Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-17863/11/2670 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 20.02.2012. Зареєстровано: 06.03.2012. Забезпечено надання загального доступу: 06.03.2012.
Дата набрання законної сили: 24.02.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
			01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 
				 
			
			П О С Т А Н О В А
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			м. Київ
			18 січня 2012 року 16:45 № 2а-17863/11/2670
			 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Прокопюк В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
			 
			за позовомОСОБА_1  
			до Київський обласний військовий комісаріат  
			провизнання протиправною відмови у присвоєнні статусу учасника бойових дій та зобов'язання вчинити певні дії  
			встановив:
			Позивач, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив визнати відмову Київського обласного військового комісаріату від 16.03.2011 р. у присвоєнні позивачу статусу учасника бойових дій протиправною та зобовязати Київський обласний військовий комісаріат присвоїти позивачу статус учасника бойових дій з видачею посвідчення встановленого зразка.
			Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач під час проходження військової служби у складі в/ч 9790 прикордонних військ Закавказького прикордонного округу Радянської Армії у м. Нахічевань Нахічеванської АРСР Азербайджанської РСР залучався до виконання спеціальних завдань по охороні суспільного порядку в умовах надзвичайного стану, повязаних з масовими антисуспільними проявами на території Азербайджанської республіки, захисту мирного населення від націоналістичних угрупувань, охорони державного кордону, а тому звернувся до відповідача про визнання його учасником бойових дій. Проте, своїм рішенням комісія з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій при Київському обласному військовому комісаріаті відмовила позивачу у задоволенні його заяви. Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду і просив задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
			Відповідач позов не визнав. В своїх запереченнях проти позову стверджував про безпідставність позовних вимог, в звязку з чим просив суд у позові відмовити.
			Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне. 
			Як вбачається із матеріалів справи, 11.02.2011 року ОСОБА_1 звернувся до військового комісара Білоцерківського ОМВК з заявою про розгляд питання щодо визнання його учасником бойових дій, так як він проходив строкову службу на території республік Закавказзя в період з листопада 1989 року по листопад 1991 року в районах ведення бойових дій. Вказана заява була направлена до Київського ОВК.
			Відповідно до витягу із протоколу №5 від 16 березня 2011 року комісії Київського обласного військового комісаріату по визначенню статусу учасника бойових дій, рішенням останньої ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу учасника бойових дій з тих підстав, що до Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1994 р. №63, події на території Азербайджанської РСР (територія бувшого Радянського Союзу) не включені до переліку країн, що дають право на визначення статусу учасника бойових дій.
			Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Київського обласного військового комісаріату від 06 червня 2011 р. №2/1/1382.
			Відповідно до ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, зєднань, обєднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і мирний час.
			Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасниками бойових дій визнаються, зокрема, учасники бойових дій на території інших країн військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для виконання миротворчих місій або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії.
			Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.
			Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 р. № 63 затверджено Перелік держав і періодів бойових дій на їх території.
			Між тим, Азербайджанська РСР та період бойових дій, на які посилається позивач, не віднесені до даного Переліку.
			Посилання позивача на те, що згідно з цим Переліком до нього входять інші країни, бойові дії на території яких мали місце після грудня 1979 року, суд визнає необґрунтованими.
			Так, зі змісту примітки 6 до Переліку стосовно можливості визнання осіб учасниками бойових дій, якщо такі мали місце в інших країнах після грудня 1979 року та не названі у Переліку, вбачається, що її положення поширюються лише на військових фахівців, які направлялися Генеральним штабом Збройних Сил колишнього Союзу РСР у країни, на території яких велися бойові дії і пільги яким надавалися на підставі довідок 10 Головного управління Генерального штабу Збройних Сил СРСР про їх особисту участь у бойових діях.
			Доказів наявності у позивача зазначеної довідки суду не надано.
			До того ж, в наданій позивачем архівній довідці Федеральної Служби безпеки Російської Федерації від 08.02.2010 №21/59/К-11119, зазначено, зокрема, що в документальних матеріалах військової частини 9790 за період з 26 листопада 1989 року по 17 травня 1990 року і в документальних матеріалах військової частини 2038 за період з 22 травня 1990 року по 22 листопада 1991 року відомості щодо участі в бойових діях ОСОБА_1 не відображені. 
			Таким чином, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження його участі у бойових діях і територія Азербайджанської РСР не віднесена до Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, позивач не являється військовим фахівцем, який направлявся Генеральним штабом Збройних Сил колишнього СРСР у країни, на території яких велися бойові дії і пільги яким надавалися на підставі довідок 10 Головного управління Генерального штабу Збройних Сил СРСР про їх особисту участь у бойових діях, - підстав для задоволення позову суд не вбачає.
			Слід зазначити, що аналогічною викладеній є правова позиція Верховного Суду України, яка відображена в постановах від 18.05.2010 р. у справі №21-74 та від 03.10.2011 р. у справі №21-162а11 та позиція Вищого адміністративного суду України, відображена в ухвалах від 14.06.2011 р. у справі К-49256/09 та від 14.07.2011 р. у справі К-41711/10.
			Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
			Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
			Відповідач виконав покладений на нього частиною 2 статті 71 КАС України обовязок.
			Судові витрати, які підлягають стягненню у відповідності з ч. 2 ст. 94 КАС України відсутні.
			Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - 
			ПОСТАНОВИВ:
			 У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
			 
			Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
			Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
			 
			 
			 Суддя Т.І. Шейко

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...