Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 20/249 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.03.2012. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
			 
			 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
			01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 
				 
					 
				
				УХВАЛА
			
			 
				Справа № 20/24927.02.12  
					 
						 
					
					За позовомСуб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи 
				
				ОСОБА_1
			
			ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича компанія 
			"Невський проспект"
			Прозахист авторських прав та стягнення 1 390 536,00 грн. 
			Суддя Картавцева Ю.В.
			Представники сторін: 
			 
			від позивачаСПД ОСОБА_1 
			від відповідачане зявився  
				 
			
			СУТЬ СПОРУ:
			Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 (позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавнича компанія "Невський проспект" (відповідача) про стягнення 1 390 536,00 грн. компенсації за матеріальну шкоду та вилучення з продажу контрафактної книги "ІНФОРМАЦІЯ_1".
			Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2011 р. (суддя Палій В.В.) порушено провадження у справі № 20/249, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 15.11.2011 р.
			Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2011 р., на підставі ст.ст. 20, 86 господарського процесуального кодексу України, задоволено самовідвід судді Палія В.В., справу № 20/249 передано керівнику апарату суду для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.
			За розпорядженням В.о. керівника апарату господарського суду міста Києва від 03.11.2011 р. № 04-1/1329, у звязку із задоволенням самовідвіду судді Палія В.В. відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 02.11.2011 р. по справі № 20/249 був призначений повторний автоматичний розподіл даної справи.
			За результатами повторного автоматичного розподілу справу № 20/249 передано на розгляд судді Картавцевій Ю.В. 
			Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.11.2011 р. справу №20/249 прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 19.12.2011 р., зобов'язано позивача надати суду три примірники нотаріально засвідченого перекладу російською мовою цієї ухвали від 09.11.2011 р. у справі № 20/249 та позовної заяви з додатками в двох примірниках у строк до 30.11.2011 р. з метою направлення копії ухвали господарського суду міста Києва від 09.11.2011 р. у справі № 20/249 та копії позовної заяви з додатками для вручення відповідачу в порядку, передбаченому ст. 5 Угоди про порядок вирішення спорів повязаних із здійсненням господарської діяльності через Арбітражний суд Санкт-Петербурга і Ленінградської області (191015, Санкт-Петербург, Суворовский проспект д.50-52).
			01.12.2011р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва позивач надав додаткові документи на виконання вимог ухвали суду від 09.11.2011 р. Зокрема, позивач надав належним чином (нотаріально) засвідчені переклади на російську мову копії ухвали господарського суду міста Києва від 09.11.2011 р. у справі № 20/249 у трьох примірниках та позовну заяву з додатками в двох примірниках для вручення відповідачу в порядку, передбаченому Угодою про порядок вирішення спорів, повязаних із здійсненням господарської діяльності 1992 р.,учасниками якої є Україна та Росія (дата підписання Україною 20.03.1992 р., та набрала чинності для України 19.12.1992 р.).
			Як вбачається з матеріалів позовної заяви, відповідач по справі є нерезидентом. Інформація про наявність представництва позивача на території України відсутня.
			З матеріалів наданих позивачем вбачається, що адреса реєстрації відповідача наступна: 198095, Российская Федерация, г. Санкт-Петербург, ул. Маршала Говорова, д.29.
			Відповідно до статті 125 ГПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. 
			Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
			За таких обставин про розгляд справи відповідача належить повідомляти в порядку, передбаченому міжнародним договором.
			Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (дата прийняття: 15.11.1965 р., дата набуття чинності: 01.12.2001 р.), учасниками якої є Україна та Росія, передбачено певний порядок вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах через визначені Державою Учасницею відповідні Центральні Органи з метою доведення до відома їх одержувачів у належний строк.
			Відповідно до ст. 1 Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.
			Ст. 11 даної Конвенції встановлено, що Конвенція не забороняє двом чи більше Договірним державам домовлятися про встановлення з метою вручення судових документів інших шляхів передачі ніж ті, які передбачені в попередніх статтях і зокрема безпосередніх зносин їх відповідними органами.
			Особливий порядок надання правової допомоги встановлено Угодою про порядок вирішення спорів, повязаних із здійсненням господарської діяльності 1992 р.,учасниками якої є Україна та Росія (дата підписання Україною 20.03.1992 р., та набрала чинності для України 19.12.1992 р.).
			Відповідно до статті 5 вказаної Угоди компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов'язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування Сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.
			На виконання вимог ухвали від 09.11.11р. у справі № 20/249 судом направлено копію ухвали господарського суду міста Києва від 09.11.2011 р. у справі № 20/249 та копії позовної заяви з додатками для вручення відповідачу в порядку, передбаченому ст. 5 Угоди про порядок вирішення спорів повязаних із здійсненням господарської діяльності через Арбітражний суд Санкт-Петербурга і Ленінградської області (191015, Санкт-Петербург, Суворовский проспект д.50-52).
			В судовому засіданні 19.12.2011 р. позивач надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
			Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 09.11.2011 р. не виконав. 
			Станом на 19.12.2011 р. відповіді від компетентного суду (Арбітражний суд Санкт-Петербурга і Ленінградської області) щодо вручення відповідачу судових документів, до господарського суду міста Києва не надходило. 
			Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків розгляд справи, вразі незявлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, неподання витребуваних доказів. 
			Відповідно до ч. 3 статті 4 ГПК України, якщо в міжнародних договорах України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
			Згідно до ст. 3 Закону України "Про міжнародне приватне право" якщо міжнародним договором України передбачено інші правила ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору. 
			Відповідно до статті 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (дата прийняття: 15.11.1965 р., дата набуття чинності: 01.12.2001 р.), якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території, документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту. 
			Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави. 
			За таких обставин, в звязку із незявленням відповідача в судове засідання 19.12.2011 р., відсутністю доказів вручення відповідачу судових документів, з метою належного повідомлення відповідача, у порядку виконання судового доручення у відповідності до Угоди про порядок вирішення спорів, повязаних із здійсненням господарської діяльності 1992 р. через Арбитражный суд Санкт-Петербурга и Ленинградской области (191015, Санкт-Петербург, Суворовский проспект, д.50-52), розгляд справи відкладено на 27.02.2012 р.
			На виконання вимог ухвали від 19.12.2011 р. у справі № 20/249 судом направлено копію ухвали господарського суду міста Києва від 19.12.2011 р. у справі № 20/249 для вручення відповідачу в порядку, передбаченому ст. 5 Угоди про порядок вирішення спорів повязаних із здійсненням господарської діяльності через Арбітражний суд Санкт-Петербурга і Ленінградської області (191015, Санкт-Петербург, Суворовский проспект д.50-52).
			20.02.2012 р. відділом діловодства суду отримано від Арбітражного суду Санкт-Петербурга і Ленінградської області документи на виконання судового доручення, зокрема телеграму от 27.12.2011 г., Определение от 10.01.2012 г., з яких вбачається, що на виконання судового доручення, відповідача ТОВ "Видавнича компанія "Невський проспект" було повідомлено про судове засідання 10.01.2012 р., що підтверджується телеграмою № 4227 від 27.12.2011 р. Однак представник відповідача в судове засідання 10.01.2012 р. не з'явився, а тому, у відповідності до п. 2 ст. 74 Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації, судове доручення господарського суду м. Києва не виконане та повертається без виконання.
			Представник відповідача в судове засідання 27.02.2012 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
			Проаналізувавши матеріали справи та пояснення позивача, суд приходить до висновку про те, що провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України підлягає припиненню з огляду на таке.
			Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Видавнича компанія "Невський проспект" 1 390 536,00 грн. компенсації за матеріальну шкоду та вилучення з продажу контрафактної книги "ІНФОРМАЦІЯ_1".
			Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що на підставі Угоди від 01.11.2002 р., укладеної між компанією "Foreign Languages Press" (володільцем майнових прав автора) та позивачем, останній набув виключних майнових прав на використання шляхом перекладу, видавництва та продажу твору ІНФОРМАЦІЯ_3. Позивач реалізував набуті за вищевказаною угодою права шляхом перекладу книги ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, її видання під псевдонімом Цзи Хуа та продажу. Однак у березні 2003 р. відповідач здійснив видання книги "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка є перекладом книги ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, чим порушив ексклюзивні права позивача на переклад, видавництво та продаж вказаної книги. Відповідач через свої представництва в м. Києві та через Інтернет-сайти здійснює продаж виданої з порушенням авторських прав позивача книги "ІНФОРМАЦІЯ_1", чим завдано позивачу збитків.
			Таким чином, підставою для заявлення позивачем вимоги про стягнення з ТОВ "Видавнича компанія "Невський проспект" компенсації за матеріальну шкоду та вилучення з продажу контрафактної книги "ІНФОРМАЦІЯ_1" є те, що відповідач порушує його авторські права, оскільки опосередковано розповсюджує через фірми (сайти), що зазначені в якості представництв відповідача, зокрема інформація розміщена на сайтах www. chaconne.ru, www. atlant-shop.com., контрафактну книгу "ІНФОРМАЦІЯ_1", яка є перекладом книги, виключні права на яку були передані позивачу.
			Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій України" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
			Відповідно до п. “г” ст. 4 Угоди про порядок вирішення спорів, повязаних із здійсненням господарської діяльності, компетентний суд держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав має право розглядати зазначені в статті 1 цієї Угоди спори, якщо на території цієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав ... мала місце дія або інша обставина, що стала основою для вимог щодо відшкодування шкоди. 
			Ст. 16 ГПК України визначено, що справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення.
			Оскільки, предметом позову в даній справі є вимоги про вилучення з продажу контрафактної продукції, стягнення з відповідача компенсації за порушення авторських прав СПД ОСОБА_1, тобто немайнові та матеріально-правові вимоги, що виникли в результаті ймовірного порушення майнових прав позивача на об'єкт інтелектуальної власності, підсудність справи повинна визначатися за правилами виключної підсудності справ у спорах, пов'язаних із захистом права на об'єкти інтелектуальної власності, що наведені у частині другій статті 16 ГПК України, а саме - за місцем вчинення правопорушення.
			З позовної заяви вбачається, що дією, яку позивач вважає основою для відшкодування шкоди, є опосередковане розповсюдження відповідачем книги "ІНФОРМАЦІЯ_1". Наведене підтверджується наступними твердженнями позивача: "с сайтов www. chaconne.ru, www. atlant-shop.com. через интернет предлагаєтся в Киеве книга "ІНФОРМАЦІЯ_1", автор ОСОБА_3, издательство "Невский проспект" (абз. 3 арк. 1 позовної заяви). Крім того, позивач стверджує, що книга "ІНФОРМАЦІЯ_1" безпосередньо продавалась в Києві, зокрема СПД ОСОБА_2 та видавництвом "Софія", про що свідчить довідка СПД - фізичної особи ОСОБА_2 та роздруківка пропозиції книги "Софією".
			Відповідно до ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права", порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є зокрема розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі.
			Згідно ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав - будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об'єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об'єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором;
			З наданих суду доказів вбачається наступне.
			На сторінці 254 книги ОСОБА_4 "ІНФОРМАЦІЯ_2", що опублікована видавничою компанією "Невський проспект", пропонується купити книги даного видавництва через фірми, що вказані як представники видавництва. Зокрема з сайтів www. chaconne.ru, www. atlant-shop.com. через інтернет пропонується книга "ІНФОРМАЦІЯ_1", автор ОСОБА_3, видавництво "Невський проспект".
			Таким чином, з даних доказів вбачається, що видавнича компанія "Невський проспект" опосередковано через своїх представників в м. Самара пропонує книгу "ІНФОРМАЦІЯ_1", автор ОСОБА_3, видавництво "Невський проспект".
			Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що можливе порушення авторського права позивача, а саме у вигляді розповсюдження книги "ІНФОРМАЦІЯ_1", автор ОСОБА_3, в розумінні ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", відбувалось на території іноземної держави, оскільки зазначене позивачем представництво відповідача пропонувало вказану книгу в м. Самара Російської Федерації.
			Також, позивач не надав суду доказів, які б підтверджували факт того, що СПД- фізична особа ОСОБА_2 являється офіційним представником відповідача у м. Києві.
			До того ж слід зазначити, що надані позивачем в якості доказів роздруківки із сайтів www. chaconne.ru, www. atlant-shop.com., на якому книга "ІНФОРМАЦІЯ_1" пропонується до продажу, не доводять того, що розповсюдження книги "ІНФОРМАЦІЯ_1” здійснюється саме відповідачем. 
			На підставі оцінки наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності судом встановлено, що дії відповідача, які стали підставою для вимог позивача за заявленим позовом (тобто дії відповідача по розповсюдженню книги "ІНФОРМАЦІЯ_1"), мали місце на території Російської Федерації, а тому оскільки розповсюдження спірного твору було здійснено поза межами України, спір у справі № 20/249 слід визнати таким, що не підлягає вирішенню в господарських судах України.
			Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
			За таких обставин, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд, -
			 УХВАЛИВ:
			 1.Припинити провадження у справі № 20/249.
			2.Ця ухвала може бути оскаржена в установленому законодавством порядку.
			 
			 
				 Суддя 
					 Ю.В. Картавцева

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...