Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-5663/11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.03.2012. Забезпечено надання загального доступу: 14.03.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 2а-5663/11
		2-а/522/30/12
		 
		 
		  
		 
		 ПОСТАНОВА
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 1 березня 2012 року
		 
		Калінінській районний суд м. Донецька в Донецькій області в складі:
		 головуючої судді - Токарєвої Н.М.,
		при секретарі - Даткової К.В.,
		за участю позивача - ОСОБА_1,
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Калінінської районної ради м. Донецька "Про стягнення одноразової компенсації сім'ям, які втратили годувальника з числа осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на ЧАЕС",-
		  ВСТАНОВИВ:
		 Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці і соціального захисту населення Калінінської районної ради м. Донецька "Про стягнення одноразової компенсації сім'ям, які втратили годувальника з числа осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на ЧАЕС", у відповідності із ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона має статус «Дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи»та має право на виплату одноразової компенсації сім'ям, які втратили годувальника, із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації на ЧАЕС, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою в розмірі 60 мінімальних заробітних плат, так як її чловік ОСОБА_2, за життя мав статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії 1 групи та ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Захворювання, яке призвело до смерті її чоловіка, пов'язане з виконанням обов'язків при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
		Позивач з заявою зверталась до відповідача з приводу виплати одноразової допомоги, їй була нарахована, але не виплачена допомога в розмірі 7586 грн.. Позивач просила зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй одноразову компенсацію в розмірі 60 мінімальних заробітних плат, згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку із втратою годувальника.
		В судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги та просила задовольнити.
		Представник відповідача Управління праці і соціального захисту населення Калінінської районної ради м. Донецька - в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у їх відсутність. Надали до суду заперечення щодо позовних вимог, зазначивши, що позивач перебуває на обліку в управлінні, як вдова, постраждалого внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, згідно ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на одноразову компенсацію в розмірі 60 мінімальних заробітних плат. Позивачу була нарахована, але не виплачена компенсація в розмірі 7586 грн., у зв»язку із відсутністю фінансування. Вважали позов необґрунтованим та просили відмовити у задоволені позову.
		Розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд вважає, що позов частково обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 чоловік позивача був особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідом 1 групи, з захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією довідки. Згідно експертного висновку № 260 вд 01.11.2011 года захворювання, що призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, пов'язане з виконанням обов'язків з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській.
		29..11.2011 року позивач звернулась до УПСЗН в Калінінському районі м. Донецька з заявою про виплату одноразової компенсації, а 05.12.2011 року отримала відповідь про нарахування їй компенсації в сумі 7586 гривень на підставі ПКМУ від 20.04.2007 року № 649.
		Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначені Законом „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, оскільки відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоровя довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
		Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення п.28 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 01.01.2008 року були внесені зміни до закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, і до статті 48.
		Конституційний Суд України, неодноразово розглядаючи проблему пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об»єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
		Згідно ст.. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах:
		інвалідам I групи - 60 мінімальних заробітних плат;
		інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат;
		інвалідам III групи - 30 мінімальних заробітних плат;
		дітям-інвалідам - 10 мінімальних заробітних плат;
		сім'ям, які втратили годувальника, - 60 мінімальних 
			заробітних плат;
		
		батькам померлого - 30 мінімальних заробітних плат.
		 У разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях.
		 Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.
		 Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»розмір мінімальної заробітної плати з 1.07.2010 року встановлений 960 гривень, та діяв на час смерті чоловіка позивача.
		Суд здійснюючи розгляд даної справи виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина України, включаючи і право на виплату одноразової компенсації, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобовязань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як стаття 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу Адміністративного судочинства України.
		З матеріалів справи вбачається, що позивачу було відмовлено в виплаті компенсації, згідно відповіді від 05.12.2011 року. Саме з цього часу позивачу стало відомо про її порушене право, та вона звернулась до суду 14.12.2011 року, тому суд вважає, що строк звернення до суду позивачем не був пропущений.
		Таким чином, оцінюючи наведені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що дії Управління праці і соціального захисту населення Калінінської районної в м. Донецьку ради в частині не нарахування та невиплати позивачу одноразової компенсації, в зв»язку із втратою годувальника, у відповідності зі ст. 48 пенсії „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” неправомірні та вважає за необхідне зобов»язати відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату різниці одноразової компенсації, у зв»язку із втратою годувальника, виходячи із 60 розмірів мінімальної заробітної плати на час смерті годувальника.
		Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, а позивач при зверненні до суду звільняться від сплати судового збору, суд вважає можливим, у відповідності зі ст. 88 КАС України, звільнити відповідача від сплати судових витрат на користь держави, віднести витрати за рахунок держави.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 10, 11, 69, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		  П О С Т А Н О В И В:
		  Позов ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Калінінської районної ради м. Донецька "Про стягнення одноразової компенсації сім'ям, які втратили годувальника з числа осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на ЧАЕС" - задовольнити.
		 Зобов'язати Управління праці і соціального захисту населення Калінінської районної ради м. Донецька провести перерахунок та виплату одноразової компенсації ОСОБА_1, в зв'язку із втратою годувальника, із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у відповідності зі ст.. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із 60 розмірів мінімальної заробітної плати, встановлених на час смерті годувальника. 
		 
		 Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Калінінський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду. 
		  
			 Суддя Токарєва Н.М.
		
		 
			  01.03.2012

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...