Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-850св12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.02.2012. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		 
		25 січня 2012 року м. Київ 
		 Колегія суддів cудової палати у цивільних справах  
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:  
		 головуючого   Дьоміної О.О. 
		суддів:         Касьяна О.П.,    Коротуна В.М.,       
		              Кафідової О.В.,   Штелик С.П.    
		 розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги по теплопостачанню, за касаційною скаргою Державного комунального підприємства «Луцьктепло» на рішення апеляційного суду Волинської області від 03 березня 2009 року, 
		 в с т а н о в и л а: 
		  ДКП «Луцьктепло» звернулось в суд із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги по теплопостачанню.  
		 Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від     17 грудня 2008 року позов ДКП «Луцьктепло» було задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ДКП «Луцьктепло» 2126 грн. 15 коп. заборгованості за послуги по теплопостачанню; 784 грн. 20 коп. індексу інфляції та 237 грн. 49 коп. процентів річних, а всього 3147 грн. 84 коп.. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ДКП «Луцьктепло» 1941 грн. 29 коп. заборгованості за послуги по теплопостачанню; 2138 грн. індексу інфляції та 346 грн. 64 грн. процентів річних, а всього 4425 грн. 93 коп. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ДКП «Луцьктепло» по 37 грн. 87 коп. витрат по оплаті судового збору та по 15 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи з кожного. 
		 Рішенням апеляційного суду Волинської області від 03 березня      2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було задоволено частково, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від    17 грудня 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ДКП «Луцьктепло» заборгованість за опалення та гарячу воду за період з жовтня 2005 року по січень 2007 року включно у розмірі 2006 грн. 75 коп.. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ДКП «Луцьктепло» заборгованість за опалення та гарячу воду за період з лютого 2007 року по серпень 2008 року включно у розмірі 1887 грн. 75 коп.. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ДКП «Луцьктепло» 28 грн. 91 коп. витрат по оплаті судового збору та 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ДКП «Луцьктепло» 10 грн. 03 коп. витрат по оплаті судового збору та 15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В решті позову було відмовлено. 
		 07 квітня 2009 року до Верховного Суду України надійшла касаційна скарга ДКП «Луцьктепло» на рішення апеляційного суду Волинської області від 03 березня 2009 року, в якій заявник просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. 
		 Ухвалою судді Верховного Суду України від 11 червня 2009 року відкрито касаційне провадження в указаній справі. 
		 Ухвалою Верховного Суду України від 14 жовтня 2009 року справу призначено до судового розгляду. 
		 13 листопада 2011року набрав чинності Закон України від 20 жовтня 2011 року № 3932-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України». 
		 Відповідно до пункту 2 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» касаційні скарги (подання) не розглянуті Верховним Судом України до 01 листопада 2011року включно, передаються ним до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, про що постановлюється ухвала. 
		 Ухвалою Верховного Суду України від 05 грудня 2011 року справу за вищевказаним позовом було передано до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. 
		 Ураховуючи викладене, зазначена справа підлягає розгляду Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ. 
		 Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.  
		 Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		 Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що з відповідачів слід стягнути заборгованість за надані позивачем послуги по теплопостачанню, а також на підставі ст. 625 ЦК України, інфляційні нарахування та проценти річних. 
		 Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що позивач надавав відповідачам не фінансові, а комунальні послуги, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідачів на підставі ст.625 ЦК України інфляційних нарахувань в розмірі 2922 грн. 20 коп. та процентів річних в розмірі 584 грн. 13 коп. не підлягають задоволенню за їх безпідставністю. 
		  Відповідно до вимог ст.ст.64, 67, 68 ЖК України члени сімї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обовязки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сімї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобовязаннями, що випливають із зазначеного договору. Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобовязаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. 
		 Ухвалюючи судові рішення по справі суди встановили, що     ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є наймачами квартири АДРЕСА_1, в якій відповідач ОСОБА_4 був зареєстрований по 14.02.2007 року. 
		 З матеріалів справи вбачається, що відповідачі заборгували за період з липня 2005 року по серпень 2008 року за послуги по теплопостачанню   4067 грн. 44 коп., з яких 2774 грн. 11 коп. - за опалення та 1293 грн. 33 коп. - за гарячу воду. 
		 Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, вірно виходив з того, що за теплопостачання квартири АДРЕСА_1 у відповідачів перед позивачем станом на 01 вересня 2008 року утворилась заборгованість за несплату наданих послуг, відповідно до вимог ст.162 ЖК України, в сумі 4067,44 грн., з них: за опалення  2774,11 грн., за гарячу воду  1293,33 грн., що перевищує трирічний термін позовної давності. Оскільки відповідачем ОСОБА_4 було заявлено про застосування позовної даності при вирішенні даного спору, тому суди попередніх інстанцій, у відповідності до ст. 267 ЦК України, вірно дійшли до висновку про необхідність стягнення заборгованості у межах трирічного строку. 
		 Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідачів на користь позивача 2922 грн. 20 коп. індексу інфляції та 584 грн.13 коп. процентів річних, оскільки правовідносини між сторонами щодо надання комунальних послуг регулюються нормами житлового законодавства, а також Законом України «Про житлово-комунальні послуги», пунктом      10 частини 3 статті 20 якою передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово - комунальні послуги, споживач зобовязаний сплачувати пеню у встановленому законом чи договором розмірі. Застосування інших фінансових санкцій цим законом не передбачено. 
		 Враховуючи вказане, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів на підставі ст.625 ЦК України інфляційних нарахувань та процентів річних не підлягають задоволенню за їх безпідставністю. 
		 Апеляційним судом не були порушені норми процесуального права, правильно застосовано норми матеріального права. 
		 Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		 Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні. 
		  Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ  
		 у х в а л и л а : 
		 Касаційну скаргу  Державного комунального підприємства «Луцьктепло» відхилити.  
		 Рішення апеляційного суду Волинської області від 03 березня      2009 року залишити без змін.   
		 Ухвала оскарженню не підлягає.  
		 
		Головуючий  О.О. Дьоміна  Судді:   О.П. Касьян   О.В. Кафідова   В.М. Коротун   С.П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...