Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 11-596/11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 09.02.2012. Забезпечено надання загального доступу: 10.02.2012.
Дата набрання законної сили: 22.12.2011
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 11-596/11 15.09.2011 03.01.2012 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Справа № 11  596/11 Головуючий суду першої інстанції
		Категорія: ч.3 ст.130, ст. 166 КК України Боброва І.В.
		Доповідач апеляційного суду 
		Олещук Т.Л.
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 15 вересня 2011 року м. Миколаїв
		 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
		 головуючого Царюка В.В.
		суддів Рудяка А.В., Олещук Т.Л. 
		при секретарі Рябеженко А.А. 
		за участю прокурора Іванова А.О.
		засудженої ОСОБА_3 
		захисника ОСОБА_4 
		 
		 
		розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_5 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2011 року, яким
		 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Миколаєва, громадянка України, незаміжня, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1, не судима,
		 
		засуджена за ч. 3 ст. 130 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ст. 166 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання  4 роки позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки з покладенням обовязків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи і навчання, періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
		 Вироком суду ОСОБА_3 визнана винною в тому, що з 2008 року, знаючи достовірно про те, що має небезпечне для здоровя та життя інших людей захворювання  ВІЛ  інфекція, не приймала ніяких мір для попередження зараження чоловіка  ОСОБА_6 В результаті зараження у ОСОБА_6 в 2009 році був виявлений діагноз  ВІЛ  інфекція, у звязку з чим він знаходився на лікування в Миколаївській інфекційній лікарні. З 29.01.2010 року ОСОБА_6 знаходився на обліку у ВІЛ-центрі, як ВІЛ  інфікованій 4 клінічної стадії, від цього захворювання останній помер 20.03.2010 року. 
		Крім того, ОСОБА_3, будучи вагітною, достовірно знаючи про небезпечність хвороби, на яку вона страждає, не приймала мір для попередження зараження плоду, не зважаючи на профілактичні бесіди медперсоналу, відмовилась від проведення спеціальної терапії, проігнорувала попередження про небезпеку грудного кормління дитини, в результаті чого її доньки ОСОБА_5, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, був встановлений діагноз  ВІЛ  інфекція СНІД, від чого вона померла 30.09.2009 року. Своїми діями, які розцінюються, як неналежне виконання матірю своїх обовязків по догляду за дитиною, ОСОБА_3 порушила вимоги діючого законодавства, а саме: ст. ст. 21, 51, 52 Конституції України, ст.ст. 150 -157 Сімейного Кодексу України, , а також ст. 12 ЗУ « Про охорону дитинства». 
		 
		В апеляції потерпілий ОСОБА_5 просить вирок суду щодо ОСОБА_3 скасувати та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 130, ст. 166 КК України до позбавлення волі реально. Посилається на неправильне звільнення засудженої від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Вважає, що її виправлення можливо лише в умовах ізоляції від суспільства. Вказує на те, що суд безпідставно послався на відсутність обтяжуючих покарання обставин, не врахувавши, що ОСОБА_5 вчинила злочин щодо малолітньої, яка знаходилась в безпорадному стані, її злочинні дії потягли смерть двох людей. Зазначає, що суд не врахував те, що ОСОБА_5 вчинила злочин щодо близьких людей  своєї новонародженої дитини та чоловіка, не працює. На його думку, дані обставини, а також аморальний спосіб життя ОСОБА_5 становлять загрозу для життя та здоровя інших людей. Тому вважає, що іспитовий строк та покладені судом на засуджену обовязки не можуть забезпечити її належної поведінки. 
		 Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої та її захисника, які заперечували проти задоволення апеляції і просили залишити вирок без зміни, прокурора, який підтримав апеляцію потерпілого, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		 За встановленими судом фактичними обставинами вчинення злочинів, викладеними у вироку, кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 130, 166 КК України, є правильною, що апелянт не оспорює.
		 При призначенні ОСОБА_3 покарання суд з дотриманням вимог ст. 65 КК України врахував ступень тяжкості вчинених злочинів, обставини, що помякшують покарання, особу винної, та правильно призначив їй покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкцій статей кримінального закону, за якими вона засуджена, та остаточно визначив покарання за правилами ст. 70 КК України. 
		Проте, суд 1-ої інстанції неправильно дійшов висновку про можливість виправлення засудженої від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
		Відповідно ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. 
		 Як вбачається, засуджена вчинила два умисних злочини - тяжкий та середньої тяжкості, щодо близьких їй людей  новонародженої дитини та чоловіка. 
		Крім того, тяжкий злочин вчинений щодо малолітньої особи, яка знаходилась в безпорадному стані. Даним злочином завдані тяжкі наслідки  смерть двох людей. Ці обставини відповідно до ст. 67 КК України є обставинами, що обтяжують покарання, та їх необхідно враховувати при вирішенні питання про соціальну небезпеку поведінки засудженої при знаходженні її на волі. 
		 Колегія суддів вважає, що за таких обставин, незважаючи на каяття засудженої, є підстави вважати, що іспитовий строк та покладені на засуджену судом обовязки, не можуть попередити можливість вчинення нових злочинів, її виправлення можливо лише в умовах ізоляції її від суспільства. 
		 
		Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає за необхідне вирок суду 1-ої інстанції скасувати у звязку з неправильним звільненням ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням та постановити свій вирок в цій частині на підставі ч.1 п.4 ст. 378 КПК України.
		 
		Керуючись ст. ст. 365, 366, 378 КПК України, колегія суддів
		 
			 З А С У Д И Л А:
			 
				 Апеляцію потерпілого ОСОБА_5 задовольнити.
				 
					 Вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2011 року щодо ОСОБА_3 в частині звільнення її від відбування призначеного цим вироком покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на засуджену обовязків, передбачених п. п. 2, 3, 4 ч.1 ст. 76 КК України  скасувати.
					 Вважати ОСОБА_3 засудженою за цим вироком за ч. 3 ст. 130, ст. 166, ч. 1 ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі.
					 В решті вирок 1-ої інстанції залишити без зміни.
					 Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу залишити  підписку про невиїзд. Строк відбування покарання засудженій рахувати з дня виконання вироку. 
					 
					Вирок апеляційного суду може бути оскаржено в Судову палату у кримінальних справах Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Миколаївської області протягом одного місяця з моменту його проголошення.
					 
						 Головуючий 
						 Судді

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...