Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-43872св11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 27.02.2012. Забезпечено надання загального доступу: 27.02.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		У Х В А Л А     
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 
		 
		15 лютого 2012 року м. Київ 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах 
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: 
		 
		головуючого Макарчука М.А. суддів:  Леванчука А.О. 
		Мазур Л.М. Маляренка А.В. 
		Юровської Г.В. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за клопотанням компанії «Remington Wordwide Limited Ltd» про визнання та виконання на території України рішення Арбітражного суду м. Санкт-Петербурга та Ленінградської області від 24 грудня 2002 року про стягнення боргу з державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», за касаційною скаргою компанії «Remington Worldwide Limited» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від              19 листопада 2009 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 10 березня 2010 року,  
		в с т а н о в и л а: 
		У вересні 2003 року компанія «Remington Wordwide Limited Ltd» (надалі - компанія) звернулась до суду із клопотанням про визнання та виконання на території України рішення Арбітражного суду Санкт-Петербурга та Ленінградської області від 24 грудня 2002 року про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» суму коштів у розмірі 23080000 дол. США. 
		Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 17 грудня 2003 року клопотання задоволено. Постановлено визнати та дати дозвіл на примусове виконання на території України рішення Арбітражного суду              Санкт-Петербурга та Ленінградської області від 24 грудня 2002 року та стягнуто з ДП НАЕК «Енергоатом» на користь компанії заявника 123057 944 грн. 
		Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10 березня 2006 року ухвалу апеляційного суду м. Києва залишено без змін. 
		Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 20 липня 2006 року, залишеною без змін ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 30 листопада 2007 року було задоволено заяву представника компанії про видачу дубліката виконавчого листа.  
		Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10 квітня 2008 року при перегляді судових рішень у звязку з винятковими обставинами, ухвалу касаційної інстанції від 30 листопада 2007 року та апеляційного суду від 20 липня 2006 року скасовано, а заяву компанії про видачу дубліката виконавчого листа залишено без розгляду. 
		Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 23 квітня 2009 року, ухвали апеляційного суду м. Києва від 17 грудня 2003 року та колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10 березня 2006 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва. 
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 листопада 2009 року клопотання компанії про визнання та виконання на території України рішення Арбітражного суду Санкт-Петербурга та Ленінградської області від 24 грудня 2002 року про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» суму коштів у розмірі 23080000 дол. США залишено без розгляду та повернуто заявникові. 
		Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 10 березня 2010 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.   
		Не погоджуючись із ухвалою Шевченківського районного суду           м. Києва від 19 листопада 2009 року, ухвалою апеляційного суду м. Києва від    10 березня 2010 року компанія «Remington Worldwide Limited» звернулась із касаційною скаргою, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу передати на новий судовий розгляд, мотивуючи свої доводи порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.  
		Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15 листопада 2011 року на виконання вимог Закону України від 20 жовтня 2011 року № 3932-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України», який набрав чинності 13 листопада 2011 року, зазначена справа передана на розгляд до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для розгляду у касаційному порядку.  
		Касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне. 
		Залишаючи клопотання «Remington Wordwide Limited Ltd» без розгляду та повертаючи його, суди виходили із того, що у ході судового розгляду встановлено відсутність повноважень особи (ОСОБА_6), яка діяла на підставі доручення від імені юридичної особи на представництво інтересів компанії при подачі до суду клопотання про визнання та виконання на території України рішення Арбітражного суду Санкт-Петербурга та Ленінградської області від 24 грудня 2002 року. 
		Зазначаючи при цьому на те, що при зверненні у 2003 році до суду від імені компанії «Remington Wordwide Limited Ltd» ОСОБА_6 на підтвердження його повноважень до матеріалів справи була долучена довіреність. Зазначена довіреність була вчинена 5 вересня 2003 року у          м. Санкт-Петербург, видана на бланку компанії «Remington Worldwide Limited Ltd» місцезнаходження якої Гібралтар, підписана Президентом компанії Джозефом Кенні та його підпис засвідчено печаткою компанії «Remington Worldwide Limited», тобто печаткою яка має іншу назву компанії. 
		Оскільки правовідносини, які виникли між сторонами регулюються розділом VIII ЦПК України, то відповідно до вимог п. 5 ч. 3 ст. 394 ЦПК України до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додається документ, що посвідчує повноваження представника стягувача (якщо клопотання подається представником).  
		Оскільки судами при розгляді справи встановлено, що клопотання не оформлено відповідно до вимог, передбачених главою VIII ЦПК України, то суди правильно прийшли до висновку про залишення клопотання без розгляду та його повернення, виходячи із положень ч. 4 ст. 394 ЦПК України. 
		Матеріали справи містять лист від 03.06.2008 року, який надійшов на адресу ДП НАЕК «Енергоатом» від імені директора компанії «Remington Worldwide Ltd» Джозефа Кенні, який повідомив підприємство про те, що доручення на імя ОСОБА_6 на представництво інтересів зазначеної вище компанії на території України ними не видавалося. Сама компанія в особі її органів та представників не зверталася до компетентних судових органів України відносно визнання та примусового виконання рішення Арбітражного суду Санкт-Петербурга та Ленінградської області від 24 грудня 2002 року. Також за результатами перевірки, що проводилася управлінням ФСБ РФ по Ростовській області встановлено, що на момент видачі зазначеного вище доручення (5 вересня 2003 року) Джозеф Кенні на території Російської Федерації не перебував. 
		Суди також правильно врахували положення Віденської конвенції «Про консульські зносини» від 24.04.1963 року та Гаазької конвенції, яка набула чинності для України 22.12.2003 року та прийшли до висновку про те, що довіреність від 5 вересня 2003 року не була легалізована для її подальшого використання на території України відповідно до існуючих на той час міжнародних договорів. 
		   
		Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.   
		Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.ст. 338-341 ЦПК України, як підстави для скасування судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.  
		   Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 
		у х в а л и л а : 
		Касаційну скаргу компанії «Remington Worldwide Limited» відхилити. 
		Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від              19 листопада 2009 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 10 березня 2010 року залишити без змін. 
		     Ухвала оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий М.А. Макарчук Судді:   А.О. Леванчук   
		  Л.М. Мазур   
		  А.В. Маляренко Г.В. Юровська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...