Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 50/380 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.02.2012. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14
		 ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		31.01.2012                                                                                           № 50/380
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Тищенко А.І.
		суддів:           Отрюха Б.В. 
		          Михальської Ю.Б. 
		За участю представників: 
		від прокуратури: Орленко А.О. – старший прокурор відділу 
		від позивача-1: Дяк Ю.М. - юрист 
		від позивача-2: Труш О.М, - юрист
		від відповідача-1: не з»явився
		від відповідача-2: не з»явився
		від третьої особи на стороні позивача-1: Корюковець К.Ю. – юрист
		від третьої особи на стороні позивача-2: Подлєснова Л.П. – юрист
		від третьої особи на стороні позивача-3: не з»явився
		від третьої особи на стороні позивача-4: не з»явився
		від третьої особи на стороні відповідача: не з»явився
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «Індар»
		на рішення 
		Господарського суду м. Києва 
		від 19.09.2011р. 
		у справі № 50/380 
		за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров’я України, Державної акціонерної компанії “Укрмедпром”
		до Компанії “Сторк Холдінгс Лімітед” ( Strorke Holdings Limited”), Відкритого акціонерного товариства “Перший інвестиційний банк” 
		за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство “По виробництву інсулінів “Індар”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Українська фінансова компанія “Респект”, Компанія Геріст Інвест Лімітед (Gerist Invest Limited”), Товариство з обмеженою відповідальністю “Боназа”
		за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Закрите акціонерне товариство «Комерційний банк» Російський міжнародний банк»
		про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння
		В С Т А Н О В И В :
		 Заступник Генерального прокурора України звернувся до Господарського суду м.Києва в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров’я України та Державної акціонерної компанії «Держмедпром» з позовними вимогами до Компанії «Сторк Холдінгс Лімітед» (Holdings Limited») та Відкритого акціонерного товариства «Перший інвестиційний банк» про визнання права власності на 11 437 581 акцій ЗАТ «Індар», що становить 70,7% статутного капіталу ЗАТ «Індар» за державою в особі Державної акціонерної компанії «Держмедпром»; витребування в компанії «Сторк Холдінгс Лімітед» (Strorke Holdings Limited») 11 437 581 акцій ЗАТ «Індар», що становить 70,7% статутного капіталу ЗАТ «Індар» та повернення їх Державній акціонерній компанії «Держмедпром»; зобов'язання ВАТ «Перший інвестиційний Банк» списати 11 437 581 акцій ЗАТ «Індар» з рахунку в цінних паперах компанії «Сторк Холдінгс Лімітед» ( Strorke Holdings Limited») та зарахувати їх на рахунок Державної акціонерної компанії «Держмедпром», після чого видати ДАК «Держмедпром» виписку з рахунку у цінних паперів. 
		Рішенням Господарського суду м.Києва від 19.09.2011р. у справі № 50/380 позовні вимоги задоволено повністю 
		Приватне акціонерне товариство «По виробництву інсулінів «Індар», не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого суду, звернулось до суду з апеляційною скаргою, просить вищезазначене рішення скасувати у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, а також у зв»язку з недоведеністю обставини, що мають значення для справи, які місцевим судом визнано встановленими.
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що Акції ЗАТ «Індар» у розмірі 70,7 % вибули з державної власності ще в 2000 році, оскільки держава Україна в 2000 році здійснила відчуження 70,7% акцій ЗАТ «Індар» на користь ДАК «Укрмедпром» шляхом внесення 70,7% акцій ЗАТ «Індар» до статутного капіталу ДАК «Укрмедпром». Апелянт вважає, що місцевий суд дійшов хибного висновку, що 70,7% акцій ЗАТ «Індар», ста ном на 2008 рік перебували у державній власності, оскільки були закріплені за ДАК «Укрмедпром», як державною холдинговою компанією, на праві господарського відання, а тому могли бути відчужені ДАК «Укрмедпром» лише за рішенням КМУ.
		Апелянт звертає увагу суду на те, що діюче законодавство України (в тому числі і ГК України) регулює порядок розпорядження органами державної влади державним майном на тих же у мовах як і законодавство України, що існувало на дату створення ДАК «Укрмедпром», а позиція місцевого суду щодо того, що держава Україна в особі органів держав ної влади може розпоряджатись державним майном виключно шляхом приватизації с безпідставною та такою, що суперечить чинному законодавству України. Саме то му, не має жодних підстав застосувати Закон України «Про приватизацію державно го майна» як єдиний закон, що встановлює способи розпорядження державою Украї на належним їй майно.
		Крім того, станом на 2000 рік (на момент створення ДАК «Укрмедпром») держава Україна ані в особі КМУ, ані в особі МОЗУ, ані в особі ФДМ України, ані в особі будь-яких інших органів державної влади не приймала рішення як власник щодо приватизації акцій ЗАТ «Індар». Акції ЗАТ «Індар» не були включені до переліків об'єктів, щодо яких прийнято рішення про приватизацію. Відповідно, на момент створення ДАК «Укрмедпром» держава в особі КМУ, МО ЗУ, ФДМУ не мала наміру відчужувати акції ЗАТ «Індар» в порядку приватизації.
		Апелянт зазначає, що відповідними свідомими та вольовими рішеннями держави Україна в особі відповідних центральних органів державної влади: КМУ, ФДМУ та МОЗУ - оформлено відчуження державного майна (акцій ЗАТ «Індар») шляхом вне сення до статутного капіталу ДАК «Укрмедпром», а не в порядку приватизаційного законодавства. Отже, відсутні правові підстави для застосування приватизаційного законо давства України до правовідносин, що виникли у 2000 році з питань відчуження державою Україна пакету акцій ЗАТ «Індар».
		В 2000 році держава в особі КМУ, МОЗУ та ФДМУ розпорядилася своїм май ном (акціями ЗАТ «Індар») шляхом внесення до статутного капіталу ДАК «Укрмед пром» на підставі Закону України «Про власність», ЦК УРСР, Закону України «Про господарські товариства». Станом на 2000 рік будь-яких заборон щодо розпоряджен ня акціями ЗАТ «Індар» шляхом внесення до статутного капіталу господарського товариства не існувало. 
		Крім того, з моменту створення ДАК «Укрмедпром» та по сьогоднішній день ані КМУ, ані МОЗ України, ані ФДМ України, ані будь-який інший орган державної влади не оспорював правомірність рішення про передачу до статутного капіталу ДАК «Укрмедпром» ак цій ЗАТ «Індар» та не оспорював дійсність статутних документів ДАК «Укрмедп ром».
		Апелянт зазначає, що жодним законом України станом на дату створення ДАК «Укрмедпром» не було передбачено закріплення майна за акціонерним товариством шляхом внесення до статутного капіталу акціонерного товариства на правах господарського відання чи оперативного управління, в тому числі, у випадках коли держава Україна є за сновником (акціонером). Набуття товариством права власності на майно, пере дане засновниками до статутного капіталу, відбувається у разі волевияв лення засновника на передачу цього майна саме у власність. При ньому відповідно до законодавства України наявність такого волевиявлення презюмується у цивільних правовідносинах, якщо інше не встановлено законом чи установчими документами.
		Апелянт звертає увагу суду, на те, що статут ДАК «Укрмедпром» як в редакції на да ту створення, так і в редакції на момент укладання оспорюваних договорів з відчу ження акцій ЗАТ «Індар», ніколи не містив положень стосовно передачі державою Україна майна до статутного капіталу ДАК «Укрмедпром» на правах господарського відання чи оперативного управління.
		На думку апелянта процес створення ДАК «Укрмедпром» свідчить про те, що ДАК «Укрмедпром» не була створена в процесі корпоратизації чи привати зації, а отже, ДАК «Укрмедпром» не є державною холдинговою компанією. Відповідно, положення Закону України «Про холдингові компанії в Україні» не поширюється на ДАК «Укрмедпром», в тому числі й положення щодо правого статусу майна державних холдингових компаній та повнова жень щодо розпорядження цим майном. Апелянт вважає, що судом першої інстанції неправильно за стосовано Закону України «Про холдингові компанії в Україні». ДАК «Укрмедпром» є відкритим акціонерним товариством, тобто є підприємниць ким товариством - юридичною особою приватного права, що створена державою. ДАК «Укрмедпром» не є державною холдинговою компанією, не є господарською структурою у розумінні ст. 4 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», отже дія Закону України «Про управління об'єктами державної власності» не поширюється на ДАК «Укрмедпром» в тому числі й ч. 2 ст. 9 Закону України «Про управління об'єктами державної власності». ДАК «Укрмедпром» є самостійним суб'єктом права, який володіє на лежним майном на праві приватної власності. ДАК «Укрмедпром» не здійс нює управління державним майном у вигляді акцій ЗАТ «Індар».
		Апелянт зазначає, що згідно аналізу положень статуту ДАК «Укрмедпром» в редакції ста ном на дату створення ДАК «Укрмедпром» та в редакції станом на дату укладання оспорюваних правочинів слідує, що КМУ, ФДМ України та МОЗ України, за тверджуючи статут ДАК «Укрмедпром», заздалегідь своїми вольовими рі шеннями визначили саме вказаний в статуті порядок розпорядження ДАК «Укрмедпром» належним ДАК «Укрмедпром» майном на праві приватної власності, як суб'єктом приватного права. На ДАК «Укрмедпром» як суб'єкта приватного права жодною нормою чинного законодавства не покладено обов 'язку погоджувати відчуження на лежного ДАК «Укрмедпром» на праві приватної власності майна з будь-якими органами державної влади.
		Апелянт вважає, що ДАК «Укрмедпром» мала право розпоряджатися нале жним їй майном на праві приватної власності (в тому числі й акціями ЗАТ «Індар») відповідно до статуту. Згідно п.9.20 статуту ДАК «Укрмедпром» Генеральний директор приймає рішення щодо розпорядження майном Компанії, вартість якого не перевищує 25% вартос ті активів Компанії за одну операцію.
		Крім того, ні положення статуту ДАК «Укрмедпром», ні діюче законодавство не містить ви значення поняття «вартість майна». Проте є очевидним, що вартість майна - це вартість, за якою це майно відчужуються. Відповідно, не вимагає погодження спостережної ради ДАК «Укрмедпром» операція, за якою майно ДАК «Укрмедпром» відчужується за вартістю (ціною), яка не перевищує 25% вартості активів ДАК «Укрмедпром».
		Відповідно до даних балансу ДАК «Укрмедпром» станом на 31.12.2007 вартість ак тивів Компанії склала 144 274,3 тис. грн. При цьому вартість належних ДАК «Укрмедпром» акцій ЗАТ «Індар», що були ві дчужені за спірними договорами, склала 6 400,00 тис. грн.
		Таким чином, апелянт зазначає, що укладання ДАК «Укрмедпром» договору доручення №Б-93 від 29.02.2008 та договору № Б801-9-1; Б94 купівлі-продажу цінних паперів від 03.03.2008 не потребувало будь-якого погодження зі спостережною ра дою ДАК «Укрмедпром» чи Міністерством охорони здоров'я України.
		Крім того, посилання суду першої інстанції на висновок судово-економічної експертизи від 21.01.2010 № 7281/493 проведеної КНДІСЕ по кримінальній справі М 416, як на доказ, що підтверджує вартість акцій станом на 31.12.2007 є порушенням норм процесуального права та п.п. 1.2.6., 1.2.9. та 1.8. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 N53/5.
		В судове засідання представники відповідача-1, відповідача-2, третьої особи на стороні позивача-3, третьої особи на стороні позивача-4, від третьої особи на стороні відповідача не з»явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.
		Представник Приватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «Індар» заявив клопотання про відкладення розгляду справи для повідомлення учасників справи – нерезидентів про час та місце розгляду справи та зупинити провадження у справі на час повідомлення учасників справи.
		Вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника Приватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «Індар» про відкладення розгляду справи для повідомлення учасників справи – нерезидентів про час та місце розгляду справи, та вважає за можливе розглядати справу у відсутності представників відповідача-1, відповідача-2, третьої особи на стороні позивача-3, третьої особи на стороні позивача-4, від третьої особи на стороні відповідача.
		Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, позивачів, третьої особи на стороні позивача-1, третьої особи на стороні позивача-2, колегія встановила наступне.
		Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах" держави, в позовній заяві самостійно зазначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
		Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99 встановлено, що прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
		Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
		Проведеною Генеральною прокуратурою України перевіркою було встановлено порушення вимог чинного законодавства Державною акціонерною компанією «Держмедпром» при відчуженні 70,7% акцій ЗАТ «Індар».
		На підставі проведеної перевірки Заступник Генерального прокурора України звернувся до господарського суду з позовними вимогами в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров’я України та Державної акціонерної компанії «Держмедпром» до Компанії «Сторк Холдінгс Лімітед» (Strorke Holdings Limited») та Відкритого акціонерного товариства «Перший інвестиційний банк» про визнання право власності на 11 437 581 акцій ЗАТ «Індар», що становить 70,7% статутного капіталу ЗАТ «Індар» за державою в особі Державної акціонерної компанії «Держмедпром»; витребування в компанії «Сторк Холдінгс Лімітед» ( Strorke Holdings Limited») 11 437 581 акцій ЗАТ «Індар», що становить 70,7% статутного капіталу ЗАТ «Індар»та повернути їх Державній акціонерній компанії «Держмедпром»; зобов'язання ВАТ «Перший інвестиційний Банк» списати 11 437 581 акцій ЗАТ «Індар» з рахунку в цінних паперах компанії «Сторк Холдінгс Лімітед» (Strorke Holdings Limited») та зарахувати їх на рахунок Державної акціонерної компанії «Держмедпром», після чого видати ДАК «Держмедпром» виписку з рахунку у цінних паперів. 
		Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що 70,7% акцій ЗАТ «Індар» перебували у сфері управління Міністерства охорони здоров’я та могли бути відчужені лише шляхом приватизації; відчуження 70,7% акцій ЗАТ «Індар»на користь компанії «Геріст Інвест Лімітед» (Gerist Invest Limited»), а потім компанії «Сторк Холдінгс Лімітед» ( Strorke Holdings Limited») відбулось всупереч положень статуту ДАК «Держмедпром» і є незаконним заволодінням державним майном, а тому правочини щодо відчуження 70,7% акцій ЗАТ «Індар» є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок і держава як власник 70,7% акцій ЗАТ «Індар» має право на витребування цих акцій від набувача –компанії Сторк Холдінгс Лімітед»( Strorke Holdings Limited»). 
		05.06.2000 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 897 «Про подальше реформування медичної та мікробіологічної промисловості», згідно з якою з метою здійснення структурної перебудови медичної та мікробіологічної промисловості, створення конкурентного середовища та гарантованого забезпечення населення необхідними ліками постановлено, прийняти пропозицію Міністерства охорони здоров’я, погоджену з Фондом державного майна, Міністерством економіки, Міністерством фінансів та Антимонопольним комітетом, щодо утворення Державної акціонерної компанії «Укрмедпром»; установити, що засновником Компанії є держава в особі Міністерства охорони здоров’я; установити, що статутний фонд Компанії створюється шляхом передачі майна державних підприємств, які належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я і на базі яких утворюються дочірні підприємства Компанії, та пакетів акцій акціонерних товариств, що перебувають у державній власності. 
		На виконання вищезазначеної постанови було створено Державну акціонерну компанію «Укрмедпром», Міністерством охорони здоров’я та Фондом державного майна України затверджено та погоджено статут компанії. 
		04.08.200р. Ленінградською районною державною адміністрацією зареєстровано статут ДАК «Укрмедпром», в якому зазначено, що засновником компанії є держава в особі Міністерства охорони здоров’я України. Компанія є відкритим акціонерним товариством. 
		Згідно з Додатком № 2 до постанови Кабінету Міністрів України № 897 до статутного капіталу ДАК «Укрмедпром» державою в особі Фонду державного майна України було внесено 70,7% акцій ЗАТ «Індар», що підтверджується актом № 366 прийому-передачі 11437581 шт. акцій ЗАТ «Індар» до статутного капіталу ДАК «Укрмедпром» та розпорядженням про виконання облікової операції, згідно з яким було списано з рахунку у цінних паперах Фонду державного майна України 70,7% акцій ЗАТ з виробництва інсулінів «Індар» на рахунок у цінних паперах ДАК «Укрмедпром». 
		До статуту ЗАТ «Індар» було зареєстровано відповідні зміни в частині зміни складу акціонерів з держави в особі Фонду державного майна України на ДАК «Укрмедпром». 
		28.11.2006 року згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України № 230-0 найменування ДАК «Укрмедпром» змінено на ДАК «Держмедпром», цим же наказом генеральним директором ДАК «Держмедпром» призначено Бірюкова О.В., а також затверджено статут ДАК «Держмедпром» в новій редакції. 
		12 грудня 2006 року Святошинською районною державною адміністрацією м. Києва був зареєстрований статут ДАК «Держмедпром» в новій редакції, затверджений Міністерством охорони здоров’я України. 
		Відповідно до п.4.1. статуту в редакції від 12.12.2006 року засновником Компанії є держава в особі Міністерства охорони здоров'я України; статутний фонд Компанії формується за рахунок вартості майна державних підприємств, які належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я, пакетів акцій акціонерних товариств, що перебувають у державній власності (п.6.1). 
		10.01.2008 року ДАК «Держмедпром» в особі Бірюкова О.В. видано довіреність на користь Собори Б.В., якою було надано право укладати від імені ДАК «Держмедпром» договори щодо розпорядження будь-яким майном ДАК «Держмедпром», в тому числі у вигляді акцій. 
		Як встановлено місцевим судом, у березні 2008 року ДАК «Держмедпром» в особі представника Собори Б.В., здійснила відчуження в межах виконавчого провадження 70,7% акцій ЗАТ з виробництва інсулінів «Індар» на користь компанії Геріст Інвест Лімітед (Gerist Invest Limited»). 
		Компанія Геріст Інвест Лімітед 14.03.2008 на підставі договору дарування цінних паперів подарувала на користь компанії Сторк Холдінгс Лімітед («Stroke Holdings Limited») 70,7% акцій ЗАТ з виробництва інсулінів «Індар». 
		14.03.2008 року між Компанією «Сторк Холдінгс Лімітед» («Strorke Holdings Limited») та Закритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Російський міжнародний банк» було укладено Договір № 003123-Д про відкриття рахунку у цінних паперів. 
		Пунктом 1.1 вищеукладеного договору сторони узгодили, що депонент доручає, а зберігач зобов’язується надавати депоненту послуги щодо відкриття та ведення рахунку у цінних паперах, зберігання належних депоненту цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком, отримання доходів за цінними паперами на викладених нижче умовах відповідно до Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17 жовтня 2006 року № 999, внутрішнього положення зберігача, чинного законодавства України на підставі розпоряджень депонента. 
		17.03.2008 року Компанія Сторк Холдінгс Лімітед передала акції емітента ЗАТ «Індар» в кількості 11437581 шт. в заставу Закритому акціонерному товариству «Російський міжнародний банк» згідно Договору застави від 17.03.2008р., якою забезпечила виконання всіх вимог банку до ПК «Челмер Еллаенс Лімітед» по договору №11-ВК/08 від 29.01.2008 року та всім додатковим угодам до Договору №11-ВК/08 від 29.01.2008 року. 
		04.11.2008 року наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 18.09.2008 року № 202-0» № 250-0 було змінено назву ДАК «Держмедпром» на ДАК «Укрмедпром». 
		Пунктом 2.1 Статуту ДАК «Держмедпром» визначено, що компанія створена з метою структурної перебудови медичної та мікробіологічної промисловості, сприяння розвитку конкуренції, залучення інвестицій та гарантованого забезпечення населення необхідними ліками і тримання прибутку шляхом провадження виробничої та підприємницької діяльності. 
		Відповідно до пункту 4.1 Статуту засновником компанії є держава в особі Міністерства охорони здоров’я України. 
		До набуття в процесі приватизації прав власності на акції компанії іншими юридичними та фізичними особами, єдиним акціонером компанії є держава в особі Міністерства охорони здоров’я України. (пункт 4.2 Статуту) 
		Згідно з пунктом 5.1 Статуту майно кампанії складається з основних фондів, обігових коштів, цінних паперів, цілісних майнових комплексів, акцій інших підприємств, а також фінансових та інших активів, відображених у бухгалтерському балансі компанії. 
		Відповідно до пункту 6.1 Статуту статутний фонд компанії становить 131922826,56 грн. та формується за рахунок вартості майна державних підприємств, які належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я, пакетів акцій акціонерних товариств, що перебувають у державній власності. 
		Згідно з пунктом 9.14 Статуту спостережна рада, здійснюючи контроль за діяльністю Генерального директора компанії, погоджує рішення останнього стосовно розпорядження майном компанії вартість якого складає від 25 до 50% вартості активів компанії однією операцією. 
		Ринкова вартість акцій ЗАТ «Індар» станом на 31.12.2007 року складала 72426702,00 грн., як встановлено висновком судово-економічної експертизи № 7281/493 у кримінальній справі № 416 від 21.01.2010 року складеним КНДІСЕ.
		Як вбачається з матеріалів справи, Спостережна рада не давала згоди на відчуження акцій ЗАТ «Індар», таке відчуження є таким, що суперечить положенням Статуту компанії. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 135 ГК України власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання, а для здійснення некомерційної господарської діяльності - на праві оперативного управління, визначати мету та предмет діяльності таких організацій, склад і компетенцію їх органів управління, порядок прийняття ними рішень, склад і порядок використання майна, визначати інші умови господарювання у затверджених власником (уповноваженим ним органом) установчих документах господарської організації, а також здійснювати безпосередньо або через уповноважені ним органи у межах, встановлених законом, інші управлінські повноваження щодо заснованої організації та припиняти її діяльність відповідно до цього Кодексу та інших законів. 
		Згідно ст. ст. 136, 137 ГК України майно закріплюється за суб’єктами господарювання на праві господарського відання чи оперативного управління, у випадках, встановлених цим Кодексом та іншими законами. 
		Згідно з ст. 1 Закону України «Про холдингові компанії в Україні»державна холдингова компанія - холдингова компанія, утворена у формі акціонерного товариства, не менш як 100 відсотків акцій якого належить державі. 
		Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про холдингові компанії в Україні» Державні холдингові компанії утворюються органами, уповноваженими управляти державним майном, та/або державними органами приватизації. Єдиним акціонером державної холдингової компанії від моменту її утворення до завершення процедури приватизації або припинення є держава. Засновниками державних холдингових компаній у процесі корпоратизації державних підприємств є органи, уповноважені управляти державним майном. Засновниками державних холдингових компаній у процесі приватизації державних підприємств є органи, уповноважені управляти державним майном, та/або державні органи приватизації відповідно до законодавства. Статутний капітал державної холдингової компанії формується за рахунок належних державі акцій (часток, паїв) відповідних господарських товариств у встановленому законодавством порядку. 
		Таким чином, ДАК «Укрмедпром» є державною холдинговою компанією, що підтверджується порядком її створення та матеріалами справи, отже у своїй діяльності повинна керуватися Законом України «Про холдингові компанії в Україні», в тому числі й положеннями щодо розпорядженням майном, на базі якого створена державна холдингова компанія. 
		Згідно з ч. 9, ч. 10 та ч. 13 ст. 6 Закону України «Про холдингові компанії в Україні» державні пакети акцій (часток, паїв) та державне майно, передані державою до статутного капіталу державної холдингової компанії, не можуть бути відчужені або перебувати в заставі, використані для формування статутних капіталів будь-яких підприємств. Державній холдинговій компанії забороняється вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до відчуження акцій (часток, паїв) або майна, внесених до її статутного капіталу, до завершення процесу її приватизації. Пакети акцій (часток, паїв) або інше майно, передані до статутного капіталу державної холдингової компанії, перебувають у державній власності і закріплюються за нею на праві господарського відання. 
		Частинами 1 та 2 ст. 141 ГК України визначено, що до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу. Управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. 
		Як встановлено місцевим судом, 70,7% акцій ЗАТ з виробництва інсулінів «Індар» були передані Фондом державного майна України до статутного капіталу ДАК «Укрмедпром»та закріплені за ДАК «Укрмедпром» лише на праві господарського відання. 
		Таким чином, ДАК «Укрмедпром» не мала права вчиняти жодних дій, які б призвели до відчуження 70,7% акцій ЗАТ з виробництва інсулінів «Індар» та вибуття з державної власності 70,7% акцій ЗАТ з виробництва інсулінів «Індар». 
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб. 
		Згідно ст. 3 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» об'єктами управління державної власності є корпоративні права, які належать державі в статутних фондах господарських товариств (далі - корпоративні права держави). 
		Корпоративні права держави, надані господарським структурам в управління, не можуть бути відчужені з державної власності без дозволу Кабінету Міністрів України. Стосовно них не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження цих корпоративних прав з державної власності. Відчуження корпоративних прав держави здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про управління об’єктами державної власності»). 
		Згідно з ч. 2 ст. 11 «Про управління об’єктами державної власності» корпоративні права держави, передані в управління уповноваженій особі, не можуть бути відчужені уповноваженою особою з державної власності без дозволу Кабінету Міністрів України, на них не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями уповноваженої особи, щодо них уповноваженою особою не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження з державної власності цих корпоративних прав. Відчуження корпоративних прав держави здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації. 
		Враховуючи вищевикладене, колегія погоджується з висновокм місцевого суду, що ДАК «Укрмедпром» не мала права вчиняти дії з відчуження 70,7% акцій ЗАТ з виробництва інсулінів «Індар». Вказаний пакет акцій міг бути відчужений лише за рішенням Кабінету Міністрів України. 
		Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави завдолідла ним.
		Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		В статті 319 Цивільного кодексу України закріплюється, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
		Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. 
		Статтею16 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
		Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав (ст.20 ГК України).
		Ст. 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		Ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 
		Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. 
		Таким чином, правочини щодо відчуження ДАК «Укрмедпром» 70,7% акцій ЗАТ з виробництва інсулінів «Індар», що є державною власністю, є такими, що порушують публічний порядок, тобто є нікчемними. 
		Згідно ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
		Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
		Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. 
		Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Як встановлено ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
		Представники Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська фінансова компанія “Респект” та Приватного акціонерного товариства “По виробництву інсулінів “Індар” заявили клопотання про призначення судової оціночної експертизи для вирішення ринкової вартості 11437581 шт. простих іменних акцій ЗАТ «Індар» станом на 01.01.2008р., проведення якої доручити Харківськомму науково-дослідому інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С, Бокаріуса Міністерства юстиції України.
		Вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про призначення судової оціночної експертизи для вирішення ринкової вартості 11437581 шт. простих іменних акцій ЗАТ «Індар» станом на 01.01.2008р. у зв»язу з тим, що результати експертизи по встановленню цін на акції ЗАТ «Індар» не можуть вплинути на результати розгляду справи, оскільки про заниження ціни свідчить номінальна вартість акцій.
		Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки апелянт не надав суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість вимог позивача.
		Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв’язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
		Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,- 
		ПОСТАНОВИВ:
		 Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «Індар» на рішення Господарського суду м. Києва від 19.09.2011р. у справі № 50/380 залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду м. Києва від 19.09.2011 року у справі № 50/380 залишити без змін.
		Матеріали справи № 50/380 повернути до Господарського суду м. Києва.
		Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                      Тищенко А.І. 
		 Судді                                                                                          Отрюх Б.В.
		                                                                                           Михальська Ю.Б.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...