Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22ц-2572/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.02.2012. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2012.
Дата набрання законної сили: 05.09.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Справа № 22ц-2572/11 
		Головуючий по 1-й інстанції Зоріна Д.О. 
		Суддя-доповідач: Корнієнко В. І.
		 РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 05 вересня 2011 року м.Полтава
		 
			 Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
			Головуючого судді: Корнієнка В.І.,
			Суддів: Гальонкіна С.А., Абрамова П.С.,
			При секретарі: Коротун І.В.,
			розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5
			на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 08 квітня 2011 року 
			у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_7, Кременчуцького міського управління ГУМВС України в Полтавській області про усунення перешкод у користуванні власністю, зняття з реєстрації та стягнення моральної шкоди та позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним та визнання покупцем іншої особи, - 
			 В С Т А Н О В И Л А :
			 ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1, зняття з реєстраційного обліку відповідача ОСОБА_2 у вказаній квартирі та стягнення з неї на користь ОСОБА_6 компенсації за заподіяну моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
			Позовні вимоги вмотивовувала тим, що їй на підставі договору купівлі-продажу від 10 березня 1998 року на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. У зазначеній квартирі проживав син позивача ОСОБА_7 разом зі співмешканкою ОСОБА_2 В серпні 2007 року ОСОБА_6 стало відомо, що її син вже не проживає з ОСОБА_2 і вона направила письмову вимогу на адресу останній щодо звільнення належної ОСОБА_6, квартири. Однак дана вимога була проігнорована відповідачем. 
			З цих підстав, вважаючи, що проживаючи у належній їй квартирі та будучи у цій квартирі зареєстрованою, ОСОБА_2 порушує права ОСОБА_6 щодо користування її майном, позивач просила, враховуючи змінені позовні вимоги, усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 з боку ОСОБА_2 шляхом зняття останньої з реєстрації та виселення, а також відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 гривень.
			 В свою чергу, ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом, у якому просила суд визнати поважною причину пропуску нею встановленого законом строку на оскарження договору купівлі-продажу спірної квартири та відновити пропущений строк, визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 10 березня 1998 року в частині, що стосується покупця ОСОБА_6 недійсним, визнати ОСОБА_2 дійсним покупцем за цим договором та власником кватири АДРЕСА_1.
			Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з жовтня 1997 року вона проживала однією сімєю без реєстрації шлюбу з сином ОСОБА_6 ОСОБА_7, який на той час ніде не працював та допомагав їй у здійсненні підприємницької діяльності. Маючи намір узаконити їх відносини ОСОБА_2 та ОСОБА_8 вирішили придбати квартиру, на купівлю якої бабуся ОСОБА_2 подарувала їй всі свої заощадження, отримані після продажу квартири та ікон, а також кошти від батьків, отримані ними від продажу дачної ділянки.
			У березні 1998 року ОСОБА_2 знайшла квартиру, яку мала намір придбати та узгодивши з продавцями ціну її продажу, домовилася з останніми про укладення договору купівлі-продажу. ОСОБА_7 запропонував ОСОБА_2 укласти договір купівлі-продажу квартири оформити на його матір ОСОБА_6 , на що вона погодилася. В серпні 2007 року ОСОБА_2 припинила відносини з ОСОБА_7, а коли звернулася з вимогою повернути квартиру та оформити її на неї ОСОБА_6 відмовилася і натомість звернулася з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
			З урахуванням викладеного, ОСОБА_2 вважала договір купівлі-продажу частково недійсним, оскільки дійсним покупцем за ним являється саме вона, як така що досягала домовленості з продавцями квартири та нотаріального оформлення договору, вручала гроші продавцям за квартиру. Також, як вказує ОСОБА_2, оформляючи договір купівлі-продажу квартири на імя ОСОБА_6 вона помилково розуміла значення своїх дій та фактично подарувала останній належні їй грошові кошти.
			 Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 08 квітня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_7, Кременчуцького міського управління ГУМВС України в Полтавській області про усунення перешкод у користуванні власністю, зняття з реєстрації та стягнення моральної шкоди задоволено частково.
			ОСОБА_6 усунуто перешкоди у користуванні власністю шляхом зняття ОСОБА_2 з реєстрації у квартирі АДРЕСА_1
			У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
			Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн. 50 коп.
			У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю, зняття з реєстрації та стягнення моральної шкоди відмовлено.
			ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним та визнання покупцем іншої особи відмовлено.
			 
			З рішенням суду не погодилася ОСОБА_2 та подала на нього апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_6 та задовольнити заявлені нею позовні вимоги.
			Апелянт вважає рішення суду таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, вказуючи на те, що при укладенні договору саме нею передавалися кошти продавцям квартири, та покази свідків продавців квартири.
			 З рішенням суду не погодилися ОСОБА_9 та ОСОБА_4 та подали на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити,а позов ОСОБА_2 задовольнити.
			Апелянт вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, та таким, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, вказуючи на обставини укладення договору купівлі-продажу.
			 Окрім того, з рішенням суду не погодився ОСОБА_5, який також подав апеляційну скаргу на нього, висловивши у ній прохання про скасування рішення суду з постановленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 та задоволення вимог ОСОБА_2 з тих ж підстав, що інші апелянти.
			 Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що скарги підлягають до задоволення частково за наступних підстав.
			Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
			Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
			Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
			 Так, судом першої інстанції вірно встановлено, та не заперечується сторонами, що 10 березня 2008 року між ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_6 з іншої сторони було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 Зазначений договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстровано в реєстрі за номером № 2275.
			Виходячи із пояснень учасників судового процесу, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_9, приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_10, який вчиняв нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу, суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку відносно того, що при укладені оспорюваного правочину сторони розуміли значення своїх дій, усвідомлювали їх юридичні наслідки.
			Взявши до уваги належні письмові докази у справі, керуючись нормами ст.ст. 57,59,60 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для визнання договору купівлі-продажу недійсним.
			При цьому колегія судів звертає увагу на те, що правочин можу бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
			Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 суд першої інстанції виходив з того, що будучи зареєстрованою в якості піднаймача у квартирі АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_6, ОСОБА_2 створює останній перешкоди у користуванні власністю.
			Проте, з таким висновком колегія суддів не може погодитися за наступних обставин.
			Так, матеріалами справи підтверджується і не заперечується сторонами у справі, що ОСОБА_2 проживала однією сімєю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_7 у період з 1997 року по серпень 2007 року.
			Згідно ч. 1 ст. 405 ЦК члени сімї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
			Відповідно до ст. 156 ЖК України члени сімї власника жилого будинку ( квартири ), які проживають разом з ним у будинку ( квартирі ), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку ( квартири ), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
			До членів сімї власника будинку ( квартири ) належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 ЖК.
			Як член сімї власника квартири ОСОБА_2, за згодою ОСОБА_6, була зареєстрована у ній, тому вона у встановленому законом порядку набула права користування нею.
			Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири ) не позбавляє колишніх членів сімї права користування займаним приміщенням.
			Особа, яка вселилася в будинок ( квартиру ) як член сімї власника цього будинку (квартири), не може бути позбавлена права на користування цим житлом після припинення сімейних відносин з власником будинку ( квартири ) на підставі правових норм, якими регулюється право власності.
			При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що відсутність ведення спільного господарства сторонами як членами сімї, не спростовує правомірності реєстрації ОСОБА_2 за спірною адресою, та правомірності набуття нею права на користування спірним житловим приміщенням. 
			Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази укладення між сторонами договору піднайому житлового приміщення.
			З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для усунення перешкод у користуванні ОСОБА_6 спірною квартирою, шляхом зняття ОСОБА_2 з реєстрації у ній.
			За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 08 квітня 2011 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6, з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
			В іншій частині, рішення суду слід залишити без змін.
			Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, -
			 В И Р І Ш И Л А :
			 Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.
			Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 08 квітня 2011 року скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_6.
			У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом зняття ОСОБА_2 з реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 відмовити.
			В іншій частині рішення суду залишити без змін.
			Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
			 Головуючий суддя : /підпис/ В.І. Корнієнко 
			 Судді:/підпис/ С.А. Гальонкін/підпис/ П.С. Абрамов
			КОПІЯ
			ВІРНО: Суддя апеляційного суду 
			Полтавської області ________ В.І. Корнієнко
			 
				 
					 
						 
						 Головуючий:  В. І. Корнієнко
						 
						Судді:
						 
						Копія

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...