Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № К/9991/82539/11-С : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.03.2012. Забезпечено надання загального доступу: 05.03.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 П О С Т А Н О В А
		 І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 "09" лютого 2012 р. м. КиївК/9991/82539/11 
		Вищий адміністративний суд України у складі:
		 
			 
			головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), 
			суддівВасильченко Н. В., 
			Черпіцької Л. Т.,  
				 
			
			розглянувши в порядку письмового провадження засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Рівненської області від 25 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області про перерахунок пенсії,
			 встановив:
			 18 січня 2010 року ОСОБА_4 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області з позовом про визнання бездіяльності відповідача щодо перерахування пенсії та додаткової пенсії в розмірах, встановлених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та зобовязання відповідача провести відповідні перерахунки та виплати з 14 серпня 2007 року.
			Позивач зазначила, що вона є інвалідом внаслідок захворювання, повязаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому повинна отримувати основну та додаткову пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Посилаючись на те, що розмір призначеної і виплачуваної йому пенсії не відповідає розмірам, встановленим цим Законом, та на відмову відповідача привести його у відповідність з останніми, позивач просив визнати дії відповідача неправомірними і зобовязати його усунути зазначені порушення, провівши відповідні перерахунки.
			Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 02 березня 2010 року позов задоволено: зобовязано відповідача провести перерахунок позивачу пенсії з 14 серпня 2007 року.
			Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 25 червня 2010 року скасовано постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 02 березня 2010 року та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
			Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернулася з касаційною скаргою, в якій просила його скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
			В касаційній скарзі зроблено посилання на порушення судами норм матеріального права, зокрема ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
			Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.
			Відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.
			Судами встановлено, що позивач є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, повязаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
			Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області і одержує основну пенсію по інвалідності відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», додаткову пенсію згідно з ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
			Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
			За змістом ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІII групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
			Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у звязку з втратою годувальника, у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено звязок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності  6 мінімальних пенсій за віком.
			Таким чином вихідним критерієм обрахунку державної пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, яка згідно з ст. 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму визначеного законом для осіб, які втратили працездатність.
			Розрахунок пенсії позивачу відповідачем проведено, виходячи з установленого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654. 
			Положеннями вказаної постанови всупереч положень ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»Кабінет Міністрів України встановив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
			Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції правильно виходив з того, що, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
			Положення частини третьої ст. 28 Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат повязаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
			Таким чином висновки суду першої інстанції ґрунтуються на законі.
			Між тим, судом не враховано, що пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2008 року, внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»:
			текст ст. 50 Закону викладено у такій редакції: «Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність»;
			текст ст. 54 Закону викладено у такій редакції: «У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по I групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по I групі інвалідності - 160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по I групі інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам - 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
			Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційним положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
			Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
			Таким чином, виплата пенсії позивачу в період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року є безпідставною.
			Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
			ухвалив:
			Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
			Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 02 березня 2010 року та рішення Апеляційного суду Рівненської області від 25 червня 2010 року скасувати.
			Ухвалити нове рішення.
			Позов задовольнити частково.
			Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі Рівненської області здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною третьої ст. 28 Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за період з 14 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
			В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
			Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...