Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-2052/11/2316 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.01.2012. Забезпечено надання загального доступу: 30.01.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		 
			 Справа: № 2а-2052/11/2316 Головуючий у 1-й інстанції: Пироженко В.Д. 
			Суддя-доповідач: Файдюк В.В. 
			 
				 У Х В А Л А
				Іменем України
				 "17" січня 2012 р. м. Київ
				Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: 
				 головуючого судді: Файдюка В.В., 
				суддів: Маслія В.І., Чаку Є.В.,
				секретар: Наталюк Н.В.
				 
				розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 травня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Черкаського міського голови, виконкому Черкаської міської ради, Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаського виконавчого комітету про визнання незаконним попередження, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди, 
				 В С Т А Н О В И Л А: 
				 ОСОБА_2 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до Черкаського міського голови, виконкому Черкаської міської ради, Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаського виконавчого комітету про визнання незаконним попередження, поновлення на роботі, стягнення моральної шкоди. 
				Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 травня 2011 року в задоволенні позову відмовлено. 
				Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та визнати незаконними попередження про звільнення, розпорядження про звільнення та поновити на роботі на посаді начальника управління освіти.
				В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність оскаржуваного рішення, неповноту зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення норм судом першої інстанції матеріального та процесуального права, що є підставами для скасування судового рішення. 
				Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників, які зявилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
				Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач працював на посаді начальника управління освіти виконавчого комітету Черкаської міської ради з 10.07.2002 року. Розпорядженням міського голови від 18.05.2007 року позивача ОСОБА_2 було звільнено з роботи за п.1 ст. 41 КЗпП України. 
				Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2010 року позивача поновлено на посаді начальника управління освіти Черкаського міськвиконкому та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.
				Розпорядженням першого заступника міського голови з питань діяльності органів влади Шкарабури М.Г. № 263-р/к/ від 21.10.2010 року позивача було поновлено на роботі на посаді начальника управління освіти Черкаського міськвиконкому. 
				Як вбачається з матеріалів справи, рішенням сесії міської ради «Про структуру, загальну чисельність апарату Черкаської міської ради та її виконавчих органів»від 25.12.2008 року за № 4-759, від 17.02.2009 року за № 4-966, від 16.04.2009 року за № 4-1168, від 10.06. 2010 року за № 5-678, від 09.07. 2010 року за № 5-825 створений департамент освіти та гуманітарної політики виконавчого комітету Черкаської міської ради, як правонаступник шляхом злиття юридичних осіб управління освіти виконавчого комітету Черкаської міської ради, відділу культури виконавчого комітету Черкаської міської ради, комітету у справах сім»ї та молоді, комітету з фізичної культури і спорту виконавчого комітету Черкаської міської ради у складі управління освіти, відділу планування, бухгалтерського обліку та звітності, управління культури та туризму, управління у справах сім»ї, молоді та спорту. Тобто, управління освіти Черкаського міськвиконкому припинило свою діяльність як юридична особа і не є відокремленим підрозділом. 
				На виконання рішення Черкаської міської ради від 25.12.2008 року, міським головою було видано розпорядження № 385 від 26.12.2008 року «Про персональне попередження про наступне вивільнення працівників управління освіти», відповідно до якого начальник управління освіти ОСОБА_2, який працював на той час був персонально попереджений про своє звільнення. 
				Відповідно штатного розпису департаменту освіти та гуманітарної політики станом на 01.01.2009 року вбачається посада заступника директора департаменту начальник управління освіти департаменту та гуманітарної політики виконавчого комітету Черкаської міської ради. 
				Розпорядженням міського голови від 31.12.2008 року, на дану посаду призначений ОСОБА_4 (а.с. 63).
				Згідно положення про департамент освіти та гуманітарної політики виконавчого комітету Черкаської міської ради, коло посадових обов»язків заступника директора департаменту розширились, змінився зміст трудової функції, тобто відбулася фактична реорганізація. 
				Відповідно до ст.. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір може бути розірвано власником у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства, скорочення чисельності або штату працівників. 
				Згідно штатного розпису управління освіти міськвиконкому з 01.02.2008 року, які були надані відповідачем, загальна чисельність працівників управління складала 19 осіб, після реорганізації штатна чисельність департаменту освіти та гуманітарної політики становить 34 особи. Штатна чисельність управління освіти у складі департаменту станом на 01.01.2009 року становила 13 осіб, а згідно штатного розпису на 01.08.2010 року 11 чоловік. 
				Таким чином, твердження позивача про те, що скорочення не відбулося а посада начальника управління освіти існує не знайшло свого підтвердження та спростовуються вищеперерахованими доказами. 
				Після поновлення позивача на роботі на посаду начальника управління освіти, 21.10.2010 року позивача було попереджено про наступне скорочення з 22.12.2010 року, тобто за два місяці, що передбачено ст..49-2 КЗпП України, про що свідчить попередження за підписом першого заступника міського голови Шкарабури М.Г. Позивачу була запропонована вакантна посада головного спеціаліста відділу планування, бухгалтерського обліку та звітності департаменту освіти та гуманітарної політики, від якої позивач відмовився. Інші вакантні посади за відповідною професією у відповідача були відсутні. Тобто,відповідачем була витримана вся процедура скорочення позивача.
				Відповідно до п.19 ППВС України «Про практику розгляду судами трудових спорів», при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання доцільності такої перестановки. 
				Щодо посилання апелянта на неправомірність його звільнення 29.12.2010 року, тобто в останній день його відпустки та без погодження з профспілковим комітетом, колегія суддів зауважує.
				Відповідно до ст..3 Закону України «Про відпустки», за бажанням працівника у разі його звільнення, йому має бути надано невикористану відпустку, з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки. 
				Як вбачається з матеріалів справи, позивачу була надана відпустка з 02.12.2010 року по 29.12.2010 року. Попередження про наступне вивільнення видане 22.10.2010 року. Тому позивач правомірно звільнений 29.12.2010 року, тобто в останній день його відпустки. 
				Відповідно до ст.43-1 КЗпП України, розірвання трудового договору без попередньої згоди первинної профспілкової організації допускається у разі звільнення керівника підприємств, установи, організації. 
				Міським головою 10.12.2010 року направлено подання профспілковому комітету управління освіти про надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_2
				15.12.2010 року профспілковим комітетом розглянуто подання міського голови в якому зазначено, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу допускається без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації відповідно до ст.. 43-1 КЗпП України. 
				Таким чином, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, що звільнення позивача відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства та порядок звільнення порушено не було. 
				Отже, відповідачем було додержано вимоги чинного законодавства при винесенні розпорядження № 263-р/к від 21.10.2010 року про звільнення позивача з займаної посади , а відтак дії останнього дають підстави вважати винесений працедавцем наказ обґрунтованим, тобто із зясуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття обґрунтованого рішення.
				З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення.
				Проаналізувавши обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та відсутність правових підстав для її задоволення.
				Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
				Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
				Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
				Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 , 212, 254 КАС України України, судова колегія, - 
				 У Х В А Л ИЛА :
				 Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
				Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 травня 2011 року залишити без змін.
				Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ. 
				 Головуючий суддя: В.В. Файдюк
				 Судді: В.І. Маслій 
				 Є.В. Чаку
				 Ухвалу виготовлено в повному обсязі 18.01.2012 року
				 
					 
						 
							 
								 Головуючий суддя Файдюк В.В. 
								 
								Судді: Маслій В.І.  
									Чаку Є.В.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...