ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
24 червня
2008 року
м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду
України в складі:
головуючого:
судді Фадєєвої Н.М.
суддів: Бим
М.Є., Леонтович К.Г., Чалого С.Я., Харченка В.В.
при
секретарі: Капустинському М.В.
за участю представників:
Енергетичної регіональної митниці -
Волосович С.К.
Міністерства
фінансів України - Пивоварова А.А.
Генеральної
прокуратури України - Дубаса В.А.
ДПІ у
м. Полтаві - Перцевої О.Л., Розмоша В.І.
ДП
«Топазія» - Хрипти І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційними
скаргами Енергетичної регіональної митниці та Державної податкової інспекції у
м. Полтаві на постанову господарського суду Полтавської області від 25 червня
2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31
серпня 2007 року у справі №17/100 за позовом дочірнього підприємства «Топазія»
до Енергетичної регіональної митниці про визнання відмови в митному оформленні
нафти та нафтопродуктів протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2007 року ДП «Топазія» звернулось з адміністративним позовом до Енергетичної
регіональної митниці про визнання відмови Енергетичної регіональної митниці в
митному оформленні нафти та нафтопродуктів, що переміщуються через митний
кордон України трубопровідним та залізничним транспортом на адресу позивача без
сплати податку на додану вартість, акцизного збору, ввізного мита та без
подання платіжного доручення на загальну суму всіх установлених законодавством
податків та зборів - протиправною та зобов'язання здійснювати митне оформлення
нафти та нафтопродуктів без сплати податку на додану вартість, акцизного збору,
ввізного мита та без подання платіжного доручення на загальну суму всіх
установлених законодавством податків та зборів (обов'язкових платежів).
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач є дочірнім підприємством
Українсько-польського спільного підприємства товариства з обмеженою
відповідальністю «Тайстра», а тому воно звільнено від обов'язку сплати податку
на додану вартість, акцизного збору та ввізного мита в силу державних гарантій
захисту іноземних інвестицій від зміни законодавства, які передбачені ст. 9
Закону України «Про іноземні інвестиції».
Постановою господарського суду Полтавської області від 25 червня 2007 року
позов задоволено в повному обсязі.
Зобов'язано Енергетичну регіональну митницю здійснювати митне оформлення
нафти та нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон України на адресу
позивача трубопровідним та залізничним транспортом без сплати податку на додану
вартість, акцизного збору, ввізного мита та без подання платіжного доручення на
загальну суму всіх установлених законодавством податків і зборів (обов'язкових
платежів).
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2007
року постанова суду першої інстанції залишена без змін.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями Енергетична регіональна
митниця та ДПІ у м. Полтаві подали касаційні скарги, в яких просять скасувати
рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в
задоволенні позову.
Свої вимоги обґрунтовують тим, що Закон України «Про іноземні інвестиції»
втратив чинність в зв'язку з прийняттям
Закону України від 19.03.1996р. №93/63ВР «Про режим іноземного інвестування»,
згідно статті 20 якого підприємства з іноземними інвестиціями сплачуються
податки відповідно до законодавства України. Окрім того, на спірні
правовідносини поширюється Закон України від 17.02.2000р.№1457-ІІІ «Про
усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності,
створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» , та рішення Конституційного Суду України від
29.01.2002р. у справі №1-рп/2002, відповідно до яких підприємства з іноземними
інвестиціями сплачують податки та інші обов'язкові платежі як і вітчизняні
підприємства.
Міністерство фінансів України та Генеральна прокуратура України подали
письмові заяви про приєднання до касаційної скарги Енергетичної регіональної
митниці та підтримання її вимог.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування
судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права,
обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що
касаційні скарги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Постановляючи рішення про задоволення позову та зобов'язуючи
Енергетичну регіональну митницю здійснювати митне оформлення нафти та
нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон України на адресу позивача
трубопровідним та залізничним транспортом,
без сплати податку на додану вартість, акцизного збору, ввізного мита та
без подання платіжного доручення на загальну суму всіх установлених законодавством
податків і зборів (обов'язкових платежів),
суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки ДП «Топазія» в
силу своїх установчих документів та ст.ст. 63,126 Господарського кодексу
України, рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23.01.2004р.
є дочірнім підприємством Українсько-польського спільного підприємства
товариства з обмеженою відповідальністю «Тайстра» та підпадає під ознаки ст.25
Закону України «Про іноземні інвестиції», то на нього поширюються відповідні
державні гарантії, які встановлені для підприємств з іноземними інвестиціями, а
тому позивач звільнений від обов'язку сплати податку на додану вартість,
акцизного збору та ввізного мита при здійснені митного оформлення нафти та
нафтопродуктів, які переміщуються трубопровідним та залізничним транспортом на
його адресу.
Проте з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитись не можна,
оскільки суд дійшов його без врахування положень Закону України
17.02.2000р.№1457-ІІІ «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів
підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів
вітчизняного походження» (далі - Закон №1457-ІІІ), які підлягали застосуванню
до правовідносин сторін.
В преамбулі зазначеного Закону вказано, що цей
Закон спрямований на захист конкуренції між суб'єктами підприємницької
діяльності, створеними без залучення коштів або майна (майнових чи немайнових
прав) іноземного походження, та суб'єктами підприємницької діяльності,
створеними за участю іноземного капіталу, забезпечення державного захисту
вітчизняного виробника та конституційних прав і свобод громадян України.
Згідно статті 3 Закону №1457-ІІІ
спеціальне законодавство України про іноземні інвестиції, а також державні
гарантії захисту іноземних інвестицій, визначені законодавством України, не
регулюють питання валютного, митного та податкового законодавства, чинного на
території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України,
згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 4 Закону №1457-ІІІ скасована дія: Закону
України "Про іноземні інвестиції"; Декрету Кабінету Міністрів України
від 20 травня 1993 року N 55-93 "Про режим іноземного інвестування" ;
Постанови Верховної Ради України "Про порядок введення у дію Закону
України "Про іноземні інвестиції", пункт 5 Постанови Верховної Ради
України "Про порядок введення у дію Закону України "Про режим
іноземного інвестування".
Згідно ч.1 статті 5 Закону №1457-ІІІ
цей Закон поширюється на підприємства з іноземними
інвестиціями, незалежно від часу внесення іноземних інвестицій, їх реєстрації,
у тому числі до введення в дію та протягом дії Закону України від 13 березня
1992 року "Про іноземні інвестиції", Декрету Кабінету Міністрів
України від 20 травня 1993 року N 55-93 "Про режим іноземного
інвестування" та Закону України від 19 березня 1996 року "Про режим
іноземного інвестування".
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 29.01.2002 року N
1-рп/2002 та Ухвали Конституційного Суду України від 14.03.2002 року N
3-уп/2002 (справа про оподаткування підприємств з іноземними інвестиціями)
положення частини 1 статті 5 Закону про усунення дискримінації в оподаткуванні
є підставою як для відмови у наданні, так і для припинення раніше наданих пільг
у сфері валютного і митного регулювання та справляння податків, зборів
(обов'язкових платежів) підприємствам з іноземними інвестиціями, їх дочірнім
підприємствам, а також філіям, відділенням, іншим відокремленим підрозділам,
включаючи постійні представництва нерезидентів, незалежно від часу внесення
іноземних інвестицій та їх реєстрації.
Згідно ст. 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду
України належить, зокрема, офіційне тлумачення законів України. Рішення
Конституційного Суду України, ухвалені з питань, що передбачені цією статтею, є
обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути
оскаржені.
Отже, з дня набуття чинності Законом України 17.02.2000р.№1457-ІІІ «Про
усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності,
створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження», а цей Закон
набрав чинності 29 лютого 2000 року,
припинено пільговий режим валютного регулювання, оподаткування та
митного оформлення для підприємств, створених із залученням іноземних інвестицій,
незалежно від форми та часу їх внесення.
Однак, судами першої та апеляційної інстанцій не
враховано положення частини 2 статті 7 Закону №1457-ІІІ (у
редакції Закону України від 20.12.2001 року N 2899-III), відповідно до якої
судові рішення про застосування до підприємств з іноземними інвестиціями, їхніх
дочірніх підприємств, а також філій, відділень та інших відокремлених
підрозділів державних гарантій захисту інвестицій, винесені на підставі
законодавчих актів, зазначених у статті 4 цього Закону (серед них зазначено і
Закон про іноземні інвестиції), підлягають виконанню виключно в частині, що не
суперечить цьому Закону.
Не можна залишити поза увагою, що загальний
розмір іноземної інвестиції до статутного фонду Українсько-Польського
спільного підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю «Тайстра»
(засновника дочірнього підприємства «Топазія») становить 400 (чотириста)
доларів США. За повідомленням Міністерства фінансів
України від 09.01.2004р. №31-0316С-03-16/82,
іноземна інвестиція внесена
фізичними особами Республіки Польща ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в сумі 400 доларів США,
в т.ч. 100 доларів США - іноземна валюта, а 300 доларів США - майновий внесок
до статутного фонду УПСП ТОВ «Тайстра», та була зареєстрована Міністерством 31.07.1992р.
за №449/1.
Позивач є Дочірнім підприємством Українсько-Польського спільного
підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю «Тайстра», яке зареєстровано на території України та
включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 16 жовтня 2006 року, що підтверджується довідкою з
ЄДРПОУ №09/2-1049. Тобто, на діяльність підприємства поширюється діюче
законодавство України.
Отже, ДП «Топазія» створено після набуття чинності Законом України «Про
усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності,
створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження», тобто після
припинення пільгового режиму валютного регулювання, оподаткування та митного
оформлення для підприємств, створених із залученням іноземних інвестицій.
Судами безпідставно задоволено позов та незаконно застосовано норми Закону,
який втратив чинність.
За таких обставин колегія судів дійшла
висновку, що судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені повно, але неправильно застосовано норми матеріального
права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, що відповідно до ст. 229 КАС України є підставою
для їх скасування і ухвалення нового
судового рішення про відмову в
задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства
України, колегія суддів ,-
ПОСТАНОВИЛА :
Касаційні скарги Енергетичної регіональної митниці та Державної податкової
інспекції у м. Полтаві задовольнити.
Скасувати постанову господарського суду Полтавської області від 25 червня
2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31
серпня 2007 року, та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову дочірнього підприємства «Топазія» до Енергетичної
регіональної митниці про визнання протиправною відмови Енергетичної
регіональної митниці в митному оформленні нафти та нафтопродуктів, що
переміщуються через митний кордон України трубопровідним та залізничним
транспортом на адресу дочірнього підприємства «Топазія» без сплати податку на додану вартість,
акцизного збору, ввізного мита та без подання платіжного доручення на загальну
суму всіх установлених законодавством податків та зборів, та про зобов'язання
здійснювати митне оформлення нафти та нафтопродуктів без сплати податку на
додану вартість, акцизного збору, ввізного мита та без подання платіжного
доручення на загальну суму всіх установлених законодавством податків та зборів
(обов'язкових платежів) - відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не
підлягає, крім із випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст.237-239
Кодексу адміністративного судочинства України..
Судді: