Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 32/382 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 02.03.2012. Забезпечено надання загального доступу: 02.03.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
			01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 
				 
					 
				
				УХВАЛА
			
			 
				Справа № 32/38215.02.12  
					 
						 
					
					·          
				
				·          скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №28549662 від 23.08.2011 р. як незаконної.
			
			 Представники Державної виконавчої служби та прокуратури проти задоволення судом скарги заперечували з огляду на відсутність у діях державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України порушень норм чинного законодавства.
			 Учасників виконавчого провадження було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, і судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для розгляду скарги на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом. Тому не з’явлення до судового засідання представника боржника 2 не перешкоджає розгляду скарги по суті заявлених вимог.
			 Розглянувши скаргу, мотиви її обґрунтування, вислухавши доводи представників стягувача та боржника, суд встановив, що скарга мотивована наступними обставинами, зокрема:
			 ·          постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2010 р. апеляційну скаргу Міністерства вугільної промисловості України задоволено частково, присуджено до стягнення з Міністерства вугільної промисловості України в доход Державного Бюджету України 11406, 15 грн. –державного мита за подання апеляційної скарги;
			·          31.08.2010 р. на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2010 р. видано наказ суду, який 29.07.2011 р. разом із заявою передано стягувачем на адресу Державної виконавчої служби для добровільного та примусового виконання;
			·          в той же час, постановою Вищого господарського суду України від 27.05.2010 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2010 р. в частині залишення без розгляду стягнення пені у сумі 283650 грн скасовано, в цій частині матеріали справи скеровано до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження. Таким чином, скаржник наполягає, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження №28549662 на підставі судового наказу на виконання постанови, яка була змінена постановою Вищого господарського суду України;
			·          крім того, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №28549662 винесена державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 23.08.2011 р., а направлена на адресу сторін лише 08.09.2011 р., що на думку скаржника, є порушенням вимог ч. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження";
			Надавши правову кваліфікацію діям учасників виконавчого провадження, правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах, дослідивши її фактичні обставини, пов’язані зі виконанням рішення суду, вислухавши доводи стягувача, суд дійшов висновку, що доводи викладені у скарзі є неправомірними, виходячи із наступного:
			 
			По-перше, законодавець визначає такі поняття як: дії та бездіяльність державної виконавчої служби, які обов’язково пов’язані з протиправною поведінкою. А саме, під діями слід розуміти - повноваження будь-якої посадової особи не здійснювати дії які суперечать закону. У той же час бездіяльність передбачає невиконання цією особою юридичних обов’язків здійснювати дії у межах закону.
			 Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 23.08.2011 р. відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду міста Києва у справі № 32/382 від 31.08.2010 р., виданого на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2010 р.
			 Постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2010 р. у справі №32/382 скасована постановою Вищого господарського суду України від 27.05.2010 р. в частині залишення без розгляду стягнення пені у сумі 283650 грн., і в цій частині направлена до Київського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження. Тобто, вказана постанова суду апеляційної інстанції скасована лише в частині залишення без розгляду пені, в іншій частині –постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2010 р. залишена без змін.
			 Таким чином, оскільки постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2010 р. в частині розподілу судових витрат, а саме стягнення з Міністерства вугільної промисловості України в доход Державного Бюджету України 11406, 15 грн. –державного мита за подання апеляційної скарги, залишена без змін, господарським судом міста Києва правомірно видано 31.08.2010 р. наказ на її виконання. 
			 Отже, посилання скаржника на порушення державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України вимог ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" є безпідставним.
			 По-друге, твердження скаржника щодо недотримання державним виконавцем передбаченого положеннями ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" порядку направлення постанови судом відхиляється, оскільки порушення строків направлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження на адресу боржника мають бути враховані державним виконавцем при вирішенні питання можливості добровільного виконання рішення боржником і стягнення виконавчого збору, і не є підставою для скасування такої постанови.
			 За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
			 Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Боржником не доведено, що у діях Державної виконавчої служби присутня противоправна поведінка. Навпаки, стягувач довів, що дії Державної виконавчої служби відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження»та приписам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
			 За такими обставинами, доводи боржника, зазначені у скарзі, слід визнати неправомірними. З урахуванням викладеного, у задоволенні скарги боржника у справі –Міністерства енергетики та вугільної промисловості України щодо визнання неправомірними дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України по відношенню до відкриття виконавчого провадження №28549662 та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №28549662 від 23.08.2011 р. як незаконної, слід відмовити, як необґрунтовано заявленої. 
			 На підставі викладеного, керуючись п. 9 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 5, 11, 17, 24, 37 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 42, 43, 86, 115, 121-11, 1212 ГПК України, суд
			 У Х В А Л И В:
			 1.          Доводи Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, викладені у скарзі, визнати неправомірними.
			 2.          У задоволенні скарги боржника у справі –Міністерства енергетики та вугільної промисловості України щодо визнання неправомірними дій державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України по відношенню до відкриття виконавчого провадження №28549662 та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №28549662 від 23.08.2011 р. як незаконної –відмовити.
			 
				 Суддя                                                             Ю.О.Підченко

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...