Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-5089/11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.03.2012. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		2-а-5089/11
		 ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 30 січня 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі: 
		головуючого - судді Орєхова О.І.,
		при секретарі Фуковській Г.Л., Шендері Л.І., Кобець А.І., Лисенко Л.В.,
		за участю позивача ОСОБА_1,
		представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
		представників відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -
		 ВСТАНОВИВ:
		 Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ворошиловського районного суду м. Донецька з адмінінстративним позовом до Донецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, посилаючись на наступні обставини.
		15.04.2011 р. відповідач прийняв рішення про ліквідацію Донецької загальноосвітньої школи № 111.
		В зазначеній школі в 4 класі навчається її неповнолітня дитина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, права якої порушенні оскарженим рішенням. Зокрема конституційні права на освіту та безпеку. Відповідно до ч. 2 ст. 156 Сімейного кодексу України батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про загальну середню освіту»батьки або особи, які їх замінюють, мають право вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей, захищати законні інтереси дітей.
		Підставами скасування оскаржуваного рішення є його протиправність та невідповідність вимогам Законів України, якими регулюються спірні правовідносини. Нормативно-правові акти, на які посилається відповідач не надають йому право приймати рішення про ліквідацію навчально-виховних закладів з огляду на наступне.
		Пункт 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відноситься до переліку його повноважень. Однак, порядок та підстави здійснення владних повноважень віднесених законом до компетенції відповідача регулюється іншими спеціальним Законами України та актами Кабінету Міністрів України в галузі освіти. Саме ці правові норми, на які посилається відповідач в оскаржуваних рішеннях, не надають йому право приймати рішення про ліквідацію шкіл.
		Так, ч. 4 ст. 18 Закону України «Про освіту»встановлено, що потреба в навчальних закладах, заснованих на комунальній власності, визначається місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
		Зазначена стаття називається Умови створення навчальних закладів. Тому повноваження відповідача щодо визначення потреби в навчальних закладах стосується лише їх створення. Питання ліквідації навчальних закладів на законодавчому рівні врегульовано ч. 6 ст. 11 Закону України «Про загальну середню освіту», якою встановлено, що реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів проводяться у порядку, встановленому законодавством України.
		Частиною 4 ст. 18 Закону України «Про освіту»передбачено, що Порядок створення, реорганізації та ліквідації навчальних закладів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Таким чином, Відповідач не мав право приймати рішення про ліквідацію шкіл, без врахування вимог закону щодо порядку ліквідації, котрий чітко визначає осіб, яким надане таке право.
		Відповідно до п. 8 Положення «Про порядок створення, реорганізації і ліквідації навчально-виховних закладів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 р. № 228 ліквідація навчально-виховних закладів провадиться засновниками або органами, за рішенням яких їх створено, в порядку, встановленому чинним законодавством.
		Відповідач не є, ані засновником, ані органом за рішенням якого створені школи, що підлягають ліквідації, ані його правонаступником. Оскільки п. 5 ст. 6 та п. З ст. 7 Закону СРСР від от 19.07.1973 про «Про затвердження основ законодавства союзу РСР і союзних республік про народну освіту»організація, реорганізація й ліквідація вищих навчальних закладів, а також середніх спеціальних, професійно-технічних навчальних закладів, загальноосвітніх шкіл віднесена до компетенції вищих органів державної влади та управління в галузі народного господарства союзного або республіканського підпорядкування.
		Сталінська обласна рада депутатів трудящих, потім Донецька міська рада народних депутатів, правонаступником яких є відповідач, до вищих органів державної влади та управління УРСР не відносились.
		Відповідно до ч. 2 ст. 72 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Згідно даного припису процесуального закону обов'язок доказування тієї обставини, що Донецька міська рада є засновником або органом, за рішенням якого створені спірні школи, покладений на відповідача.
		Крім того, оскаржуваними рішеннями порушується конституційне право громадян на освіту.
		Частиною 2 ст. 53 Конституції України встановлено: Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно - технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
		Рішенням Конституційного Суду України від 4 березня 2004 року № 5-рп/2004 дана конституційна норма розтлумачена так - доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту на принципах рівності, визначених статтею 24 Конституції України ( 254к/96-ВР ), означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права.
		Оскарженим рішенням про закриття школи відповідач, як орган державної влади руйнує можливості для реалізації права на освіту. За даних обставин, ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачає, що відповідач зобов'язаний діяти у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України.
		Ліквідація школи не є конституційним способом створення можливості для реалізації права на освіту.
		Така можливість створюється шляхом відкриття нових шкіл.
		Таким чином, оскаржуване рішення суперечить вищезазначеним правовим нормам Конституції України.
		Відповідно до ч. 1 ст. З Закону України «Про освіту»громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров'я, місця проживання та інших обставин. Це право забезпечується: розгалуженою мережею навчальних закладів, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти.
		Закриття шкіл всупереч зазначеній нормі звужує мережу навчальних закладів, чим порушує право на освіту не тільки тих громадян, що зараз навчаються у спірних школах, але і тих дітей, що мають піти до школи у наступні роки.
		Загально відомим є той факт, що чисельність міського населення м. Донецьку зростає, будуються нові будинки та житлові квартали, тому ліквідація шкіл в обласному центрі здійснюється не в інтересах його мешканців.
		Крім того, Президент України В. Ф. Янукович поставив мету перед державою досягти чисельності населення України 50 мільйонів в 2020 році.
		За таких обставин ліквідація шкіл є не тільки протиправною, але і недоцільною. Оскільки витрати на відкриття нової школи будуть на багато більшими ніж економія коштів.
		Просила суд визнати протиправним і скасувати рішення Донецької міської ради від 15.04.2011 року про ліквідацію Донецької загальноосвітньої школи № 111 ( а. с. 2-3 том справи 1 ).
		22.08.2011 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про збільшення позовних вимог, в яких посилалася на наступне.
		15 квітня 2011 року Відповідачем, не зважаючи на протести батьків та вчителів Донецької загальноосвітньої школи 1-3 ступенів №111, було розглянуто клопотання Петровської районної у м. Донецьку ради від 31 березня 2011 року № 01-255 та винесено окаржуване рішення.
		Оскаржуваним рішенням було вирішено ліквідувати Донецьку загальноосвітню школу 1-3 ступенів № 111 Донецької міської ради Донецької області.
		Крім того, оскаржуваним рішенням було затверджено склад ліквідаційної комісії Донецької загальноосвітньої школи 1-3 ступенів №111 у складі: ОСОБА_9; ОСОБА_10; ОСОБА_11; ОСОБА_12; ОСОБА_13
		На її думку, оскаржуване рішення було прийнято Відповідачем з грубим порушенням чинного законодавства України, є незаконним та таким, що порушує основні конституційні права дітей на освіту, вибір навчального закладу та належні умови здобуття освіти, а дії Донецької міської ради щодо ліквідації навчального закладу освіти -протиправними.
		Внаслідок винесення оскаржуваного рішення Відповідачем грубо порушено норми Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою Верхової ради України 27.02.1991 року (надалі - Конвенція), щодо першочергового забезпечення інтересів дитини всіма державними та приватними установами при прийнятті ними рішень.
		Так, згідно статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального убезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
		Відповідно до статті 28 Конвенції держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема: вводять безплатну й обов'язкову початкову освіту; сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей та вживають таких заходів, як введення безплатної освіти та надання у випадку необхідності фінансової допомоги; забезпечують доступність інформації і матеріалів у галузі освіти й професійної підготовки для всіх дітей; вживають заходів для сприяння регулярному відвіданню шкіл і зниженню кількості учнів, які залишили школу.
		Однак, приймаючи оскаржуване рішення, Донецька міська рада не врахувала інтереси дітей, які проживають у Петровському районі міста Донецька та не вжила заходів, направлених на доступність середньої освіти для всіх дітей.
		Додатково, необхідно зауважити, що у відповідності до Декларації цілей та завдань 
			бюджету на 2011 рік (Бюджетна декларація), затвердженої постановою Кабінету 
				міністрів України від 19 квітня 2010 p. N 315 (надалі - Бюджетна декларація) проект 
					державного бюджету України на 2011 рік повинен формуватися на реалістичних 
						макропоказниках економічного і соціального розвитку держави з урахуванням зміни податкової бази шляхом ліквідації адміністративних перешкод розвитку бізнесу та з одночасним залученням ресурсів і відповідати таким цілям створення сприятливих умов для розвитку виробництва, стимулювання сталої економічної і соціальної розбудови держави.
					
					У відповідності до пункту 54 Бюджетної декларації для зазначених цілей необхідним є початок роботи з оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня, в яких кількість учнів менш як 10, загальноосвітніх навчальних закладів І - II ступеня, в яких кількість учнів менш як 40, загальноосвітніх навчальних закладів І - III ступеня, в яких кількість учнів менш як 100, та організація підвезення учнів до навчальних закладів.
				
				Слід наголосити, що станом на дату прийняття оскаржуваного рішення в школі навчалось 229 учнів, що вдвічі перевищує мінімальний рівень, встановлений Бюджетною класифікацією.
			
			Отже, прийняття Донецькою міською радою оскаржуваного рішення не тільки суперечить нормам міжнародної Конвенції, а й вимогам щодо оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів.
		
		Крім того, слід зазначити, що оскаржуване рішення було прийняте з порушенням 
			процедури, оскільки воно приймалось за відсутності представників ініціативної групи батьків та 
				без жодних на те аргументованих підстав щодо доцільності ліквідації школи.
			
			Пропозиції щодо ліквідації школи на профільній комісії з питань освіти Міської ради не обговорювались, зустрічей міського керівництва та обговорення з батьками учнів шкіл та вчителями аргументів на користь ліквідації шкіл не відбувалось.
		
		Вказані дії суперечать положенням чинного законодавства, викладеним нижче.
		Відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
		Законом України «Про загальну середню освіту»передбачено, що основним завданням законодавства України про загальну середню освіту є забезпечення права громадян на доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти (стаття 2).
		Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про освіту»місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування здійснюють державну політику в галузі освіти і в межах їх компетенції, у тому числі, забезпечують розвиток мережі навчальних закладів та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази, господарське обслуговування та здійснюють соціальний захист працівників освіти, дітей, учнівської і студентської молоді, створюють умови для їх виховання, навчання і роботи відповідно до нормативів матеріально-технічного та фінансового забезпечення.
		Крім того, Указом Президента України «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні»№ 926/2010 від 30 вересня 2010 року 2011 рік оголошено в Україні роком освіти та інформаційного суспільства згідно з яким закріплено здійснити комплекс заходів із забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні.
		Тобто, не зважаючи на вищезазначені норми законодавства України про освіту та те, що згідно Указу Президента України 2011 рік оголошено в Україні роком освіти та інформаційного суспільства, Донецька міська рада прийняла рішення про ліквідацію школи без посилання на підстави та доцільність їх ліквідації та без обґрунтування прийнятого рішення.
		Відповідно п. 14 ч. 6 ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування»голова районної, обласної, районної у місті ради забезпечує гласність у роботі ради та її органів, обговорення громадянами проектів рішень ради, важливих питань місцевого значення, вивчення громадської думки, оприлюднює рішення ради.
		Спеціальним нормативним актом, який визначає порядок та обов'язковість проведення народного обговорення питань, які стосуються життя місцевої громади є Закон України «Про народне обговорення важливих питань державного життя Української РСР»від 04.06.1988 № 6008-ХІ, який є чинним на даний момент, оскільки згідно пункту 1 Розділу XV «Перехідні Положення»Конституції України від 28.06.1996 року Закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.
		Статтею 2, 8 зазначеного Закону передбачено, що рішення з важливих питань місцевого значення, які зачіпають інтереси населення, що проживає на відповідній території (у тому числі з питань освіти), приймаються Радами народних депутатів і їх виконавчими комітетами після попереднього обговорення цих питань населенням та висвітлення їх в засобах масової інформації. Питання місцевого значення виносяться на обговорення населення Радами або їх виконавчими комітетами.
		Статтею 19 Закону України «Про народне обговорення важливих питань державного життя Української РСР»зазначено, що пропозиції і зауваження, які надійшли в ході обговорення, узагальнюються відповідно виконавчими комітетами нижчестоящих Рад народних депутатів, іншими державними і громадськими органами, засобами масової інформації. Для узагальнення пропозицій і зауважень, які надходять, зазначені органи можуть утворювати комісії і робочі групи. Пропозиції і зауваження в узагальненому вигляді надсилаються до виконавчого комітету відповідної Ради.
		Пропозиції і зауваження, які надійшли до виконавчого комітету Ради, розглядаються і враховуються при доопрацюванні проекту постійними комісіями Ради або спеціальною комісією, утвореною для цієї мети, а також у практичній діяльності.
		Місцева преса, телебачення і радіо регулярно інформують населення про пропозиції і зауваження, які надходять, хід їх розгляду, організують роз'яснення положень проекту рішення та інших питань, винесених на обговорення.
		Пропозиції і зауваження, які за своїм змістом належать до відання вищестоящих державних органів, надсилаються їм для розгляду.
		Результати обговорення проектів рішень та інших питань, які підлягають розглядові виконавчим комітетом Ради, доповідаються на засіданні виконавчого комітету і доводяться до відома населення.
		Однак, в порушення зазначених вище норм чинного законодавства України, не зважаючи на те що мешканці Петровського району міста Донецьку, зокрема батьки, діти та вчителі школи неодноразово зверталися з заявами про недоцільність її закриття, Відповідач не виніс проект рішення про ліквідацію школи на обговорення населення, чим порушив права дітей, батьків та вчителів.
		Викладене вище свідчить про порушення процедури при прийнятті оскаржуваного рішення та є підставою для скасування у судовому порядку.
		Слід також зауважити, що при прийнятті рішення було грубо порушено вимоги - Регламенту Донецької міської ради VI скликання, затвердженого рішенням міської ради від 03 грудня 2010 року № 1/11 (далі - «Регламент»).
		Відповідно до статті 19 Регламенту проекти рішень, які вносяться на розгляд постійних комісій, першого читання, пленарного засідання являють собою пакет документів, зокрема: лист погодження; текст рішення на бланку; проект рішення, завізований розробником та юридичним управлінням; супровідну записку; інші документи, на підставі яких підготовлено рішення; документ, який підтверджує опублікування проекту рішення.
		Лист погодження проекту рішення міської ради - це документ встановленої форми, в якому міститься інформація про процес погодження проекту рішення міської ради із посадовими особами, відповідальними за його підготовку і здійснення подальшого контролю за його виконанням.
		В Регламенті зазначено (ст. 19), що проекти рішень проходять погодження в наступному порядку: розробник проекту; всі зацікавлені органи та організації; юридичне управління міської ради; заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради; перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради; профільна постійна комісія ради; постійні комісії міської ради; секретар ради.
		Як стало відомо, порядок погодження проекту рішення та строки здійснення такого погодження було порушено.
		Крім того, проект Оскаржуваного рішення не було опубліковано у муніципальному друкованому засобі масової інформації, як то встановлено Регламентом.
		Зважаючи на такі грубі порушення норм Регламенту, проект оскаржуваного рішення взагалі не міг бути включений до порядку денного пленарного засідання Донецької міської ради 15 квітня 2011 року.
		Просила суд визнати протиправними дії Донецької міської ради щодо прийняття рішення Донецької «міської ради № 5/39 «Про ліквідацію Донецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №111»від 15 квітня 2011 року, визнати протиправним та скасувати рішення Донецької міської ради № 5/39 «Про ліквідацію Донецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №111»від 15.04.2011 року, зобов'язати Донецьку міську раду забезпечити підготовку Донецької загальноосвітньої посоли І-ІІІ ступенів №111 міста Донецька Донецької області до 2011-2012 навчального року, зобов'язати Донецьку міську раду припинити діяльність ліквідаційної комісії Донецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №111 Донецької міської ради Донецької області, утвореної рішенням № 5/39 «Про ліквідацію Донецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №111»від 15.04.2011 року ( а. с. 46-50 том справи 4 ).
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представники ОСОБА_3, ОСОБА_2, які діють на підставі довіреностей, кожний окремо підтримали уточнену заяву, надали пояснення аналогічні викладеним в уточненій заяві та просили вимоги задовольнити в повному обсязі.
		Представники відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які діють на підставі довіреності в судовому засіданні заперечували проти вимог ОСОБА_1, просили суд відмовити позивачці в задоволенні вимог в повному обсязі, оскільки оскаржувальне рішення було прийнято без порушень з боку Донецької міської ради.
		Суд, вислухавши пояснення позивача та її представників, предствників відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до п. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		Таким чином, основною умовою судового захисту є порушення суб'єктивного права або охоронюваного законом інтересу особи.
		Пунктом 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
		Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. 
		Судом встановлені наступні обставини.
		Рішенням Донецької міської ради № 5/39 від 15 квітня 2011 року вирішено ліквідувати Донецьку загальоосвітню школу 1-3 ступенів № 111 Донецької міської ради Донецької області.
		Позивач ОСОБА_1 вважає, що оскаржувальне рішення Донецької міської ради прийняте з грубим порушенням чинного законодавства України, таємно, без жодного обговорення з батьками, з громадськістю, без жодного обгрунтування, є незаконним та таким, що порушує основні конституційні права дітей на освіту, вибір батьками дітей навчального закладу та належні умови здобуття освіти та безпосередньо зачипляє її права та її дитини, яка навчається у 4 класі Донецької загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 111.
		Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Встановлено, що оскаржувальне рішення Донецькою міською радою приймалося на підставі розпорядженням голови Петровської районної у м. Донецьку ради від 18.01.2011 р. № 5, яким було створено комісію щодо оптимізації закладів освіти та доцільності подальшої роботи ДЗОШ 1-3 ступенів № 111, в процесі діяльності якої вивчалося економічні та соціальні аспекти функціонування зазначеної школи, перспективи переведення учнів цієї школи до інших навчальних закладів, розташованих поряд, з'ясовано думку батьків цих учнів.
		Відповідач посилається на те, що прийняттю рішення Донецькою міської ради щодо ліквідації школи № 111 передували процеси та складені в результаті них документи, після з»ясування яких відповідачем було прийнято оскаржувальне рішеня, з яких розпорядженням голови Петровської районної у м. Донецьку ради від 18.01.2011 р. № 5 було створено комісію щодо оптимізації закладів освіти та доцільності подальшої роботи ДЗОШ І-Ш ступенів № 111, в процесі діяльності якої вивчено економічні та соціальні аспекти функціонування зазначеної школи, перспективи переведення учнів цієї школи до інших навчальних закладів, розташованих поряд, з'ясовано думку батьків цих учнів. Крім того, з метою забезпечення прав учнів та працівників школи були неодноразово проведені засідання виробничої наради при директорі школи, на яких вивчались думки педагогічного колективу та батьків учнів про доцільність ліквідації навчального закладу та шляхи дотримання інтересів учасників навчального процесу. Відповідно до рішення Петровської районної у м. Донецьку ради від 31.03.2011 р. № 6/3 «Про впорядкування мережі загальноосвітніх навчальних закладів району», проектна потужність школи розрахована на 416 місць, в той час як станом на 01.03.2011 р. в цій школі навчалось лише 229 учнів (55% від проектної потужності). У зв'язку з цим, районною радою було запропоновано міській раді ліквідувати зазначену школу, з огляду також на наявну можливість переведення всіх її учнів до ДЗОШ № 100 та 101, які знаходяться на незначній відстані від ДЗОШ № 111. З вищевказаного рішення Петровської районної у м. Донецьку ради також вбачалося, що у школі № 111 протягом 2010 - 2011 років значно зменшилась кількість класів. Крім того, за інформацією Петровської районної у м. Донецьку ради (лист від 31.03.11 p. ), перспективи набору учнів до першого класу свідчать про значне зменшення кількості учнів, які мешкають в мікрорайоні даного навчального закладу. Відповідач при прийнятті рішення також зазначає, що згідно із зазначеним листом Петровської районної у м. Донецьку ради, на момент підготовки цього листа більшість батьків учнів, які навчались у школі № 111 (207 з 229 батьків), визначились з місцями подальшого навчання дітей, що свідчить про те, що ліквідація школи № 111 не порушує право учнів на отримання повної загальної освіти, при цьому також зберігається право продовжити навчання державною мовою.
		Таким чином відповідач вважає, що оскаржуване рішення прийнято з врахуванням соціальних, економічних аспектів, а також з дотриманням прав та інтересів учнів та працівників.
		Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		У відповідності зі статтею 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією України й законами України.
		Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про освіту»місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування здійснюють державну політику в галузі освіти і в межах їх компетенції, у тому числі, забезпечують розвиток мережі навчальних закладів та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази, господарське обслуговування та здійснюють соціальний захист працівників освіти, дітей, учнівської і студентської молоді, створюють умови для їх виховання, навчання і роботи відповідно до нормативів матеріально-технічного та фінансового забезпечення.
		Так, ч. 4 ст. 18 Закону України «Про освіту»встановлено, що потреба в навчальних закладах, заснованих на комунальній власності, визначається місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
		Відповідно до ст.18 Закону України «Про освіту», порядок створення, реорганізації та ліквідації навчальних закладів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Так, відповідно до ст.11 Закону України «Про загальну середню освіту», комунальні загальноосвітні навчальні заклади створюються органами місцевого самоврядування з урахуванням соціально-економічних, національних, культурно-освітніх і мовних потреб за наявності необхідної кількості учнів (вихованців) відповідно до встановлених нормативів наповнюваності класів, необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних кадрів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів проводяться у порядку, встановленому законодавством України.
		Згідно із ст.35 Закону України «Про загальну середню освіту», управління системою загальної середньої освіти здійснюється, в тому числі, органами місцевого самоврядування.
		Згідно із ст. 37 зазначеного закону, органи місцевого самоврядування в галузі загальної середньої освіти в межах їх компетенції: у разі ліквідації в установленому законодавством порядку загальноосвітнього навчального закладу, заснованого на комунальній формі власності, вживають заходів щодо влаштування учнів (вихованців) до інших загальноосвітніх навчальних закладів.
		Статею 10 цього Закону встановлено, що за своїми організаційно-правовими формами загальноосвітні навчальні заклади можуть бути державної, комунальної та приватної форм власності.
		Отже, встановлено, що ліквідована Донецькою міською радою школа № 111 була комунальним навчальним закладом.
		 Аналізуючи зібрані по справі матеріали, суд приходить до наступного.
		Розпорядженням голови Петровської районної у м. Донецьку ради від 18.01.2011 р. № 5 було створено комісію щодо оптимізації закладів освіти та доцільності подальшої роботи ДЗОШ 1-3 ступенів № 111.
		Встановлено, що обговорення питаня щодо ліквідації ДЗОШ 1-3 ступенів № 111 проходило тричи, про що в матеріалах справи наявні три протоколи засідань: протокол № 1 від 21.01.2011 року, протокол № 2 від 28.01.2011 року та протокол № 3 від 10.03.2011 року.
		Аналізуючи протокол № 1 від 21.01.2011 року та приведену таблицю встановлено, що за останні 6 років ( з 2005 року по 2011 рік ) зменшилось кількість класів в школі № 100 з 16 до 10, а учнів з 463 до 307; в школі № 101 з 25 класів до 19 класів, а з учнів з 729 до 542; в школі № 111 кількість класів усі ці роки 10, а кількість учнів зменшилась з 250 до 239, тобто вього на 11 осіб, тобто вбачається, що школа № 111 працювала стабільно, без зменшення кількості класів і практично без зменшення кількості учнів.
		Проаналізований набір учнів до 1-го класу школи № 111 вбачається, що станом на 15.12.2010 року кількість майбутніх першокласників 41 дитина.
		Встановлено, що згідно Наказу № 325 від 16.12.2010 року «Про формування шкільної мережі на 2011-2012 навчальний рік», в п. 2.3 вказаного Наказу не передбачено набір учнів до 1 та 10 класу.
		За протестом прокурора Петровського району м. Донецька від 17.03.2011 року було скасовано Наказ № 325 та видано Наказ № 93 від 04 квітня 2011 року «Про скасування РВО № 325 від 16.12.2010 року «Про формування шкільної мережі на 2011-2012 навчальний рік», яким дозволялося здійснювати набір учнів до 1-х та 10-х класів.
		Отже, такі дії вказають на навмисне обмеження набирання дітей, чим зменшити кількість учнів.
		Згідно протоколу засідань № 2 від 28.01.2011 року вбачається, що позитивних висновків щодо ліквідації школи проголосовано не було, а навпаки вказано, що збереження класів залишається за умови збереження контингенту учнів закладу освіти № 111.
		Згідно протоколу засідань № 3 від 10.03.2011 року вирішено повторно перевірити заповнення батьками анкет та організувати проведення класних батьківських зборів з роз»ясненням ситуації.
		Отже, згідно 3-х протоколів засідань, на яких обговорювалися питання щодо вирішення подальшого функціонування чи закриття ДЗОШ № 111 не вбачається жодних висновків щодо доцільності закриття ДЗОШ № 111. 
		Рішенням Петровської районної в м. Донецьку ради від 31.03.2011 року № 6/3 «Про впорядкування мережі загальноосвітніх навчальних закладів району» з метою виконання Закону України «Про загальну середню освіту», «Регіональної дорожньої карти»щодо оптимізації мережі бюджетних закладів по галузі «Освіта»на 2011-2013 роки відділом освіти Петровської районної у місті Донецьку ради було здійснено аналіз шкільної мережі, де вирішено: інформацію начальника районного відділу освіти ОСОБА_14 прийняти до відома та порушити клопотання перед Донецькою міською радою про розгляд на сесії міської ради питання щодо ліквідації з 01.07.2011 року Донецької загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 111.
		Крім того, обгрунтування саме зменшенням наповнюваності класів у школі № 111, як в той час ( а. с. 99-101 ) наявна відпоідь ОСОБА_15 про наповнювальність класів шкіл, вбачається, що наповнювальність в школі № 87 становить 41%, в школі № 100 45,2%, в школі № 84 47,7%, в школі № 111 - 57,2%.
		Отже, наповнювальність школи № 111 є не найнижчою в районі, на яку, як з однієї підстав посилався відповідач при прийнятті рішення щодо ліквідації школи № 111.
		Крім того, згідно відповіді Донецької обласної державної адміністрації від 18.08.2011 року спрямованої на адресу суду вбачається, що «Регіональної дорожньої карти», на яку посилається Петровська районна в м. Донецьку рада, як документа, що регулює відносини у сфері оптимізації бюджетних освітніх закладів в Донецькій області, в тому числі шляхом їх ліквідації, в облдержадміністрації не існує ( а. с. 220 т. 3 ).
		Також, встановлено, що не було враховано різні профілі навчання та різні мови навчання, а саме в ЗОШ № 100, в яку було запропоновано батькам перевести дитину, навчання ведеться виключно російською мовою, школа має профіль навчання біолого-хімічний, спортивний, в ЗОШ № 101, в яку також було пропоновано батькам перевисти дитину, дана школа є двомовною і має профіль навчання художньо-естетичний, технологічний, як школа № 111 в свою чергу є повністю україномовною і має профіль навчання технологічний.
		Отже, в запропонованих школах відповідачем відрізняється профіль навчання з школою № 111.
		Крім того, рішенням виконавчого комітету Петровської районної ради народних депутатів від 14.06.95 року за № 214 «Про зміну статусу загальноосвітньої школи № 111»вирішено: перевести загальноосвітню школу № 111 на українську мову навчання; вважати загальноосвітню школу 1-3 ступенів № 111 українською; заборонити школам №№ 100, 101, 104, 107, 114, 109, розташованим поблизу мікрорайону школи № 111 відкривати класи з українською мовою навчання ( а. с. 17 т. 4 ).
		Вищевказане рішення не було скасовано і на даний час діє.
		Отже, переведення дітей зі школи № 111, яка є україномовною до інших шкіл запропонованих відповідачем, а саме до школи № 100, яка є російськомовною та школа № 101, яка є двомовною буде порушуватися права дітей.
		Крім того, в школі № 101, в яку відповідачем запропоновано перевести дітей, вважаючи, що ця школа є двомовною, так як ця школа має українські класи і таким чином не буде порушено права дітей, однак такі доводи відповідача є недоведеними, так як відповідачем не наведено, на якій правовій підставі в школі № 101 відкриті класи з українською мовою навчання, оскільки рішенням виконавчого комітету Петровської районної ради народних депутатів від 14.06.95 року за № 214 «Про зміну статусу загальноосвітньої школи № 111»вирішено: заборонити школам №№ 100, 101, 104, 107, 114, 109, розташованим поблизу мікрорайону школи № 111 відкривати класи з українською мовою навчання та вказане рішення на даний час є чинним. 
		До того ж, прийняття відповідачем оскаржувального рішення було прийнято без врахування думки та проведення засідання вищого органу громадського самоврядування школи.
		Згідно п. 4.2 Статуту Донецької загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 111 вбачається, що Вищим органом громадського самоврядування школи є загальні збори колективу, що скликаються не менш одного разу на рік. Делегати загальних зборів з правом вирішального голосу обираються від таких трьох категорій: працівників школи зборами трудового колективу; учнів школи 2-3 ступеня класними зборами; батьків, представників громадськості класними батьківськими зборами. Кожна категорія обирає однакову кількість делегатів. Від працівників школи 25, учнів 25, батьків і представників громадськості 25 ( а. с. 41-53 т. 1 ).
		Право скликати збори мають Голова ради школи, директор школи, засновник.
		Отже, встановлено, що загальні збори колективу з такого важливого питання як обговорення ліквідації школи № 111 та подальшого навчання дітей не скликалися, та ситуація, яка склалася не аналізувалася.
		Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про загальну середню освіту»батьки або особи, які їх замінюють, мають право вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей, захищати законні інтереси дітей.
		Оскаржуване рішення відповідачем було прийнято в порушення Закону України «Про загальну середню освіту», оскільки не було враховано думку батьків дітей, які навчаються в школі № 111, які заперечували проти ліквідації школи № 111 та переведення їх дітей до інших шкіл, що підтверджується доданими до матеріалів справи документами. Незгода закриття школи № 111 підтверджується нявністю в матеріалів справи підписами про незгоду закриття школи як батьками так і мешканцями Петровського району ( а. с. 326-348 т. 2 ).
		Згідно доданих до матеріалів справи фотознимків школи № 111 вбачається, що вказана школа в доброму стані і згідно фотознимків школи № 101, до якої відповідач запропонував перевести дітей та вчителів в гіршому стані ніж школа № 111.
		До того ж, встановлено, що в школі № 101, до якої запропоновано перевести дітей школи № 111 знаходиться один туалет для хлопчиків та дівчат, а довжина коридору є дуже значною, кількість туалетів не дозволяє учням та вчителям почуватися зручно, що може привести до розладів здоров»я.
		Згідно відповіді Донецької обласної санітарно-епідемологічної станції від 26.07.2011 року № 7433/03.5 вбачається, що обладнання туалетних і умивальних в загальноосвітніх навчальних закладах наступне: для дівчаток кількість санітарних приладів 1 унітаз на 30 дівчаток, для хлопчиків 1 унітаз і 1 пісуар на 40 хлопчиків, в умивальних 1 умивальник на 60 учнів; туалети і унітази для викладачів -1 унітаз і 1 умивальник окремо для чоловіків і жінок ( пункт 7.5 ДСанПІН 5.5.2.008-01 ).
		Крім того, не враховано відповідачем і той факт, що у разі переходу учнів з школи № 111 до школи № 101 значно збільшується відстань, однак у відповіді Донецької обласної санітарно-епідеміологічної станції від 26.07.2011 року № 7433/03.5 вбачається, що радіус обслуговування від місця проживання до загальноосвітнього навчального закладу повинен складати не більше 0,5 км пішохідної доступності. Дозволяється розміщення шкіл на відстані транспортної доступності: для учнів шкіл 1 ступеня 15 хвилин ( в один бік ), для учнів шкіл 2-3 ступенів не більше 30 хв. ( в один бік ). Максимальний радіус обслуговування учнів шкіл 2-3 ступенів не повинен бути більшим 15км. ( пункт 2.4 ДСанПІН 5.5.2008-01 ).
		До того ж, посилання відповідача не те, що в школі № 111 відсутність окремих хімічних, фізичних кабінетів, а також низької матеріально-технічної та навчально-методичної бази не відповідає дійсності, оскільки згідно з Акту районної атестаційної експертної комісії від 20 лютого 2009 року ( а. с. 69-79 т. 5 ) та Висновку ( а. с. 80-81 т. 5 ) вбачається, що за всіма показниками школа атестована з оцінкою від достатнього до високого рівня. Свідоцтво про атестацію видано управлінням освіти і науки Донецькою обласною державною адміністрацією та строк дії свідоцтва встановлено з 29.04.2009 року по 28.04.2019 року ( а. с. 68 т. 5 ). Згідно Акту районної атестаційної експертної комісії від 20 лютого 2009 року п. 1.2 Матеріальна-технічна та навчально-методична база підпункту 1.2.1 вбачається, що в школі функціонує біологічний кабінет, фізичний кабінет, хімічний кабінет, кабінет математики, клас з основ інформатики й обчислювальної техніки, кабінети української мови та літератури, кабінет іноземної мови та музей. Учні закладу отримують трудові навички на базі шкільних майстерень ( майстерня з обробки деревини, майстерня з обробки металу, є в наявності кабінет обслуговуючої праці ).
		Тобто, аналізуючи Акт районної атестаційної експертної комісії від 20 лютого 2009 року та Висновок, а також враховуючи фотографії школи № 111, яка маються в матеріалах справи можливо прийти до висновку, що ДЗОШ № 111 має все необхідне для навчання дітей.
		Також, порушення законодавства з боку відповідача при прийнятті оскаржувального рішення підтверджується відповіддю заступника Генерального прокурора України В. Занфірова спрямована народному депутату ОСОБА_17 з якого вбачається, що прокуратурою при перевірці законності прийняття Донецькою міською радою рішення № 5/39 від 15.04.2011 року про ліквідацію загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 111, вказане рішення не відповідає вимогам Законів України «Про освіту»та «Про загальну середню освіту», зокрема порушує права дітей на доступну та якісну освіту. За таких підстав прокуратурою м. Донецька 04.05.2011 року зазначене рішення Донецької міської ради опротестовано ( а. с. 371 т. 2 ).
		Згідно до п. 54 Постанови Кабінету Міністрів України № 315 від 19.04.2010 року «Про схвалення Декларації цілей та завдань бюджету на 2011 рік», відповідно до якого однією із цілей бюджету на 2011 рік є початок роботи з оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів 1 ступеня, в яких кількість учнів менш як 10, загальноосвітніх навчальних закладів 1-2 ступеня, в яких кількість учнів менш як 40, загальноосвітніх навчальних закладів 1-3 ступеня, в яких кількість учнів менш як 100.
		Аналізуючи проведений аналіз, який наданий до матеріалів справи, якою втсановлено, що за останні 6 років ( з 2005 року по 2011 рік ), саме в школі № 111 з порівняням з іншими школами кількість класів усі ці роки 10, а кількість учнів зменшилась з 250 до 239, тобто вього на 11 осіб, як в свою чергу п. 54 Постанови Кабінету Міністрів України № 315 від 19.04.2010 року «Про схвалення Декларації цілей та завдань бюджету на 2011 рік», відповідно до якого однією із цілей бюджету на 2011 рік є початок роботи з оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів 1-3 ступенів, в яких кількість учнів менш як 100.
		До того ж, Указом Президента України № 926/2010 від 30 вересня 2010 року «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні»2011 рік було оголошено в Україні роком освіти та інформаційного суспільства згідно з яким закріплено здійснити комплекс заходів із забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні.
		Крім того, в судовому засіданні не знайшло свого відображення, хто саме готував ліквідаційне рішення.
		Відповідно до ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»основними принципами місцевого самоврядування є законність, колегіальність, поєднання місцевих і державних інтересів, гласність, правова самостйність. 
		Отже, встановлено, що в порушення ч. 9 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»повідомлення про проведення засідання ради та порядок денний не було надруковано в газеті за 10 днів.
		Згідно Розпорядження Донецького міського голови від 28.03.2011 року за № 245 «Про скликання п»ятої сесії міської ради 6 скликання», з якого вбачається, що 15 квітня 2011 року розгляд питання на засіданні щодо ліквідації Донецької загальоосвітньої школи № 111 не вносилося ( а. с. 135 т. 3 ). 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснила, що вона є директором школи № 111 з недавнього часу. Загальні збори колективу з такого важливого питання як обговорення ліквідації школи та подальшого навчання дітей не скликались, не аналізувались. Узгодження з батьками не було. Нею було надано анкети вчителям, які повині були в класах роздати дітям, щоб їх батьки у разі закриття школи визначилися про можливість подальшого навчання в школі № 100, в школі № 101, або в іншому навчальному закладу.
		В судовому засіданні свідки ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, які є вчителями школи № 111 підтвердили ті обставини, що про те що вирішувалося питання про ліквідацію їх школи їм не було відомо, збори не збиралися, керівництво та управління освіти, як з батьками так і з ними засіданнь з приводу закриття школи не проводили, згоди щодо переводу дітей до інших шкіл батьків немає, так і самі вчителя не бажають переходити до інших шкіл. Посилання на відповідача на те, що в процесі діяльності якої вивчено економічні та соціальні аспекти функціонування зазначеної школи, перспективи переведення учнів цієї школи до інших навчальних закладів, розташованих поряд, з'ясовано думку батьків цих учнів, а також з метою забезпечення прав учнів та працівників школи були неодноразово проведені засідання виробничої наради при директорі школи, на яких вивчались думки педагогічного колективу та батьків учнів про доцільність ліквідації навчального закладу та шляхи дотримання інтересів учасників навчального процесу не відповідають дійсності, оскільки такого не було.
		Свідки ОСОБА_22, ОСОБА_23, які є батьками одних з ученів школи № 111 в судовому засіданні підтвердили той факт, що підготовка до ліквідації школи № 111 відбувалася таємно, кожна обставина, на яку посилається відповідач в обгрунтування закриття школи № 111 не відповідає дійсності, їх школа не сама гірша в мікрорайоні поряд з іншими школами, згоди на переведення їх дітей до іншої школи вони не надавали, а саме по собі школа № 111 є достатнього рівня. 
		В судовому засіданні свідками ОСОБА_24, ОСОБА_14, ОСОБА_25, ОСОБА_15, ОСОБА_26 не наведено всіх обставин, які б свідчили про те, що при поданні до Донецької міської ради висновку щодо можливості ліквідації школи № 111, були встановлені, детально вивчені, враховані та обговоренні всі питання. З поясненнь одного із свідків, а саме ОСОБА_26, який був головою комісією щодо оптимізації закладів освіти та доцільності подальшої роботи Донецької загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 111, яка була створена Розпорядженням Голови Петровської районної у місті Донецьку ради 18.01.2011 року за № 5 не встановлено для чого була створена спеціальна комісія, яким чином ОСОБА_27, як голова спеціальної комісії перевірив належним чином можливість ліквідації школи № 111. На багато заданих питань в судовому засіданні свідок ОСОБА_26 не надав пояснень, це свідчить, про те, що комісією було проведено поверховий аналіз щодо оптимізації закладів освіти та доцільності подальшої роботи Донецької загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 111. 
		Відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.
		Стаття 68 Конституції України гарантує, що кожен зобов»язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Відповідно до ч. 2 ст. 156 Сімейного кодексу України батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.
		Конвенцією про право дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої Постановою Верхової ради України 27.02.1991 року встановлюється першочергового забезпечення інтересів дитини всіма державними та приватними установами при прийнятті ними рішень.
		Згідно статті 2 Закону України «Про загальну середню освіту»передбачено, що основним завданням законодавства України про загальну середню освіту є забезпечення права громадян на доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти.
		Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про загальну середню освіту»батьки або особи, які їх замінюють, мають право вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей, захищати законні інтереси дітей.
		Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про освіту»громадяни України мають право на безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від статі, раси, національності, соціального і майнового стану, роду та характеру занять, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров'я, місця проживання та інших обставин. Це право забезпечується: розгалуженою мережею навчальних закладів, заснованих на державній та інших формах власності, наукових установ, закладів післядипломної освіти.
		Проаналізувавши надані до суду документи, вислухавши пояснення сторін, свідків, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийняття оскаржувалльного рішення, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення є обгрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, та суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Донецької міської ради № 5/39 від 15.04.2011 року про ліквідацію Донецької загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 111.
		Позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в частині зобов»язання Донецьку міську раду забезпечити підготовку Донецької загальоосвітньої школи 1-3 ступенів № 111 до 2011-2012 навчального року не підлягають задоволенню, оскільки на день прийняття судом рішення відсутні підстави про зобов»язання забезпечення підготовки до 2011-2012 навчального року, так як така підготовка відбулася, про що свідчить функціонування школи ДЗОШ № 111.
		Позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в частині зобов»язання Донецьку міську раду припинити діяльність ліквідаційної комісії Донецької загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 111 Донецької міської ради, утвореної рішенням № 5/39 «Про ліквідацію Донецької загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 111»від 15.04.2011 року не підлягають задоволенню, оскільки є такими, що не грунтуються на вимогах закону.
		 На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 19, 53, 68 Конституції України, ст. ст. 2, 6, 17, 18, 60, 71, 104, 158, 159, 161, 162, 163 КАС України, ст. 156 СК України, ст.ст. 2, 10, 11, 29, 35, 37 Закону України «Про загальну середню освіту», ст.ст. 3, 14, 18 Закону України «Про освіту», суд, -
		 
			 ПОСТАНОВИВ:
			 Позовні вимоги ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити частково.
			 Визнати протиправним та скасувати рішення Донецької міської ради № 5/39 від 15.04.2011 року про ліквідацію Донецької загальноосвітньої школи 1-3 ступенів № 111.
			 Стягнути з державного бюджету на користь позивача ОСОБА_1 державне мито у сумі 3,40 гривень ( три гривні сорок копійок ).
			 В інший частині позовних вимог відмовити.
			 Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
			 Постанова у повному обсязі виготовлена 04 лютого 2012 року.
			 Постанова надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
			 Суддя Ворошиловського районного
			суду м. Донецька О.І. Орєхов

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...