роботи позивач допускав неодноразово нестачу товарно-матеріальних цінностей, що підтверджено інвентаризаційними актами та відшкодовував нестачу. Вказані обставини давали їм підстави для прийняття рішення про невідповідність його займаній посаді.
			Позивач не заперечував вказані обставини, однак пояснив, що в цьому разі адміністрація повинна була звільнити його з роботи за п.1 ст. 41 КЗпП України у зв»язку з втратою довіри.
			Втім, звільнення за ініціативи адміністрації за ст. 41 КЗпП України є правом роботодавця, а не його обов»язком.
			Таким чином, суд вважає, що звільнення позивача проведено в період випробування, оскільки його було подовжено до 26.02.11р., що підтверджено наведеними вище доказами.
			Доводи позивача про те, що його було звільнено за ініціативи адміністрації в період тимчасової непрацездатності, суд вважає безпідставними.
			23.02.11р. ОСОБА_1 був присутній на роботі та не заявляв про наявність у нього лікарняного литка з 23.02.11р. 
			Відповідно до вимог ст. 40 КЗпП України правила про недопустимість звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці стосується випадків звільнення за ініціативи адміністрації за ст. 40 та 41 КЗпП України. Розірвання трудового договору за ст.. 28 КЗпП України з працівником під час терміну випробування не можна визнати таким, що провадиться з ініціативи підприємства, оскільки працівник при прийомі на роботу, даючи згоду на випробування, фактично дає свою згоду на можливість розірвання з ним трудового договору, якщо протягом строку випробування встановлена невідповідність його роботі.
			Про це вказано і в рішенні колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23.01.08р.
			Таким чином, звільнення працівника під час терміну випробування не можна вважати таким, що проводиться лише з ініціативи власника.
			Судом також встановлено, що в день звільнення позивача, з ним проведено розрахунок та платіжним дорученням № 209 від 23.02.11р. на його картковий рахунок була перерахована сума коштів, належних від підприємства, що підтверджено розрахунковим листком за лютий 2011р. Що стосується оплати лікарняного, то оскільки суми матеріального забезпечення страхувальник отримує від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, то і виплата матеріального забезпечення застрахованим особам здійснюється після надходження коштів від Фонду. Вказані виплати позивачу проведені в березні 2011р., що підтверджено розрахунковим листком.
			Крім того, в цей же день 23.02.11р. в м.Запоріжжя було відряджено інспектора відділу кадрів ОСОБА_4 для вручення позивачу належно оформленої трудової книжки, однак він відмовився від її отримання, про що складено відповідний акт. Після цього, йому неодноразово направлялися листи про отримання трудової книжки та 4.04.11р. вона була видана позивачу.
			Відсутність порушень при звільненні позивача була встановлена ТДІП у м.Києві, що підтверджено актом № 26-10-94/279 від 4.03.11р.
			 З огляду на вказане, суд вважає, що звільнення позивача проведено відповідно до вимог трудового законодавства, правомочною особою, в період випробувального терміну, а тому відсутні підстави для визнання звільнення незаконним , поновлення його на робот та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
			Оскільки по трудових спорах позивача звільнено від сплати судового збору, а позов не підлягає задоволенню, суд вважає необхідним судові витрати віднести за рахунок держави.
			 Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 26, 27, 28 КЗпП України, суд
			 вирішив:
			 ОСОБА_1 в задоволенні позову до Дочірнього підприємства "Лакталіс-Україна" м. Києва про визнання незаконними наказу № 126-к від 23.02.2011р. про звільнення за результатами відпробування, поновлення на роботі на посаді торгівельного агента та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 45 326 грн. 18 коп.(сорок п`ять тисяч триста двадцять вісім) 18 коп. - відмови.
			 Судові витрати віднести за рахунок держави.
			 Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів. 
			 
				 Суддя: Лихосенко М. О.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...