Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2/0124/56/2012 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 22.02.2012. Забезпечено надання загального доступу: 15.03.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		              Справа № 2/0124/56/2012 
		       РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 27 січня 2012 року         Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Веденмеєр М.В., при секретарі  Мотва А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом  Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зобовязання укласти договір, за зустрічним позовом  ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» про зобовязання укласти договір, 
		                           встановив: 
		 Приватне підприємство «Сервісна компанія «Комфорт», уточнивши позовні вимоги, звернулось до суду із позовом до відповідачів, в якому просить стягнути з них заборгованість за надані по АДРЕСА_1 житлово-комунальні послуги станом на 01 листопада 2011 року з урахуванням 3% річних та індексу інфляції та зобовязати відповідачів укласти із ПП «СК «Комфорт» договір на надання житлово-комунальних послуг.  
		Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ПП «СК «Комфорт» в будинку, де відповідачам належить на праві власності квартира, з лютого 1999 року є експлуатуючою організацією, виконавцем житлово-комунальних послуг. Відповідачам у вказаному житловому будинку на праві власності належить квартира НОМЕР_1. Відповідачі не в повному обсязі та нерегулярно сплачують спожиті житлово-комунальні послуги, внаслідок чого станом на 01 листопада 2011 року утворилася заборгованість в розмірі 7187,25 гривень, яка не була сплачена і після отримання відповідачами претензій ПП «СК «Комфорт». Також, протягом всього часу, в тому числі і після отримання поштою проекту договору, відповідачі ухиляються від виконання обовязку щодо укладення договору на надання житлово-комунальних послуг. Представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно із ст. 60 Сімейного кодексу України є співвласниками квартири, і тому вимоги повинні бути предявлені солідарно до обох співвідповідачів, крім того ОСОБА_1 підтвердив, що на момент отримання дружиною права власності на квартиру вони дійсно знаходилися у шлюбі.  
		ОСОБА_2 проти заявлених вимог заперечувала та  звернулась до суду з зустрічним позовом до ПП «СК «Комфорт» про зобовязання укласти договір на надання житлово-комунальних послуг в редакції споживача. Вимоги зустрічного позову мотивовані, як і заперечення, тим, що наданий позивачем проект договору не є типовим, таким що затверджений Постановою КМУ №529 від 20 травня 2009 року, а тому відповідач вважає, що існує переддоговірний спір. 08 серпня 2011 року відповідачем на адрес позивача була надіслана своя редакція договору, яку він і просить суд примусити підписати позивача.  
		Представник позивача за первісним позовом та представник відповідача за зустрічним позовом в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти зустрічного позову заперечував.  
		Представник відповідача за первісним позовом та представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні  проти задоволення первісного позову заперечував. Зустрічний позов підтримав у повному обсязі.  
		Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти первісного позову.  
		Суд заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши надані сторонами докази та матеріали справи, вважає що вимоги первісного позову підлягають частковому задоволенню, в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити за наступних підстав. 
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1.  
		ПП «СК «Комфорт» у вказаному будинку в цілому надає такі житлово-комунальні послуги як водопостачання та водовідведення, гаряче водопостачання (підігрів води) та централізоване опалення, послуги з утримання будинку та прибудинкової території, електропостачання. Співвідповідачі за первісним позовом не заперечували, що саме ПП «СК «Комфорт» надає зазначені послуги у вказаному будинку. 
		 Заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за комунальні послуги підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки існує спір про право. 
		    Згідно із наданими в ст.. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.04 №1875-IV визначеннями термінів в правовідносинах ПП «СК «Комфорт» є виконавцем житлово-комунальних послуг, а співвідповідачі  споживачами таких послуг. 
		Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за житлово-комунальні послуги визначається виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. 
		ПП «СК «Комфорт», як виконавцю послуг по утриманню будинку та прибудинковій території рішенням виконкому Ялтинської міської ради АРК № 886 від 28 травня 2009року, узгоджені тарифи на послуги, які він безпосередньо надає в багатоквартирних будинках на території м. Ялта, в т.ч. у в будинку по АДРЕСА_1). З урахуванням того, що позивач за первісним позовом не є виробником послуг з водопостачання та водовідведення, послуг з тепло- та електропостачання, нарахування за ці види послуг здійснюється за тарифами, встановленими у визначеному законодавством України порядку підприємствам-виробникам  відповідно, КРП «ППВКХ ЮБК», ЯФ АП «Кримтеплокомуненерго», ПАТ «Крименерго». При цьому, слід зазначити, що співвідповідачі за первісним позовом не оспорюють правильність застосування позивачем тарифів на надані житлово-комунальні послуги. 
		Будинок, в якому співвідповідачам належить квартира, облаштований будинковим засобом обліку теплової енергії, а також в квартирі останніх встановлені по квартирні засоби обліку послуг водопостачання та водовідведення, гарячого водопостачання. Порядок нарахування оплати за послуги водопостачання та водовідведення, гарячого водопостачання та централізованого опалення визначений Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ №630 від 21.07.05. 
		Згідно із ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»: «3. Споживач зобовязаний: … 5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом». 
		Згідно із роздруківки нарахувань та оплат по квартирі співвідповідачів за первісним позовом, яка є додатком до позову, вибачається, що заборгованість, яку позивач за первісним позовом просить стягнути солідарно із співвідповідачів, є сумою щомісячних нарахувань плати за послуги з водопостачання та водовідведення, послуги з утримання будинку та прибудинкової території, спожиту електроенергію, централізоване опалення за встановленими тарифами та згідно показань засобів обліку з березня 2010 року по 01 листопада 2011 року.  
		В підтвердження оплати наданих послуг, здійсненної за період з січня 2010 року, відповідачами за первісним позовом надані копії квитанцій, а ПП «СК «Комфорт» в підтвердження правильності та повноти зарахувань оплати співвідповідачів надані завірені копії банківських виписок, які досліджені судом як письмові докази. Згідно із вказаної роздруківки заборгованості та наданих сторонами платіжних документів вибачається, що позивачем в повному обсязі зараховані грошові кошти в сумі 6302,57 грн., які надійшли йому на банківський рахунок та в касу від співвідповідачів в якості оплати за спожиті по АДРЕСА_1 житлово-комунальні послуги. 
		В той же час, слід зазначити, що станом на 01 березня 2010 року співвідповідачі за первісним позовом також мали заборгованість перед ПП «СК «Комфорт» в сумі 5533,18 грн., що утворилася за період з лютого 2009 року по 01 березня 2010 року, а тому здійснені ними після 01 березня 2010 року платежі лише погасили існуючу на 01 березня 2010 року суму заборгованості. 
		Таким чином, суд дійшов висновку, що дійсно заборгованість яку позивач за первісним позовом просить стягнути з співвідповідачів за первісним позовом є заборгованістю утворилася за період з березня 2010 року по 01 листопада 2011 року, тобто за період менший ніж визначений ст. 257 ГК України загальний строк позовної давності, і тому не має підстав для задоволення заяви представника відповідача щодо застосування до вимог позивача про стягнення заборгованості за надані послуги строку позовної давності, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі. 
		При цьому, суд також не погоджується із доводами співвідповідачів за первісним позовом стосовно того, що з них не повинна стягуватися плата за послуги опалення у звязку із нібито встановленням в їх квартирі системи індивідуального опалення, що підтверджується копією проекту на встановлення системи опалення та актом відключення квартири, складеним 21 листопада 2003 року мешканцями будинку. 
		Слід зазначити, що діюча на той час Постанова КМУ №1497 від 30 грудня 1997 (втратила чинність на підставі Постанови КМУ №630 від 21.07.05) взагалі не передбачала можливість відмови споживача від послуг централізованого опалення із відключенням квартири споживача від загально будинкових мереж у звязку із встановленням системи індивідуального опалення, а Постанова КМУ №630 від 21 липня 2005 року п.п. 24-28 передбачила ряд умов щодо можливості та порядку відключення квартир споживачів від послуг централізованого опалення. Так, п. 25 вказаної Постанови передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання був затверджений Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 22.11.2005 N 4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 р. за N 1478/11758, і, по-перше, визначив можливість відключення від систем централізованого опалення не окремих квартир багатоквартирних будинків, а тільки будинків в цілому, із складенням акту за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи. 
		В той же час, надані співвідповідачами за первісним позовом документи свідчать лише про наявність технічної можливості облаштування в їх квартирі системи індивідуального опалення та не є доказами виконання таких робіт із додержанням визначеного законодавством порядку.  
		Щодо вимог первісного позову та вимог зустрічного позову про примушення до укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, то частиною 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що «Споживач зобов'язаний:  
		1 ) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору». 
		Отже з аналізу наведених норм закону вбачається, що укладання договору про надання житлово-комунальних послуг є не правом, а обовязком споживача  власника квартири.  
		Як, пояснила у судовому засіданні представник позивача за первісним позовом, відповідачам двічі було запропоновано укласти договір про надання комунальних послуг, проте договір вони не уклали, зауважень що до його змісту у визначений законом термін не надали, як вбачається зі змісту претензії вих.. № 796 від 26 квітня 2011 року, отриманої відповідачами ще 20 травня 2011 року, додатком до неї зазначено договір про надання житлово-комунальних послуг. 
		Суд вважає непереконливими доводи представника відповідача за первісним позовом про те, що ОСОБА_2, на адресу позивача були надіслані зауваження до запропонованого договору про надання житлово-комунальних послуг, оскільки надіслані відповідачем вони були лише 09 серпня 2011 року, понад два місяці з дня отримання проекту договору. 
		Окрім того, у судовому засіданні представником позивача за первісним позовом було надано рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 886 від 28 травня 2009 року про узгодження ПП «СК «Комфорт» тарифів щодо квартирної плати, плати для приватизованих квартир на утримання будинків та прибуткової території. Також представник позивача за первісним позовом надала суду витяг з газети «Південна губернія» від 06 червня 2009 року, в який ці тарифи були оприлюднені.  
		При таких обставинах суд знаходить непереконливими доводи відповідачів за первісним позовом, про те що вони відмовлялися від укладення договору з позивачем, з підстав невизначеності тарифів з надання житлово-комунальних послуг, оскільки вищезгадані тарифи були оприлюднені шляхом надрукування у газеті «Південна губернія» для загального ознайомлення.  
		Як пояснила у судовому засіданні представник позивача за первісним позовом, відповідачу були надіслані договори про надання житлово-комунальних послуг, з внесенням усіх необхідних відомостей, підписані та скріплені печаткою підприємства, проте відповідач необґрунтовано ухиляється від їх укладення.  
		Суд вважає, що доводи представника позивача за первісним позовом спростовують заперечення відповідача за первісним позовом, оскільки вони підтверджуються копією листа, наданого відповідачем, у якому ОСОБА_2 висловила свою незгоду з умовами договору, проте, суд звертає увагу на те, що у цьому листі не зазначено, що договір про надання житлово-комунальних послуг ПП «СК «Комфорт» не заповненій.  
		Суд також критично ставиться до доводів відповідачів, що причиною відмови укласти договір з позивачем стала його невідповідність типовому договору, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20 травня 2009 року.  
		Так, підпунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що «Споживач зобов'язаний: 1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору». 
		Статтею 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем, та також зазначено, що «Крім істотних договір може містити інші умови за згодою сторін. Договір не може містити умов, що вводять додаткові види оплати послуг, не передбачені типовими договорами на надання житлово-комунальних послуг, затвердженими Кабінетом Міністрів України.  
		Договір на надання житлово-комунальних послуг набирає чинності з моменту його укладення. 
		Процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін».  
		З аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що постановами Кабінету Міністрів України затверджені типові договори, які ураховуються підприємствами, що надають комунальні послуги під час складання договорів про надання житлово-комунальних послуг, і тому повинні містити у собі елементи зазначених договорів, але вони можуть містити і інші умови за згодою сторін. Крім того, проти чого не заперечують співвідповідачі, ПП «СК «Комфорт» в будинку де їм належить квартира є і виконавцем послуги з водопостачання та водовідведення, а тому правомірним є включення позивачем до умов договору, на укладенні якого вони наполягають, умов повязаних із наданням цих послуг, відповідно до затвердженого Постановою КМУ №630 від 21.07.05 типового договору. 
		При таких обставинах на думку суду відповідачами за первісним позовом не було доведено того факту, що договір про надання комунальних послуг, який наданий позивачем не відповідає закону, що є підставою для задоволення первісного та відмови в задоволенні зустрічного позову. 
		Проте суд погоджується з доводами представника відповідачів стосовно того, що на правовідносини яки склалися між сторонами щодо надання та отримання комунальних послуг, не розповсюджуються норми ч. 2 ст. 625 ЦК України про стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобовязання, тому що п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» - спеціального закону у сфері надання житлово-комунальних послуг визначений певний вид відповідальності споживача за несвоєчасне здійснення оплати  пеня. І тому вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають. 
		Всі інші доводи зустрічного позову, заперечень та наданих співвідповідачами пояснень є необґрунтованими та такими, що не спростовують доводів первісного позову. 
		У відповідності до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею судові витрати, підтверджені документально. 
		         
		   На підставі викладеного та керуючись ст.ст.  6, 11, 212-215  ЦПК України,       ст.ст. 322, 526, 625 ЦК України, ст. 162 ЖК України суд,  
		 ВИРIШИВ: 
		 Позов Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2  задовольнити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з 01 березня 2010 року по 01 листопада 2011 року у сумі 6941 (шість тисяч девятсот сорок одна) гривня 32 копійки. 
		Зобовязати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укласти з Приватним підприємством «Сервісна компанія «Комфорт» договір про надання комунальних послуг, та послуг з утримання будинку та прибудинкової території, як співвласників квартири 35 в корп. 1 по вул. Санаторний вїзд 8 у м. Ялта АР Крим, у редакції, яка була надіслана разом з претензією (вихідний №  796 від 26.04.11  року). 
		 У задоволенні решти позовних вимог Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» - відмовити. 
		 У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» про зобовязання укласти договір - відмовити. 
		 Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» 92 ( девяносто дві ) гривні 87 копійок державного мита та 50 ( пятдесят ) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. 
		 Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-296 Цивільного процесуального кодексу України. 
		 Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...