Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-1648/11/2770 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.03.2012. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2012.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Копія 
		СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		УХВАЛА
		Іменем України
		Справа № 2а-1648/11/2770
		 
		15.11.11 м. Севастополь
		Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого суддіІщенко Г.М.,
		суддів Кучерука О.В. , 
			Щепанської О.А. 
		
		секретар судового засіданняКисельова А.О.
		за участю сторін: 
		позивач, ОСОБА_2 , 
		представник відповідача, Севастопольської міської державної адміністрації- не зявився, 
		представник третьої особи, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України- не зявився, 
		представник третьої особи, Севастопольського вищого професійного училищного засобів зв'язку та інформаційних технологій - ОСОБА_3, довіреність № б/н від 18.05.11
		розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Лотова Ю.В. ) від 15.08.11 у справі № 2а-1648/11/2770 
		за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 99053) 
		до Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Леніна, 2, місто Севастополь, 99011) 
		треті особи: Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України (вул. Перемоги, буд.10, місто Київ 135, 01135) 
		Севастопольське вище професійне училище засобів зв'язку та інформаційних технологій (вул. Вакуленчука, буд.29, місто Севастополь, 99053) 
		про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди
		 ВСТАНОВИВ:
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 15.08.2011 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Севастопольської міської державної адміністрації, треті особи:Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Севастопольське вище професійне училище засобів звязку та інформаційних технологій про зобовязання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди відмовлено.
		Не погодившись з даною постановою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду від 15.08.2011 скасувати, винести нове рішення про задоволення позовних вимог у звязку з порушенням судом норм матерального та процесуального права.
		Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно із статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. 
		Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (субєкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
		При апеляційному перегляді справи встановлено, що ОСОБА_2 проживає у гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та займає у ньому дві кімнати. 
		Як свідчать матеріали справи, 23.03.2011 ОСОБА_2 звернулась до Севастопольської міської державної адміністрації із заявою про прийняття мір по приватизації житлової площі в гуртожитку, за яку 26.04.2011 отримала відповідь, в якій зазначено, що гуртожиток належить державі в особі Міністерства освіти та науки України, призначений для тимчасового проживання, а тому дія Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»на нього не розповсюджується.
		Судом першої інстанції безперечно встановлено, що будівля гуртожитку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить державі Україна в особі Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України (раніше Міністерство освіти та науки України) та знаходиться на балансі Севастопольського вищого професійного училища засобів звязку та інформаційних технологій (раніше Вищого професійного училища № 28) на підставі свідоцтва про право власності. 
		Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
		Заявником апеляційної скарги не враховано, що вказане свідоцтво було видане на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 17.11.2003 № 1801-р та наказу начальнику Управління з питань комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації №727 від 12.09.2005. Право власності на гуртожиток зареєстровано в установленому законом порядку. Документи, які регламентують правове становище гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, є діючими, в установленому законом порядку не оскаржені та не скасовані. 
		Слід зазначити, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), квартир у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Не підлягають приватизації, зокрема, кімнати в гуртожитках, що повністю відповідає приписам статті 1, частини другої статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
		Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки гуртожиток, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, призначений для тимчасового проживання громадян дія Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»та Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»на нього не розповсюджується. 
		Недоречними визнаються апеляційною інстанцією посилання в апеляційній скарзі на Доручення Президента України Президента України «Щодо забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які тривалий час на законних підставах проживають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей»від 06.12.2010, оскільки дія вказаного Доручення розповсюджується лише на громадян, на яких поширюється дія Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків". 
		Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що гуртожиток, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, є державним майном і входить до сфери управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, тому саме у зазначеного органу є повноваження як власника цього об'єкту, пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням ним. 
		Відповідно до статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
		Судом першої інстанції безперечно встановлено, що оскільки гуртожиток, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, не входить до сфери управління відповідача, Севастопольська міська державна адміністрація не має право видавати нормативно-правові акти або акти індивідуальної дії, що регламентують його правове становище або використання, що повністю узгоджується з вимогами статей 1, 6,15,19,36 Закону України від 09.04.1999 «Про місцеві державні адміністрації».
		Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 1,00грн., оскільки в матеріалах справи відсутні обґрунтування шкоди, докази наявності причинного звязку між будь-якою шкодою, заподіяною його інтересам (правам), та діями Севастопольської міської державної адміністрації.
		Колегія суддів звертає увагу на те, що у суді першої інстанції не знайшли свого підтвердження позовні вимоги щодо зобов'язання Севастопольську міську державну адміністрацію установити наявність документів, що підтверджують законність володіння, користування, розпорядження гуртожитком. Проте, в цій частині провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, про що судом апеляційної інстанції прийнято ухвалу від 15.11.2011, отже, слід виключити із судового рішення посилання суду першої інстанції на мотивування відмови в цій частині. 
		Судова колегія, керуючись статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. 
		Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції. 
		Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем наведених правових норм.
		Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, повно та правильно зясував характер спірних правовідносин, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 15.08.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.
		Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		УХВАЛИВ:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 15.08.2011 у справі № 2а-1648/11/2770 залишити без змін.
		Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 Головуючий суддяпідписГ.М. Іщенко
		Судді підпис О.В.Кучерук  
			підпис О.А.Щепанська 
		
		 З оригіналом згідно 
		Головуючий суддя Г.М. Іщенко
		Повний текст судового рішення 
		виготовлений 21 листопада 2011 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...