Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № К-32016/06 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 28.07.2008. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2008.

Номер судового провадження: не визначено

<head>
<meta http-equiv=Content-Type content="text/html; charset=utf-8">
<meta name=ProgId content=Word.Document>
<meta name=Generator content="Microsoft Word 11">
<meta name=Originator content="Microsoft Word 11">
<link rel=File-List href="10002621201.files/filelist.xml">
<title>ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ</title>

<style>

</style>

</head>

<o:p> </o:p>

<h1 align=center style='text-align:center'>ВИЩИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ<o:p></o:p></h1>

<o:p> </o:p>

<o:p> </o:p>

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

04 червня 2008 року                                                                                    м. Київ<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в
складі :<o:p></o:p>

суддів :  
Бутенка В.І.(доповідач),<o:p></o:p>

Лиски Т.О.,<o:p></o:p>

Сороки М.О.,<o:p></o:p>

провівши в порядку касаційного провадження попередній
розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю “Гарант” до Управління Пенсійного фонду України в
Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим про визнання недійсною
вимоги про сплату боргу, -<o:p></o:p>

в с т а н о в и л а :<o:p></o:p>

У квітні 2006 року Товариство з обмеженою
відповідальністю “Гарант” (далі - ТОВ “Гарант”) звернулось до суду із вказаним
позовом, в якому просило визнати недійсною вимогу Управління Пенсійного фонду
України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим (далі - УПФ
України в Бахчисарайському районі ) № Ю-82 від 12.01.2006 року про сплату боргу
в сумі 1033,60 грн. у вигляді донорахованих страхових внесків.<o:p></o:p>

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 липня 2006 року,
залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 13 вересня 2006 року, у задоволенні позову ТОВ
“Гарант” відмовлено.<o:p></o:p>

В касаційній скарзі ТОВ “Гарант”, посилаючись на порушення судами норм матеріального і
процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове
рішення про задоволення позовних вимог товариства.<o:p></o:p>

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає з наступних підстав.<o:p></o:p>

Відповідно до ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження
рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди
перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: <o:p></o:p>

на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що
передбачені Конституцією та законами України; <o:p></o:p>

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають
значення для прийняття рішення (вчинення дії); <o:p></o:p>

з дотриманням принципу рівності перед законом,
запобігаючи несправедливій дискримінації; <o:p></o:p>

пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу
між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і
цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); <o:p></o:p>

Судами при розгляді даної справи було повно і всебічно
встановлено фактичні обставини справи, надано їм належну правову оцінку та у
відповідності із вимогами матеріального і процесуального права вирішено цей
спір.<o:p></o:p>

Так, з матеріалів справи видно, що з 10.01.2006 року по 11.01.2006 року УПФ України у
Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим була проведена перевірка
своєчасності, достовірності, повноти нарахування та перерахування страхових
внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, достовірності
відомостей, наданих до системи персоніфікованого обліку відомостей ТОВ
"Гарант".<o:p></o:p>

За результатам
перевірки був складений акт № 2 від 12.01.2006 р., згідно з яким в ході
перевірки було виявлене порушення ТОВ "Гарант" пункту 1 статті 2
Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від
26.06.1997р. № 400/97-ВР (зі змінами та доповненнями), пункт 15.9 Порядку
сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з окремих
видів господарських операцій (затверджено Постановою КМУ №1740 від 03.11.1998р.
зі змінами та доповненнями), яке виразилося в тому що в період липень-грудень
2002 року, січень-грудень 2003 року засновнику ТОВ "Гарант" ОСОБА_1,
який здавав за цей період цю звітність, підприємство мало розрахунковий рахунок
в банку, печатку, не нараховувалася заробітна плата і при подачі в ПФУ
розрахунку зобов'язання за вказаний вище період сума нарахування засновнику
підприємства не вказувалася, у зв'язку з чим ПФУ проведено донарахування
страхового збору по додатковим ставкам в розмірі 32% від мінімальної заробітної
плати за липень-грудень 2002 року, січень-грудень 2003 року в сумі 1033,60 грн.
(аркуш справи 24-31,38).<o:p></o:p>

На підставі акту
перевірки УПФ України у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим було
сформовано і направлено на адресу позивача вимогу №Ю - 82 від 12.01.2006р. про
сплату боргу в сумі 1033,60 грн. у вигляді донарахованих страхових внесків (32
% від мінімальної заробітної плати), яка не була добровільно сплачена і
оскаржена у встановленому порядку і була відхилена рішенням від 16.01.2006 р.<o:p></o:p>

Перевіркою встановлено, що засновник ТОВ
"Гарант" ОСОБА_1 фактично виконував функції керівника підприємства.,
витрати на оплату праці підприємство не здійснювало.<o:p></o:p>

Згідно Закону України
"Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування " від 26
червня 1997 року № 400/97-ВР платники, що використовують найману працю та не
здійснюють витрат на оплату праці, зобов'язані сплатити збір в сумі 32%
від мінімального розміру заробітної плати за кожного працівника.<o:p></o:p>

Відповідно до пункту 1
статті 1 цього Закону платниками збору на обов'язкове державне пенсійне
страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм
власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації,
об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти
підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.<o:p></o:p>

Частиною другою статті
2 того ж Закону встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2
статті 1 цього Закону, які мають найманих працівників, але не здійснюють витрат
на оплату їх праці, сума коштів, що визначається розрахунково як добуток
визначеного законом мінімального розміру заробітної плати на кількість
працівників такого платника збору, на яких здійснюється нарахування заробітної
плати.<o:p></o:p>

Згідно Постанови
Кабінету Міністрів України № 2349 від 21 грудня 1999 року Пенсійному фонду
надано право давати роз'яснення щодо застосування Порядку сплати збору на
обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських
операцій<o:p></o:p>

Листом  Пенсійного Фонду України № 04/3219 від 11
серпня 2002 року дано роз'яснення, в якому вказано, що найманими працівниками
вважаються фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору на
підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, а
також у фізичних осіб. <o:p></o:p>

З цього судами
попередніх інстанцій зроблено правильний висновок, що у разі, якщо засновник
підприємства є одночасно його директором, а відтак найманим працівником, і йому
протягом календарного місяця не нарахована заробітна плата, то зазначений збір
сплачується на загальних підставах.<o:p></o:p>

Як було встановлено
судами, згідно даних реєстраційної картки про підтвердження відомостей про
юридичну особу ТОВ "Гарант", заповненої одним із співзасновників -
ОСОБА_2,. керівником юридичної особи є ОСОБА_1 <o:p></o:p>

Крім того, в даній картці також зафіксовано,
що особою яка має право здійснювати дії від імені підприємства є керівник
юридичної особи;  право підпису і
розпорядження печаткою належить ОСОБА_1<o:p></o:p>

Встановивши, що співзасновник фірми ОСОБА_1
одноосібно в спірний період виконував функції керівника підприємства і йому не
нарахована заробітна плата, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого
висновку про правомірність дій відповідача та 
відмовили у задоволенні позову.<o:p></o:p>

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи
касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують і при ухваленні
оскаржуваних судових рішень порушень норм матеріального та процесуального права
ними допущено не було.<o:p></o:p>

За правилами ч.3 ст. 2201, ч.1 ст.224 КАС
України, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень, то суд
касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.<o:p></o:p>

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 221,  223, 
224, 230 КАС України, колегія суддів, -<o:p></o:p>

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Гарант” залишити без задоволення, а постанову господарського суду Автономної
Республіки Крим від 13 липня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного
господарського суду від 13 вересня 2006 року без змін.<o:p></o:p>

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і
оскарженню не підлягає.<o:p></o:p>

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду
касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за
винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

С у д д і :                       <o:p></o:p>

</div>

</body>

</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...