Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-ц-4301/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.02.2012. Забезпечено надання загального доступу: 24.02.2012.
Дата набрання законної сили: 02.11.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Дата документу Справа № 
		  Апеляційний суд Запорізької області
		 
		 Справа № 22-4301/11 Головуючий у 1 інстанції: Скользнєва Н.Г. 
		Суддя-доповідач: Бабак А.М. 
		 Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		02 листопада 2011 року м. Запоріжжя
		 Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
		Головуючого:Спас О.В. 
		Суддів Бабак А.М. 
		Маловічко С.В.
		При секретарі: Бабенко Т.І.,
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
		 ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 грудня 2010 року 
		 у справі за позовом Запорізького Державного підприємства «Радіоприлад»до ОСОБА_3 про зобовязання вчинити певні дії, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		У червні 2010 року Запорізьке Державне підприємство «Радіоприлад»(далі ЗДП «Радіоприлад») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про зобовязання укласти договір про надання послуг з утримання не житлових приміщень в житловому будинку та прибудинкової території та відшкодування витрат за користування земельних ресурсів.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 30 травня 2008 року ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу став власником нежилих приміщень НОМЕР_1, загальною площею 150,2 кв.м. за адресою : АДРЕСА_1
		Позивач вказував, що вони є балансоутримувачем зазначеного будинку і ЗДП «Радіоприлад» надає послуги з прибирання сходових кліток, прибирання прибудинкової території, вивезення побутових відходів, обслуговування домовентиляційних каналів, освітлення місць загального користування, тощо. Споживач ОСОБА_3 отримує дані послуги з моменту купівлі - продажу вищезгаданих приміщень, однак договір на обслуговування укласти відмовляється, незважаючи на те, що позивач з жовтня 2008 року регулярно направляє проекти договорів, які відповідачем не підписуються.
		Посилаючись на зазначені обставини, з урахуванням положень п.1 ч.3 ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" просив зобовязати ОСОБА_3 укласти з Запорізьким Державним підприємством «Радіоприлад»договір про надання послуг з утримання нежитлових приміщень в житловому будинку та прибудинкової території та про відшкодування витрат за користування земельними ресурсами.
		Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 грудня 2010 року позов задоволено.
		Зобов'язано ОСОБА_3 укласти з ЗДП «Радіоприлад»договір про надання послуг з утримання нежитлових приміщень в житловому будинку та прибудинкової території та відшкодування витрат за використання земельних ресурсів в редакції ЗДП «Радіоприлад».
		Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ЗДП «Радіоприлад»судові витрати на загальну суму 54 грн., які складаються з судового збору в розмірі 17 грн. та витрат на ІТЗ розгляду справи в суді в розмірі 37 грн.
		Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки судом не прийнято до уваги, що будь-яких комунальних послуг з прибирання сходинкових кліток, прибудинкової території та інших він не отримує від позивача, а тому ніяких зобовязань перед останнім у нього не виникло. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову відмовити.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. 
		Оскаржуване судове рішення зазначеним вимогам не відповідає. 
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. 
		Згідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
		Задовольняючи позов ЗДП «Радіоприлад»та зобовязуючи ОСОБА_3 укласти з ЗДП «Радіоприлад»договір про надання послуг з утримання нежитлових приміщень в житловому будинку та прибудинкової території та відшкодування витрат за використання земельних ресурсів в редакції ЗДП «Радіоприлад», суд першої інстанції виходив з того, що позивач є балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1 та сумлінно виконує обовязки щодо утримання зазначеного житлового будинку, а споживач ОСОБА_3 отримує дані послуги та користується ними, тому зобовязаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
		Проте, з таким висновком суду погодитися не можна.
		Статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені права та обовязки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обовязком  оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обовязком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
		Вирішуючи спір та зобовязуючи ОСОБА_3 укласти з ЗДП «Радіоприлад»договір про надання послуг з утримання нежитлових приміщень в житловому будинку та прибудинкової території та відшкодування витрат за використання земельних ресурсів в редакції ЗДП «Радіоприлад», суд першої інстанції зазначивши, що позивач сумлінно виконує обовязки щодо утримання житлового будинку не переконався, чи це відповідає дійсності, не перевірив, які та в якому обсязі надаються комунальні послуги і чи ними користується відповідач, не дослідив, чи передбачено статутом підприємства надання послуг, зазначених у договорі, та чи дійсно волевиявлення сторін на укладення договору є вільним, тощо. 
		Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що не бажає укладати з позивачем договір на утримання прибудинкової території, оскільки за власні кошти та власними силами утримує належні йому на праві власності приміщення та відповідну прибудинкову територію і не потребує надання будь-яких послуг з боку відповідача, а тому і не бажає укладати з ним договір на утримання прибудинкової території.
		Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Свобода договору полягає у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб і відповідати їхній внутрішній волі. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.
		Свобода договору проявляється і при виборі сторонами способів забезпечення договірних зобов'язань, та вибір і застосування форм відповідальності та їх співвідношення при порушенні договору.
		На підтвердження зазначеного, апелянтом було надано договір про спільне володіння та утримання будинку та прибудинкової території, що укладений 01.06.2008 року між ним та ТОВ «Науково-виробнича фірма «ЛІМЕКС». 
		Суд першої інстанції, в порушення вимог ст.212-214 ЦПК України заперечення відповідача не дослідив, не оцінив та не навів мотивів їх прийняття чи відмови у прийнятті, а пославшись лише на те, що споживач зобовязаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений балансоутримувачем - виконавцем на основі типового договору, що передбачено ч.3 ст. 20 Закону України „Про житлово - комунальні послуги", не перевірив, чи відповідає проект договору складений позивачем типовому договору, оскільки відмітка про це у проекті договору, підготовленому позивачем відсутня.
		Крім того, поза увагою суду залишилася і та обставина, що статутом Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»станом на 2010 рік, коли виник спір, не було передбачено такого виду діяльності підприємства, як надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій.
		Відповідно дослідженого апеляційним судом в порядку ч. 2 ст. 303 ЦПК України статуту ЗДП «Радіоприлад», лише 14.07.2011 року внесено доповнення п.3.2.ст.3 статуту видом господарської діяльності «70.32.0 Управління нерухомим майном». 
		Згідно ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обовязків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
		Таким чином, до внесення вищевказаних змін до статуту ЗДП «Радіоприлад»не могло набувати цивільних прав та обовязків в сфері управління нерухомим майном, у тому числі щодо надання комунальних послуг. Згідно правил ст. 3 ЦПК України позивач не має права вимоги про судовий захист порушеного права, оскільки встановлена відсутність його прав на надання послуг, щодо яких виник спір.
		Викладеним підтверджується, що на час предявлення ЗДП «Радіоприлад»досудової вимоги до ОСОБА_3. про укладення договору, а також на час предявлення позову позивач не мав.
		За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ЗДП «Радіоприлад»про зобовязання укласти договір про надання послуг з утримання нежитлових приміщень в житловому будинку та прибудинкової території та відшкодування витрат за користування земельними ресурсами. 
		У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України, судові витрати, що складають судовий збір у сумі 08.50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37.00 грн. підлягають стягненню з позивача на користь ОСОБА_3 
		 Керуючись ст. ст. 307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів
		 В И Р І Ш И Л А:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
		Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 грудня 2010 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
		У задоволенні позову Запорізького Державного підприємства «Радіоприлад»до ОСОБА_3 про зобовязання укласти договір про надання послуг з утримання не житлових приміщень в житловому будинку та прибудинкової території та відшкодування витрат за користування земельних ресурсів відмовити.
		Стягнути з Запорізького Державного підприємства «Радіоприлад»на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 45.50 грн.
		Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
		 
			 Головуючий: 
			 Судді:

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...