Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-43401ск11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 31.01.2012. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		 
		14 грудня 2011 року м. Київ 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах 
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: 
		 головуючого    Луспеника Д.Д.,  
		   
		суддів:         Гулька Б.І.,       Лесько А.О.,  
		                Хопти С.Ф.,       Червинської М.Є.,  
		 розглянувши в судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства «Лора» до ОСОБА_3 про зобовязання укласти договір, стягнення заборгованості за комунальні послуги і за зустрічним позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства «Лора» про відшкодування майнової та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 5 серпня 2010 року, 
		 в с т а н о в и л а: 
		    У лютому 2010 року приватне підприємство «Лора» звернулося до суду з указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що відповідач, який є наймачем квартири АДРЕСА_1 ухиляється від укладення договорів: про надання послуг з водопостачання та водовідведення та про утримання будинків і споруд та прибудинковий територій. Вони надають відповідачу послуги: з постачання холодної води та водовідведення; з обслуговуванню будинку та прибудинкової території, проте ОСОБА_3 їх з 1 квітня 2008 року по 1 квітня 2010 року не оплачує, у звязку з чим утворилась заборгованість у розмірі 674 тис. 44 коп.  
		      У березні 2010 року ОСОБА_3 звернувся із зустрічнм позовом, посилаючись на те, що ПП «Лора» порушуючи Закон України «Про захист прав споживачів», не надає якісні послуги, чим заподіяло йому майнову та моральну шкоду. Просив стягнути з ПП «Лора» на його користь майнову шкоду у розмірі       12 тис. 146 грн. 44 коп. та моральну шкоду у розмірі 5 тис. грн.  
		     Рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 5 серпня 2010 року, позов задоволено: зобовязано ОСОБА_3 укласти з ПП «Лора» договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, відповідно до Типового договору з наданням вказаних послуг; стягнуто з ОСОБА_3 на користь      ПП «Лора» 674 грн. 44 коп. заборгованості по оплаті комунальних послуг           та 89 грн. 50 коп. судових витрат. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено. 
		 У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалені у справі рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову й задоволення його зустрічного позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.  
		 Ухвалою Верховного Суду України від 16 листопада 2011 року справа передана Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відповідно до п. 2 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції від 20 жовтня 2011 року.  
		 Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. 
		 Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		 Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.  
		 Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обовязки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обовязком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обовязком виконавця  надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. 
		 Обовязок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572.  
		    Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обовязок, а не право сторін.  
		   Задовольняючи первісний позов й відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суди дійшли правильного висновку про те, що відповідач ухиляється від укладення договору про надання послуг, які він фактично отримує від позивача і не оплачує їх. 
		 Зазначені висновки судів відповідають обставинам справи, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.  
		 Під час розгляду справи судами не були порушені норми матеріального й процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими та правильність висновків суду не спростовують, тому колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги. 
		 Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права. 
		 Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 
		у х в а л и л а: 
		 Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.  
		 Рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 26 травня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 5 серпня 2010 року залишити без змін. 
		 Ухвала оскарженню не підлягає. 
		      Головуючий                            Д.Д. Луспеник 
		  
		     Судді:                                  Б.І. Гулько 
		                                              А.О. Лесько 
		                                              С.Ф. Хопта 
		 
		                                             М.Є. Червинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...