АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ЗАКАРПАТСЬКОЇ
ОБЛАСТІ
_______
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2006 року м. Ужгород
Апеляційний суд
Закарпатської області в складі:
головуючого - судді - Стана І.В., суддів - Машкаринця М.М.
Симаченко Л.І., за участю прокурора - Кураха Ю.М., засудженого ОСОБА_1., розглянув у відкритому судовому
засіданні кримінальну справу за апеляціями, які подали прокурор м. Ужгорода та
засуджений ОСОБА_1 на вирок
Ужгородського міськрайонного суду від 01
березня 2006 року,
яким
ОСОБА_1,
уродженець та мешканець АДРЕСА_1і, гр.
України, українець, з середньою освітою, не працював, не одружений,
судимий 19 жовтня 2005 року
Ужгородським міськрайонним судом за ст. ст. 185 ч. З, 190
ч. 2 із
застосуванням ст. ст. 70,
71 КК України на три роки позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком
два роки,
засуджений за ст. 186 ч. 2 КК України на
чотири роки позбавлення волі, а за ст. 190
ч. 2 КК
України на два роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за
сукупністю вчинених злочинів ОСОБА_1призначено чотири роки позбавлення волі, а
із застосуванням ст. 71 КК
України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано частину не
відбутого за вироком Ужгородського міськрайонного суду від 19 жовтня 2005 року у вигляді
одного року позбавлення волі й остаточно до відбуття призначено п'ять років
позбавлення волі.
Запобіжний захід
щодо ОСОБА_1. залишено попередній -
тримання під вартою, а строк відбуття покарання визначено рахувати з 12 листопада 2005 року.
Згідно вироку, ОСОБА_1 визнаний
винуватим і засуджений за вчинені злочини при таких обставинах.
29 жовтня 2005 року приблизно о
16 -й годині ОСОБА_1, знаходячись у
АДРЕСА_2, зловживаючи
довірою, ввів в оману гр. ОСОБА_2. та заволодів належним йому мобільним
телефоном марки «Самсунг X 600»
вартістю 640 гривень,
в якому була картка мобільного оператора «Джинс» вартістю 30 гривень, - всього майном на
загальну
Справа: № 11-589
Категорія:
ст.198 кк
України
Головуючий у першій інстанції: Микуляк
П.П.
Доповідач: Стан
І.В.
суму 670 гривень. Заволодівши телефоном ОСОБА_1 зайшов у під'їзд
будинку і зник з місця події.
10 листопада 2005 року приблизно о
15 -й годині 15 хвилин ОСОБА_1, знаходячись біля
будинку АДРЕСА_3
повторно, умисно, відкрито, без застосування насильства, яке не є небезпечним
для життя та здоров'я, викрав належний потерпілій ОСОБА_4. мобільний телефон
марки «Самсунг А- 800», в якому
була картка мобільного оператора «ЮМС», -
всього майном на загальну суму 1200
гривень.
12 листопада 2005 року приблизно о
12 -й годині ОСОБА_1, перебуваючи в
АДРЕСА_2, зловживаючи
довірою, ввівши в оману гр. ОСОБА_5., заволодів
належним йому мобільним телефоном марки «Сіменс А-65» вартістю 480 гривень, в якому була картка мобільного оператора «ЮМС» вартістю 50 гривень, - всього майном на
загальну суму 530 гривень.
Заволодівши телефоном ОСОБА_1
зайшов у під'їзд будинку і зник з місця події. ОСОБА_1, заволодівши
мобільними телефонами потерпілих ОСОБА_2. та ОСОБА_5., продав їх, а
одержані кошти використав для власних потреб.
В АПЕЛЯЦІЯХ :
- прокурор м. Ужгорода вказує про те, що суд першої
інстанції необгрунтовано визнав
обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1. вчинення ним злочину повторно,
оскільки
кваліфікував його дії за ст. ст. 186
ч. 2, 190 ч. 2 КК України за
ознакою повторність.
Просить вирок
суду змінити, - виключити
з нього посилання на повторність, як обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_1.
- засуджений ОСОБА_1
в апеляції вказує про те, що мобільним телефоном потерпілої
ОСОБА_4. заволодів шляхом обману. Заволодівши телефоном зник з місця події.
Просить
вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії за вказаним епізодом із ч. 2 ст. 186 КК України
на ч. 2 ст. 190 КК України та
пом'якшити покарання.
Іншими учасниками процесу апеляція на вирок суду не
подавалась.
Заслухавши
доповідь судді апеляційного суду про суть вироку, повідомлення про те, ким і в
якому обсязі він оскаржений, основні доводи апеляцій, пояснення прокурора, який
просив відхилити доводи апеляції засудженого ОСОБА_1. та задовольнити апеляцію,
яку подав прокурор м. Ужгорода, пояснення засудженого ОСОБА_1., який підтримав
доводи поданої ним апеляції, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
вважає, що підстав для задоволення апеляції, яку подав засуджений ОСОБА_1 не має, що
апеляція, яку подав прокурор м. Ужгорода підлягає до задоволення.
Вина ОСОБА_1. у
вчиненні злочинів, за які його засуджено -
за епізодами заволодіння майном потерпілих ОСОБА_2. та ОСОБА_5.
підтверджується сукупністю зібраних по справі, перевірених у судовому засіданні
та наведених у вироку доказів і така, як засудженим так і прокурором, не
оспорюється.
Доводи апеляції
про те, що ОСОБА_1 майном
потерпілої ОСОБА_4. заволодів шляхом обману й перекваліфікацію за даним
епізодом його дій зі ст. 186
ч. 2 КК
України на ст. 190 ч. 2 КК України
колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Так, з вироку
суду й протоколу судового засідання вбачається, що під час розгляду судом першої інстанції справи потерпіла ОСОБА_4.
давала послідовні показання про те, що 10 листопада 2005
року приблизно о 15 -й
годині 15 хвилин ОСОБА_1, знаходячись біля
будинку АДРЕСА_3
відкрито, без застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та
здоров'я, викрав належний їй мобільний телефон марки «Самсунг А- 800», в якому була
картка мобільного оператора «ЮМС». Унаслідок цих дій ОСОБА_1. їй заподіяна
матеріальна шкода загальну суму 1200
гривень.
З перевірених у судовому засіданні показань, які ОСОБА_1 давав під час
досудового
слідства в якості підозрюваного та обвинуваченого
вбачається, що він відкрито, без
застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та
здоров'я, викрав у потерпілої
ОСОБА_4. мобільний телефон. _
у справі відсутні які-небудь дані
про те, що у потерпілої ОСОБА_4. були підстави для обмови ОСОБА_1., що її
показання є обмовою й на такі, як під час досудового слідства, розгляду справи
судом першої інстанції та апеляційним судом, не вказував ОСОБА_1, а також дані про
те, що під час досудового слідства ОСОБА_1
обмовив себе у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 186
КК України злочину.
Окрім цього,
колегія суддів вважає, що окремі неточності в показаннях потерпілої ОСОБА_4.,
на які посилається ОСОБА_1 в
апеляції, не впливають на повноту й зміст її показань, а також на законність та
обгрунтованість вироку.
Таким чином,
колегія суддів вважає, що вищенаведені докази підтверджують вину ОСОБА_1. у
відкритому заволодінні майном потерпілої ОСОБА_4., вчиненому повторно, а доводи
апеляції про перекваліфікацію цих дій відхиляє.
Дії засудженого
ОСОБА_1. за ст. ст. 186 ч. 2, 190 ч. 2 КК України
кваліфіковані правильно.
Перевіркою
справи в апеляційному порядку не виявлено порушень вимог
кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування вироку і направлення
справи на новий судовий розгляд або на додаткове розслідування.
Покарання
ОСОБА_1призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня суспільної небезпечності
вчиненого злочину, даних про його особу, в тому числі з урахуванням того, що ОСОБА_1 злочин учинив
під час іспитового строку встановленого йому 19 жовтня 2005
року згідно вироку Ужгородського міськрайонного суду, в межах санкції ст.
ст. 186 ч. 2,190 ч. 2 КК України.
Доводи апеляції
прокурора м. Ужгорода про те, що суд першої інстанції необгрунтовано визнав
обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1. вчинення ним злочину повторно,
колегія суддів задовольняє, оскільки суд кваліфікував дії ОСОБА_1. за ст. ст. 186 ч. 2, 190 ч. 2 КК України за
ознакою повторність та оскільки у відповідності до вимог ст. 67 КК України не
може, бути визнана обставиною, що обтяжує покарання засудженого будь-яка з
ознак, передбачена в особливій частині кримінального кодексу України, за якою
кваліфікуються його дії.
З урахуванням
наведеного, колегія суддів не знаходить підстав для пом'якшення засудженому
ОСОБА_1покарання.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
апеляцію, яку
подав прокурор м. Ужгорода задовольнити, а апеляцію засудженого ОСОБА_1.
залишити без задоволення.
З вироку
Ужгородського міськрайонного суду від 01
березня 2006 року
щодо засудженогоОСОБА_1 виключити посилання на повторність, як обставину, що
обтяжує його покарання.
В решті цей вирок залишити без
зміни.