Справа № 22ц-4052/07 Головуючий
в 1 інстанції-Колядов В.Ю.
Категорія Доповідач
- Ступіна Я. Ю.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня
2007р. Колегія суддів
судової палати у
цивільних справах
Апеляційного суду Луганської
області в складі:
головуючого
судді Ступіної Я. Ю.,
суддів:
Коротенка Є.В., Темнікової
В.І.,
при секретарі
Плахотнюк К.К.,
за участю
позивача ОСОБА_1., представника позивача ОСОБА_3.,
представника
відповідача Кисіль В.Й.,
третьої
особи ОСОБА_2., його
представника ОСОБА_4., розглянувши
у відкритому судовому засіданні в залі суду в М.Луганську цивільну справу за
апеляційною скаргою Дебальцевського відділення №6688 ВАТ "Державний
ощадний банк України" на рішення Перевальського районного суду Луганської
області від 12 червня 2007р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Дебальцевського
відділення №6688 за участю третьої особи ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної
шкоди,
встановила:
Рішенням Перевальського районного суду Луганської області від 12 червня
2007р. позов задоволено повністю. На користь позивача з відповідача на
відшкодування матеріальної шкоди стягнуто 8142,95грн., а також судові витрати.
Відповідач не погодився з рішенням суду і подав апеляційну скаргу, в якій
просив скасувати рішення, залишив позов без розгляду; посилався на порушення
судом норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу,
просила її задовольнити.
Позивач та його представник заперечували проти
апеляційної скарги, просили її відхилити, а рішення суду - залишити без змін.
Третя особа та його представник були згодні із апеляційною скаргою
відповідача, не заперечували проти її задоволення.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, які
беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, дійшла такого висновку.
При задоволені позову про відшкодування матеріальної шкоди, суд виходив з
того, що позивач має право на повне відшкодування шкоди, яку йому заподіяно на
суму 8142,95грн. Оскільки власником транспортного засобу є відповідач, то саме
він зобов'язаний відшкодувати шкоду.
З такими
висновками суду погодитися не можна з наступних підстав.
Відповідно
до ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
(ч.1) Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також
держава. (ч.2)
Суд на підтвердження
своїх висновків навів докази, які є у справі, та які належним чином досліджені,
послався на Закон, який регулює спірні правовідносини, навів відповідні
розрахунки, заперечень проти яких Фондом не надано.
Посилання Фонду на те, що Фонд не міг брати для перерахунку інші
коефіцієнти, ніж ті. які встановлені Правлінням Фонду України, тому що він є
робочим органом і тому повинен виконувати постанови Правління, на увагу не
заслуговують, оскільки ця обставина не звільняє Фонд як юридичну особу від
виконання закону у тому вигляді, в якому він викладений.
Крім того, положення постанов Правління Фонду України, які приймалися з
приводу спірних коефіцієнтів, починаючи з 1 березня 2002 року, та на які посилається
Фонд, визнані недійсними постановою Київського апеляційного господарського суду
від 14 червня 2005 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного
суду України від 6 вересня 2006 року.
Підстав для застосування постанови Правління Фонду України від 27.04.2007р.
№24. зареєстровану Міністерством юстиції України від 22.06.2007р. за №
715/13982, якою затверджено новий Порядок призначення, перерахування та
проведення страхових виплат, немає, оскільки на момент звернення позивача в суд
з таким позовом вона ще не була зареєстрована та не набула чинності згідно п.3
Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових
актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.1992р. №
493/92.
Доводи скарги про те, що суд не застосував Методику розрахунку індексів
реальної заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 07.06.2002 р.
№ 219, а також п. 1 ст. 5 Декрету КМУ "Про прибутковий податок з
громадян" і ст. 4 Закону України "Про податок з доходів з фізичних
осіб", є необгрунтованими, бо ці нормативні акти не регулюють спірні
правовідносини.
Щодо питання застосування строку позовної давності, то суд обгрунтовано не
застосував цей строк, оскільки положення постанов Правління Фонду України, які
приймалися з приводу спірних коефіцієнтів, починаючи з 1 березня 2002 року, та
на які посилається Фонд, визнані недійсними постановою Київського апеляційного
господарського суду від 14 червня 2005 року, залишеною без змін ухвалою Вищого
адміністративного суду України від 6 вересня 2006 року, а згідно ст. 261 ЦК України перебіг
позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла
довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Також згідно положень ч. 7 ст. 40 вище вказаного Закону відповідач зобов'язаний
виплатити позивачу спірні суми без обмеження протягом будь-якого строку,
оскільки з вини саме Фонду позивачу ОСОБА_5 своєчасно в належному розмірі не
визначено і не виплачено суму щомісячної страхової виплати.
Доводи
апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
За таких
обставин, колегія суддів вважає, що підстав для скасування рішення суду немає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314 ч. 1
п. 1, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м. Первомайську Луганської області відхилити.
Рішення Первомайського міського суду Луганської області від 09 липня 2007
р. по справі за позовом ОСОБА_5 до відділення виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України в м. Первомайську Луганської області про стягнення недонарахованих
щомісячних страхових виплат залишити без змін.
Ухвала
набирає законної сили з моменту її проголошення, однак на неї може бути подана
касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців
з дня її проголошення.