Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-62/11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.01.2012. Забезпечено надання загального доступу: не визначено.
Дата набрання законної сили: 29.12.2011
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 Ульяновський районний суд Кіровоградської області 
		 Справа № 1-62/11 
		 В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
			 
				 
				14.12.2011м. Ульяновка  
					 
				
				Ульяновський районний суд Кіровоградської області в складі:
				 
				Головуючого судді Ясінський Л. Ю.
				          секретаря Кашнікова І.А.
				           за участю прокурора Посвистак О.М. Фречки В.В., Моспан В.І. 
				           адвоката ОСОБА_1В
				 
					           розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення:
					 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця с. Бондурівка, Чечельницького району Віницької області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, працюючого головним лікарем Державного закладу «Вузлова лікарня станції Гайворон ДП «Одеська залізниця», проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого
					 за ч.1 ст.184 КК України, ч.1 ст.365 КК України
					 ВСТАНОВИВ:
					           ОСОБА_2 будучи службовою особою –головним лікарем Державного закладу «Вузлова лікарня станції Гайворон ДП «Одеська залізниця»в період з лютого 2009 року по листопад 2010 року вчинив злочини:
					перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, що заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом права та інтересам окремих громадян, порушення права на безоплатну медичну допомогу, яке виразилось в незаконних вимогах оплати за надання медичної допомоги в державному закладі охорони здоровя при слідуючих обставинах:
					наказом начальника Одеської залізниці № 114/НОК від 22.03.2004 року, ОСОБА_2, призначено на посаду головного лікаря Державного закладу «Вузлова лікарня станції Гайворон ДП «Одеська залізниця».
					Відповідно до п.п. 6.1., 6.2., 6.3. статуту ДЗ «ВЛ ст. Гайворон ДП «ОЗ», управління лікарнею здійснює її керівник – головний лікар, який вирішує питання діяльності закладу, призначення та звільнення працівників, управління майном закладу, тобто ОСОБА_2 - являється службовою особою державного закладу охорони здоровя, яка виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно господарські функції.
					Статтею 49 Конституції України визначено, що кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно. Офіційне тлумачення положення ч.3 ст.49 Конституції України, викладено у рішенні Конституційного суду України №10-рп/2002 від 29.05.2002 року, в якому зазначено, що «у державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно»треба розуміти так, що у державних та комунальних закладах охорони здоров'я, медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.
					Згідно ст. 36 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-12 від 21.03.1991 року, медичне забезпечення інвалідів здійснюється у вигляді забезпечення медикаментами, а також наданні медичного обслуговування.
					Відповідно до ст.ст. 1,2 Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», благодійництво –добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги. Основною засадою благодійництва, благодійної діяльності з-поміж інших є добровільність її надання. 
					          Так, всупереч вищевказаних вимог Закону, ОСОБА_2 будучи службовою особою державного закладу охорони здоров"я, в період з лютого 2009 року по листопад 2010 року, перевищуючи свої службові повноваження, умисно, надавав підлеглим працівникам вказівки, повідомляти хворих про необхідність сплати грошових коштів на користь закладу охорони здоров"я, під виглядом «благодійних внесків», за надання їм медичної допомоги. При цьому ОСОБА_2 встановив суму обовязкових коштів необхідних до сплати, яка протягом 2009 року становила: 50 грн. - для осіб, які являються працівниками залізничного транспорту та 100 грн. для осіб, які не перебувають на обліку у вузловій лікарні. В 2010 році суму коштів за надання медичної допомоги ОСОБА_2 було збільшено до 100 грн. для осіб, які являються працівниками залізничного транспорту та 200 грн. для всіх інших хворих.
					З метою одержання оплати за надання медичної допомоги, ОСОБА_2 було відкрито реєстраційний рахунок в Управлінні державного казначейства у Гайворонському районі та реквізити даного рахунку було роздано працівникам лікарні.
					В період часу з лютого 2009 року по листопад 2010 року в Державний заклад «Вузлова лікарня станції Гайворон ДП «Одеська залізниця», за наданням медичної допомоги звернулись:
					- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 інвалід 2 групи,
					- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, інвалід 2 групи,
					- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, інвалід 3 групи,
					- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7 інвалід 3 групи,
					- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, інвалід 3 групи.
					- ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7,
					На виконання вказівки ОСОБА_2, вказаним особам, працівниками ДЗ «ВЛ ст. Гайворон ДП «ОЗ»було повідомлено про необхідність, здійснити перерахування на рахунок лікарні, грошових коштів у вигляді «благодійних внесків», як передумову надання їм медичної допомоги та при цьому було вказано необхідну суму коштів до сплати. 
					Потребуючи невідкладного лікування, вказані хворі були змушені таким чином виконати дану вимогу та сплатили на рахунок лікарні «благодійні внески», після чого отримали необхідну медичну допомогу, а саме:
					- ОСОБА_3 в лютому 2009 р. - 50 грн; в липні 2009 р. - 100 грн.; в січні 2010 р.- 100 грн.; в червні 2010 р. - 200 грн.; в листопаді 2010 р. - 200 грн,
					- ОСОБА_5 в лютому 2009 р. - 50 грн; в квітні 2009 р. - 100 грн.; в квітні 2010 р. - 200 грн.; в червні 2010 р. - 200 грн.
					- ОСОБА_6 в серпні 2010 р. – 200 грн.
					- ОСОБА_7 в лютому 2010 р. –100 грн.
					- ОСОБА_8 в лютому 2010 р. –100 грн.
					- ОСОБА_4 в травні 2009 р. –100 грн.
					В період січня-лютого 2010 року, до ОСОБА_2, з проханням одержання медичної допомоги звернулись: гр-н ОСОБА_9, який являється учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом війни ІІ групи; гр-ка ОСОБА_10 - інвалід 2 групи внаслідок загального захворювання та гр-н ОСОБА_11 який являється інвалідом 2 групи. 
					          ОСОБА_2, всупереч вищевказаних вимог закону, будучи службовою особою державного закладу охорони здоров"я, умисно, незаконно висунув вимогу вказаним особам, перерахувати на рахунок державного закладу охорони здоров"я, грошові кошти в сумі 100 грн. кожному, у вигляді благодійної допомоги, як передумови надання їм медичної допомоги. 
					ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відмовилися сплачувати вказану суму коштів, внаслідок чого медичну допомогу в державному закладі охорони здоров’я своєчасно не отримали.
					Гр-н ОСОБА_11 вніс на рахунок установи вищевказані грошові кошти в сумі 100 грн. та лише після цього отримав можливість пройти медичне обстеження та отримав необхідну медичну допомогу.
					Крім того, ОСОБА_2 в період з лютого 2009 року по листопад 2010 року вчинив порушення права громадян на безоплатну медичну допомогу.
					З метою одержання оплати за надання медичної допомоги, ОСОБА_2 було відкрито реєстраційний рахунок в Управлінні державного казначейства у Гайворонському районі та реквізити даного рахунку було роздано працівникам лікарні.
					В період часу з лютого 2009 року по листопад 2010 року в Державний заклад «Вузлова лікарня станції Гайворон ДП «Одеська залізниця», за наданням медичної допомоги звернулись:
					- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 інвалід 2 групи,
					- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, інвалід 2 групи,
					- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, інвалід 3 групи,
					- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7 інвалід 3 групи,
					- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, інвалід 3 групи.
					- ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7,
					На виконання вказівки ОСОБА_2, вказаним особам, працівниками ДЗ «ВЛ ст. Гайворон ДП «ОЗ»було повідомлено про необхідність, здійснити перерахування на рахунок лікарні, грошових коштів у вигляді «благодійних внесків», як передумову надання їм медичної допомоги та при цьому було вказано необхідну суму коштів до сплати. 
					Потребуючи невідкладного лікування, вказані хворі були змушені таким чином виконати дану вимогу та сплатили на рахунок лікарні «благодійні внески», після чого отримали необхідну медичну допомогу, а саме:
					- ОСОБА_3 в лютому 2009 р. - 50 грн; в липні 2009 р. - 100 грн.; в січні 2010 р.- 100 грн.; в червні 2010 р. - 200 грн.; в листопаді 2010 р. - 200 грн,
					- ОСОБА_5 в лютому 2009 р. - 50 грн; в квітні 2009 р. - 100 грн.; в квітні 2010 р. - 200 грн.; в червні 2010 р. - 200 грн.
					- ОСОБА_6 в серпні 2010 р. – 200 грн.
					- ОСОБА_7 в лютому 2010 р. –100 грн.
					- ОСОБА_8 в лютому 2010 р. –100 грн.
					- ОСОБА_4 в травні 2009 р. –100 грн.
					В період січня-лютого 2010 року, до ОСОБА_2, з проханням одержання медичної допомоги звернулись: гр-н ОСОБА_9, який являється учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом війни ІІ групи; гр-ка ОСОБА_10 - інвалід 2 групи внаслідок загального захворювання та гр-н ОСОБА_11 який являється інвалідом 2 групи. 
					          ОСОБА_2, всупереч вищевказаних вимог закону, будучи службовою особою та медичним працівником державного закладу охорони здоров"я, умисно, незаконно висунув вимогу вказаним особам, перерахувати на рахунок державного закладу охорони здоровя, грошові кошти в сумі 100 грн. кожному, у вигляді благодійної допомоги, як передумови надання їм медичної допомоги. 
					ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відмовилися сплачувати вказану суму коштів, внаслідок чого медичну допомогу в державному закладі охорони здоров’я своєчасно не отримали.
					Гр-н ОСОБА_11 вніс на рахунок установи вищевказані грошові кошти в сумі 100 грн. та лише після цього отримав можливість пройти медичне обстеження та отримав необхідну медичну допомогу. 
					Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та пояснив, що вимагання ним з хворих благодійних внесків на рахунок лікарні ніколи не було. Благодійна допомога здійснювалась виключно на добровільних засадах. Він ніколи не надавав підлеглим працівникам вказівки, повідомляти хворих про необхідність сплати грошових коштів на користь закладу охорони здоров"я, під виглядом «благодійних внесків», за надання їм медичної допомоги. 
					          Допитаний потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що він являється інвалідом 3 групи, в звязку із захворюванням внутрішніх органів. Так, протягом останніх 3-4 років він постійно лікується. Перебуває він на обліку в залізничній лікарні м. Гайворона, оскільки являється колишнім працівником залізничного транспорту. На початку 2010 року він перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні залізничної лікарні м. Гайворона. Знаходився він на даному лікуванні близько 10 днів. З приводу внесення ним грошових коштів в сумі 100 грн. на благодійний рахунок лікарні повідомляє, що вказані гроші ним сплачувались через банківську установу. Йому про необхідність сплати даних коштів, повідомив хтось із медсестрів відділення. Це відбулось таким чином, що хтось з дівчат –медсестер підійшов до нього та сказав, що за лікування необхідно сплатити 100 грн. на рахунок лікарні. Після цього його дружина пішла в банк та заплатила вказані 100 грн. на рахунок цієї лікарні. Вказані гроші він платив тому, що вважав це необхідним зі слів медпрацівників. Данні кошти платив добровільно. 
					Допитана потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що з 2008 року являється інвалідом 3 групи, в звязку із захворюванням кістково-мязової системи. Відповідно до своїх медичних документів вона повинна не менше двох разів на рік проходити стаціонарне лікування в медичних закладах району. Взагалі вона раніше лікувалась в районній лікарні м. Гайворона та в 2010 році дізналась про можливість пройти стаціонарне лікування у вузловій лікарні м. Гайворона. Хтось з її колег на роботі їй повідомив, що вузлова лікарня м. Гайворона надає такі послуги особам, які не являються працівниками залізничного транспрту, при умові сплати грошових коштів. Оскільки вона проживає неподалік від даної вузлової лікарні, то вирішила туди звернутись для проходження стаціонарного лікування. Так приблизно в середині літа 2010 року вона звернулась до лікаря вузлової лікарні на прізвище ОСОБА_12 та повідомила йому, що бажає пройти лікування в даному закладі та надала йому всі свої медичні документи. ОСОБА_12 їх оглянув та сказав їй, що лікування в даному закладі для районних хворих є платним та їй необхідно сплатити на рахунок їхньої установи благодійні внески в сумі 200 грн. Вона на дані умови погодилась, після чого він надав їй реквізити для перерахування коштів. Потім вона заплатила через банк 200 грн. даних внесків, потім пішла назад до ОСОБА_12 де показала йому дану квитанцію про оплату. Він її оглянув та призначив день і час її лікування. 
					          Допитаний потерпілий ОСОБА_9 пояснив, що являється ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС та інвалідом війни 2 групи. Має тяжкі серцево-судинні захворювання, які відображені в його медичних документах. Крім того він маю право на отримання пільг та безкоштовне медичне обслуговування в закладах охорони здоровя. В його медичних документах, Кіровоградським кардіологічним центром було приписано ряд медикаментів для обовязкового лікування, які необхідно приймати щомісячно. Він знає, що дані медикаменти йому зобовязані в закладах охорони здоровя, надавати безкоштовно. Особисто він лікується у вузловій лікарні Одеської залізниці м. Гайворона, оскільки являється колишнім працівником залізничного транспорту. Головним лікарем даної установи являється ОСОБА_2.
					Так, на початку січня 2010 року, він з метою одержати безкоштовні ліки, звернувся в дану лікарню до ОСОБА_2 Під час бесіди з ОСОБА_2, останній повідомив, що спочатку йому необхідно пройти в лікарні медичне обстеження, яке являється платним та йому необхідно сплатити якісь кошти на якись їхній рахунок та аж потім він зможе пройти медобстеження, після чого йому видадуть безкоштовні ліки. На вимоги ОСОБА_2 він не погодився та почав пояснювати, що йому відповідно до закону, обстеження та лікування повинно бути безкоштовне та ніяких коштів він платити не буде. Тоді ОСОБА_2 сказав йому, що в такому разі він ніяких безкоштовних ліків не отримає, так як ОСОБА_2 за нього платити не буде та йому ніяких рецептів на видачу безкоштовних ліків не видасть. На підставі цього в них з ОСОБА_2 виник конфлікт, після чого він пішов додому. Вчинком ОСОБА_2 він був настільки обурений, що вирішив про його незаконні дії написати заяву до Верховної Ради України. Потім він написав таке звернення, та через декілька тижнів йому почали надходити з різних установ відповіді, що дійсно він має право на безкоштовне медичне обстеження та лікування. Після чого він знову пішов до ОСОБА_2, щоб отримати все-таки ліки. ОСОБА_2 вже вів себе дуже спокійно, підписав всі необхідні рецепти та йому видали одразу всі ліки безкоштовно та вже ніяких коштів не вимагали. Після цього він щомісячно отримує в лікарні необхідні препарати і по даний час. 
					Він чув від жителів м. Гайворона, що ОСОБА_2 особисто та через своїх підлеглих, висовує людям, які бажають лікуватися в лікарні, вимоги сплачувати на якись невідомий рахунок, грошові кошти в сумі 100 грн. для залізничників та 200 грн. для інших громадян. 
					Допитаний потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що він з 2008 року являється інвалідом 3 групи, в звязку із загальним захворюванням. З метою покращення стану свого здоровя він повинен не менше двох разів на рік проходити стаціонарне лікування в медичних закладах району, зокрема в хірургії.
					Протягом останніх 5-ти років він проходить лікування в Гайворонській залізничній лікарні. Йому відомо, що головним лікарем даної лікарні працює ОСОБА_2. Він завжди лікування проходив в хірургічному відділення даної лікарні та його лікував лікар - ОСОБА_12 З приводу предявлених йому квитанцій про сплату ним внесків на рахунок залізничної лікарні: в лютому 2009 р в сумі 50 грн; в квітні 2009 року в сумі 100 грн.; в квітні 2010 року в сумі 200 грн.; в червні 2010 року в сумі 200 грн.; повідомляє, що дійсно у вказані періоди часу він знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Залізничної лікарні м. Гайворона. Дійсно ним сплачувались вказані кошти на рахунок даної лікарні за вказівкою лікаря ОСОБА_12, який йому постійно повідомляв, що відповідно до вказівки головного лікаря ОСОБА_2, лікування в даному закладі є платним. Відбувалось все таким чином, що він приходив до хірургічного відділення даного закладу, де повідомляв лікарю ОСОБА_12 про необхідність проходження стаціонарного лікування. Під час розмови ОСОБА_12 йому говорив суму коштів, які він повинен сплатити перш ніж його положать до лікарні, він вказані гроші платив, оскільки не мав іншого виходу, після чого його ложили в лікарню та лікували. Спочатку він платив гроші в сумі 50 грн., жінці-медпрацівнику, яка знаходилась на приймонму покої, а останнім часом йому ОСОБА_12 давав квитанцію, говорив суму коштів та він платив гроші через банк. Він не знав, що гроші які він платив, являються благодійною допомогою. Йому лікар весь час говорив, що за лікування потрібно платити, а тому він вважав це загальнообовязковим. Про те, що лікування інвалідів в даному закладі є безкоштовним, йому ніхто не говорив. Крім того, хоче повідомити, що коли він в квітні 2010 року звернувся до ОСОБА_12 з проханням пройти лікування, то ОСОБА_12 йому повідомив, що головний лікар ОСОБА_2 в 2010 році підняв суму коштів, які потрібно обовязково сплачувати за надання медичної допомоги до 200 грн. та йому потрібно вже платити в гроші в сумі 200 грн, якщо він бажаю лікуватись. Ніяких добровільних внесків він не платив, а гроші вносив за вказівкою лікарів.
					Допитаний потерпілий ОСОБА_11 пояснив, що з грудня 2009 року являється інвалідом 2 групи, в звязку із захворюванням очей. 
					Він перебуває на обліку в залізничній лікарні м. Гайворона, де постійно лікується, проходить медичні обстеження, оскільки являється колишнім працівником залізничного транспорту. В лютому місяці 2010 року він з метою проходження медичного обстеження, звернувся до головного лікаря залізничної лікарні м. Гайворона –ОСОБА_2. Йому він пояснив, що являється інвалідом та йому необхідно періодично проходити обстеження та лікування. Під час бесіди ОСОБА_2 йому сказав, що якщо він хоче пройти медичне обстеження , то повинен йти в банк «Аваль»і сплатити кошти в сумі 100 грн. на благодійний рахунок лікарні. На дані умови він погодився, оскільки це гроші були невеликі, а обстеження йому, як інваліду було необхідне, тому він пішов та заплатив дані гроші. Наступного дня він знову прийшов до вказаної лікарні, там він зустрів ОСОБА_2, який запитав чи він заплатив кошти, на що він відповів що все заплатив. Після чого він декілька днів проходив медобстеження в даному закладі. Про те, що внесені ним кошти являлись благодійною допомогою, йому відомо не було, він вважав що сплатив обовязкові кошти за надання медичної допомоги на офіційний рахунок медичної установи.
					          В ході судового засіданання потерпілий ОСОБА_11 зазначив, що претензій до ОСОБА_2 немає, донього взагалі не звертався, благодійні внески сплачував добровільно. В наданні медичної допомоги йому в Гайворонській лікарні ніхто не відмовляв такіж свідчення давав слідчому прокуратури. Протокол допиту не читав так, як був без окулярів, повірив слідчому який сказав,що все записав зі слів. 
					Допитаний потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що він являється інвалідом 2 групи. Так, в травні 2009 року в звязку з тим, що йому стало дуже погано, його дружиною було викликано автомобіль швидкої допомоги. В подальшому його було перевезено до м. Гайворона до районної лікарні, а коли його туди привезли, то повідомили, що положити його не має змоги в звязку з відсутністю ліжкомісць, після чого його одразу відвезли до залізничної лікарні, де і положили на лікування. Він памятає, що його лікував лікар на прізвище ОСОБА_12. Коли його привезли, то ОСОБА_12 його в кабінеті оглянув, після чого повідомив, що необхідно сплатити грошові кошти на рахунок лікарні в сумі 100 грн. ОСОБА_12 дав йому цетлик з рахунком та його дружина одразу пішла заплатила дані кошти. Після цього вони пішли придбали виписані їм ОСОБА_12 ліки та в подальшому його положили на стаціонарне відділення в дану лікарню. В даному закладі він лікувався близько 10 діб, після чого його виписали додому. Особисто він перебуває на обліку в районній лікарні та не являється працівником залізничного транспрту.
					Крім того, повідомляє, що в середині літа 2009 року до нього додому знову викликали автомобіль «швидкої допомоги», його знову хотіли госпіталізувати в залізничну лікарню, але на їхні пропозиції він відмовився та пояснив, що в нього в даний час не має грошових коштів, необхідних для стаціонарного лікування. Потім він написав фельдшеру розписку, що не поїде в лікарню та залишився вдома. 
					Допитана потерпіла ОСОБА_8 пояснила, що має сина ОСОБА_13, який являється інвалідом дитинства. Вона являється його опікуном та має відповідне посвідчення. Так в лютому 2010 року вона знаходилась на лікуванні в хірургічному відділенні залізничної лікарні м. Гайворона, оскільки являється колишнім працівником залізничного транспорту та перебуває на обліку в даному закладі. 
					Дійсно в лютому 2010 року вона платила грошові кошти в сумі 100 грн. на рахунок залізничної лікарні. Їй пояснили, що за лікування в даному закладі вона повинна платити грошові кошти, а тому вона їх і заплатила. Вона не памятає хто саме говорив їй платити гроші. В даному закладі працює її донька ОСОБА_14. Вона в неї запитувала чому має платити гроші за лікування, оскільки вона особисто пропрацювала великий термін на залізничному транспорті. Її донька їй пояснила, що в даний час в лікарні за надання медичної допомоги платять всі, тому вона заплатила теж. Про те, що вказані кошти є благодійною допомогою вона не знала взагалі. 
					          Допитана потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що вона починаючи з 2004 року являється інвалідом 2 групи, в звязку із загальним захворюванням.
					З метою покращення стану свого здоровя вона повинна не менше двох разів на рік проходити стаціонарне лікування в медичних закладах району, зокрема в травматології.
					Взагалі то вона перебуває на обліку в районній поліклініці, проте протягом останніх 5-ти років проходить лікування в Гайворонській залізничній лікарні.
					З приводу предявлених їй квитанцій про сплату нею добровільних внесків на рахунок залізничної лікарні: в лютому 2009 р в сумі 50 грн; в липні 2009 року в сумі 100 грн.; в січні 2010 року в сумі 100 грн.; в червні 2010 року в сумі 200 грн.; в листопаді 2010 року в сумі 200 грн, повідомляє, що дійсно у вказані періоди часу вона знаходилась на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Залізничної лікарні м. Гайворона. Дійсно нею сплачувались вказані кошти на рахунок даної лікарні. Відбувалось все таким чином, що вона приходила на прийомний покой хірургічного відділення даного закладу, де повідомляла лікарю ОСОБА_12 про необхідність проходження стаціонарного лікування. Після чого на прийомному покої даного відділення їй давали квитанцію, на якій був зазначений рахунок лікарні та повідомляли, що вона має сплатити певну суму коштів за лікування, тому суми в платіжних документах різні, оскільки з часом ціни підвищувалися. Про необхідність сплатити коштів за лікування їй повідомляла жінка - медпрацівник даного закладу, яка працює на приймальному покої лікарні. Після того, як їй давали рахунок, вона йшла в банк та платила таку суму коштів, як їй говорили на приймальному відділенні залізничної лікарні. Про те, що вона постійно сплачувала кошти у вигляді благодійної допомоги їй в лікарні не повідомляли, про це вона дізналась вже із квитанції з банку. Вона завжди вважала, що сплачувала грошові кошти за надання їй медичної допомоги Залізничною лікарнею, оскільки вона не являється колишнім працівником залізничного транспорту та не перебуває в даному закладі на обліку. Грошові кошти вона сплачувала, оскільки їй в той час необхідно було проходити стаціонарне лікування. 
					          Допитаний свідок ОСОБА_12 пояснив, що починаючи з 1993 року працює лікарем-хірургом державному закладі «вузлова лікарня станції Гайворон ДП «Одеська залізниця». Головним лікарем працює ОСОБА_2.
					З приводу здійснення в лікарні благодійної допомоги пояснює наступне, що дійсно протягом 2009-2010 років він неодноразово звертався до осіб, які проходять стаціонарне лікування в хірургічному відділенні лікарні, з проханням надати лікарні посильну допомогу - благодійних внесків, у вигляді продуктів харчування та грошових коштів. Особисто він як лікар не приймає рішень з приводу затвердження та використання внесків благодійної допомоги, яка надається закладу. Вказані питання вирішує особисто головний лікар –ОСОБА_2. 
					Так близько двох років тому назад до нього, як до голови профкому, звернувся ОСОБА_2 з пропозицією інформувати хворих про внесення ними благодійної допомоги. ОСОБА_2 повідомив, що всі благодійні пожертвування будуть використовуватись за призначенням –для покращення умов харчування хворих. Вислухавши його пропозицію він сказав, що проти цього не заперечує, оскільки кошти будуть спрямовані на користь лікарні, яка постійно перебуває в скрутному фінансовому становищі та потребує покращення умов харчування. Потім на дверях та дошці оголошень закладу було вивішено обяви з приводу благодійництва із зазначенням рахунку для переказу грошових коштів. Після цього, дійсно хворим пропонувалось надавати закладу благодійну допомогу, проте ні в кого особисто він нічого не вимагав та в наданні медичної допомоги нікому ніколи не відмовляв. 
					          Допитана свідок ОСОБА_15 пояснила, що починаючи з липня 2010 року вона працює в державному закладі «вузлова лікарня станції Гайворон ДП «Одеська залізниця». Головним лікарем працює ОСОБА_2. В даний час вона працює в стаціонарі терапевтичного відділення лікарні. 
					З приводу здійснення в лікарні благодійної допомоги пояснює наступне. Коли вона прийшла працювати в лікарню, то їй колеги по роботі, повідомили, що вона повинна знати, що коли до лікарні поступає хворий, який не являється працівником залізничного транспорту, а перебуває на обліку в районній лікарні, то явона повинна перед госпіталізацією хворого повідомити його, що за лікування в залізничній лікарні районні хворі мають сплачувати грошові кошти у вигляді благодійних внесків на рахунок лікарні. Після чого вона повинна була надати вказаній особі квитанцію в якій зазначено рахунок лікарні для благодійних внесків. Їй відомо, що це була вказівка головного лікаря. В 2010-2011 роках сума таких внесків складала 200 грн. для кожного районного хворого та вона сама дивувалась, як вона може говорити вже точну суму коштів хворому, необхідну до сплати, якщо це благодійний внесок. Вони вели облік районних хворих, що лягли до лікарні, але ще не внесли коштів та передавали їх по зміні.
					Також зазначила, що коли вона заступила на одне із чергувань, то їй хтось із санітарок надав документ, в якому було зазначено, що ОСОБА_2 ніколи не давав їм вказівки ні усно, ні письмово, брати з хворих грошові кошти у вигляді благодійної допомоги. Їй пояснили, що вказаний документ потрібно підписати. Вона змушена була його підписати, після чого віддала список іншим працівникам. 
					          Допитана свідок ОСОБА_16 пояснила, що починаючи з вересня 2010 року вона працює в державному закладі «вузлова лікарня станції Гайворон ДП «Одеська залізниця». Головним лікарем працює ОСОБА_2. В даний час вона працює в стаціонарі терапевтичного відділення лікарні. Також їй відомо що до кінця 2010 року ОСОБА_2 працював також лікарем-терапевтом. 
					З приводу здійснення в лікарні благодійної допомоги пояснює наступне. Коли вона прийшла працювати в лікарню, то їй ОСОБА_2 роз»яснював її посадові обовязки та повідомляв, що вона, як медпрацівник лікарні повинна знати, що коли до лікарні поступає хворий, який не являється працівником залізничного транспорту, а перебуває на обліку в районній лікарні, то вона повинна перед госпіталізацією хворого повідомити його, що за лікування в залізничній лікарні районні хворі повинні сплачувати грошові кошти у вигляді благодійних внесків на рахунок лікарні. Після чого вона повинна була надати вказаній особі квитанцію в якій зазначено рахунок лікарні для благодійних внесків. Їй відомо, що в 2010-2011 роках сума таких внесків складала 200 грн. для кожного районного хворого. Обставини необхідності сплати коштів районними хворими медсестри відділення повинні були роз»ясняти вже після 14 год., а до цього часу обовязок роз»яснення покладався на відділення прийому хворих.
					Також зазначила, що коли вона заступила на одне із чергувань, то їй попередня зміна, надала документ, в якому було зазначено, що ОСОБА_2 ніколи не давав їм вказівки брати з хворих грошові кошти у вигляді благодійної допомоги. Їй пояснили, що вказаний документ потрібно підписати. Вона змушена була його підписати, після чого віддала список іншим працівникам. 
					          Допитана свідок ОСОБА_17 пояснила, що починаючи з 1992 року по теперішній час вона працює на посаді головного бухгалтера державного закладу «вузлова лікарня станції Гайворон ДП «Одеська залізниця». Головним лікарем працює ОСОБА_2. Крім неї в бухгалтерій лікарні працює ще три бухгалтери, а саме ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20. 
					Вказаний заклад охорони здоровя фінансується за рахунок державного бюджету. Крім цього одним із джерел надходження власних коштів до установи являються благодійні внески, які надходять на реєстраційний рахунок установи, відкритий в управлінні державного казначейства в Гайворонському районі. Вона памятає, що протягом останніх трьох років даний рахунок не змінювався. Благодійність в установі здійснюється таким чином, що на дошці оголошень закладу розміщенні повідомлення про наявність в установі відкритого рахунку для надходження благодійних внесків та громадяни вносять грошові кошти на рахунок закладу через банківські установи. В самому закладі благодійні внески у вигляді грошових коштів не приймаються, оскільки каси в установі не має вже давно. В лікарні приймаються у вигляді благодійних внсеків товаро-матеріальні цінності, які приймаються комірником ОСОБА_21 Надходження товаро-матеріальних цінностей оформлюється комісійним актом, який затверджується керівником установи. 
					Так, майже щоденно, працівники бухгалтерії отримують в управлінні державного казначейства в Гайворонському районі виписки з реєстраційного рахунку по благодійних внесках. У даних виписках зазначаються особи благодійників та суми внесених ними коштів на рахунок закладу. Дані виписки за 2009 та 2010 роки зберігаються в бухгалтерії установи. На підставі даних виписок бухгалтером ОСОБА_19 формується меморіальний ордер № 3 в якому відображаються всі дані з приводу надходження та витрачання благодійних внесків. Також нею особисто, щоквартально формується звітність з приводу надходження і використання установою інших джерел власних надходжень. Крім того нею складаються щомісячно картки аналітичного обліку касових видатків, в яких відображаються всі дані про надходження та використання коштів.
					З приводу наявності в установі медикаментів, щомісячно головна медична сестра –ОСОБА_22, складає матеріальний звіт та надає його в бухгалтерію, де вказані звіти і зберігаються. В 2009 році головною медичною сестрою працювала ОСОБА_23. Протягом 2009-2010 років в закладі ніяких цільових програм по забезпеченню нас медикаментами, не було. Єдине, що отримується закладом це вакцина для прививки населення та отримується вона в дорожній лікарні м. Одеса. Для закупівлі медикаментів виділяються з державного бюджету грошові кошти, за які лікарня їх закупляє та медикаменти в лікарні постійно є в наявності. З приводу наявності в закладі медикаментів бухгалтером ОСОБА_19 ведеться постійно оборотна книга та складається меморіальний ордер № 13, які зберігаються в бухгалтерії закладу. 
					          Допитана свідок ОСОБА_24 пояснила, що вже приблизно 11 років вона працює медичною сестрою в залізничній лікарні м. Гайворона. Останніх 5-6 років вона працює на стаціонарі терапевтичного відділення даної лікарні. Головним лікарем в залізничній лікарні вже приблизно 6 років працює ОСОБА_2, який до початку цього року працював також на пів-ставки і лікарем –терапевтом в даному закладі. Крім нього в терапевтичному відділення працює також його дружина - ОСОБА_25
					З приводу здійснення в лікарні благодійної допомоги пояснює слідуюче, що близько 2-х років в лікарню надходять благодійні внески від хворих. Так їй відмо, що за вказівкою головного лікаря ОСОБА_2 із хворих, які не являються працівниками залізничного транспорту, беруть благодійну допомогу за лікування. Який розмір вказаної допомоги сплачують в даний час - їй невідомо, проте знаю що раніше всі платили по 50 грн. Так, їм роздають цетлики, на яких відображено розрахунковий рахунок лікарні, призначений для сплати благодійних внесків та люди які бажають в лікарні пролікуватися, брали в них ці квитанції та платили гроші у вигляді благодійних внесків. 
					           Дослідивши матеріали кримінальної справи, суд вважає доведеною вину ОСОБА_2, яка підтверджується сукупністю зібраних в матеріалах справи та досліджених безпосередньо в ході судового розгляду доказів. 
					          
					          Аналізуючи та оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що підсудний своїми навмисними діями вчинив: перевищення службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, що заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, порушення права на безоплатну медичну допомогу, яке виразилось в незаконних вимогах оплати за надання медичної допомоги в державному закладі охорони здоровя, тобто злочин передбачений ч.1 ст. 365 КК України та ч.1 ст.184 КК України. 
					           В судовому засіданні доводи підсудного ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1 щодо відсутності в діях ОСОБА_2 складу злочину не знайшли свого підтвердження, що доведено показами потерпілих, свідків та матеріалами справи.
					          Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи та особи винного. 
					           Відповідно до вимог ст.12 КК України вчинені підсудним злочини відносяться до категорії невеликої та середньої тяжкості.
					          Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлені.
					          Обставини, які пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_2 судом також не встановлені.
					          За місцем проживання та роботи підсудний характеризується позитивно.
					           Враховуючи вищенаведені обставини справи, та беручи до уваги те, що підсудній за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, потерпілі претензій матеріального та морального характеру не мають, тяжких наслідків не настало, суд вважає за доцільне призначити підсудному покарання у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст.69 КК України щодо додаткового покарання та звільнити його від відбування покарання, встановивши іспитовий строк застосувавши ст.75 КК України.
					          Дана міра покарання буде необхідною і достатньою для їх виправлення та попередження нових злочинів. 
					           Керуючись ст. ст.323-324, 335 КПК України, суд 
					 З А С У Д И В
					ОСОБА_2 визнати винним:
					-за ч.1 ст.184 КК України та призначити йому покарання у вигляді 30 (тридцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
					          -за ч.1 ст.365 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років                               позбавлення волі, з застосуванням ст.69 КК України без позбавлення права                               займати певні посади чи займатися певною діяльністю та без штрафу;
					          У відповідності до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, з застосуванням ст.69 КК України без позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю та без штрафу.
					                    Керуючись ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік. 
					                    Керуючись ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки:
					          -не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції
					          -повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання;
					          -періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекцію. 
					          Міру запобіжного заходу до вступ вироку в законну силу залишити попередню –підписку про невиїзд. 
					-          Речові докази по справі: 
					-          Медична картка стаціонарного хворого № 104 на гр-на ОСОБА_7, який знаходився на лікуванні в терапевтичному відділенні ДЗ «ВЛ СТ. ГАЙВОРОН ДП «ОЗ»з 02.02.2010 року по 12.02.2010 р.
					-          Медична картка стаціонарного хворого № 79 на гр-ку ОСОБА_3, яка знаходилась на лікуванні в хірургічному відділенні ДЗ «ВЛ СТ. ГАЙВОРОН ДП «ОЗ»з 25.01.2010 року по 09.02.2010 р.
					-          Медична картка стаціонарного хворого № 128 на гр-на ОСОБА_11, який знаходився на лікуванні в хірургічному відділенні ДЗ «ВЛ СТ. ГАЙВОРОН ДП «ОЗ»з 10.02.2010 року по 22.02.2010 р.
					-          Медична картка стаціонарного хворого № 500 на гр-на ОСОБА_5, який знаходився на лікуванні в хірургічному відділенні ДЗ «ВЛ СТ. ГАЙВОРОН ДП «ОЗ»з 14.06.2010 року по 30.06.2010 р.
					-          Медична картка стаціонарного хворого № 322 на гр-на ОСОБА_5, який знаходився на лікуванні в хірургічному відділенні ДЗ «ВЛ СТ. ГАЙВОРОН ДП «ОЗ»з 09.04.2010 року по 23.04.2010 р.
					-          Медична картка стаціонарного хворого № 973 на гр-ку ОСОБА_3, яка знаходилась на лікуванні в хірургічному відділенні ДЗ «ВЛ СТ. ГАЙВОРОН ДП «ОЗ»з 16.11.2010 року по 03.12.2010 р.
					-          Медична картка стаціонарного хворого № 624 на гр-ку ОСОБА_6, яка знаходилась на лікуванні в хірургічному відділенні ДЗ «ВЛ СТ. ГАЙВОРОН ДП «ОЗ»з 04.08.2010 року по 13.08.2010 р.
					-          Медична картка стаціонарного хворого № 155 на гр-ку ОСОБА_8, яка знаходилась на лікуванні в хірургічному відділенні ДЗ «ВЛ СТ. ГАЙВОРОН ДП «ОЗ»з 22.02.2010 року по 12.03.2010 р.
					-          Медична картка стаціонарного хворого № 485 на гр-ку ОСОБА_3, яка знаходилась на лікуванні в хірургічному відділенні ДЗ «ВЛ СТ. ГАЙВОРОН ДП «ОЗ»з 08.06.2010 року по 18.06.2010 р.
					-          Медична картка стаціонарного хворого № 140 на гр-ку ОСОБА_3, яка знаходилась на лікуванні в хірургічному відділенні ДЗ «ВЛ СТ. ГАЙВОРОН ДП «ОЗ»з 10.02.2009 року по 25.02.2009 р.
					-          Медична картка стаціонарного хворого № 428 на гр-на ОСОБА_4, який знаходився на лікуванні в хірургічному відділенні ДЗ «ВЛ СТ. ГАЙВОРОН ДП «ОЗ»з 27.05.2009 року по 05.06.2009 р.
					-          Медична картка стаціонарного хворого № 608 на гр-ку ОСОБА_3, яка знаходилась на лікуванні в хірургічному відділенні ДЗ «ВЛ СТ. ГАЙВОРОН ДП «ОЗ»з 13.07.2009 року по 31.07.2009 р.
					-          Медична картка стаціонарного хворого № 114 на гр-на ОСОБА_5, який знаходився на лікуванні в хірургічному відділенні ДЗ «ВЛ СТ. ГАЙВОРОН ДП «ОЗ»з 02.02.2009 року по 14.02.2009 р.
					-          Медична картка стаціонарного хворого № 303 на гр-на ОСОБА_5, який знаходився на лікуванні в хірургічному відділенні ДЗ «ВЛ СТ. ГАЙВОРОН ДП «ОЗ»з 02.04.2009 року по 24.04.2009 р. –повернути в ДЗ «Вузлова лікарня станції Гайворон ДП «Одеської залізниці».
					          На вирок суду протягом 15 діб з моменту його проголошення може бути подано апеляцію до Кіровоградського апеляційного суду через Ульяновський районний суд.
					          
					 
						 
						Суддя ОСОБА_26

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...