Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-ц/491/530/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права.
Надіслано для оприлюднення: 01.07.2015. Зареєстровано: 11.02.2012. Забезпечено надання загального доступу: 13.02.2012.
Дата набрання законної сили: 07.02.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		УКРАЇНА
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 Справа № 0413/2-2227/11
		Справа № 22-ц/491/530/12 Головуючий в 1-й інстанції
		Категорія - 46 (ІУ) Пустовіт О.Г.
		Доповідач  Михайлів Л.В.
		Р І Ш Е Н Н Я
		Іменем України 
		 07 лютого 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
		 головуючого судді: Михайлів Л.В.
		суддів: Митрофанової Л.В., Соколан Н.О.
		при секретарі: Бондаренко І.В.
		 за участю: позивача - ОСОБА_2 та її представника  ОСОБА_3, 
		відповідача - ОСОБА_4 та його представника  ОСОБА_5, 
		третіх осіб - ОСОБА_6, ОСОБА_7,
		представників третіх осіб Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» - Семенова Андрія Васильовича, Публічного акціонерного товариства «Дельта-Банк» - Кутового Олега Ігоровича, 
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи  Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк», Публічне акціонерне товариство «Дельта-Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», ОСОБА_6, ОСОБА_7, про розподіл майна, що є обєктом права спільної сумісної власності, -
		 В С Т А Н О В И Л А:
		 У березні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про розподіл майна, що є обєктом права спільної сумісної власності, посилаючись на те, що в період перебування у шлюбі з відповідачем, була придбана квартира АДРЕСА_1 за кошти, взяті останнім в кредит в банку. Право власності на квартиру оформлене на імя ОСОБА_4, який відмовляється в добровільному порядку здійснити поділ цієї квартири.
		Крім того, в період перебування в шлюбі, нею в інтересах сімї було оформлено кредити шляхом укладення кредитних договорів від 26.02.2008 року з ПАТ КБ «Правекс-Банк» та 14.12.2009 року з ПАТ «Дельта Банк», боргові зобовязання за якими входять до складу майна, яке підлягає поділу.
		Просила суд визнати, що квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю її та відповідача, розділити між нею та відповідачем майно набуте за час шлюбу, визнавши за нею право власності на 2/3 частини спірної квартири, залишивши у власності відповідача іншу 1/3 її частину; покласти на неї виконання зобов'язань по поверненню 2/3 частин залишку по кредиту за кредитним договором №13136-069/06р від 19 травня 2006 року укладеного ПАТ КБ «Правекс-Банк» з відповідачем; покласти на відповідача виконання зобов'язань по поверненню 1/2 частини залишку по кредиту за кредитним договором №003-26507-141209 від 14.12.2009 року, укладеного з ПАТ «Дельта Банк», а також 1/2 частини залишку по кредиту за кредитним договором №021Т9940650 від 26.02.2008 року укладеного з ПАТ КБ «Правекс-Банк».
		Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 жовтня 2011 року, описку в якому виправлено ухвалою того ж суду від 06 січня 2012 року, відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні позову.
		В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення заявленого позову, посилаючись на порушення судом ч.3 ст. 61, ч.4 ст. 65 СК України та неврахування того, що спірна квартира придбана в кредит й є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, яке підлягає поділу разом з борговими зобовязаннями одного з подружжя, відповідальність за виконання яких несуть як чоловік, так і дружина, а не тільки той з подружжя, хто підписав кредитний договір.
		В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_4 та треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7 просять відмовити в її задоволенні й залишити без змін рішення суду першої інстанції як законне та обґрунтоване.
		Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 25 лютого 2006 року сторони зареєстрували шлюб, який розірвано рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 01.03.2011 року й від якого сторони мають малолітню доньку  ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.
		19 травня 2006 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_4 придбано квартиру АДРЕСА_1, яку передано в іпотеку в забезпечення виконання його зобовязань за кредитним договором №13136-069/06р від 19 травня 2006 року, укладеного з АКБ «Правекс-Банк» з метою придбання вказаної квартири.
		22 травня 2006 року право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_4 
		26 лютого 2008 року між АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №021Т9940650, право грошової вимоги по якому передано ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».
		14.12.2009 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 укладено договір №003-26507-141209 про відкриття карткового рахунку на обслуговування платіжної картки на загальну суму 30000 грн. із встановленням ліміту кредитної лінії в сумі 4667,71 грн.
		Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не має права претендувати на частину квартири, яка є обєктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки остання знаходиться в іпотеці, не підлягають й розподілу між подружжям кредитні зобовязання ОСОБА_2 за укладеними нею кредитними договорами, а також кредитні зобовязання ОСОБА_4 за кредитним договором №13136-069/06р від 19 травня 2006 року.
		З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів повністю погодитися не може з наступних підстав.
		Відповідно до ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
		Частиною 3 ст. 61 СК України передбачено, що якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
		З викладеного вбачається, що за загальним правилом майно, придбане подружжям в кредит, є спільною сумісною власністю чоловіка та дружини.
		Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалося сторонами, що квартира АДРЕСА_1 придбана відповідачем ОСОБА_4 19 травня 2006 року за договором купівлі-продажу за кошти, отримані ним за кредитним договором №13136-069/06р від 19 травня 2006 року, укладеного з АКБ «Правекс-Банк». Вказаний договір укладено відповідачем в інтересах сімї з метою придбання спірної квартири.
		Отже, квартира АДРЕСА_1 є обєктом спільної сумісної власності подружжя й підлягає поділу за правилами, встановленими ст.ст. 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України.
		Доказів в спростування вищенаведеного відповідачем не надано.
		При цьому колегія суддів вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що квартира не підлягає поділу між подружжям тільки з тих підстав, що знаходиться в іпотеці в забезпечення виконання ОСОБА_4 основного зобовязання за кредитним договором, оскільки положення іпотечного договору № 13136-069/06 від 19.05.2006 року про те, що іпотекодавець ОСОБА_4 не має права розпоряджатися квартирою без згоди іпотекодержателя до закінчення терміну дії іпотеки, не означає, що в судовому порядку неможливо поділити спільне майно подружжя шляхом визнання права власності на нього, оскільки право володіння та користування майном не заборонено, а поділ майна подружжя не є розпорядженням ним. 
		Крім того, як розяснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11 до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. 
		Згідно з положеннями ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.
		Частинами 2, 3 вказаної статті передбачено умови відступу судом при поділі майна подружжя від засади рівності часток за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
		Аналогічне розяснення надане й Пленумом Верховного Суду України в п. 30 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя». 
		Відповідно до позовних вимог, ОСОБА_2 просила суд при поділі квартири відступити від засади рівності часток в ній з тих підстав, що з нею проживає неповнолітня дитина  ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.
		Разом з тим, позивачем всупереч ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України, не доведено, що розмір аліментів, які стягуються за рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 31.01.2011 року на її користь на утримання неповнолітньої дитини  ОСОБА_8 є недостатнім для забезпечення фізичного та духовного розвитку дитини (а.с. 24).
		Отже, позивачем не доведено обставин, за наявності яких, суд міг би застосувати положення ч.2, 3 ст. 70 СК України та відступити від рівності часток при поділі спільного сумісного майна подружжя  квартири АДРЕСА_1.
		Перевіряючи правильність ухвалення рішення в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 про поділ боргових зобовязань, за укладеними нею за час шлюбу в інтересах сімї кредитними договорами, а також кредитним договором, укладеним відповідачем від 19.05.2006 року, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині.
		Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобовязаннями, що виникли в інтересах сімї (ч.4 ст. 65 СК України). 
		Звертаючись до суду з позовом, позивач, просила захистити її порушене право в спосіб поділу кредитних зобовязань, які виникли за час шлюбу з відповідачем.
		Однак, обраний нею спосіб захисту не є належним способом, оскільки ч.4 ст.65 СК України передбачено врахування зобовязань при поділі майна подружжя, а не їх поділ. Крім того, відносини щодо боргів подружжя, які виникли в період шлюбу сторін, знаходяться за площиною спірних правовідносин й є зобовязаннями боржника перед кредитором.
		Вищенаведеним спростовуються доводи апеляційної скарги позивача про наявність підстав для поділу кредитних зобовязань.
		За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про визнання спільною сумісною власністю подружжя квартири АДРЕСА_1 та її поділу  скасуванню з підстав, передбачених п.п. 1, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України у звязку з неповним зясуванням судом обставин справи, порушенням норм матеріального права з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення позову.
		В іншій частині рішення ухвалене судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права й підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
		Керуючись ст.ст. 303, 307, п.п. 1, 4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
		В И Р І Ш И Л А:
		 Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
		Рішення Жовтневого районного суду у м. Кривому Розі від 24 жовтня 2011 року в частині відмови в задоволенні позову про визнання спільною сумісною власністю подружжя квартири АДРЕСА_1 та її поділу - скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.
		Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, треті особи  Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк», Публічне акціонерне товариство «Дельта-Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал», ОСОБА_6, ОСОБА_7, про розподіл майна, що є обєктом права спільної сумісної власності  задовольнити частково.
		Визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_4.
		Визначити частки у спільній сумісній власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 рівними по 1/2 частці кожному з них, визнавши за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та визнавши за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1
		В іншій частині рішення суду залишити без змін.
		Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
		 Головуючий: 
		 Судді:

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...